Справа № 127/11727/21
Провадження № 2/127/2044/21
29 червня 2021 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді Воробйова В.В.,
за участю секретаря Яковенко Д.Д.,
розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей,-
Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей, мотивуючи позовну заяву тим, що 01.09.2007 року сторони зареєстрували шлюб у Відділі реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області, про що зроблено актовий запис №2251.
Від шлюбу сторони мають двох малолітніх дочок - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають з позивачем.
Оскільки відповідач вихованням дітей не займається та належної матеріальної допомоги на їх утримання не надає, тому ОСОБА_1 була змушена звернутися до суду з даним позовом та просить стягнути з відповідача щомісячно аліменти на її користь на утримання дочок: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходів), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, починаючи від дня подачі позовної заяви.
В судове засідання позивач не з'явилася, проте подала до суду заяву в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Справу просила розглядати у її відсутність та покласти на відповідача судові витрати.
Відповідач в судове засідання не з'явився, проте подав до суду заяву в якій зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_1 до нього про стягнення аліментів визнає в повному обсязі. Також просив розглядати справу у його відсутність та залишити за ним судові витрати.
Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку про те, що позов слід задовольнити з таких підстав.
Матеріалами справи встановлено, що 01.09.2007 року сторони зареєстрували шлюб у Відділі реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області, про що зроблено відповідний актовий запис №2251 (а.с. 5).
Від шлюбу сторони мають двох малолітніх дочок - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком яких є відповідач, що підтверджується свідоцтвами про їх народження (а.с. 9, 10). Діти проживають разом з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 12).
Відповідач не надає матеріальну допомогу своїм малолітнім дітям та не приймає участі в їх утриманні.
Відповідно до положень ст.ст. 1-3 Конвенції ООН «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного кодексу України - батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до їх повноліття.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей, і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно із ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно зі ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення; тощо. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Підстави визначення розміру аліментів у частині до заробітку (доходу) або у твердій грошовій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст. ст. 183, 184 СК України.
Згідно із ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. При цьому, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Визначаючись щодо розміру аліментів, які підлягають стягненню на користь позивача, суд враховує те, що спільні діти проживають разом з позивачем, перебувають на її утриманні, що потребує значних коштів. Разом з тим, зважаючи на розмір заявлених вимог, визнання позову відповідачем, суд вважає можливим встановити аліменти в розмірі 1/3 частки доходу відповідача щомісячно, що буде розумним, справедливим та зваженим.
Оскільки позивач була звільнена від сплати судового збору, згідно зі ст. 141 ЦПК України, судовий збір слід стягнути з відповідача в дохід держави в розмірі 908,00 грн.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-3, 27 Конвенції ООН «Про права дитини», ст. 51 Конституції України, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 7, 180-183, 191 СК України, ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 206, 211, 259, 263-265, 352, 354, 430 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітніх дітей - дочок: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але на кожну дитину не менше 50% від прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня подачі позовної заяви, а саме з 11.05.2021 року до досягнення старшою дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень 00 коп.).
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 .
Повний текст рішення суду складений 29.06.2021 року.
Суддя: