29 червня 2021 року о/об 09 год. 05 хв.Справа № 280/4330/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Новіковій Д.А., розглянувши у місті Запоріжжі за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, Запорізька область, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012)
про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (надалі - відповідач, ГУ ПФУ в Запорізькій області), в якій позивач просить суд: 1) визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо неврахування судді у відставці ОСОБА_1 до стажу, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, строк служби в Радянській армії - 02 роки 01 місяць 14 днів, половини строку навчання у вищому навчальному закладі - 01 рік 11 місяці 01 день, та роки праці в слідчих органах внутрішніх справ, а саме: з 01.08.1980 по 03.02.1982 (01 рік 06 місяців 03 дні); з 03.02.1982 по 28.10.1986 (04 роки 08 місяців 25 днів); з 28.10.1986 по 06.02.1987 (0 років 03 місяці 09 днів); з 06.02.1987 по 01.08.1989 (02 роки 05 місяців 26 днів); з 01.08.1989 по 10.10.1991 (02 роки 02 місяці 09 днів); 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати судді у відставці ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді стаж, який дає право на призначення та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 80%, виходячи з фактичного стажу 35 років 04 місяці 17 днів; 3) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 19.02.2020 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , виходячи із 80% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
У позовній заяві зазначено наступне. Згідно з Постановою Верховної Ради України від 08.09.2016 за №1513-VIII «Про звільнення судців» суддю Жовтневого районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнено з посади судді у відставку. 22.04.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про зарахування до стажу роботи на посаді судді строку служби в Радянські армії, половину строку навчання в Харківському юридичному інституті та стажу роботи в слідчих органах внутрішніх справ. Однак, листом від 28.04.2021 за №5493-5067/М-02/8-0800/21 позивачу відмовлено в його проханні про зарахування вказаного строку в стаж його роботи на посаді судді з підстав того, що це суперечить вимогам ст.137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Вказаного листа було направлено простим поштовим відправленням на адресу позивача 05.05.2021, а отримано 08.05.2021. Однак, позивач погодитись із бездіяльністю відповідача щодо не зарахування вказаного строку до стажу його роботи на посаді судді вважає за неможливе.
Позивач підтримав позовну заяву.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено наступне. Законом наведено вичерпний перелік посад, стаж роботи на яких зараховується до стажу судді, та може бути врахований при здійсненні перерахунку згідно з цим законом. Згідно з розрахунком стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, яку видав Жовтневий районний суд м.Запоріжжя, позивач працював суддею Шевченківського районного народного суду м.Запоріжжя з 11.10.1991 по 16.02.1996, суддею Жовтневого районного суду м.Запоріжжя з 27.11.2000 по 19.09.2016. Отже, час проходження військової служби, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та робота в органах внутрішніх справ було враховано до стажу, який дає право на звільнення у відставку, Жовтневим районним судом Запорізької області, але зазначений час не є стажем, вимога щодо якого визначена законом та враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, а саме при визначенні відсоткового значення для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. При перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивачу враховується лише стаж роботи суддею Шевченківського районного народного суду м.Запоріжжя з 11.10.1991 по 16.02.1996, суддею Жовтневого районного суду м.Запоріжжя з 27.11.2000 по 19.09.2016. Він становить 20 років 01 місяць. При перерахунку щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці ОСОБА_1 до стажу роботи судді враховані періоди стажу згідно до вимог чинного законодавства.
Відповідач заперечував проти позовної заяви.
Ухвалою судді від 07.06.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
Позивач ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) є суддею у відставці з 2016 року та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.
Згідно з Розрахунком стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 (оформленим Жовтневим районним судом міста Запоріжжя відповідно до Додатку 3 до «Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України», затвердженого 25.01.2008 постановою Правління Пенсійного фонду України №3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2008 за №200/14891 (у редакції станом на 19.09.2016)), до стажу позивача як судді включено: - службу в Радянській армії з 26.10.1973 по 29.11.1975 тривалістю 02 роки 01 місяць 14 днів; - 1/2 навчання в Харківському юридичному інституті з 01.09.1976 по 01.07.1980 тривалістю 01 рік 11 місяців 01 день; - працю слідчого відділу внутрішніх справ Мелітопольського міськвиконкому Запорізької області з 01.08.1980 по 03.02.1982 тривалістю 01 рік 06 місяців 03 дні; - працю замісника начальника слідчого відділу Мелітопольського міськвиконкому Запорізької області з 03.02.1982 по 28.10.1986 тривалістю 04 роки 08 місяців 25 днів; - працю слідчого відділу внутрішніх справ Заводського райвиконкому м.Запоріжжя з 28.10.1986 по 06.02.1982 тривалістю 00 років 03 місяці 09 днів; - працю слідчого відділу внутрішніх справ Ленінського райвиконкому м.Запоріжжя з 06.02.1987 по 01.08.1989 тривалістю 02 роки 05 місяців 26 днів; - працю замісника начальника слідчого відділу внутрішніх справ Ленінського райвиконкому м.Запоріжжя з 01.08.1989 по 10.10.1991 тривалістю 02 роки 02 місяці 09 днів; - працю судді Шевченківського районного народного суду м.Запоріжжя з 11.10.1991 по 16.02.1996 тривалістю 04 роки 04 місяці 06 днів; - працю судді Жовтневого районного суду м.Запоріжжя з 27.11.2000 по 19.09.2016 тривалістю 15 років 09 місяців 24 дні, - а усього стаж роботи станом на 19.09.2016 становить 35 років 04 місяці 17 днів.
