Справа 127/16365/21
Провадження 1-кс/127/7546/21
29 червня 2021 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого слідчого відділення Відділу поліції №1 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження № 12021020020000611 внесеного до ЄРДР 26.06.2021, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в місті Вінниця, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, раніше не судимий,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання слідчого слідчого відділення Відділу поліції №1 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 ..
Клопотання мотивовано тим, що слідчим провадиться досудове розслідування кримінального провадження № 12021020020000611 від 26.06.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, в ході розслідування якого виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що 26.06.2021 року приблизно о 08:00 год. ОСОБА_4 , спільно з двома невстановленими слідством особами, проходячи біля будинку №1 по вулиці Брацлавській міста Вінниці, помітили на лавці залишені на нетривалий час речі ОСОБА_7 , а саме: мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi Note» та рюкзак чорного кольору. Після чого у ОСОБА_4 та двох невстановлених осіб, виник умисел на заволодіння вказаних речей.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 та двоє невстановлених осіб, підійшовши до лавки, викрали мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi Note» та рюкзак, в якому знаходився мобільний телефон марки «Nokia», а також грошові кошти в сумі 2000,00 грн. В подальшому дані особи побігли з викраденим майном у напрямку вулиці Привокзальної в місті Вінниці.
У свою чергу ОСОБА_7 , повернувшись до місця, де тимчасово залишив свої речі, виявив їх відсутність, після чого дізнавшись від перехожих прикмети осіб, що заволоділи його речами, вирушив на їх пошуки.
В подальшому, біля струмка, що неподалік від будинку №4 по вулиці Привокзальній міста Вінниці, ОСОБА_7 помітив вищевказаного ОСОБА_4 та двох невідомих осіб, біля яких знаходився його рюкзак. ОСОБА_7 повідомив вказаних осіб, що вони викрали саме його речі і він вимагає їх повернути. У свою чергу ОСОБА_4 та двоє невідомих осіб, діючи з корисливих спонукань, з метою власного незаконного збагачення, бажаючи заволодіти чужим майном, розуміючи протиправність своїх дій та суспільно небезпечних наслідків, маючи прямий умисел на відкрите викрадення чужого майна, почали втікати з викраденим майном, при цьому ОСОБА_4 погрожував ОСОБА_7 застосування фізичного насильства.
Відкрито заволодівши вище вказаним майном, ОСОБА_4 та двоє невстановлених осіб розпорядились ним на власний розсуд, чим завдали ОСОБА_7 матеріального збитку на суму 4000,00 грн.
26.06.2021, встановивши наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінальних правопорушень, відповідно до ст. ст. 40, 42, 208, 276, 277 та 278 КПК України повідомлено:
ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Вінниці, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого,
про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України - тобто відкритому викраденні чужого майна (грабежі), поєднаному з погрозою застосування насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.
Вина підозрюваного ОСОБА_4 підтверджується зібраними доказами, а саме: Протоколом прийняття заяви ОСОБА_7 ; Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 ; Протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ; Протоколами впізнання особи за фотознімками; Протоколами огляду місця події; Іншими матеріалами кримінального провадження. У відповідності до п. ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. 1 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість переховуватись від органів досудового розслідування і суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому кримінальному провадженні та вчиняти інше кримінальне правопорушення, ухилятись від проведення слідчих дій. На даний час ОСОБА_4 офіційно не працює, в нього відсутнє постійне джерело доходу, що дає підстави слідству вважати, що вчинення злочинів корисливого характеру може являтися засобом для існування останнього і тому, перебуваючи на іншому - більш м'якому запобіжному заході, останній продовжить вчиняти нові кримінальні правопорушення. Застосування запобіжного заходу у виді взяття під варту стосовно підозрюваного ОСОБА_4 не суперечитиме п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005, «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 та «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008, оскільки саме такий запобіжний захід дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків та забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених процесуальних обов'язків. Таким чином, наявні реальні ризики переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування, вчинення ним незаконного впливу на потерпілого та свідків, вчинення ним інших кримінальних правопорушень та перешкоджання таким чином кримінальному провадженню. При цьому враховується, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам. Так, особисте зобов'язання не може бути застосовано у зв'язку з тим, що це найбільш м'який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину та наслідкам, які були завдані вчиненням злочину. Особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. Домашній арешт не зможе забезпечити належну поведінку особи та перешкоджати здійснення ним психологічного впливу на осіб у кримінальному провадженні, тощо. Також, слід зазначити Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попередні ув'язнення, як виключну міру. Оскільки злочин у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , скоєний із погрозою застосування насильства, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні. Відповідно, до ч. 4 ст. 182 КК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
ОСОБА_4 підозрюється у вчинені тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до шести років.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину у сфері кримінальних правопорушень проти власності, що свідчить про антисоціальну поведінку підозрюваного та те, що він, перебуваючи на волі, може продовжити свою злочину діяльність, вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того, ОСОБА_4 , офіційно не працює, не має постійного джерела доходів, не має стійких соціальних зв'язків, та, враховуючи міру покарання, яка може бути до нього застосована у випадку визнання його винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, наявні підстави вважати, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та вчиняти нові кримінальні правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків, що передбачено ризиками визначеними у п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Тому у даному конкретному випадку застосування більш м'яких запобіжних заходів є недоцільними і саме продовження тримання під вартою може запобігти зазначеним у клопотання ризикам.
Враховуючи особу підозрюваного, обставини вчинення кримінального правопорушення, наявні ризики, а також те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину із погрозою застосування насильства, керуючись ст. 183 КПК України, вважаю за необхідне не визначати розмір застави.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 36, 40, 131, 132, 176 - 178, 183, 184, 194 КПК України, за наведених підстав слідчий, просив слідчого суддю клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, слідчому судді пояснив, що по кримінальному провадженні існують ризики, зокрема те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, тому може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що унеможливлює обрання йому менш суворого запобіжного заходу.
Захисник та підозрюваний в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання слідчого, просили слідчого суддю застосувати більш м'який запобіжний захід не пов'язаний із позбавленням волі.
Слідчий суддя, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи вищенаведене, судовий розгляд здійснювався за фіксації процесу технічними засобами.
Стаття 177 КПК України, передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Стаття 183 КПК України, передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.
Відповідно до вимог ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків в даному кримінальному провадженні, продовжити свою злочинну діяльність, а також іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Зокрема, слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_4 раніше не судимий, має постійне місце проживання.
Разом із тим, органом досудового розслідування обґрунтовано наявність низки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
На теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_4 оголошено про підозру у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, враховуючи обставини кримінального правопорушення, його наслідки, тяжкість покарання за злочин, особу підозрюваного, відсутність у нього соціально стримуючих факторів, тому слідчий суддя під час розгляду клопотання дійшов обґрунтованого висновку, що підозрюваний ОСОБА_4 перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити свою злочинну діяльність, незаконно впливати на потерпілого в даному кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
При цьому, підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу ОСОБА_4 слідчий суддя не вбачає.
На час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України - обґрунтована.
З огляду на вищенаведене, враховуючи те, що прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним та не можливим і саме - тримання під вартою може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам, а тому дане клопотання слідчий суддя вважає обґрунтованим, доведеним, та таким, що підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, щодо злочину, який вчинений із застосуванням насильства.
На підставі наведеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 400 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого слідчого відділення Відділу поліції №1 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді - тримання під вартою без визначення розміру застави.
Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесяти) днів з моменту затримання ОСОБА_4 , тобто до 10 години 30 хвилини 24 серпня 2021 року.
Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 24 серпня 2021 року.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя