30 червня 2021 року Справа № 280/3336/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Стрельнікової Н.В., розглянувши за правилами спрощеного в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Державного підприємства «Запорізький державний авіаційний ремонтний завод «МІГРЕМОНТ»
до Головного управління ДПС у Запорізькій області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державного підприємства «Запорізький державний авіаційний ремонтний завод «МІГРЕМОНТ» (далі - позивач або ДП «ЗДАРЗ «МІГРЕМОНТ») до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.01.2021 № 00005880706, що прийнято відповідачем.
В обґрунтування позовних вимог ДП «ЗДАРЗ «МІГРЕМОНТ» посилається на те, що висновки контролюючого органу про порушення позивачем норм Податкового кодексу України внаслідок нереальності господарських операцій з ТОВ «КОМПАНІЯ ІНЖЕНЕРНОЇ ВЗАЄМОДІЇ В АВІАЦІЇ» (код ЄДРПОУ 34484981), ТОВ «ПРОМЕЛЕКТРОНІКА» (код ЄДРПОУ 24510970), ТОВ «МІКРОС» (код ЄДРПОУ 43120446) та надходження товару з джерела невідомого походження, що викладені в акті документальної позапланової виїзної перевірки, є безпідставними з огляду на документальне підтвердження таких операцій первинними документами та неодноразовими перевірками позивача уповноваженими на те особами, як підприємства стратегічного значення. Стверджує, що господарські операції з ТОВ «КОМПАНІЯ ІНЖЕНЕРНОЇ ВЗАЄМОДІЇ В АВІАЦІЇ», ТОВ «ПРОМЕЛЕКТРОНІКА», ТОВ «МІКРОС» були проведені ДП «ЗДАРЗ «МІГРЕМОНТ» в межах цивільного, господарського та податкового законодавства. При виконанні договірних зобов'язань сторонами були дотримані всі необхідні умови, перераховані кошти, оформлені первинні документи, переданий товар. Зміст договірних відносин та документи, що підтверджують їх виконання, досліджувалися відповідачем під час документальної перевірки та відображені в акті від 21.12.2020 № 3817/08-01-07-06/07917635. Також зазначає, що виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не може ставитися в залежність від сумнівів контролюючого органу щодо дотримання іншими суб'єктами господарювання вимог податкового законодавства. Вказує, що за результатами спірних операцій контрагентами позивача складено податкові накладні та зареєстровано їх в Єдиному реєстрі податкових накладних, що є достатньою законодавчою підставою для визнання податкового кредиту ДП «ЗДАРЗ «МІГРЕМОНТ». Зазначає, що контролюючий орган має право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки, проте таким правом відповідач не скористався. Із посиланням на норми Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» вважає податкове повідомлення-рішення від 21.01.2021 № 00005880706 протиправним та просить його скасувати.
Ухвалою суду від 28.04.2021 відкрито провадження у справі №280/3336/21; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач позов не визнав, надав відзив (вх. №28299 від 19.05.2021), в якому зазначає про встановлення актом перевірки обставин, які свідчать про неможливість (нереальність) надання товарів/послуг контрагентами-постачальниками ТОВ «Компанія інженерної взаємодії в авіації», ТОВ «Промелектроніка» та ТОВ «Мікрос», які мають ознаки нереальності здійснення фінансово-господарських операцій та встановлено дефектність складених ними первинних документів.
Від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 30077 від 26.05.2021), в якій він спростовує аргументи контролюючого органу.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
Державне підприємство «Запорізький державний авіаційний ремонтний завод «МІГРЕМОНТ» (код ЄДРПОУ 07917635) зареєстровано в якості юридичної особи. Основним видом економічної діяльності позивача є виробництво повітряних і космічних літальних апаратів, супутнього устаткування (код КВЕД 30.30).
В період з 20.10.2020 по 02.11.2020 Головним управлінням ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 43143945), правонаступником якого відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» та наказу Державної податкової служби України від 30.09.2020 № 529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» є Головне управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ ВП 44118663) - відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП «ЗДАРЗ «МІГРЕМОНТ») щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2020 від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень, про що складено акт № 3817/08-01-07-06/07917635 від 21.12.2020.
