Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
29 червня 2021 року м. ХарківСправа № 922/684/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шарко Л.В.
при секретарі судового засідання Васильєвій Л.О.
розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Мерал" по справі
за позовом Фізичної особи - підприємця Дермельова Олександра Олександровича, м. Горішні Плавні, обл. Полтавська
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мерал", м. Харків
про стягнення 362 150,34 грн.
за участю представників:
позивача - Дермельов О.О. (особисто), паспорт серія НОМЕР_1 виданий Комсомольським МВ УМВС України в Полтавській області від 29.12.00р.; Єрьоменко А.В. (адвокат), ордер на надання правової допомоги серії АХ № 1039559 від 21.01.21р.;
відповідача - Гончар Д.С. (адвокат), ордер на надання правової допомоги серії АН № 1032463 від 17.06.21р.
Фізична особа-підприємець Дермельов Олександр Олександрович, м. Горішні Плавні звернувся до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мерал", м. Харків заборгованість за Договором підряду №б/н від 21.10.19р. в сумі 362150,34 грн., яка складається з: 330255,81 грн. - основного боргу; 31894,53 грн. - неустойка. Судові витрати просить покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 04.03.21р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
02.06.21р. закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 15.06.21р. об 11:30 год.
15.06.21р. в судовому засіданні оголошено перерву до 12:00 год. 29.06.21р.
24.06.21р. від відповідача надійшла зустрічна позовна заява про стягнення з ФОП Дермельова Олександра Олександровича на користь ТОВ "Мерал" заборгованість у сумі 27'468,66 грн., яка складається з: 23'000,00 грн. - основного боргу; 2'202,32 грн. - інфляційних втрат; 2'266,34 грн. - штрафні санкції та судові витрати.
У відповідності до ч.1, п.3 ч.2 ст. 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Положеннями частини першої статті 180 ГПК України передбачено, що відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Як вбачається з ухвали від 04.03.21р. про відкриття провадження по справі відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання: відзиву на позовну заяву, який має відповідати вимогам ст. 165 ГПК України з нормативно-правовим обґрунтуванням своєї правової позиції.
Ухвала від 04.03.21р. про відкриття провадження по справі направлялась відповідача на юридичну адресу, вказану в позовній заяві, яка відповідає адресі, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (61052, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ КОНТОРСЬКА, будинок 14, кімната 4). Проте, 11.03.21р. дана ухвала була повернута до суду з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".
Також, ухвала від 04.03.21р. про відкриття провадження по справі направлялась засновнику ТОВ "Мерал" - МЕРЗЛЯКОВУ ОЛЕКСАНДРУ ВОЛОДИМИРОВИЧУ на адресу, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (62433, Харківська обл., місто Люботин, ВУЛИЦЯ ДОВЖЕНКА ОЛЕКСАНДРА, будинок 15). Проте, 12.03.21р. дана ухвала була повернута до суду з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".
Ухвали суду від 01.04.21р., 14.04.21р., 15.04.21р., 25.05.21р., також, направлялись на адреси відповідача та його засновника, проте повернулись до суд без вручення з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати КГС при розгляді справи № 910/17792/17 від 02.06.2020 року зазначив, що відповідно до частин другої, третьої статті 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Верховний Суд відзначає, що під час перебування справи у провадженні суду останній повинен забезпечувати дотримання балансу між процесуальними правами сторін щодо права бути обізнаним про судову справу та своєчасним розглядом справи і вживати всіх можливих заходів для розгляду справи з дотриманням розумних строків. Отже, розгляд справи судом за відсутності сторони або інших учасників справи є можливим лише у разі наявності у суду відомостей щодо належного повідомлення сторони, учасника справи про дату, час та місце судового засідання. За відсутності у суду першої інстанції відомостей щодо належного та своєчасного повідомлення учасника справи про судові засідання він має вжити заходів щодо такого повідомлення, в тому числі відкласти за необхідності розгляд справи.
Приймаючи до уваги неотримання відповідачем та його засновником ухвал суду, які були направлені на їх адреси, судом було направлено відповідачу ухвали на електронні адреси, зазначені в заяві позивача від 25.05.21р. (ame@ameral.com.ua, info@meral.com.ua, info@meraldev.com.ua.).
Ухвалою суду від 25.05.21р. підготовче засідання було відкладено на "02" червня 2021 р. о 14:00 год.
02.06.21р. представник відповідача з'явився в підготовче засідання, просив суд надати час для ознайомлення з матеріалами справи для підготовки відзиву на позовну заяву та зазначив про те, що ухвали суду були отримані ним саме на електронну адресу.
02.06.21р. представник відповідача ознайомився з матеріалами справи.
Оскільки, представник відповідача ознайомився з матеріалами справи 02.06.21р., то п'ятнадцятиденний строк, встановлений в ухвалі суду про відкриття провадження по справі для подачі відзиву, та відповідно зустрічного позову, на підставі ч. 1 ст. 180 ГПК України, має відраховуватись з 02.06.21р.
Згідно з частиною першою статті 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Таким чином, останнім днем для звернення відповідача до суду з зустрічною позовною заявою є 17.06.21р.
Проте, зустрічну позовну заяву відповідачем подано через канцелярію суду 24.06.21р., а отже, з пропуском встановленого судом строку.
Відповідно до частини першої статті 119 цього Кодексу суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Заяв чи клопотань до суду про поновлення пропущеного строку для подачі зустрічного позову відповідачем не надавалось.
Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так , відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмежене, особливо щодо умов прийнятності скарги. Проте право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (mutatis mutandis, рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» («Melnyk v. Ukraine» заява № 23436/03, § 22, від 28 березня 2006 року).
Виходячи з приписів статей 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.
Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм ГПК України.
Таким чином, право на пред'явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним, подаючи зустрічну позовну заяву заявник повинен дотримуватись вимог ГПК України щодо її подання.
Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно з статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, право на подання зустрічного позову може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений судом для подання відзиву на позов, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.
Аналогічна позиція викладена в Постанові ВС КГС від 24 грудня 2019 року по справі № 910/5172/19.
Аналіз правової природи, сутності, ознак процесуальних строків та їх нормативна регламентація, в тому числі щодо їх поновлення /продовження, дають підстави для висновку, що реалізація процесуальних прав та обов'язків учасника справи перебувають в залежності від дій (бездіяльності), рішень саме конкретно визначеного відповідного учасника справи. Процесуальні строки, як нетипові нормативні приписи, регламентують процесуальну діяльність не усіх учасників господарського процесу, а лише конкретного учасника справи. (п. 8.11. Постанови ВС КГС від 24 грудня 2019 року по справі № 910/5172/19.)
При цьому, варто зазначити, що ЄСПЛ у своїй прецедентній практиці щодо України неодноразово звертав увагу на норми, що стосуються процесуальних строків, але в аспекті порушення принципу правової визначеності у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, Європейський суд з прав людини у справі у справі Melnik v. Ukraine ЄСПЛ зазначив, що норми, які регулюють строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.
Правова позиція щодо подання зустрічної позовної заяви із пропуском строку, встановленого для подання відзиву, є достатньою підставою для її повернення, є послідовною та викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постановах Верховного Суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16, від 04.03.2019 у справі № 920/342/17, від 04.04.2019 у справі № 918/361/18, від 29.07.2019 у справі № 925/872/18, від 18.09.2019 у справі № 910/16837/18, від 07.11.2019 у справі № 910/2892/19, від 27.01.2020 у справі № 922/2382/19, ухвалах Верховного суду від 16.12.2019 у справі № 922/2385/19, від 09.06.20 у справі № 922/2385/19.
Відповідно до ч. 6 ст. 180 ГПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Таким чином, у зв'язку з пропуском відповідачем строку, встановленого в ухвалу суду про відкриття провадження по справі, на звернення до суду з зустрічним позовом, суд повертає зустрічну позовну заяву Товариству з обмеженою відповідальністю "Мерал".
На підставі вищевикладеного та керуючись положеннями ст. 13, 42, 46, 116, 118, 119, 180, 234, 254, 255, п. п. 9 п. 1 розділу ХІ Перехідних положень ГПК України, суд -
Зустрічну позовну заяву (вх. №14911/21 від 24.06.21р.) з доданими документами повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Мерал".
Оскарження здійснюється в порядку визначеному ст. ст. 254-255 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.. 235 ГПК України.
Повний текст ухвали складено та підписано 29.06.21р.
Суддя Л.В. Шарко
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.