29 червня 2021 року м. Рівне №460/448/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нор У.М. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доКомандування Сухопутних військ Збройних Сил України Військова частина НОМЕР_1
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Командування Сухопутних військ Збройних Сил України Військова частина НОМЕР_1 про визнання протиправними дії щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення та зобов'язання провести нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 26.10.2018, із застосуванням базових місяців - січень 2008 року та березень 2018 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наказом Командувача Сухопутних військ Збройних сил України № 470 від 11.10.2018 відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» позивача звільнено з військової служби у запас, а з 26.10.2018 його виключено зі списків особового складу та знято з усіх видів забезпечення. Згодом встановив, що відповідачем не в повному розмірі виплачено індексацію грошового забезпечення з 2016 року по 2018 рік. З мотивів наведених у позовній заяві, позивач просив суд позов задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою суду від 29.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У встановлений ухвалою суду строк, відповідачем подано відзив на позов, у якому проти позовних вимог заперечує, зазначивши, що відповідач вже звертався до суду із позовними вимогамии про зобов'язання нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 26.10.2018. Вказує, що відповідно до постанови №1013 - грудень 2015 року є місяцем підвищення грошових доходів, а тому місяць початку обчислення індексу спожтвчих цін є січень 2016 року. Також зауважує, що позивачем пропущений строк звернення до суду, а тому просив залишити позов без розгляду.
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, не здійснюється.
Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 проходив військову службу в Командуванні Сухопутних військ Збройних Сил України та в подальшому наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 11.10.2018 №407 звільнений з військової служби у запас за підпунктом «к» п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», з правом насіння військового одягу.
Наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 26.10.2018 №206 підполковника ОСОБА_1 , виключено із списків особового складу, всіх видів грошового забезпечення з подальшим зарахуванням на військовий облік до Рівненського ОМВК з 26.10.2018.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №640/2612/19, яке набрало законної сили 06.02.2020, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Командування Сухопутних військ (військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України) щодо не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення. Зобов'язано Командування Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 26 жовтня 2018 року та надати довідку з помісячним розрахунком індексації з 01 січня 2016 року по 26 жовтня 2018 року.
Відповідно до довідки -розрахунку індексації від 28.02.2020 №116/37 ОСОБА_1 була виплачена індексація за період з 01.01.2016 по 01.05.2017, нарахування якої здійснено з встановленням місяця підвищення доходів (базового місяця) - грудень 2015, за період з 01.05.2017 по 01.03.2018 нарахування здійснено з встановленням місяця підвищення доходів (базового місяця) - травень 2017, за період з 01.03.2018 по 26.10.2018 (день звільнення) - з встановленням місяця підвищення доходів (базового місяця) - березень 2018.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо недорахування індексації грошового забезпечення, з врахуванням проведеної виплати, з встановленням відповідних базових місяців, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до преамбули Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон України від 20.12.1991 № 2011-XII) - цей Закон відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній та політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до положень ч. 1 ст.1-2 вказаного Закону, військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
В силу абз. 2 ч. 3 ст.9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII, грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін (ст.18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 № 2017-III).
Статтею 19 цього Закону визначено, що державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Поняття індексації грошових доходів наведене у Законі України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 № 1282-XII (далі - Закон України від 03.07.1991 № 1282-XII) де зазначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг
Так, згідно із ст. 2 Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їхніх сімей і пенсій, які індексуються відповідно до закону за цими видами страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі.
Кабінет Міністрів України може встановлювати інші об'єкти індексації, що не передбачені частиною першою цієї статті.
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів (ст.9 Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII).
У відповідності до ст. 6 Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII, у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок № 1078).
Пунктом 1-1 Порядку № 1078 зазначено, що підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 року № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Пунктом 5 Порядку № 1078 (станом на 01.01.2014) визначалося, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
Разом з тим, з 01.12.2015 Порядок № 1078 застосовується у редакції постанови Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 1078 (в редакції від 15.12.2015), у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) - є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Поміж тим, з наведених правових норм слідує, що базовим місяцем при обчисленні індексу для проведення індексації грошового забезпечення слід вважати саме місяць підвищення розміру грошового забезпечення за рахунок зростання його постійних складових, зокрема, тарифних ставок (окладів) та якщо сума підвищення грошового забезпечення за рахунок постійних складових менша від суми індексації, нарахованої відповідно до Порядку №1078, то місяць такого підвищення не вважається базовим і індексація продовжується. У разі ж порівняння суми підвищення заробітної плати та суми індексації при визначенні базового місяця береться грошове забезпечення в частині постійних складових в розрахунку за повний відпрацьований місяць.
