ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.06.2021Справа № 910/7278/19
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді - Приходько І.В.,
при секретарі судового засідання - Жалобі С.Р.,
розглянувши у судовому засіданні матеріали
позовної заяви Приватного підприємства "РЕМПРОМБУД-СЕРВІС"
до Публічного акціонерного товариства "БАНК КАМБІО" в особі уповноваженої особи на ліквідацію ПАТ "БАНК КАМБІО"
третя особа-1: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
третя особа-2: КОНКЛАВЕКО ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД
третя особа-3:ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ " ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА"
про визнання правовідносин припиненими та зобов'язання вчинити дії,
за участю представників:
від позивача: Саліхов О.О.;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи-1: не з'явився;
від третьої особи-2: не з'явився;
від третьої особи-3: не з'явився.
Приватне підприємство "РЕМПРОМБУД-СЕРВІС" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "БАНК КАМБІО" про визнання правовідносин припиненими та зобов'язання вчинити дії, а саме:
- визнати припиненими правовідносини за кредитним договором № 013/1-2012/840 від 17.08.2012, що укладено між позивачем та ПАТ "БАНК КАМБІО";
- визнати припиненими правовідносини за кредитним договором № 037/1-2012/840 від 18.12.2012, що укладено між позивачем та ПАТ "БАНК КАМБІО";
- визнати припиненими правовідносини за кредитним договором № 014/1-2013/840 від 09.07.2013, що укладено між позивачем та ПАТ "БАНК КАМБІО";
- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "БАНК КАМБІО" виключити із ліквідаційної маси ПАТ "БАНК КАМБІО" активи у вигляді прав вимоги за всіма вищезазначеними договорами.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок укладення договорів відступлення права вимоги, кредитором по відношенню до позивача за всіма кредитними договорами (які є предметом даного спору) замість ПАТ "БАНК КАМБІО" стала компанія-нерезидент - Конклавенко Холдінгз Лімітед. При цьому позивач зазначає, що ПАТ "БАНК КАМБІО" вибуло із суб'єктного складу кредитних правовідносин, опосередкованих договорами кредитування, а отже правовідносини для банку за ними є такими, що припинилися. Разом з цим, позивач стверджує, що на теперішній час, з повідомлень ПАТ "БАНК КАМБІО" про визнання правочинів нікчемними, які направлялися відповідачем на адресу позивача, а також із дій відповідача щодо продажу прав вимоги за вищезазначеними кредитними договорами з електронних торгів, вбачається, що відповідач все ще вважає себе стороною вищезгаданих кредитних договорів і не визнає правовідносин за ними припиненими.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2019 відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 31.07.2019.
Підготовче засідання, призначене на 31.07.2019, не відбулося у зв'язку із перебуванням судді Приходько І.В. у відпустці.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2019 підготовче засідання призначено на 21.08.2019.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2019 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 04.09.2019.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2019 відкладено підготовче засідання у даній справі на 12.02.2020; залучено до участі у справі в якості третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: КОНКЛАВЕКО ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД (вул. Есперідон, 12, 4-ий поверх, 1087 Нікосія, Кіпр); встановлено третій особі 2 - КОНКЛАВЕКО ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД строк до 31.01.2020 для подачі до суду: - обґрунтованих письмових пояснень щодо суті позовних вимог, з наданням відповідних доказів на підтвердження власних доводів; зобов'язано третю особу 2 - КОНКЛАВЕКО ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД надати суду оформлений відповідно до міжнародних угод документ, що є доказом правосуб'єктності юридичної особи (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо); зобов'язано позивача в строк до 09.10.2019 подати до Господарського суду міста Києва належним чином нотаріально завірені копії перекладу на англійську мову у трьох примірниках: позовної заяви з додатками, ухвали від 04.09.2019 про відкладення підготовчого провадження у справі № 910/7278/19; зобов'язано відповідача в строк до 09.10.2019 подати до Господарського суду міста Києва належним чином нотаріально завірені копії перекладу на англійську мову у трьох примірниках: відзиву на позовну заяву з додатками, ухвалено звернутись до Центрального органу Республіки Кіпр, обов'язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, з судовим дорученням (проханням) про вручення КОНКЛАВЕКО ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД перекладів на англійську мову, з нотаріальним засвідченням їх вірності, ухвали Господарського суду міста Києва від 04.09.2019 про відкладення провадження у справі №910/7278/19, позовної заяви з додатками та відзиву, викликано у підготовче засідання представників учасників справи. Документи на підтвердження їх повноважень оформити згідно з вимогами ст. ст. 58, 60 ГПК України, а також надати належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують повноваження представників; зупинено провадження по справі № 910/7278/19 до виконання судового доручення про вручення судових та позасудових документів чи повідомлення про неможливість такого вручення.