Перевіркою встановлено порушення ДП «ЗДАРЗ «МІГРЕМОНТ» вимог пп. 14.1.36, пп. 14.1.181, пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3. п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України), що призвело до завищення від'ємного значення з ПДВ за вересень 2020 року, яке включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (р. 21), на суму 147 372 грн.Обґрунтовуючи висновок про порушення позивачем податкового законодавства, контролюючий орган послався на придбання товарів у ризикових контрагентів ТОВ «КОМПАНІЯ ІНЖЕНЕРНОЇ ВЗАЄМОДІЇ В АВІАЦІЇ» (код ЄДРПОУ 34484981), ТОВ «ПРОМЕЛЕКТРОНІКА» (код ЄДРПОУ 24510970), ТОВ «МІКРОС» (код ЄДРПОУ 43120446) та надходження товару з джерела невідомого походження.
Не погоджуючись з висновками Акту перевірки, ДП «ЗДАРЗ «МІГРЕМОНТ» надало свої заперечення (вих. № 12/32 від 05.01.2021), на які контролюючий орган надав відповідь (вих. № 1178/6/08-01-07-06-07 від 18.01.2021), залишивши висновки акту перевірки без змін.
26.01.2021 позивачем отримано податкове повідомлення-рішення від 21.01.2021 №00005880706, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на 147 372 грн.
Вважаючи винесення податкового повідомлення-рішення неправомірним, ДП ЗДАРЗ «МІГРЕМОНТ» звернулося зі скаргою (вих. № 12/347 від 05.02.2021) до Державної податкової служби України.
Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги (вих. № 6538/6/99-00-06-01-03-06 від 23.03.2021) скаргу ДП «ЗДАРЗ «МІГРЕМОНТ» залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін. Зазначене рішення отримано позивачем 26.03.2021.
Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, ДП «ЗДАРЗ «МІГРЕМОНТ» звернулось до суду з даною позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
За змістом норм пп. 200.1, пп. 200.4 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
У свою чергу, відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.
До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг. (пп. а) п. 198.1 ст. 198 ПК України).
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. (п. 198.2 ст. 198 ПК України).
Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, серед іншого, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Згідно з підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України постачання товарів будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
В силу норм п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХIV (далі - Закон № 996-ХIV).
Відповідно до ст. 1 цього Закону первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію, а господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
За змістом частин 1 та 2 ст. 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
У свою чергу, згідно ч. 3 ст. 9 цього Закону інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.
Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.
Зі змісту наведених норм можна дійти висновків про те, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування податкового кредиту.
Дані висновки суду узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 19.03.2019 у справі №826/9534/17 та від 26.02.2019 у справі №826/1536/18. Окрім того, у своїх постановах від 19.03.2019 у справі №826/9534/17, від 20.10.2020 у справі № 806/705/15, від 10.11.2020 № 822/6302/15 Верховний Суд відзначив те, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об'єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.
З матеріалів справи судом встановлено наступне.
Господарські операції з ТОВ «КОМПАНІЯ ІНЖЕНЕРНОЇ ВЗАЄМОДІЇ В АВІАЦІЇ», ТОВ «ПРОМЕЛЕКТРОНІКА», ТОВ «МІКРОС» були проведені ДП «ЗДАРЗ «МіГремонт» в межах цивільного, господарського та податкового законодавства. При виконанні договірних зобов'язань сторонами були дотримані всі необхідні умови, перераховані кошти, оформлені первинні документи, переданий товар. Зміст договірних відносин та документи, що підтверджують їх виконання, надані до матеріалів справи та досліджувалися відповідачем під час документальної перевірки і відображені в Акті від 21.12.2020 № 3817/08-01-07-06/07917635, зокрема: ТОВ «КОМПАНІЯ ІНЖЕНЕРНОЇ ВЗАЄМОДІЇ В АВІАЦІЇ» - стор. 11 - 12 акту; ТОВ «ПРОМЕЛЕКТРОНІКА» - стор. 17 - 18 акту; ТОВ «МІКРОС» - стор. 22 - 23 акту.
Щодо посилання відповідача на контрольні картки № 2400-17Ж2020 вхідного контролю гіроскопу ГВК-6 та № 2410 17Ж2020 вхідного контролю гіроблоку ГБ-6, в яких зазначено, що товар не відповідає належним умовам роботоспроможності, то матеріалами справи підтверджено, що у зв'язку із виявленням товару неналежної якості ДП «ЗДАРЗ «МІГРЕМОНТ» були оформлені акти вибраковки (№ 39-154-2410/2020 від 10.09.2020, № 40-154-2411/2020 від 11.09.2020). На підставі зазначених актів в адресу ТОВ «Компанія інженерної взаємодії в авіації» були виписані поворотні накладні від 16.09.2020 № 163, № 164, згідно яких здійснено повернення товару постачальнику (вказані документи були надані відповідачу разом із запереченнями на акт перевірки).
