Справа №127/11203/21
Провадження № 2-а/127/125/21
15.06.2021 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого-судді Клапоущака С.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Кізян Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора 1-го батальйону 3-ї роти Управління патрульної поліції у Вінницькій області ДПП Швеця Леоніда Олександровича про скасування постанови серії ЕАН №4117003 від 24.04.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-
30 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з адміністративном позовом до інспектора 1-го батальйону 3-ї роти Управління патрульної поліції у Вінницькій області ДПП Швеця Л.О. про скасування постанови серії ЕАН №4117003 від 24.04.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Ухвалою судді Вінницького міського суду Вінницької області від 05 травня 2021 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження, підготовче засідання призначено на 14 травня 2021 року.
Згідно з ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 09 червня 2021 року підготовче провадження було закрито та призначено адміністративну справу до судового розгляду на 15 червня 2021 року.
В обгрунтування своїх позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначив, що згідно з постановою серії ЕАН №4117003 від 24 квітня 2021 року, винесеною інспектором 1-го батальйону 3-ї роти Управління патрульної поліції у Вінницькій області ДПП Швецем Л.О., його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 680 гривень. Як зазначено в постанові, стягнення наклавдено у зв'язку з тим, що він 24 квітня 2021 року о 22.55 год. в м. Вінниці по вул. Миколаївська, 8 порушив вимоги п. 15.4 ПДР України. Вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконним з наступних підстав.
Так, в оскаржуваній постанові вказано місце розгляду справи: м. Вінниця, вул. Миколаївська, 8. Його автомобіль марки «Renault Kangoo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , було припарковано в дворі на прибудинковій території будинку по АДРЕСА_1 , де він проживає. При винесені оскаржуваної постанови поліцейським не було наведено доказів, на яких ґрунтується його висновок про вчинення ним адміністративного правопорушення. Будь - які пояснення очевидців, які б підтвердили порушення ним правил дорожнього руху, фото-, відеофіксація зазначеного правопорушення відсутні. Не доведено той факт, що саме він керував та припаркував автомобіль, жодних документів про встановлення особи не надавалися. Інспектором на місці зупинки (парковки) не повідомлено йому про початок розгляду справим, не роз'яснені його права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, положення ст.ст. 307, 308, 287, 289 КУпАП. Йому та свідкам не надано можливості для письмового пояснення, покази свідків не долучені до матеріалів справи. Позивач вважає себе невинним, відповідач неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, порушив норми матеріального та процесуального права. Враховуючи викладене, позивач просить скасувати постанову інспектора 1-го батальйону 3-ї роти Управління патрульної поліції у Вінницькій області ДПП Швеця Л.О., якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 680 гривень.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, суду надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Згідно з ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача Швеця Л.О. за довіреністю Ковальчук Д.О. у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, суду надав відзив на адміністративний позов, у задоволенні позову просив відмовити, посилаючись на те, що вимоги позивача є безпідставними з огляду на наступне.
Так, 24 квітня 2021 року по вул. Миколаївській, 8 на спецлінію «102» надійшов виклик, що транспортний засіб «Renault Kangoo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснив зупинку та перешкодив виїзд транспортного засобу заявника. Прибувши на місце події, інспектором патрульної поліції Швецем Л.О. було встановлено, що водій автомобіля «Renault Kangoo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, здійснив зупинку, чим перешкодив рух транспортного засобу марки «Honda CR-V» та порушив п. 15.4 ПДР України. Встановивши всі обставини правопорушення, керуючись ст.ст. 33, 248 КУпАП, інспектор поліції Швець Л.О. виніс оскаржувану постанову. Те, що позивач порушив правила дорожнього руху видно з відеозапису з боді камери поліцейського. Відповідач мав всі законні підстави винести оскаржувану постанову, а також розглянути справу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення, оскільки у визначених законодавством випадках допускається скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення, яке передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладення адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування процедури скороченого провадження у випадках, визначених законом, не призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених в КУпАП (рішення Конституційного Суду України від 26.05.2015 №5-рп/2015). Крім того, реалізація права позивача щодо можливості скористатися правовою допомогою забезпечується під час оскарження безпосередньо рішення суб'єкта владних повноважень у суді. Наведена вище правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 07 листопада 2019 року по справі №487/2179/17. Отже, інспектор поліції, розглядаючи дану справу, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Констатицією України, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
За п. 1.3 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).
