іменем України
Справа № 126/2230/20
Провадження № 2/126/172/2021
"24" червня 2021 р. м. Бершадь
Бершадський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Губко В. І.
секретар Бурлака А. І.,
розглянувши в підготовчу судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бершадської міської ради Гайсинського району Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріусу Бершадського районного нотаріального округу Вінницької області Шийко Валентини Борисівни про визнання права власності на спадкове майно,
ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому просить визнати за ним , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина на належне їй майно, в тому числі і 1/2 частки житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд, що розташований по АДРЕСА_1 . Спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняв її чоловік ОСОБА_2 та на частину спадкового майна, земельні ділянки , отримав свідоцтво про право на спадщину за законом. Однак спадкових прав на 1/2 частки вказаного житлового будинку ОСОБА_2 за життя не оформив та правовстановлюючий документ не отримав.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина на належне йому майно . Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом на майно померлого ОСОБА_2 та спадщину прийняв, звернувшись у визначений законом строк до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. На частину спадкового майна, земельні ділянки, ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом, проте у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 позивачу було відмовлено у зв"язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вказане спадкове майно, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ч. 3 ст. 200 ЦПК України визначає, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Позивач ОСОБА_1 , до початку розгляду справи по суті, надав на адресу суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи без його участі.
Представник відповідача, міський голова Драган В.Г., надав до суду заяву про визнання позову та розгляд справи в його відсутність.
Третя особа , приватний нотаріус Шийко В.Б. подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, не заперечувала проти задоволення позову.
Враховуючи те, що відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне їй майно, в тому числі, 1/2 частину житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд, що розташований по АДРЕСА_1 . Право власності на вказану частку даного будинку ОСОБА_3 набула як колишній член колгоспного двору,але належним чином своїх прав не оформила.
В силу ст.1216 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.5 ст. 1268 ЦК України).
Спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняв її чоловік ОСОБА_2 та на частину спадкового майна, земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та грошові кошти (вклади), отримав свідоцтво про право на спадщину за законом, що підтверджується матеріалами спадкової справи № 383/2009 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .
Разом з тим, своїх спадкових прав на 1/2 частину житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд, що розташований по АДРЕСА_1 ОСОБА_2 за життя не оформив.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 виданим 17.07.2013.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне йому майно, в тому числі, житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 . Право власності на 1/2 частину вказаного житлового будинку ОСОБА_2 набув як колишній член колгоспного двору, а іншу 1/2 частину вказаного будинку прийняв у спадщину після смерті дружини, однак за життя належним чином своїх прав не оформив.
З довідки Маньківської сільської ради Бершадського району Вінницької області № 1059 від 28.08.2020 вбачається, що житловий будинок АДРЕСА_1 відносився до категорії колгоспних дворів і станом на 15.04.1991 склад двору слідуючий : ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Відповідно до П.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" визначено, що спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме :
а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.
б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.
Таким чином, житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 належав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності в рівних частинах.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті своєї дружини ОСОБА_3 та незважаючи на те, що своїх спадкових прав на житловий будинок не оформив, він належав йому з дня відкриття спадщини.
Відповідно до ст. ст. 1217-1219 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом; до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, крім прав та обов'язків, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця.
З аналізу норм ст.ст.1268-1270 ЦК України, необхідно щоб спадкоємець прийняв спадщину у шестимісячний строк.
Позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за заповітом на майно померлого ОСОБА_2 , вчасно прийняв спадщину і на частину спадкового майна отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом, що підтверджується копіями документів витягом зі спадкової справи № 3/2014 .
Однак приватним нотаріусом Бершадського районного нотаріального округу Шийко В.Б. відмовлено в видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 в зв"язку з тим, що спадкоємець не надав правовстановлюючі документи на спадкове майно, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 22.11.2017 № 310/02-31.
Згідно ч.3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно ст.ст. 319, 321 ЦК України та ст. 41 Конституції України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справі про спадкування" роз'яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
У відповідності із вимогами листа Міністерства Юстиції України за №19-32\319 від 21.02.2005 року згідно якого у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і право встановлювальний документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку.
У відповідності з ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Ст.1 Протоколу №1 до Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини гарантує право на вільне володіння своїм майном: «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права».
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Вимоги щодо стягнення судових витрат позивачем не пред'являлись.
На підставі ст. 25, 346, 1217, 1218 - 1222, 1258, 1261, 1268 -1270, 1299 ЦК України, керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 12, 13, 19, 263-267 ЦПК України суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок -А, загальною площею 54,3 кв.м., житловою площею 37,4 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами: а-веранда, Б-літня кухня, Бпід-погріб, б-сарай, В-літня кухня, В1-сарай, Ж-жомова яма, К- колодязь, 1,2-огорожа, що розташований по АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції .
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Роз'яснити сторонам, що відповідно до п. 15.5 перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя В. І. Губко