Справа № 420/6158/21
29 червня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , у якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати капітану 2 рангу запасу ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення в повному обсязі за період з 01.01.2014 року по 31.07.2017 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виплатити капітану 2 рангу запасу ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2014 р. по 31.07.2017 р., з врахуванням базового місяця для нарахування йому індексації - січня 2008 року, а також з огляду на вже проведену виплату у період до 01.01.2016 та по рішенню Одеського окружного адміністративного суду від 29.05.2019 р. у справі № 420/1688/19 у період з 01.01.2016 року по 31.07.2017 року;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати капітану 2 рангу запасу ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення в повному обсязі за період з 01.08.2017 року по 28.02.2018 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 виплатити каштану 2 рангу запасу ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.08.2017 р. по 28.02.2018 р., з врахуванням базового місяця для нарахування йому індексації - січня 2008 року, а також з огляду на вже проведену виплату по рішенню Одеського окружного адміністративного суду від 29.05.2019 р. у справі № 420/1688/19 у період з 01.08.2017 року по 28.02.2018 року.
Ухвалою від 29.04.2021 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами. Роз'яснено, що розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі та справу буде розглянуто у строк не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Як вказав позивач у позовній заяві, на день звільнення з військової служби, він не отримав у повному обсязі кошти, на які мав право за час проходження військової служби, а саме: йому не була виплачена індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по 01.03.2018 р.
Заявою від 21.09.2018 року позивач звернувся до військової частини НОМЕР_1 з приводу врегулювання питання виплати йому індексації грошового забезпечення за період 2016-2017 років, але йому надали відповідь від 02.10.2018 року 1949, що відповідно до листа Директора Департаменту фінансів від 04.01.2016 року №248/3/9/1/2 у зв'язку із внесенням змін до Порядку і проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" (із змінами), індексацію грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась.
Заявою від 21.09.2018 року позивач звернувся до військової частини НОМЕР_2 з приводу врегулювання питання виплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01 серпня 2017 року по 25 вересня 2018 роки, але позивачу надали відповідь від 26.09.2018 року №1354, що відповідно до телеграми Департаменту фінансів №248/1485 від 26.032018 року можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям ЗСУ з 01 серпня 2017 року по 25 вересня 2018 року у Міноборони не було, механізми нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за попередні періоди відсутні.
З метою відновлення порушених прав, позивач звернувся із позовною заявою до Одеського окружного адміністративного суду.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2019 року та Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2020 року, у справі №420/1688/19 позов було задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 31.07.2017 року.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 31.07.2017 року.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_3 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.08.2017 року по 28.02.2018 року.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.08.2017 року по 28.02.2018 року.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 в частині визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 25.09.2018 року, зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 25.09.2018 року відмовлено.
На виконання рішення суду, військова частина НОМЕР_1 здійснила нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 ОСОБА_1 , що підтверджується випискою по картці/рахунку ОСОБА_1 , виданої Приватбанком 25.12.20 року, а також довідкою військової частини НОМЕР_2 від 06.04.21 № 154/711/1/593 (де зазначено базовий місяць жовтень 2015року).
Так, на виконання рішення суду, позивачеві була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення у сумі 20605,16 грн. (військова частина НОМЕР_1 - 18449,79 грн.; військова частина НОМЕР_2 - 2 155,37 грн. (з вирахуванням податкових платежів).
Однак, вказані виплати проведені із неправильним, на думку позивача, нарахуванням сум індексації грошового забезпечення внаслідок невірного визначення базового місяця у зв'язку із зміною розмірів грошового забезпечення.
Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.04.2018 у справі № 11-257заі18 тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
Тобто, достатньою та необхідною правовою підставою для закриття провадження у справі на підставі п.4 ч.1 ст.238 КАС України є одночасна сукупність наступних умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи; набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.
Отже, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні за новим позовом розгляду не підлягають. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Аналіз зазначених норм свідчить, що є наступні види судового контролю за виконанням судового рішення, такі як зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (ст. 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ст. 383 КАС України).
Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Крім того, Верховний Суд зазначив, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (ст. 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Спір у справі, що розглядається, є тотожним спору у справі № 420/1688/19, що розглянув Одеський окружний адміністративний суд (рішення від 29 травня 2019 року), оскільки він виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення, оскільки, на думку позивача, відбулося неправильне нарахуванням сум індексації грошового забезпечення внаслідок невірного визначення базового місяця у зв'язку із зміною розмірів грошового забезпечення.
Вказаний правовий висновок узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеного у постановах від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження №К/9901/5159/18), від 03.04.2019 у справі №820/4261/18 (адміністративне провадження № К/9901/1062/19).
Разом з цим, суд вважає за доцільне зазначити, що при зміні однієї альтернативної позовної вимоги іншою, або при виділенні з позову, який вже заявлено, частини позовних вимог в окремий позов, тотожність предмета позову зберігається.
Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2018 року в справі № 9901/433/18.
Згідно п.4 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
За викладених обставин, суд вважає, що наявні підстави для закриття провадження у справі, передбачені п.4 ч.1 ст.238 КАС України.
Закриваючи провадження у справі, суд роз'яснює позивачу, що відповідно до ч.2 ст.239 КАС України повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Керуючись ст.ст. 238, 239, 248, 256, 293 КАС України, суд,
Провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом 15 днів з дня складення ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя В.В. Андрухів