18.10.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли пояснення щодо виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 04.09.2019, в яких позивач зазначає про наявність поважних причин пропуску строку подання до суду документів, зазначених в ухвалі Господарського суду міста Києва від 04.09.2019 та просить суд прийняти документи для зверненням із судовим дорученням до Центрального органу Республіки Кіпр.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2019 поновлено провадження у справі №910/7278/19, зобов'язано позивача протягом п'яти днів з дня отримання даної ухвали суду здійснити оплату за виконання судового доручення про вручення документів у розмірі 42 Євро (21 Євро х 2 документа: (ухвала Господарського суду міста Києва від 04.09.2019 та позовна заява з додатками). Оплата здійснюється банківським переказом до Міністерства юстиції та громадського порядку на банківський рахунок: 6001017 - Міністерство юстиції та громадського порядку, IBAN: НОМЕР_1 , код Swift: СBCYCY2N; після надходження від позивача доказів оплати вартості звернення з судовим дорученням, ухвалено звернутись до Ministry of Justice and Public Order (125, Athalassas Avenue, 1461 Nicosia, Cyprus) з судовим дорученням, у зв'язку із повідомленням Господарським судом міста Києва третьої особи-2 в порядку, передбаченому Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965, провадження у справі №910/7278/19 зупинено.
01.11.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли пояснення.
13.01.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника третьої особи-2 надійшло клопотання про долучення документів.
12.02.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ" ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" надійшло клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
12.02.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства "БАНК КАМБІО" в особі уповноваженої особи на ліквідацію ПАТ "БАНК КАМБІО" надійшло клопотання про заміну кредитора його правонаступником у справі №910/7278/19.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2020 поновлено провадження у справі №910/7278/19.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2020 відкладено підготовче засідання на 09.07.2020. На підставі статті 50 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА". Зобов'язано позивача в строк до 23.03.2020 подати до Господарського суду міста Києва належним чином нотаріально завірені копії перекладу на англійську мову у трьох примірниках: ухвали Господарського суду міста Києва від 12.02.2020 про відкладення підготовчого засідання у справі №910/7278/19.
27.02.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Ministry of Justice and Public order (Nikosia ) надійшло прохання про вручення.
10.03.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Ministry of Justice and Public Order Athalass Avenue, Cyprus надійшло прохання про вручення
20.03.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Приватного підприємства "РЕМПРОМБУД-СЕРВІС" надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.
14.04.2020 Господарським судом міста Києва направлено прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів до Ministry of Justice and Public Order (125 Athalassas Avenue, 1461 NICOSIA, Cyprus).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2020 поновлено провадження у справі №910/7278/19.
09.07.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Приватного підприємства "РЕМПРОМБУД-СЕРВІС" надійшла заява про приєднання документів до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2020 відкладено підготовче засідання на 16.12.2020, зобов'язано позивача в строк до 10.08.2020 подати до Господарського суду міста Києва належним чином нотаріально завірені копії перекладу на англійську мову у трьох примірниках: ухвали Господарського суду міста Києва від 09.07.2020 про відкладення підготовчого засідання у справі №910/7278/19, зобов'язано позивача в строк до 10.08.2020 здійснити оплату за виконання судового доручення про вручення документів у розмірі 21 Євро х 1 документ: (ухвала Господарського суду міста Києва від 09.07.2020).
14.07.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшло клопотання про процесуальне правонаступництво.
14.07.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшла заява про розгляд справи без участі представника.
04.08.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Приватного підприємства "РЕМПРОМБУД-СЕРВІС" надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи на вимогу ухвали.
14.08.2020 Господарським судом міста Києва направлено прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів до Ministry of Justice and Public Order (125 Athalassas Avenue, 1461 NICOSIA, Cyprus).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2020 поновлено провадження у справі №910/7278/19.
У судовому засіданні 16.12.2020 представник позивача не заперечував проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2020, враховуючи відсутність клопотань та повідомлень учасників судового процесу про намір вчинити дії, строк вчинення яких обмежений підготовчим провадженням, судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.06.2021.