На звернення позивача відповідачем у листі від 28.04.2021 за №5493-5067/М-02/8-0800/21 повідомлено про наступне: «… Згідно п.1 ст.137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу. Підстав для зарахування до стажу роботи на посаді судді служби в Радянській армії, половину навчання в Харківському юридичному інституті та стаж роботи в слідчих органах внутрішніх справ, про що Ви зазначаєте у зверненні, немає, оскільки це суперечить вимогам ст.137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». …».
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем фактично не зараховано до стажу роботи позивача як судді, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання - службу в Радянській армії з 26.10.1973 по 29.11.1975 тривалістю 02 роки 01 місяць 14 днів; половину строку навчання в Харківському юридичному інституті з 01.09.1976 по 01.07.1980 тривалістю 01 рік 11 місяців 01 день; стаж роботи в слідчих органах внутрішніх справ з 01.08.1980 по 10.10.1991 тривалістю 11 років 2 місяці 10 днів.
При цьому, стаж роботи позивача на посаді безпосередньо судді (судді Шевченківського районного народного суду м.Запоріжжя та судді Жовтневого районного суду м.Запоріжжя) становить 20 років 02 місяці.
При вирішенні спору по суті суд виходить з зазначеного вище та викладеного нижче.
Відповідно до ч.1 ст.137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 за №1402-VIII до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Як зазначено у п.34 Розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 за №1402-VIII, судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
У ч.4 ст.43 Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992 за №2862-XII зазначено: «… До стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років. …».
Враховуючи наведене, суд вважає, що до стажу роботи позивача на посаді судді має бути зарахована робота в слідчих органах внутрішніх справ з 01.08.1980 по 10.10.1991 тривалістю 11 років 2 місяці 10 днів.
Як зазначено у ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 за №2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно з ч.1 ст.25 Конституційного договору між Верховною Радою України та Президентом України про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України від 08.06.1995 за №1к/95-ВР Президент України в межах своїх повноважень видає укази і розпорядження, які є обов'язковими для виконання на всій території України, дає їх тлумачення.
Відповідно до п.1 Розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України закони та інші нормативні акти, прийняті до набуття чинності цією Конституцією, є чинними у частині, що не суперечить Конституції України.
Як зазначено у ч.3 ст.106 Конституції України, Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України.
Згідно з ч.1 ст.117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
У ст.1 Указу Президента України від 10.07.1995 за №584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» (стаття 1 втратила чинність 20.03.2008) зазначено: «… 1.Установити, що: …; до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби; …».
Відповідно до абз.2 п.3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 за №865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» (дана постанова втратила чинність 01.12.2012) до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
Враховуючи наведені норми права та обставини справи, суд вважає, що відповідачем безпідставно не зараховано до стажу роботи позивача як судді, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, службу в Радянській армії з 26.10.1973 по 29.11.1975 тривалістю 02 роки 01 місяць 14 днів та половину строку навчання в Харківському юридичному інституті з 01.09.1976 по 01.07.1980 тривалістю 01 рік 11 місяців 01 день.
Відповідачем не спростовано наведене у Розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 .
Суд вважає, що стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання є єдиним, обраховується та встановлюється (з'ясовується) Вищою радою правосуддя при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення) і застосовується, як для прийняття рішення про відставку, так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру.
