24 червня 2021 року м. Ужгород№ 260/721/21
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гебеш С.А.
при секретарі судових засідань - Гулай М.В.
та осіб, які беруть участь у справі:
представник позивача - Балабан Ю.;
представник відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Закарпатській області до Свалявського районного територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг (Ліквідаційна комісія) про стягнення коштів у сумі 332 491,68 грн., -
Позивач - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Закарпатській області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Свалявського районного територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг (Ліквідаційна комісія), якою просить стягнути з Свалявського районного територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) (код ЄДРПОУ - 25447661) на користь Свалявського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ ВП-41416103, p/p UA 738999980000355439000107233, електронне адміністрування, МФО- 899998) капіталізованих платежів в сумі 332 491,68 грн.
Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що у зв'язку з прийняттям рішення засновників про припинення Відповідача, виникла необхідність нарахування капіталізованих платежів на користь Позивача. З цією метою 12 січня 2021року, тобто, в межах строків для заявлення кредиторами своїх вимог, Позивач заявою за №10-08-51 звернувся до ліквідаційної комісії Відповідача з кредиторськими вимогами на суму 332 491,68 грн. Проте, станом теперішній час ніякої відповіді від відповідача про визнання наших вимог не надходило. Згідно п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону №1105-XIV джерелами формування коштів Фонду є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Це питання врегульоване Порядком капіталізації платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації страхувальників який регулює механізм нарахування капіталізованих платежів. Тобто, на відповідача поширюється дія вищезгаданого Порядку, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 р. № 986. (Дану Постанову прийнято взамін постанови Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року №765).
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року відкрито спрощене провадження.
У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила суд задоволити позовні вимоги в повному обсязі, з мотивів наведених у позовній заяві.
Будучи належним чином повідомленим про день, час та місце судового розгляду даної справи, представник відповідача у судове засідання не з'явився та не повідомив суд про причини неявки. Відзив на позов не подав.
Заслухавши думку представника позивача, розглянувши подані документи, матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що Свалявський районний територіальний центр соціального обслуговування (код ЄДРПОУ 25447661), зареєстровано як юридичну особу 05 травня 2000 року.
Як платник страхових внесків, відповідач зареєстрований у Свалявському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Закарпатській області під реєстраційним номером 210110000054.
Відповідно до акту про нещасний випадок із смертельним наслідком, пов'язаний з виробництвом за формрю Н-1 від 09 червня 2017 року, Акту проведення нещасного випадку із смертельним наслідком за формою Н-а від 09 червня 2017 року при виконанні трудових обов'язків 10 травня 2017 року соціальний робітник ОСОБА_1 отримала смертельні тілесні ушкодження у результаті дорожньо-транспортної пригоди.
Після смерті ОСОБА_1 у відповідності до ст. 44 ч. 2 ст. 37 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" Постановою Свалявського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Закарпатській області від 21 квітня 2020 року № 0719/381/4/9 у зв'язку зі смертю годувальника призначено щомісячні страхові виплати внаслідок смерті потерпілої на виробництві, особі, яка має на це право, а саме - сину ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 2308,97 грн.
Розрахунком потреби в капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань Відповідача відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю потерпілим на виробництві у Свалявському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Закарпатській області визначено загальну суму платежів для розрахунку з ОСОБА_2 - 332 491, 68 грн.
У зв'язку з прийняттям рішення засновників про припинення відповідача виникла необхідність нарахування капіталізованих платежів на користь позивача.
12 січня 2021 року позивач заявою за № 10-08-51 звернувся до ліквідаційної комісії відповідача з кредиторськими вимогами на суму 332 491,68 грн.
У відповідь, листом № 19/01-16 від 27 січня 2021 року відповідач не визнав кредиторські вимоги, зазначивши, що вони є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Крім того, суд вважає необхідним відмітити, що з дня призначення ліквідаційної комісії до неї переходять усі повноваження щодо управління справами юридичної особи, крім тих, які залишаються згідно з законодавством України за учасниками, наприклад затвердження ліквідаційного балансу. Слід зауважити, що ліквідаційна комісія не має статусу юридичної особи, а підприємство, що ліквідується, в період її роботи статусу юридичної особи не втрачає. Отже, дієздатність юридичної особи здійснюється через ліквідаційну комісію. Дії комісії розглядаються як дії самої юридичної особи. Комісія здійснює дії, у тому числі виступає в суді від імені юридичної особи і набуває безпосередньо для неї права і обов'язки.
Вирішуючи даний спір по суті, суд вказує на наступне.
Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Закон № 1105-XIV).
Основними принципами страхування від нещасного випадку, зокрема є: своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян-суб'єктів підприємницької діяльності.
Статтею 4 Закону № 1105-XIV, встановлено, що Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом. Фонд є некомерційною самоврядною організацією.
Джерелами формування коштів є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, що визначено пунктом 5 частини 1 статті 11 Закону №1105-ХІV.
В силу п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", Фонд соціального страхування України та його робочі органи є правонаступниками Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, його виконавчої дирекції та управлінь виконавчої дирекції цього Фонду в АРК, областях, містах Києві та Севастополі, відділень у районах і містах обласного значення, а також Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, його виконавчої дирекції, відділень цього Фонду в АРК, областях, містах Києві та Севастополі та їх робочих органів.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" джерелами формування коштів Фонду є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Разом з тим, дане питання врегульоване Порядком капіталізації платежів до Фонду соціального страхування Україні у випадках ліквідації страхувальників який регулює механізм нарахування капіталізованих платежів.
Як вже наголошувалось судом, за приписами пунктів 1 та 5 частини першої статті 11 Закону № 1105-XIV, джерелами формування коштів Фонду (крім інших) є страхові внески страхувальників та застрахованих осіб, капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Вимоги щодо капіталізації платежів здійснюються у межах ліквідаційної процедури.
Частина перша статті 104 Цивільного кодексу України визначає, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Частинами першою, третьою, п'ятою статті 105 Цивільного кодексу України передбачено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.
Частиною шостою статті 105 Цивільного кодексу України визначено, що кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.
Відповідно до частин третьої, четвертої та п'ятої статті 112 Цивільного кодексу України, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи. Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно. Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.
Частиною 1 статті 112 Цивільного кодексу України, у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.
Частиною другою статті 1205 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що капіталізація платежів здійснюється у всіх випадках ліквідації юридичної особи, а не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин підлягають застосовуванню приписи підпунктів 1 та 5 частини першої статті 11 Закону № 1105-XIV.
Зазначена позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними у суду від 10 січня 2019 року у справі №812/862/17.
В силу вимог пункту 1 частини другої статті 15 Закону № 1105-ХІV, роботодавець як страхувальник зобов'язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом.
Як встановлено судом, відповідно до Акту про нещасний випадок із смертельним наслідком, пов'язаний із виробництвом від 09 червня 2017 року та Актом проведення нещасного випадку із смертельним наслідком від 09 червня 2017 року при виконанні трудових обов'язків соціальний робітник ОСОБА_1 отримала смертельні тілесні ушкодження у результаті дорожньо-транспортної пригоди. Після смерті ОСОБА_1 у відповідності до ст. 44 ч. 2 ст. 37 "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" Постановою Свалявського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Закарпатській області від 21 квітня 2020 року № 0719/381/4/9 у зв'язку зі смертю годувальника призначено щомісячні страхові виплати внаслідок смерті потерпілої на виробництві, особі, яка має на це право, а саме - сину ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 2308,97 грн.
Відповідно до розрахунку потреби в капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань Відповідача відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю потерпілим на виробництві у Свалявському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Закарпатській області визначено загальну суму платежів для розрахунку з ОСОБА_2 - 332 491, 68 грн.
Відповідно загальна сума капіталізованих платежів становить 332 491,68 грн., які підлягають стягненню з відповідача.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених0 статтею 780 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Закарпатській області обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, так як відповідачем не спростовані, оскільки відзив на позов не подано.
Відповідно до статті 139 частини 2 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Таким чином, судові витрати по справі з відповідача не стягуються.
На підставі наведеного та керуючись статтями 9, 14,139 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Закарпатській області до Свалявського районного територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг (Ліквідаційна комісія) про стягнення коштів - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Свалявського районного територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) (Ліквідаційна комісія) (89300, Закарпатська область, м. Свалява, вул. Визволення, буд. 21, код ЄДРПОУ - 25447661) на користь Свалявського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ ВП - 41416103, р/р UA738999980000355439000107233, електронне адміністрування, МФО - 899998) капіталізованих платежів в сумі 332 491, 68 грн. (триста тридцять дві гривні чотириста дев'яносто одна гривня 68 коп.)
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 29 червня 2021 року.
СуддяС.А. Гебеш