У судовому засіданні 09.06.2021 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив задовольнити позов повністю.
Представники відповідача та третіх осіб у судове засідання 09.06.2021 не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18 виходив з того, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.
Приймаючи до уваги, що учасники справи реалізували власні процесуальні права шляхом подання відповідних заяв по суті справи, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого судом приймається рішення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,-
17 серпня 2012 року між Приватним підприємством «Ремпромбуд-Сервіс» (Позичальник) та ПАТ «Банк Камбіо» (Позикодавець) було укладено Кредитний договір № 013/1-2012/840| згідно з яким Позикодавець надав Позичальнику кредит в розмірі 339 000, 00 доларів США.
Одночасно з тим, даний договір було забезпечено заставою майнових прав.
Так, 08 липня 2014 р. між Конклавеко Холдінгз Лімітед (Заставодавець) та ПАТ «Банк Камбіо» (Заставодержатель) було укладено Договір застави № 013/1-2012/840/2 майнових прав та відступлення права вимоги (грошові кошти).
Відповідно до умов Договору застави, Заставодавець передав в заставу Банку належні йому майнові права вимоги грошових коштів згідно Договору № 010д/2014 інвестиційного вкладу від 08 липня 2014 р. в якості забезпечення виконання підприємством «Ремпромбуд- Сервіс» зобов'язань за Кредитним договором № 013/1-2012/840 від 17.08.2012 р., в тому числі належного виконання Позивачем обов'язків Позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом тощо.
Як зазначає позивач, у зв'язку з порушенням Позичальником умов Кредитного договору, у останнього виникла прострочена заборгованість перед Банком: за кредитом у розмірі 339 000, 00 доларів США та за процентами в сумі 56 674, 21 доларів США, про що Банк надіслав Позивачеві відповідну Вимогу, в якій вказав на необхідність повернення Позивачем кредиту та заборгованості за процентами.
На письмову Вимогу Банку, Приватне підприємство «Ремпромбуд-Сервіс» повідомило, що визнає борг, однак погасити його не має фінансової можливості.
Внаслідок цього, 08 вересня 2014 р. Банк, в рахунок погашення заборгованості Позичальника перед Банком, списав з депозитного рахунку Конклавеко Холдінгз Лімітед (Заставодавця) № НОМЕР_2 грошові кошти в сумі 395 674, 21 доларів США, що були розміщені Конклавеко Холдінгз Лімітед в ПАТ «Банк Камбіо» згідно Договору інвестиційного вкладу.
На підтвердження вищенаведеного, 10 вересня 2014 р. між ПАТ «Банк Камбіо» (Первісний кредитор) та Конклавеко Холдінгз Лімітед (Новий кредитор) було укладено Договір № 013/1-2012/840 про відступлення права вимоги, згідно з яким Банк повністю передав Новому кредитору права вимоги за Кредитним договором № 013/1-2012/840 17.08.2012 р. до Боржника - ПП «Ремпромбуд-Сервіс» щодо повернення Новому кредиторові боргу у розмірі 395 674, 21 доларів США.
Таким чином позивач зазначає, що ПАТ «Банк Камбіо» вибуло зі складу сторін Кредитного договору № 013/1-2012/840 від 17.08.2012 р. внаслідок передання всіх своїх прав за цим договором Новому кредитору - Конклавеко Холдінгз Лімітед, що, відповідно, враховуючи факт повного погашення Конклавеко Холдінгз Лімітед заборгованості ПП «Ремпромбуд-Сервіс, означає припинення для ПАТ «Банк Камбіо» правовідносин, опосередкованих Кредитним договором № 013/1-2012/840 від 17.08.2012.
Отже, за доводами позивача, правовідносини, які склалися між ПАТ «Банк Камбіо» та Позивачем і були опосередковані Кредитним договором № 013/1-2012/840 від 17.08.12 р. на сьогодні припинилися внаслідок обставин зазначених вище. На підтвердження власних доводів сторона також посилається на Повідомлення № 22/1761 від 21.09.2018 р. Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» Северина Ю.П. про нікчемність правочину та застосування наслідків нікчемності, в якому Уповноважена особа ФГВФО, зокрема, зазначила про наступні факти:
- Заборгованість Позивача за Кредитним договором № 013/1-2012/840 від 17.08.12 р. була погашена повністю;
- Конклавеко Холдінгз Лімітед здобуло всіх прав вимоги до Позичальника як Новий кредитор ПП «Ремпромбуд-Сервіс».
З матеріалів справи також вбачається, що 18 грудня 2012 р. між Приватним підприємством «Ремпромбуд-Сервіс» (Позичальник) та ПАТ «Банк Камбіо» (Позикодавець) було укладено Кредитний договір № 037/1-2012/840 (відзивна невідновлювальна кредитна лінія), згідно з умовами якого Позикодавець надав Позичальнику кредит в розмірі 465 000, 00 доларів США.
Одночасно з тим, даний договір булу забезпечено заставою майнових прав.
Так, 08 липня 2014 р. між Конклавеко Холдінгз Лімітед (Заставодавець) та ПАТ «Банк Камбіо» (Заставодержатель) було, укладено Договір застави № 037/1-2012/840/2 майнових прав та відступлення права вимоги (грошові кошти).
Відповідно до умов Договору застави, Заставодавець передав в заставу Банку належні йому майнові права вимоги грошових коштів згідно Договору № 010д/2014 інвестиційного вкладу від 08 липня 2014 р. в якості забезпечення виконання підприємством «Ремпромбуд-Сервіс» зобов'язань за Кредитним договором № 037/1-2012/840 від 18.12.2041 р. в тому числі належного виконання Позивачем обов'язків Позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом тощо.
В зв'язку з порушенням Позичальником умов Кредитного договору, у останнього виникла прострочена заборгованість перед Банком: за кредитом у розмірі 392 300,00 доларів США та за процентами в сумі 65 532, 67 доларів США, про що Банк надіслав Позивачеві відповідну Вимогу, в якій вказав на необхідність повернення Позивачем кредиту та погашення заборгованості за процентами.
На письмову вимогу Банку, Приватне підприємство «Ремпромбуд-Сервіс» повідомило, що визнає борг, однак погасити його не має фінансової можливості.
Внаслідок цього, 08 вересня 2014 р. Банк, в рахунок погашення заборгованості Позичальника перед Банком, списав з депозитного рахунку Конклавеко Холдінгз Лімітед (Заставодавця) № НОМЕР_2 грошові кошти в сумі 457 832,67 доларів США, що були розміщені Конклавеко Холдінгз Лімітед в ПАТ «Банк Камбіо» згідно Договору інвестиційного вкладу.
На підтвердження вищенаведеного, 10 вересня 2014 р. між ПАТ «Банк Камбіо» (Первісний кредитор) та Конклавеко Холдінгз Лімітед (Новий кредитор) було укладено: Договір № 037/1-2012/840 про відступлення права вимоги, згідно з яким Банк повністю передав Новому кредитору права вимоги за Кредитним договором № 037/1-2012/840 від 18.12.2012 до Боржника - ПП «Ремпромбуд-Сервіс» щодо повернення Новому кредиторові боргу у розмірі 457 832, 67 доларів США.
Таким чином позивач зазначає, що ПАТ «Банк Камбіо» вибуло зі складу сторін Кредитного договору № 037/1-2012/840 внаслідок передання всіх своїх прав за цим договором Новому кредитору - Конклавеко Холдінгз Лімітед, що, відповідно, враховуючи факт повного погашення Конклавеко Холдінгз Лімітед заборгованості ПП «Ремпромбуд-Сервіс», означає припинення для ПАТ «Банк Камбіо» правовідносин, опосередкованих Кредитним договором № 037/1-2012/840 від 18.12.2012.
Отже, за доводами позивача, правовідносини, які склалися між ПАТ «Банк Камбіо» та Позивачем і були опосередковані Кредитним договором № 037/1-2012/840 від 18.12.2012 р. на сьогодні припинилися внаслідок обставин зазначених вище. На підтвердження власних доводів сторона також посилається на Повідомлення № 22/1765 від 21.09.2018 р. Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» Северина Ю.П. про нікчемність правочину та застосування наслідків нікчемності, в якому Банк, зокрема, зазначив про наступні факти:
- Заборгованість Позивача за Кредитним договором № 037/1-2012/840 від 18.12.2012 р. була погашена повністю;
- Конклавеко Холдінгз Лімітед здобуло всіх прав вимоги до Позичальника як Новий кредитор ПП «Ремпромбуд-Сервіс».
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 09 липня 2013 р. між Приватним підприємством «Ремпромбуд-Сервіс» (Позичальник) та ПАТ «Банк Камбіо» (Позикодавець) було укладено Кредитний договір № 014/1-2013/840, згідно в умовами якого Позикодавець надав Позичальнику кредит в розмірі 568 075,90 доларів США.
Одночасно з тим, даний договір було забезпечено заставою майнових прав.
Так, 08 липня 2014 р. між Конклавеко Холдінгз Лімітед (Заставодавець) та ПАТ «Банк Камбіо» (Заставодержатель) було укладено Договір застави № 014/1-2013/840/2 майнових прав та відступлення права вимоги (грошові кошти);
Відповідно до умов Договору застави, Заставодавець передав в заставу Банку належні йому майнові права вимоги грошових коштів згідно Договору № 010д/2014 інвестиційного вкладу від 08 липня 2014 р. в якості забезпечення виконання підприємством «Ремпромбуд-Сервіс» зобов'язань за Кредитним договором № 014/1-2013/840 від 09.07.2013 р. в тому числі належного виконання Позивачем обов'язків Позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом тощо.
В зв'язку з порушенням Позичальником умов Кредитного договору, у останнього виникла прострочена заборгованість перед Банком за кредитом у розмірі 385 500,00 доларів США та за процентами в сумі 58 488, 94 доларів США про що Банк надіслав Позивачеві відповідну Вимогу, в якій вказав на необхідність повернення Позивачем кредиту та погашення заборгованості за процентами.
На письмову вимогу Банку, Приватне підприємство «Ремпромбуд-Сервіс» повідомило, що визнає борг, однак погасити його не має фінансової можливості.
Внаслідок цього, 08 вересня 2014 р. Банк, в рахунок погашення заборгованості Позичальника перед Банком, списав з депозитного рахунку Конклавеко Холдінгз Лімітед (Заставодавця) № НОМЕР_2 грошові кошти в сумі 443 988,94 доларів США, що були розміщені Конклавеко Холдінгз Лімітед в ПАТ «Банк Камбіо» згідно Договору інвестиційного вкладу.
На підтвердження вищенаведеного, 10 вересня 2014 р. між ПАТ «Банк Камбіо» (Первісний кредитор) та Конклавеко Холдінгз Лімітед (Новий кредитор) було укладено Договір, № 014/1-2013/840 про відступлення права вимоги, згідно з яким Банк повністю передав Новому кредитору права вимоги за Кредитним договором № 014/1-2013/840 від 09.07.2013 до Боржника - ПП «Ремпромбуд-Сервіс» щодо повернення Новому кредиторові боргу у розмірі 443 988, 94 доларів США.
Таким чином позивач зазначає, що ПАТ «Банк Камбіо» вибуло зі складу сторін Кредитного договору № 014/1-2013/840 від 09.07.2013 внаслідок передання всіх своїх прав за цим договором Новому кредитору - Конклавеко Холдінгз Лімітед, що, відповідно, враховуючи факт повного погашення Конклавеко Холдінгз Лімітед заборгованості ПП «Ремпромбуд-Сервіс», означає припинення для ПАТ «Банк Камбіо» правовідносин, опосередкованих Кредитним договором № 014/1-2013/840 від 09.07.2013.
Отже, за доводами позивача, правовідносини, які склалися між ПАТ «Банк Камбіо» та Позивачем і були опосередковані Кредитним договором № 014/1-2013/840 від 09.07.2013 на сьогодні припинилися внаслідок обставин зазначених вище. На підтвердження власних доводів сторона також посилається на Повідомлення № 22/1763 від 21.09.2018 Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» Северина Ю.П. про нікчемність правочину та застосування наслідків нікчемності, в якому Банк, зокрема, зазначив про наступні факти:
- Заборгованість Позивача за Кредитним договором № 014/1-2013/840 від 09.07.2013 була погашена повністю;
- Конклавеко Холдінгз Лімітед здобуло всіх прав вимоги до Позичальника як Новий кредитор ПП «Ремпромбуд-Сервіс».
Позивач окремо наголошує на тому, що Всі вищезазначені договори були укладені до введення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Камбіо» (05.12.2014 р. - 01.03.2015 р.). Жоден із вищезазначених договорів не визнано недійсним в установленому законом порядку.