Судом прийнято до уваги, що постановою Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 13.01.2017 у справі №334/7205/16-а (провадження №2-а/334/140/17), залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2017, задоволено позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м.Запоріжжя - визнано протиправними дії та розпорядження Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м.Запоріжжя щодо визначення стажу роботи на посаді судді та призначення ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 80% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м.Запоріжжя з 21.09.2016 року призначити та виплатити з урахування раніше виплачених сум ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до частини 3 статті 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
При цьому, у постанові Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 13.01.2017 у справі №334/7205/16-а (провадження №2-а/334/140/17) зазначено: «… Таким чином, позивач має 11 років 02 місяці 10 днів (з 01.08.1980р. по 10.10.1991р.) стажу роботи на посадах слідчого в органах внутрішніх справ, який був зарахований при визначенні стажу роботи позивача для відставки, і повинен бути зарахований для призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Таким чином, до стажу роботи ОСОБА_1 , який надає йому право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім 20 років 02 місяців стажу роботи на посаді судді, підлягає зарахуванню 11 років 02 місяці 10 днів стажу роботи на посадах слідчого в органах внутрішніх справ. Загальний стаж роботи судді ОСОБА_1 , що дає йому право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, становить 31 рік 04 місяці 10 днів, що неправомірно не враховано відповідачем при обчисленні стажу та призначенні позивачу довічного грошового утримання. …».
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28.12.2020 у справі №280/7800/20, яке набрало законної сили 28.01.2021, задоволено частково позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - визнано протиправним та скасувано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №08-02/1012 від 17.03.2020; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 19 лютого 2020 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №08-02/1012 від 17.03.2020, з урахуванням раніше проведених виплат. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Враховуючи наведені норми права та обставини справи, суд вважає, що відповідачем безпідставно не зараховано до стажу роботи позивача як судді, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці - службу в Радянській армії з 26.10.1973 по 29.11.1975 тривалістю 02 роки 01 місяць 14 днів; половину строку навчання в Харківському юридичному інституті з 01.09.1976 по 01.07.1980 тривалістю 01 рік 11 місяців 01 день; стаж роботи в слідчих органах внутрішніх справ з 01.08.1980 по 10.10.1991 тривалістю 11 років 2 місяці 10 днів.
Таким чином, стаж роботи позивача як судді, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, складає 35 роки 04 місяці 17 днів (як то зазначено у Розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 ).
У Рішенні Конституційного Суду України від 18.02.2020 у справі №1-15/2018(4086/16) (чинне з 18.02.2020) зазначено: «…Конституційний Суд України вирішив: … 2.Визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення розділу XII „Прикінцеві та перехідні положення" Закону України „Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року №1402-VIII зі змінами: -пункту 7 „та ліквідуються" в частині Верховного Суду України; - пункту 14 „судді Верховного Суду України"; - пункту 25. …».
Також, у Рішенні Конституційного Суду України від 18.02.2020 у справі №1-15/2018(4086/16) (чинне з 18.02.2020) зазначено: «… Конституційний Суд України вважає, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності. 17.Запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу XII „Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402 різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини першої статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України. …».
Тобто, за Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 у справі №1-15/2018(4086/16) (чинне з 18.02.2020) до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів має бути встановлений один підхід.
Відповідно до ч.1 ст.142 Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 за №1402-VIII судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
Згідно з ч.2 ст.142 Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 за №1402-VIII суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Як зазначено у ч.3 ст.142 Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 за №1402-VIII, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
У ч.4 ст.142 Законом України «Про судоустрій і статус суддів» зазначено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Згідно з ч.5 ст.142 Законом України «Про судоустрій і статус суддів» пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Нормами права не передбачена можливість обмеження максимальним розміром щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Протилежного відповідачем не доведено.
Враховуючи наведені норми права та обставини справи, оскільки позивач відпрацював на посаді судді повних 35 років, то йому щомісячне довічне грошове утримання повинно виплачуватись в розмірі 80 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).
Оскільки відповідачем у справі було ГУ ПФУ в Запорізькій області, то з нього мають бути стягнуті на користь позивача понесені ним судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 908 грн. 00 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 78, 132, 139, 143, 243-246, 263 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, Запорізька область, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо неврахування судді у відставці ОСОБА_1 до стажу, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, строк служби в Радянській армії - 02 роки 01 місяць 14 днів, половини строку навчання у вищому навчальному закладі - 01 рік 11 місяців 01 день, та роки праці в слідчих органах внутрішніх справ, а саме: з 01.08.1980 по 03.02.1982 (01 рік 06 місяців 03 дні); з 03.02.1982 по 28.10.1986 (04 роки 08 місяців 25 днів); з 28.10.1986 по 06.02.1987 (00 років 03 місяці 09 днів); з 06.02.1987 по 01.08.1989 (02 роки 05 місяців 26 днів); з 01.08.1989 по 10.10.1991 (02 роки 02 місяці 09 днів).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати судді у відставці ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді стаж, який дає право на призначення та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 80%, виходячи з фактичного стажу 35 років 04 місяці 17 днів.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 19.02.2020 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 виходячи із 80% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, Запорізька область, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) судові витрати у сумі 908 грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
Рішення виготовлено у повному обсязі 29.06.2021.
Суддя О.О. Прасов