Справа 127/16306/21
Провадження 1-кс/127/7520/21
29 червня 2021 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в Вінницькій області Гайсинський район, с. Соболівка, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , одружений, працює комбайнером ТОВ «Наша Компанія» Львівської області, українець, з середньою спеціальною освітою, громадянин України, раніше не судимий,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України, -
Слідчий ОСОБА_6 звернувся до суду із клопотанням, яке погоджене з прокурором про застосування особистого зобов'язання відносно підозрюваного ОСОБА_4 ..
Клопотання мотивоване тим, що в провадженні органу досудового розслідування перебувають матеріали кримінального провадження № 12021020000000320 від 22.06.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України, в ході розслідування якого у слідства виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляду запобіжного заходу.
В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що близько 01 години 00 хвилин 22 червня 2021 року водій ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем «Volkswagen Vento», державний номерний знак Республіки Польща НОМЕР_1 , рухаючись по вул. 1 Травня в с. Петрашівка Гайсинського району Вінницької області в темну пору доби, здійснив наїзд на ОСОБА_7 , який перебував в лежачому положенні на проїзній частині автодороги. Внаслідок наїзду ОСОБА_7 від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці пригоди.
Після вчинення дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_4 , достовірно розуміючи, що ОСОБА_7 в наслідок наїзду отримав тілесні ушкодження, перебуває в небезпечному для життя стані, позбавлений реальної можливості до самозбереження, усвідомлюючи, що в результаті його дій можуть настати тяжкі наслідки, не переконався чи потребує останній допомоги, не вжив заходів для надання йому першої медичної допомоги, не звернувся за допомогою до інших осіб та не відправив потерпілого до лікувального закладу, хоча повинен і мав об'єктивну можливість це зробити, з метою уникнути відповідальності, діючи умисно, самовільно залишив місце події на автомобілі «Volkswagen Vento», державний номерний знак Республіки Польща НОМЕР_1 .
Таким чином, ОСОБА_4 за вищевикладених обставин порушив вимоги п. 2.10 (а, б, г, ґ, д, е) Правил дорожнього руху України, де зазначено:
п. 2.10 - «У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: а) «негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди»; б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил; г) «вжити можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим, викликати карету швидкої медичної допомоги, а якщо це неможливо, звернутися за допомогою до присутніх і відправити потерпілих до лікувального закладу»; ґ) у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті "г" пункту 2.10 цих Правил, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред'явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди; д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи підрозділ поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття працівників поліції; е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об'їзд місця пригоди».
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України, тобто завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.
25.06.2021 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю та жителю АДРЕСА_1 , працюючому комбайнером ТОВ «Наша Компанія» Львівської області, українцю, з середньою спеціальною освітою, громадянину України, раніше не судимому, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України.
Вина ОСОБА_4 підтверджується зібраними доказами, а саме:
протоколами оглядів місця події від 22.06.2021;
протоколом слідчого експерименту за участю ОСОБА_4 ;
протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 .
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Разом із цим, у вказаному кримінальному провадженні існують ризики передбачені частиною 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, зокрема:
1) незаконного впливу на потерпілого та свідків кримінального провадження, оскільки згідно статті 23 Кримінального процесуального кодексу України суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно;
2) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки у кримінальному провадженні на даний час тривають експертизи та не проведені всі слідчі (розшукові) дії.
Звертаючись із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання щодо підозрюваного ОСОБА_4 , на підставі зібраних матеріалів кримінального провадження враховано вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України, сімейний стан, наявність на утриманні малолітніх дітей, наявність паспорта громадянина України для виїзду за кордон, а також тяжкість покарання, передбачена санкцією зазначеної норми КК України.
В зв'язку із цим, існує необхідність застосування до підозрюваного забіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України, відносно підозрюваного ОСОБА_4 може бути застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, оскільки він підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до двох років.
Враховуючи вище викладені обставини, керуючись вимогами ст. 40, 131, 132, 176-179, 183, 194 КПК України, слідчий просив слідчого суддю клопотання задовольнити.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання за обставин викладених у ньому, слідчому судді пояснив, що по кримінальному провадженні існують ризики, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні не заперечували, щодо задоволення клопотання слідчого.
Слідчий суддя, вислухавши учасників судового процесу, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Згідно ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Даний арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинення злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ст. 184 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, і повинно містити:
1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа;
2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;
4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу;
5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;
6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів;
7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до вимог ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 органом досудового розслідування покладається необхідність запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Вирішуючи питання про обрання до ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Зокрема слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_4 не має міцних соціальних зв'язків. Тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, а також обставини та наслідки кримінального правопорушення, дають підстави слідчому судді дійти висновку, що по кримінальному провадженню існує обґрунтований ризик, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, з метою уникнення відповідальності та, відповідно, покарання за кримінальне правопорушення, що також свідчить про підвищену суспільну небезпечність останнього.
З огляду на вищевикладене слідчий суддя вважає, що запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у виді особистого зобов'язання є занадто м'яким в даному конкретному випадку.
Прокурором в ході розгляду даного клопотання не доведено, що вказані в клопотанні ризики, є достатніми для переконання, що жоден із більш жорстких запобіжних заходів в даному конкретному випадку є недоцільними і саме - особисте зобов'язання може запобігти зазначеним в клопотанні ризикам, а тому дане клопотання слідчий суддя вважає необґрунтованим, недоведеним, та таким, що задоволенню не підлягає.
Крім того, відповідно до ст. 186 КПК України клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання.
З огляду на вищевикладене, враховуючи необґрунтованість та недоведеність клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що в задоволенні клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід відмовити.
На підставі наведеного, керуючись ст. 176, 177, 181, 184, 186, 194, 200, 278, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді є остаточною та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя