Справа № 129/1165/21
Провадження по справі № 3/129/550/2021
29.06.2021 року м. Гайсин
Суддя Гайсинського районного суду Вінницької області Дєдов С.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Хоменки Шаргородського району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, фізичної особи підприємця, особа якого засвідчується посвідченням водія серії НОМЕР_1 , виданого Гайсинським РВ УМВС України у Вінницькій області 08.04.2010 р., до адміністративної відповідальності не притягувався,
за ч.1 ст. 164 КУпАП, -
Встановив:
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення № 013421 від 16.04.2021 року ОСОБА_1 поставлено за вину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП а саме те, що 16.04.2021 р. о 10 год. 50 хв. ФОП ОСОБА_1 здійснив планову діяльність, а саме видалення твердих побутових відходів на місці видалення відходів (паспорт НОМЕР_2 ) від 28.05.2003 р.) без здійснення оцінки впливу на довкілля та отримання позитивного висновку з оцінки впливу на довкілля, що є порушенням п.6) ч.1 ст. 15, абз.6 п.11) ч.3 ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».
ОСОБА_1 вину у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП, не визнав та заперечив свою винуватість у скоєнні ним вказаного правопорушення, подав до суду заперечення та клопотання про закриття провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення, у яких просив суд закрити провадження у справі № 129/1165/121 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 164 КУпАП, а по суті складеного відносно нього протоколу зазначив письмові пояснення про те, що протокол про адміністративне правопорушення №013421 від 16.04.2021р. складено Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області за правопорушення, яке кваліфікується ч.1 ст.164 КУпАП та п.6 ч.1 ст.15 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», тобто за провадження планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, без здійснення такої оцінки та отримання рішення про провадження планованої діяльності.
Згідно з статтею 58 Конституції України "закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення."
Оскільки, його, ФОП ОСОБА_1 , господарська діяльність здійснюється у відповідності до Паспорта МВВ №23/03 від 28.05.2003р., згідно із Договором оренди від 09.06.2000 року № АВМ №033681, зареєстрований за №1911, що укладений терміном на 50 років, а Закон про оцінку впливу на довкілля прийнятий 17.10.2019 року та дія цього Закону не поширюється на суб'єктів господарювання, які отримали рішення про провадження планованої діяльності до набрання чинності цим Законом, що вказує на те що він, як ФОП ОСОБА_2 не перебуває у процесі прийняття рішень про провадження планової діяльності та враховуючи, що з часу початку господарської діяльності не проводилось розширення та зміни, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження, реконструкція, технічне переоснащення, капітальний ремонт, перепрофілювання діяльності та об'єктів, та в матеріалах справи №129/1165/21 відсутні будь які докази, що спростовують зазначене, то вважаю, що Закон України Про оцінку впливу на довкілля та ст. 164 КУпАП, ним не порушувались, тобто в його діях відсутній склад і подія адміністративного правопорушення.
При цьому, відповідно до статті 251 Кодексу доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган [посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами а обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
В силу положень частини 2 статті 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі додержання законності. А згідно з пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності складу адміністративного правопорушення. Тому враховуючи відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею ч.1 ст. 164 КУпАП в діянні ОСОБА_1 вчиненого 16.04. 2021 року, на його думку справа підлягає закриттю.
З урахуванням письмових пояснень ОСОБА_1 , досліджених доказів та вимог закону визнаю за необхідне справу закрити з таких міркувань.
Відповідальність водія транспортного засобу за ч.1 ст. 164 КУпАП настає, зокрема, лише за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Правові норми ст. 164 КУпАП носять бланкетний характер, оскільки у наведеній диспозиції відсилає до закону, що регулює певні види господарської діяльності, тому в протоколі про адміністративне правопорушення має зазначатися відповідна норма спеціального закону, який регламентує господарську діяльність, що потребує ліцензування або державну реєстрацію суб'єкта господарювання.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності. В свою чергу, під визначенням господарської діяльності, розуміється будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
18 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» № 2059-УІІІ від 23 травня 2017 року, який був введений в дію з 18 грудня цього ж року.
Положеннями ч. 1 ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» передбачено, що здійснення оцінки впливу на довкілля є обов'язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.
Частиною 4 цієї ж статті передбачена заборона розпочинати провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті, без оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності.
У відповідності до п. 2 Перехідних положень (стаття 17)діяЗакону України «Про оцінку впливу на довкілля»не поширюється на суб'єктів господарювання, які отримали рішення про провадження планованої діяльності до набрання чинності цим Законом, крім випадків, передбачених пунктом 22 частини другої та пунктом 14 частини третьоїстатті 3 цього Закону(розширення, перепрофілювання, ремонт, реконструкція, тощо).
