Справа № 420/1475/20
18 червня 2021 року м. Одеса Справа №420/1475/20
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванова Е.А.,
за участі: секретаря Ягенської К.О., представника позивача Хаджи І.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання неправомірним та скасування наказу,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання неправомірним та скасування наказу відповідача №01-13/500ДАБК від 27.12.2019 року «Про скасування права на виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками».
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що наказом відповідача №01-13/500ДАБК від 27.12.2019 року скасовано право на виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками № ОД061181701993 на реконструкцію нежитлового приміщення в існуючих габаритах фундаменту, з надбудовою другого поверху за адресою: АДРЕСА_1 .
Як зазначається в позовній заяві, зазначений наказ прийняті на підставі Акту, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Позивач не погоджується з оскаржуваним наказом та вважає, що перевірка проведена з порушеннями вимог чинного законодавства, а оскаржуваний наказ прийнято відповідачем за відсутністю підстав, передбачених законом.
Як стверджує позивач у позовній заяві, згідно акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 27.12.2019 року, зазначено, що перевірку проведено у присутності позивача, що не відповідає дійсності.
Таким чином, за твердженням позивача, перевірка об'єкту була проведена за відсутності позивача, з актом позивач не був ознайомлений, чим було порушено право позивача бути присутнім при перевірці, надавати пояснення, документи, робити зауваження та вчасно отримати матеріали перевірки для ознайомлення.
Позивач вказує на те, що згідно отриманих Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки ОСОБА_1 не здійснює ані нове будівництво, ані будівельні роботи зі зміною геометричних розмірів забудови земельної ділянки, що свідчить про відсутність у необхідності надання документу, що посвідчує право власності на земельну ділянку, а відтак зазначені в акті порушення та підстави для прийняття оскаржуваного наказу відсутні.
Ухвалою суду від 10.03.2020 року відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.
25.03.2020 року за вх.№ЕП/3745/20 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач із заявленими позовними вимогами не погоджується, обґрунтовуючи власну позицію тим, що у ході проведення позапланової перевірки щодо здійснення реконструкції нежитлового приміщення в існуючих габаритах фундаменту, з надбудовою другого поверху за адресою: АДРЕСА_1 , посадовою особою Управління встановлено, що у повідомленні про початок виконання будівельних робіт в частині наявності земельної ділянки зазначено, що відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466, відомості щодо земельної ділянки не зазначаються. Проте, вказана інформація, на думку відповідача є помилковою та не відповідає приписам ч. З ст 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Таким чином, відповідач вказує, що за результатами проведеної позапланової перевірки встановлено, що Позивачем наведено недостовірні дані в повідомленні про початок виконання будівельних робіт № ОД 061181701993 «Реконструкція нежитлового приміщення в існуючих габаритах, з надбудовою другого поверху за адресою: АДРЕСА_1 » стосовно підстави використання земельної ділянки, чим порушено п. 11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13.11.2011 року.
30.03.2020 року за вх.№ЕП/4110/20 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено про недоведеність та не обґрунтованість доводів наведених відповідачем у відзиві на позов, зокрема зазначивши, що з огляду на містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва реконструкція нежилого приміщення в існуючих габаритах фундаменту, з надбудовою другого поверху за адресою: АДРЕСА_1 № 01-07/22 від 16.02.2018 року та Повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) № ОД 061181701993 вбачається, що саме реконструкцію нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 здійснював ОСОБА_1 , а отже, документація, яку позивач надавав для отримання містобудівних умов та обмежень і повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідають нормам чинного законодавства. Також, представник позивача зауважив, що Містобудівні умови та обмеження затверджені Управлінням архітектури та містобудування, тобто Управлінням архітектури та містобудування перевірено вказану інформацію та не виявлено підстав для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень, а тому, вся інформація надана позивачем була достовірною та відповідала вимогам чинного законодавства.
Ухвалою суду від 07.04.2020 року зупинено провадження по справі до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.
У судовому засіданні 09.06.2021 року ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати, занесеною до протоколу судового засідання, поновлено провадження по справі, а також закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.
У судове засідання 18.06.2021 року прибув представник позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити у задоволені позову у повному обсязі.
Дослідивши адміністративний позов, заяви по суті, інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, заслухавши показання свідка ОСОБА_2 проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом під час розгляду справи встановлено наступне.
Позивачу - ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 06 грудня 2016 року належить право власності на нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта 1100341451101).
Позивачем 19.06.2018 року подано до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1)/про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) реконструкція нежилого приміщення в існуючих габаритах фундаменту, з надбудовою другого поверху за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрована за № ОД 061181701993.
Судом встановлено, що 17.12.2019 року гр. ОСОБА_3 звернулась до начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради із заявою щодо перевірки будівництва за адресою АДРЕСА_1 .
Для проведення планового (позапланового) заходу від 17.12.2019 року №002110, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» направляється Головному спеціалісту інспекційного відділу №2 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Ташматовій Наталії Леонідівні видано направлення для здійснення позапланової перевірки на: дотримання вимог містобудівного законодавства за адресою АДРЕСА_1 щодо дотримання суб'єктом містобудування ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на підставі наказу № 01-13/333ДАБК від 01.08.2019 року та звернення гр. ОСОБА_3 від 17.12.2019 року.
За результатами проведеного позапланово заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності посадовою особою відповідача складено Акт №002110 від 27.12.2019 року.
Згідно вказаного акту, за результатами проведеного заходу встановлено, що ОСОБА_1 наведено недостовірні дані в повідомленні про початок виконання будівельних № ОД 061181701993 від 19.06.2018 року стосовно підстави використання для будівництва земельної ділянки, чим порушено п.11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №466.
В акті перевірки також зазначено, що перевірку проведено за участі ОСОБА_1 , та наявна відмітка про відмову від підписання керівником субєкта господарювання/фізичною особою або уповноваженою ними особою, іншими особами.
Поле щодо направлення примірника акту поштою не заповнене.
27.12.2019 року головним спеціалістом інспекційного відділу №2 Ташматовою Н.Л. на ім'я в.о. начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Авдєєва О.Р. подано доповідну записку, в якій зазначено, що ОСОБА_1 наведено недостовірні дані в повідомленні про початок виконання будівельних № ОД 061181701993 від 19.06.2018 року стосовно підстави використання для будівництва земельної ділянки, чим порушено п.11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №466.
Наказом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 27.12.2019 року №01-13/500ДАБК скасовано право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) № ОД 061181701993 від 19.06.2018 року «Реконструкція нежитлового приміщення в існуючих габаритах фундаменту, з надбудовою другого поверху за адресою АДРЕСА_1 , замовник - ОСОБА_1 .
В свою чергу, не погоджуючись прийнятим наказом, позивач звернувся з даною позовною заявою до суду.
Вирішуючи даний публічно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини регулюються нормами, зокрема, але не виключно, приписами Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №466 (надалі - Порядок №466), Порядку здійснення державного архітектурно - будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (надалі - Порядок №553).
Згідно з ч. 2 ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування декларації чи права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовника протягом трьох робочих днів з дня скасування.
При цьому, відповідно до частини третьої цієї статті, після скасування реєстрації відповідного повідомлення або декларації замовник має право повторно надіслати повідомлення або подати декларацію згідно з вимогами, встановленими законодавством.
Відповідно до пункту 14 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №466, у разі виявлення Інспекцією недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню Інспекцією.
Відповідно до положень ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право також проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.
Аналогічні повноваження органів державного архітектурно-будівельного контролю зазначені й у пункті 11 Порядку № 553, відповідно до якого посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що скасування повідомлення про початок будівельних робіт може бути наслідком самостійного виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в декларації, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації) та шляхом здійснення заходів державного-архітектурно будівельного контролю, шляхом проведення планових та позапланових перевірок.
При цьому суд зазначає, що підставою для скасування реєстрації декларації про початок будівельних робіт є виявлення у ній недостовірних даних, внесених замовником, які дають підстави вважати об'єкт будівництва самочинним.
Відповідно до ч.1 ст.376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Статтею 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 затверджений Порядок здійснення державного архітектурно - будівельного контролю (надалі - Порядок 553).
Відповідно до п.7 Порядку №553 підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема, є: виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Відповідно до пункту 16 Порядку № 533 здійснення державного архітектурно-будівельного контролю за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
Згідно з пунктом 18 Порядку № 533 здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції. Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Згідно п. 4 ст. 34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об'єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.
Відповідно до п. 7 Порядку № 466 реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об'єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.
При цьому, повідомлення про початок виконання будівельних робіт зареєстроване Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради саме на реконструкцію без змін геометричних розмірів забудови земельної ділянки.
Таким чином, діючим законодавством передбачено право позивача на здійснення реконструкції нежитлового приміщення в існуючих габаритах фундаменту, з надбудовою другого поверху за адресою АДРЕСА_1 за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.
Крім того, суд вказує на те, що факту здійснення позивачем нового будівництва, або здійснення будівельних робіт зі зміною геометричних розмірів забудови земельної ділянки, відповідачем не доведено та не підтверджено належними та достовірними доказами. Відповідно відповідачем не доведено факту наявності недостовірних даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо зазначення документа, що потребує права власності чи користування земельною ділянкою.
Суд зазначає, що в матеріалах справи містяться Містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва реконструкція нежилого приміщення в існуючих габаритах фундаменту, з надбудовою другого поверху за адресою: АДРЕСА_1 , затверджені Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради № 01-07/22 від 16.02.2018 року, згідно п. 3, яких визначено, що відповідно до ч. 4 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об'єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.
Також, суд зазначає, що, в акті від 27 грудня 2019 року № 002110 складеному за результатами проведення позапланового заходу державного контролю на об'єкті: реконструкція нежитлового приміщення в існуючих габаритах фундаменту, з надбудовою другого поверху за адресою; АДРЕСА_1 , зазначено, що при проведенні перевірки був присутній позивач - ОСОБА_1 . Проте у вказаному акті підпис останнього відсутній. Позивач акцентував увагу на відсутності його під час перевірки та порушенні відповідачем приписів ст. 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», п. 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 р.
В свою чергу, акт перевірки містить запис про відмову позивача від його підпису.
У судовому засіданні 18.06.2021 року, в якості свідка надала показання ОСОБА_2 , яка приймала участь під час проведення позапланового заходу (головний спеціаліст інспекційного відділу № 2 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради) 27.12.2019 року та складала й підписала акт перевірки від 27.12.2019 року № 002110.
Так, ОСОБА_2 щодо обставин справи надала показання, що під час проведення перевірки 27.12.2019 року на об'єкті: реконструкція нежитлового приміщення в існуючих габаритах фундаменту, з надбудовою другого поверху за адресою; АДРЕСА_1 позивач або його представник були відсутні та позивач - ОСОБА_1 не відмовлявся від підписання акту перевірки, який складався в приміщенні Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради без позивача. Також, ОСОБА_2 пояснила, що акт перевірки від 27.12.2019 року № 00211 засобами поштового зв'язку нею не направлявся, та особисто не вручався.
Відтак, судом встановлено, що всупереч приписів ст. 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та п. 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 року, якими визначено право суб'єкта господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб під час проведення перевірки 27.12.2019 року на об'єкті: реконструкція нежитлового приміщення в існуючих габаритах фундаменту, з надбудовою другого поверху за адресою; АДРЕСА_1 позивач або його представник були відсутні.
Враховуючи вищезазначені висновки суду, наказ Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №01-13/500ДАБК від 27.12.2019 року «Про скасування права на виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками № ОД061181701993» є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.1 ст.73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст.2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Беручи до уваги вищезазначене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 180, 192-194, 205, 241-246, 251, 255, 295 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , іпн НОМЕР_1 ) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради задовольнити.
Визнати неправомірним та скасувати наказ Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №01-13/500ДАБК від 27.12.2019 року «Про скасування права на виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками № ОД061181701993».
Стягнути з Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6, код ЄДРПОУ 40199728 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 840, 80 грн.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення виготовлено 29.06.2021 року.
Суддя Іванов Е.А.