Узагальнюючи власні позовні вимоги, позивач зазначає, що внаслідок укладення договорів відступлення права вимоги, Кредитором по відношенню до Позивача за всіма вищезазначеними кредитними договорами стала компанія-нерезидент - Конклавеко Холдінгз Лімітед. Таким чином, Публічне акціонерне товариство «Банк Камбіо» вибуло із суб'єктного складу кредитних правовідносин, опосередкованих вищевказаними договорами кредитування, а отже правовідносини для Банку за ними є такими, що припинилися.
Однак, станом на момент звернення до суду, з Повідомлень ПАТ «Банк Камбіо» про визнання правочинів нікчемних, які направлялися Відповідачем на адресу Позивача, а також із дій Відповідача щодо продажу прав вимоги за вищевказаними кредитними договорами з електронних торгів випливає, що Відповідач все ще вважає себе Стороною вищезгаданих кредитних договорів і не визнає правовідносини за ними припиненими.
Тобто, Відповідач вважає, що він як і раніше є Кредитором ПП «Ремпромбуд-Сервіс», а Позивач все ще є Боржником Банку за Кредитними договорами №№ 013, 014, 037, що, відповідно, означає нарахування Позивачеві штрафних санкцій, примусове стягнення заборгованості в порядку визначеному договорами, або ж продаж прав вимоги до Позивача за кредитними договорами третім особам тощо.
На підставі викладеного позивач просить визнати припиненими правовідносини за трьома вищезазначеними Кредитними договорами, а також зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "БАНК КАМБІО" виключити із ліквідаційної маси ПАТ "БАНК КАМБІО" активи у вигляді прав вимоги за всіма вказаними договорами.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, враховуючи наступне.
Статтею 174 ГК України передбачено, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі також - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 520 ЦК України, боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.
За приписом ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно з ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, переданням відступного (стаття 600 ЦК України), зарахуванням (стаття 601 ЦК України), за домовленістю сторін (стаття 604 ЦК України), прощенням боргу (стаття 605 ЦК України), поєднанням боржника і кредитора в одній особі (стаття 606 ЦК України), неможливістю виконання (стаття 607 ЦК України), смертю фізичної особи (ст. 608 ЦК України), ліквідацією юридичної особи (ст. 609 ЦК України).
В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (ст. 572 ЦК України).
За умовами п. 1 ч. 1 ст. 593 ЦК України право застави припиняється у разі, зокрема, припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.
Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.
Враховуючи встановлені обставини щодо укладених правочинів та їх виконання, а також наведені норми законодавства, суд дійшов висновків про правомірність та обґрунтованість доводів позивача стосовно того, що ПАТ «Банк Камбіо» вибуло зі складу сторін Кредитних договорів: № 013/1-2012/840 від 17.08.2012, № 037/1-2012/840 від 18.12.2012, № 014/1-2013/840 від 09.07.2013, внаслідок передання всіх своїх прав за цими договорами Новому кредитору - Конклавеко Холдінгз Лімітед, що, відповідно, враховуючи факт повного погашення Конклавеко Холдінгз Лімітед заборгованості ПП «Ремпромбуд-Сервіс, означає припинення для ПАТ «Банк Камбіо» правовідносин, опосередкованих трьома вищезазначеними Кредитними договорами.
Факт погашення кредиту та процентів у повному обсязі за трьома Кредитними договорами безпосередньо підтверджується повідомленнями Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо», договорами про відступлення прав вимоги, розрахунковими документами про списання з депозитного рахунку № НОМЕР_2 відкритого Конклавеко Холдінгз Лімітед у ПАТ «Банк Камбіо», а також поясненнями Конклавеко Холдінгз Лімітед, які надійшли до суду 13.01.2020.
Заперечуючи проти позову відповідач посилається на ознаки нікчемності договорів застави майнових прав та відступлення прав вимоги, які були виявлені у період здійснення ліквідації Банку.
Суд зазначає про безпідставність та недоведеність доводів відповідача в цій частині, враховуючи наступне.
Як встановлено судом, постановою правління Національного банку України від 04.12.2014 № 782 в ПАТ "Банк "Камбіо" запроваджено тимчасову адміністрацію, а постановою від 27.02.2015 - розпочато з 02.03.2015 процедуру ліквідації банку.
Відповідно до частин 4 та 5 статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, повідомляє про це банк та надсилає рішення до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків врегульована Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (надалі також - Закон). При цьому, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, в якому розпочата процедура його ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є спеціальними, тому даний Закон підлягає переважному застосуванню до спірних правовідносин в співвідношенні з іншими законодавчими актами, що також випливає з пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону.