Аналіз наведених положень Закону свідчить, що Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» підлягає застосуванню лише щодо правовідносин планованої діяльності і не поширюється на діючі, введені в експлуатацію об'єкти. За вказаних умов порядок і спосіб проходження процедури оцінки впливу на довкілля для діючого об'єкта - відсутній.
Відповідно до положень ст. 9 КупАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно із ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Згідно із п.1) ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно із ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю Суд враховує.
Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Отже в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), яка є джерелом права в Україні кожному гарантовано право на справедливий суд.
За своєю структурою стаття 6 Конвенції в частині першій встановлює загальні гарантії щодо справедливого судового розгляду при вирішені спору, пов'язаного з правами та обов'язками цивільного характеру, а також при визначенні обґрунтованості будь-якого висунутого особі кримінального обвинувачення, частина друга та третя статті 6 закріплюють гарантії особам при обвинувачені при вчиненні кримінального правопорушення.
Розглядаючи дану конкретну ситуацію і досліджуючи питання про розповсюдження гарантій статті 6 Конвенції на даний випадок, Суд звертає увагу, що виходячи з прецедентної практики Європейського Суду з прав людини хоч і за національним законом ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності, йому пред'явлено «кримінальне обвинувачення» в його автономному розумінні Європейським Судом, яке повинно тлумачитися в світлі трьох критеріїв, а саме з урахуванням кваліфікації розгляду з точки зору внутрішньодержавного законодавства, його сутності і характеру, суворості потенційного покарання (пункт 51 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Михайлова проти Російської Федерації»).
Зокрема, в даному випадку Судом враховується, що адміністративне стягнення у виді штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, мають каральний і стримуючий характер.
Оскільки особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 вину у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, не визнає та категорично заперечує свою винуватість у скоєнні ним вказаного адміністративного правопорушення, він наполягав на своїй невинуватості та заявив клопотання про закриття провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення; враховуючи те, що суд встановлює наявність чи відсутність події і складу адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи виключно на підставі доказів, а обов'язок щодо збирання доказів покладається виключно на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, а обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях та усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а із доданих до матеріалів справи документів вбачається, що ФОП ОСОБА_1 здійснює свою діяльність у відповідності до Паспорта МВВ №23/03 від 28.05.2003 р., згідно із Договором оренди від 09.06.2000 року № АВМ №033681, зареєстрований за №1911, починаючи із 2003 року, тобто задовго до моменту набуття чинності Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» (23.05.2017); на момент узгодження документів та отримання дозволу на здійснення планованої діяльності до суб'єктів господарювання не пред'являлася вимога про надання висновку державної екологічної експертизи; матеріали справи не містять доказів про те, що ФОП ОСОБА_2 перебуває у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, та того, що із часу початку господарської діяльності ним проводилось розширення та зміни, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, перепрофілювання діяльності, а тому матеріали справи не містять беззаперечних, достатніх, допустимих, достовірних доказів про те, що 16.04.2021 р. о 10 год. 50 хв. ФОП ОСОБА_1 здійснив порушення п.6) ч.1 ст. 15, абз.6 п.11) ч.3 ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», а відтак суд приходить до переконання про недоведеність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно останнього підлягає закриттю на підставі п.1) ч.1 ст.247 КУпАП.
За таких обставин протокол про адміністративне правопорушення № 013421 від 16.04.2021 року до уваги не приймається, оскільки в даній ситуації протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, так як за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у Суду.
Крім того, протокол про адміністративне правопорушення № 013421 від 16.04.2021 року в порушення вимог ч. 1 ст. 256 КУпАП не містить обов'язкових даних про місце вчинення адміністративного правопорушення, а також містить суперечливі дані щодо об'єктивної сторони правопорушення, а саме зазначено, що ФОП здійснював планову діяльність, хоча Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» регулюються правовідносини щодо планованої, а не планової господарської діяльності.
Додана до протоколу про адміністративне правопорушення копія акту №161/ВН від 16.04.2021 р. при вирішенні справи суддею до уваги не приймається, оскільки копія належним чином не завірена, а відображені в акті дані (відомості) не є конкретизованими, а містять загальні дані як то «п.38.21 … Під час перевірки встановлено, що під час видалення ТПВ на місце видалення відходів (паспорт НОМЕР_2 ) від 28.05.2003 р.) відбуваються розширення площі даного сміттєзвалища, при якому здійснюється значний вплив на довкілля.», за наявності яких неможливо встановити ні суб'єкта діяння, ні місцевості, ні часу події, ні обсягів шкоди, тобто ця копія є недопустимим і неналежним доказом.
Керуючись п. 1) ч. 1 ст. 247, 280, 283, 284 КУпАП,
Постановив:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 164 КУпАП закрити на підставі п. 1) ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: