Справа № 420/10644/21
29 червня 2021 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити певні дії, -
23.06.2021 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити певні дії,.
Як встановлено ч. 2 ст. 171 КАС України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Згідно ч. 1 ст. 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частиною 1 ст. 57 КАС України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до ч. 4 ст. 59 КАС України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 20 Закону №5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Згідно із ч. 1 ст. 26 Закону №5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордером є письмовий документ, що у випадках, установлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням і повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частина друга статті 26 Закону №5076-VI).
Рада адвокатів України рішенням від 17 грудня 2012 року № 36 затвердила Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів (далі - Положення).
Відповідно до п. 4 Положення, що чинне в частині визначення форми ордера до 01 січня 2022 року, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Отже, повноваження представника позивача, яким є адвокат, повинні бути підтверджені ордером або довіреністю, зокрема, у разі надання адвокатом правової допомоги в суді ордер має містити назву суду, в якому адвокат надає правову допомогу.
Як встановлено судом, адміністративний позов від імені ОСОБА_1 підписано адвокатом Польським Максимом Вікторовичем.
На підтвердження повноважень адвоката на представництво в суді до адміністративного позову додана копія ордеру від 22.06.2021 року серії ОД №465672.
Суддя зазначає, що повноваження представника позивача, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналом ордеру виданого на ведення справи в суді.
Згідно з вимогами ст. 62 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) ордер, який посвідчує повноваження адвоката як представника, подається в оригіналі. Відповідність оригінала копії ордера може бути посвідчена підписом судді, після чого копія приєднується до матеріалів справи.
Можливості посвідчення відповідності оригіналу копії ордеру самостійно адвокатом положеннями ЦПК України і Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність не передбачено.
Вказана позиція суду також узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною в ухвалі 29.05.2019 року, у справі № 202/5348/18.
Тобто, адвокат як представник для підтвердження своїх повноважень учасника справи повинен надати ордер, що являє собою оригінальний документ встановленої законодавством форми та змісту, який повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені Положенням № 41, з якого можна встановити, що він виданий на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, і підтверджує правомочність адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Інші замінники та форми відтворення змісту цього документа (копії ордера, зокрема, завірені адвокатом) не замінюють обов'язку надавати ордер як єдиний, унікальний та основний вид цього документу, який і є юридично значимим документом для цілей підтвердження повноважень адвоката.
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, наведеній в ухвалах від 30.03.2018 року у справі №908/1843/17, від 09.08.2018 року у справі №826/19995/16, від 31.10.2018 у справі №9901/847/18.
Також слід наголосити, що звернення особи до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема адвоката, під час реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, статті 16, 57 Кодексу адміністративного судочинства України та стаття 10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи надавати професійну правничу допомогу. Такі докази мають усувати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності таких повноважень на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, яка реалізує право на справедливий суд. Представник мусить демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника, зокрема й стосовно звернення з позовною заявою до суду.
Положення ч. 4 ст. 59 КАС України не містять правил, які б дозволяли адвокату підтверджувати свої повноваження поданням копії ордеру, а не основного документа, з якого була зроблена ця копія.
З огляду на викладене, позовна заява підписана особою, повноваження якої не підтвердженні відповідно до вимог ст. 59 КАС України, що свідчить про невиконання вимог процесуального закону при зверненні до суду.
Згідно з вимогами п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо підписана особою, яка не має права її підписувати.
Повернення судом позовної заяви, з огляду на підписання її особою, повноваження якої не підтверджені не є обмеженням доступу до суду, гарантованого пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд позивачем особисто або через представника.
Відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст. ст. 5, 132, 133, 160, 161, 168, 169 КАС України, суд , -
Позовну ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.
Копію ухвали разом з позовною заявою та всіма додатками до неї надіслати позивачеві.
Роз'яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку визначеному ст. 295 та п.15.5 розділу VІІ КАС України. Ухвала набирає законної сили відповідно до приписів ст. 256 КАС України.
Суддя Л.М. Токмілова