Щодо визначення базового місяця індексації грошового забезпечення позивача, то суд виходить з наступного.
Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 №1294 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Перелік одноразових додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил затверджено Додатком 25 до вказаної постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294.
Відтак, схема посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України затверджена постановою Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 №1294, яка набрала чинності з 01.01.2008.
Підвищення тарифних ставок (окладів) після 01.01.2008, в тому числі в період перебування позивача на службі (зокрема до 01.03.2018), що є підставою для встановлення іншого базового місяця при проведенні індексації, - не відбувалося.
У подальшому, після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року.
Таким чином, з січня 2008 року по березень 2018 року розміри посадових окладів військовослужбовців не змінювались, що виключало підстави для встановлення іншого (відмінного від січня 2008 року) базового місяця при проведенні індексації грошового забезпеченні у згаданий період.
Суд встановив, що з січня 2016 року по жовтень 2018 року позивачу нарахування індексації здійснювалось неправильно та призвело до нарахування індексації грошового забезпечення у занижених розмірах, оскільки при нарахуванні індексації грошового забезпечення позивачу невірно було встановлено базовий місяць, у зв'язку зі зміною розмірів грошового забезпечення.
З матеріалів справи встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №640/2612/19, яке набрало законної сили 06.02.2020, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Командування Сухопутних військ (військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України) щодо не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення. Зобов'язано Командування Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 26 жовтня 2018 року, з урахуванням абзацу п'ятого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових коштів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.
Обставини щодо встановлення відповідачем грудня 2015 року, травня 2017 року та березня 2018 року як базового місяця для розрахунку суми індексації за період з 01.01.2016 по 26.10.2018, підтверджуються приєднаним до справи розрахунком сум індексацій (а.с.14).
За таких обставин, суд погоджується з аргументами позивача щодо січня 2008 року як базового місяця для нарахування індексації, відповідно до Порядку №1078, оскільки в період з 01.01.2016 по 26.10.2018 вбачалась незмінність посадових окладів військовослужбовців.
Отже, дії відповідача щодо виплати не у повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.01.2016 по 26.10.2018 включно, є протиправними.
Таким чином, порушене право позивача підлягає відновлення шляхом визнання протиправними дії відповідача щодо неправильного нарахування та не виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 26.10.2018 та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 - січня 2008 року, з 01.03.2018 по 26.10.2018 - березня 2018, з урахуванням проведеної виплати.
Оскільки після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року.
Отже, при виплаті індексації грошового забезпечення починаючи з березня 2018 року, базовим місяцем визначено - березень 2018 року.
Щодо посилання відповідача на пропущення позивачем строку звернення до суду, то суд наголошує наступне.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
За визначенням, використаним у частині другій статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено під заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.
Вимоги щодо нарахування індексації грошового забезпечення в період проходження військової служби є однією із форм реалізації закріпленого у статті 43 Конституції України права на працю, а тому суд повинен керуватися, в тому числі, і положеннями частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, яка визначає право звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, в даному випадку виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовця.
У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19 липня 2019 року у справі №240/4911/18 та від 07 серпня 2019 року у справі № 825/694/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 825/1832/17.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то підстави для розподілу судових витрат, - відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Командування Сухопутних військ Збройних Сил України Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Командування Сухопутних військ Збройних Сил України Військова частина НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення не в повному розмірі за період з 01 січня 2016 по 26 жовтня 2018 року.
Зобов'язати Командування Сухопутних військ Збройних Сил України Військова частина НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 26 жовтня 2018 року із застосуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 - січня 2008 року, з 01.03.2018 по 26.10.2018 - березня 2018.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 29 червня 2021 року
Суддя У.М. Нор