Справа № 146/658/21
Іменем України
"24" червня 2021 р. Томашпільський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді Скаковської І.В.,
за участю секретаря судового засідання Сироти А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Томашпіль адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Київській області, інспектора СРПП Білоцерківського РУП ГУНП у Київській області Чоловського Віталія Валерійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
28 травня 2021 року ОСОБА_1 , звернувся до суду з даним позовом до Головного управління Національної поліції у Київській області, інспектора СРПП Білоцерківського РУП ГУНП у Київській області Чоловського В.В. про визнання незаконною та скасування постанови про адміністративне правопорушення серії БАВ № 144446 від 19 травня 2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що 19 травня 2021 року інспектором СРПП Білоцерківського РУП ГУНП у Київській області Чоловським В.В. відносно нього було винесено постанову серії БАВ № 144446 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі - КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.
В постанові зазначено, що 19 травня 2021 року о 10 год. 00 хв. на автодорозі Н -08 км. 387 він керував автомобілем «MERSEDES - BENZ 316 не мав полюса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Позивач вказує, що він є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням, а тому він звільнений від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України, тому обов'язку пред'являти та мати при собі поліс під час керування автомобілем 19 травня 2021 року не було.
Вважає зазначену постанову такою, що винесена незаконно, що призвело до незаконного притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення, в зв'язку з чим просить суд визнати протиправними дії інспектора СРПП Білоцерківського РУП ГУНП у Київській області Чоловського В.В. щодо винесення постанови серії БАВ № 144446 від 19 травня 2021 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.126 КУпАП. та скасувати вказану постанову.
Ухвалою суду від 31 травня 2021 року дану позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі та визначено, що справа буде розглядатися з урахуванням положень ст. 286 КАС України. Також відповідачу було запропоновано надати суду відзив на позовну заяву та всі докази.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, однак надіслав на адресу суду заяву, в якій просить розгляд справи провести у його відсутність, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.
Від відповідача Головного управління Національної поліції в Київській області надійшов відзив, в якому просять відмовити позивачу в задоволенні адміністративного позову. Просять справу розглянути за відсутністю представника Головного управління.
Відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку, з таких підстав.
Судом встановлено, що 19 травня 2021 року інспектором СРПП Білоцерківського РУП ГУНП у Київській області Чоловським В.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 144446 відносно ОСОБА_1 , якою його притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 425 грн.00 коп.
Як видно з копії посвідчення серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 є учасником бойових дій (а.с13).
Відповідно до ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Однак, згідно з пунктом 13.1 статті 13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю I групи, у її присутності, звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України.
Цьому положенню дано офіційне тлумачення Рішенням Конституційного Суду України від 23.12.2014 № 7-рп/2014: пункт 13.1 ст. 13 вказаного закону необхідно розуміти так, що транспортними засобами, які належать учасникам бойових дій, є такі наземні транспортні засоби, якими зазначені особи володіють як на праві власності, так і на будь-якій іншій правовій підставі.
Приймаючи рішення про накладення адміністративного стягнення за вчинення ОСОБА_1 , правопорушення, відповідач, як посадова особа, вважав доведеними обставини вчинення даного правопорушення.
Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Ст. 9 КУпАП визначає адміністративне правопорушення (проступок) як протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП (ч. 2 ст. 251 КУпАП).
Ст. 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довест ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Крім того п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 “Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст. 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Оскільки інших доказів вчинення правопорушення суб'єктом владних повноважень суду не надано, тому притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 126 КУпАП не може бути здійснено, на підставі неналежних доказів його вини.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до частини першої ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до пункту 1 частини першої ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Поряд з цим, положеннями частини третьої ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на вищевикладене суд вважає за необхідне скасувати постанову серії БАВ № 144446 від 19 травня 2021 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн за порушення ч. 1 ст. 126 КУпАП, та закрити провадження у справі.
Позовна вимога ОСОБА_1 про визнання дій відповідача протиправними задоволенню не підлягає, оскільки останній діяв в межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством України.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 2, 5-9, 20, 73-78, 139, 194, 209-211, 241-243, 246, 255, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Київській області, інспектора СРПП Білоцерківського РУП ГУНП у Київській області Чоловського Віталія Валерійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити частково.
Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БАВ № 144446 від 19 травня 2021 року винесену інспектором СРПП Білоцерківського РУП ГУНП у Київській області Чоловським Віталієм Валерійовичем про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. (чотириста двадцять п'ять грн.) за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Провадження у справі - закрити.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня складання повного рішення суду згідно з ч. 4 ст. 286 КАС України.
Суддя І.В.Скаковська
Повний текст рішення виготовлено 29 червня 2021 року.