Відповідно до змісту оскаржуваної постанови, 24 квітня 2021 року о 22.55 год. в м. Вінниці по вул. Миколаївська, 8 водій ОСОБА_1 здійснив зупинку (стоянку) транспортного засобу «Renault Kangoo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на проїзній частині в другому ряду, чим здійснив суттєве перешкоджання іншим учасникам руху, порушив п. 15.4 ПДР України - порушення правил стоянки, розміщення транспортного засобу на проїзній частині в два і більше ряди, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП. За вказане правопорушення на позивача ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 680 гривень.
Диспозиція ч. 3 ст. 122 КУпАП передбачає відповідальність за ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.
Згідно з п. 15.4 Правил дорожнього руху України транспортні засоби не дозволяється ставити на проїзній частині в два і більше ряди.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до підпункту 9 частини 1 статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-УІІІ, поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменному одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Представником відповідача Ковальчуком Д.О. в якості доказу вчинення позивачем вищезазначеного правопорушення суду був наданий диск з відеозаписом з боді камери поліцейського, на відеозаписі відображено порушення правил дорожнього руху, а саме, що транспортний засіб «Renault Kangoo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснив зупинку другим рядом, в результаті чого автомобіль «Honda CR-V» не міг покинути своє місце паркування. Позивач визнав, що він припаркував свій автомобіль на цьому місці.
Відповідно до частини другої статті 279 КУпАП головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Згідно з частиною другою статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.
У статті 222 КУпАП чітко встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ вищезазначеної Інструкції, постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Таким чином, законодавством передбачено спрощену процедуру розгляду посадовою особою УПП справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП. Вказане виключає необхідність дотримання інспектором поліції таких процедур, передбачених для розгляду справи про адміністративне правопорушення в загальному порядку, як надання особі можливості скористатися правом на правову допомогу, подати клопотання тощо.
Згідно з частиною першою статті 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розляду справи.
У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Водночас, вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.
Отже, складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд уповноваженим органом (посадовою особою) справи про таке правопорушення належать до різних стадій адміністративного провадження.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 122 КУпАп, виноситься на місці вчинення правопорушення внаслідок чого провадження у справі про адміністративне правопорушення у порядку та за правилами, встановленими розділом ІУ КУпАП, не здійснюється.
В той же час, за наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення та притягнення до відповідальності на місці вчинення правопорушення, не передбачено складання працівниками органів і підрозділів Національної поліції протоколу про адміністративне правопорушення, надання особі строку для підготовки до розгляду справи, розгляд будь-яких клопотань, у тому числі щодо забезпечення участі захисника під час винесення постанови. Можливість реалізації особою своїх прав на участь у розгляді справи, права на захист тощо, передбачена шляхом оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення в судовому порядку.
Наведена вище правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 07 листопада 2019 року по справі №487/2179/17.
Таким чином, доводи позивача стосовно недотримання відповідачем норм КУпАП при винесенні оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.
Встановивши факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідачем було правомірно винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН №4117003 від 24.04.2021.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем було надано належні докази на підтвердження вчинення позивачем правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 122 КУпАП
За таких обставин та враховуючи наявні у справі докази, суд вважає, що відповідач під час винесення оскаржуваної постанови діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови.
Таким чином постанова серії ЕАН №4117003 від 24.04.2021 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, є законною, а тому у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити.
На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 3 ст. 122, ст. 7, ст. 293 КУпАП, ст.ст. 72, 77, 118-119, 122, 243-244, 246, 286 КАС України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора 1-го батальйону 3-ї роти Управління патрульної поліції у Вінницькій області ДПП Швеця Леоніда Олександровича про скасування постанови серії ЕАН №4117003 від 24.04.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,- відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з п. 3 розділу VІ «Прикінцеві положення» КАС України, викладеним в новій редакції згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантану, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID - 19)» №731-ІХ від 18.06.2020, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID - 19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суддя: