29 червня 2021 року Справа № 280/4283/21 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Татаринов Д.В., перевіривши матеріали адміністративного позову Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )до ОСОБА_1 про стягнення завданих збитків, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 (надалі - позивач) до ОСОБА_1 (відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність командира розвідувального взводу військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 ) старшого лейтенанта ОСОБА_1 щодо збереження військового майна за посадою.
- стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі військової частини НОМЕР_1 майнову шкоду в розмірі 17585 грн. 19 коп. та судові витрати в сумі 2270 грн.
Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку з невідповідністю позовної заяви вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, та позивачу був наданий десятиденний строк з дня отримання ухвали, для усунення недоліків.
Ухвалу про залишення позовної заяви без руху від 31 травня 2021 року судом направлено на адресу позивача, яка отримана позивачем.
Так ухвалою суду від 31 травня 2021 року про залишення позовної заяви без руху позивача зобов'язано у встановлений судом строк для усунення недоліків позовної заяви подати до канцелярії Запорізького окружного адміністративного суду:
- уточнену позовну заяву (для суду та докази надіслання на адресу відповідача) із зазначенням у ній: місце проживання чи перебування ОСОБА_1 , поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків відповідача, номер і серія паспорта відповідача, номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти та уточнені позовні вимоги відповідно до КАС України;
- докази надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів;
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з посиланням на поважні підстави пропуску такого строку;
- оригіналу платіжного документу на підтвердження сплати судового збору в розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір» (сплатити 2270,00 грн.).
23 червня 2021 року від Військової частини НОМЕР_4 суду надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, уточнений адміністративний позов, заява про відстрочення сплати судового збору.
Перевіряючи надані документи на виконання вимог ухвали від 31 травня 2021 року про залишення позовної заяви без руху суд приходить до висновку про те, що позивачем недоліки позовної заяви не усунуті з наступних підстав.
Щодо заяви про поновлення строку звернення до суду то суд зазначає про наступне.
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень (частина 2 статті 122 КАС України).
Відповідно до частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Пунктом 17 статті 4 КАС України визначено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Позивач обґрунтовує причини пропуску звернення до суду з позовною заявою реорганізаційними заходами військової частини, а також введенням в України карантину.
Однак, суд не погоджується з такими посиланнями позивача, оскільки позивач про порушені його права дізнався ще у квітня 2020 року про що свідчить наказ №48.
Так, згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) про результати службового розслідування від 02 квітня 2020 року №48 наказано помічнику командира військової частини НОМЕР_1 з правової роботи скласти позов до суду на лейтенанта ОСОБА_2 .
Необхідно звернути увагу на те, що наказ про завершення службового розслідування приймався командиром, саме військової частини НОМЕР_1 .
Однак, позов до суду від Військової частини НОМЕР_1 поданий 24 травня 2021 року (відповідно до поштового штампу на конверті).
Таким чином, реорганізаційні заходи військової частини ніяким чином не вплинули на дотримання строків звернення позивача до суду з позовною заявою.
Щодо посилання позивача на карантинні заходи, то їх суддя також не приймає до уваги, оскільки доказів, які б свідчили що карантин перешкодив у звернені до суду не надано, так само і не надано доказів того, що на час дії карантину у період з 02 квітня 2020 року по 24 травня 2021 року військова часина НОМЕР_1 не здійснювала свого функціонування. Поштовий зв'язок у червоних карантинних зонах не припинявся.
Отже, суд приходить до висновку про те, що позивачем пропущено строк для звернення до адміністративного суду з даним позовом, встановлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, а наведені обставини у заяві про поновлення строку звернення до суду не береться судом до уваги, оскільки є неповажними та необґрунтованими.
За правилами частини 2 статті 123 КАС України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Позивачем при звернені до суду з позовною заявою також недотримано вимоги пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України, оскільки у ній не зазначено місце проживання чи перебування ОСОБА_1 , поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків відповідача, номер і серія паспорта відповідача, номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти, а також частини 2 статті 161 КАС України через що позивачем до суду не надано доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Посилання позивача на те, що у військової частини відсутні дані на військовослужбовця ОСОБА_1 судом до уваги не приймається, оскільки процесуальний закон містить імперативну норму, щодо обов'язку суб'єкта владних повноважень (або суб'єкта прирівняного до таких) надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Виключень, або альтернативи суб'єкту владних повноважень не надано.
Щодо надано до суду доказу сплати суми судового збору за звернення до суду з позовною заявою, суд вважає за необхідне зазначити про наступне.
Позивачем до суду не надано доказів сплати суми судового збору, однак подано заяву про відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
У зв'язку із цим при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до статей 132-133 КАС України, Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
З урахуванням наведених норм права єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 133 КАС України, статтею 8 Закону України «Про судовий збір» повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.
Відповідно до частини 1 статті 8 КАС України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Згідно з частини 2 статті 8 КАС України не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
З урахуванням вимог статті 133 КАС України, суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у статті 8 Закону України «Про судовий збір», з власної ініціативи.
Без надання позивачем документальних доказів скрутного фінансового становища, суд не має можливості задовольнити вказане клопотання та відстрочити сплату судового збору.
Таким чином, позивачем не надано до суду доказів сплати суми судового збору.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
За правилами частини 5 статті 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня ї надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Керуючись статтями 169, 241, 243, 246 КАС України, суддя
Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) до ОСОБА_1 про стягнення завданих збитків, - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви разом із позовною заявою і усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви, згідно з частиною 8 статті 169 КАС України, не позбавляють права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити заявнику та сторонам по справі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення ухвали у повному обсязі.
Ухвалу виготовлено та підписано 29 червня 2021 року.
Суддя Д.В. Татаринов