При цьому у зв'язку із блокуванням контролюючим органом розрахунків коригування кількості товару № 5, № 6, зареєстрованих ТОВ «Компанія інженерної взаємодії в авіації» в ЄРПН 16.09.2020, у позивача на цей час відсутні підстави для коригування податкового кредиту, відображеного за податковими накладними, виписаними зазначеним постачальником.
За результатами дослідження матеріалів справи судом встановлено, що надані позивачем первинні документи складені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (далі Закон № 996) та не суперечать вимогам ПК України.
Будь-яких доказів, що первинні документи і податкова звітність ДП «ЗДАРЗ «МІГРЕМОНТ» є дефектними або підробними, містять недостовірну інформацію, відповідачем не наведено.
Щодо посилання контролюючого органу на відсутність сертифікатів якості (відповідності), то товари, придбані у контрагентів, не підлягають обов'язковій сертифікації та не ввозились безпосередньо ДП «ЗДАРЗ «МІГРЕМОНТ» на митну територію України.
Судом також досліджено надані позивачем податкові накладні, що підтверджують задекларовану суму податкового кредиту. Зазначені податкові накладні оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства та зареєстровані відповідно до вимог законодавства України. Відповідачем не висловлено зауважень щодо форми та змісту даних податкових накладних.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Факт реєстрації податкових накладних у ЄРПН податковою не спростовано.
Доказів на підтвердження того, що контрагенти позивача не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям, а також доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, відповідачем до суду не надано.
Так, в контексті спірних правовідносин належить відмітити рішення Європейського Суду з прав людини у справах "Інтерсплав" проти України (2007 рік, заява №803/02),"Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і "Бізнес Супорт Центр" проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), у яких, перевіряючи відповідність позбавлення права на податковий кредит/бюджетне відшкодування вимогам статті 1 Протоколу №1, Європейський суд з прав людини застосовував принцип пропорційності. Цей принцип є складовою частиною принципу верховенства права і вимагає додержання "справедливого балансу" між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізацію яких здійснюється втручання держави.
Провівши відповідну оцінку, Європейський Суд з прав людини визнав, що "справедливий баланс" не додержується, коли платника податку на додану вартість позбавляють права на податковий кредит/бюджетне відшкодування за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, чи доказів того, що йому було відомо/повинно було відомо про таку діяльність його постачальників.
Таким чином, за змістом норм ПК України право покупця на податковий кредит з податку на додану вартість не ставиться в залежність від дотримання контрагентами вимог законодавства та вчинення ймовірних зловживань за ланцюгом постачання товару.
Отже, враховуючи, що юридична відповідальність носить індивідуальний характер, суд також не бере до уваги посилання контролюючого органу на те, що згідно баз даних ДПС України встановлена відсутність придбання по ланцюгу товарів, що реалізовані контрагентами на адресу ДП «ЗДАРЗ «МІГРЕМОНТ».
Дефектність або наявність ознак фіктивності контрагентів у попередніх ланках постачання сама собою не свідчить про обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності таких суб'єктів господарювання або про дефектність самих господарських операцій, а відтак не є вичерпним доказом при встановленні реальності або нереальності господарської операції, наявності або відсутності в ній ділової мети, яка за змістом пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачає обов'язкову спрямованість будь-якої операції на отримання позитивного економічного ефекту.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд зазначає, що у пункті 110 рішення у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Європейський Суд з прав людини визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення.
Враховуючи викладене, на думку суду, позивачем правомірно відображено у бухгалтерському та податковому обліку відповідні суми податку на додану вартість по відносинам із ТОВ «КОМПАНІЯ ІНЖЕНЕРНОЇ ВЗАЄМОДІЇ В АВІАЦІЇ», ТОВ «ПРОМЕЛЕКТРОНІКА», ТОВ «МІКРОС», тому висновки акту перевірки про порушення вимог пп. 14.1.36, пп. 14.1.181, пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3. п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 ПК України , що призвело до завищення від'ємного значення з ПДВ за вересень 2020 року, яке включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (р. 21), на суму 147 372 грн, є помилковими, а податкове повідомлення-рішення від 21.01.2021 № 00005880706, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на 147 372 грн, є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Позовну заяву задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 21.01.2021 № 00005880706.
Стягнути на користь Державного підприємства «Запорізький державний авіаційний ремонтний завод «МІГРЕМОНТ» (69013, м. Запоріжжя, вул. Військбуд, 124; код ЄДРПОУ 07917635) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166; код ЄДРПОУ ВП 44118663) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270, 00 гривень.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Стрельнікова