Згідно пункту 16 статті 2 Закону тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.
Ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства. Отже, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах (пункт 6 статті 2 Закону).
Статтею 36 Закону врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 38 Закону Фонд зобов'язаний забезпечити збереження активів та документації банку. Протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у т.ч. договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у т.ч. договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Пунктом 7 ч. 3 ст. 38 Закону передбачено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
Зазначеним у наведеній нормі Закону критерієм передбачається укладення сторонами будь-якого договору, що передбачає таку операцію з майном банку, яка має на меті надати пільги окремим кредиторам банку.
Водночас, із матеріалів справи не убачається здійснення Публічним акціонерним товариством "Банк Камбіо" платежів чи передача іншого майна заставодавцям, позивачу чи іншим особам за спірними правочинами, перелік яких наведений повідомленнях про нікчемність. Так, банк виконував договірне списання грошових коштів, що належать заставодавцям з їх рахунків у рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами перед банком, що навпаки не свідчить про направленість таких дій на зменшення розміру капіталу банку.
При цьому, матеріалами справи підтверджується та не заперечується відповідачем, що списання грошових коштів з рахунків заставодавця в рахунок погашення кредитної заборгованості та процентів за кредитними договорами відбулось за згодою усіх сторін, за умови наявності достатніх коштів на рахунках заставодавця.
Поряд з викладеним, у відзиві на позов відповідач також вказує на нікчемність укладених правочинів з підстави, передбаченої пунктом 1 ч. 3 ст. 38 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідно до якої банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог.
Однак, Суд зазначає, що у згаданих повідомленнях про нікчемність правочину та застосування наслідків недійсності правочину вказана підстава нікчемності уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб виявлена не була.
Також, в обґрунтування підстави нікчемності, передбаченої пунктом 1 ч. 3 ст. 38 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідач зазначає, що постановою Правління Національного банку України від 25.09.2014 № 603/БТ «По віднесення ПАТ "Банк Камбіо" до категорії проблемних» запроваджено обмеження, а саме: погашення заборгованості, що виникла за будь-якими активними операціями банку, мало прийматись тільки у грошовій формі (крім набуття права власності на об'єкти застави) за погодженням з куратором банку.
Натомість, стосовно вказаного обмеження суд зазначає, що погашення заборгованості здійснювалося 08.09.2014, тобто, до прийняття вказаної постанови та введення її в дію, у зв'язку з чим ці операції та відповідно договори, які їм передували, не могли підпадати під зазначене обмеження
Належних та достатніх доказів невідповідності спірних правочинів іншим вимогам, передбаченим ч. 3 ст. 38 Закону, матеріали справи не містять.
Отже, з огляду на викладене, Суд доходить висновку про відсутність правових підстав для визначення спірних правочинів нікчемними відповідно до п.п. 1, 7 ч. 3 ст. 38 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
З урахуванням викладеного вище Суд доходить висновку щодо припинення правовідносин сторін за трьома вищезазначеними Кредитними договорами у зв'язку з повним виконанням зобов'язання заставодавцем та відступленням права вимоги.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.
За змістом ч. 1, 2 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Поняття "власність", яке міститься в ч. 1 ст. 1 Першого протоколу, має автономне значення, яке не обмежене власністю на фізичні речі й не залежить від формальної класифікації в національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, наприклад борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як "майнові права", а відтак - як "власність" для цілей указаного положення. Питання, що потребує визначення, полягає в тому, чи мав відповідно до обставин справи, взятих в цілому, заявник право на матеріальний інтерес, захищений ст. 1 Першого протоколу ( справа Broniowski v. Poland, заява № 31443/96, пар. 98).
Отже, визнання Уповноваженою особою нікчемними правочинів, на підставі яких припинилося зобов'язання позивача перед відповідачем, після спливу майже 4 років та відновлення заборгованості останнього за кредитними договорами має наслідком посягання на мирне розпорядження майном - грошовими коштами.
При цьому, не дотримується принцип правової визначеності як елементу конституційного принципу верховенства права. Так, позивач законно очікував на припинення його зобов'язань за кредитними договорами внаслідок повного погашення заборгованості, що не ставилося під сумнів упродовж декілька років.
Правову позицію щодо дотримання справедливості Конституційний Суд України висловив у рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003 у справі про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора: "Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8).
Cуд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "БАНК КАМБІО" виключити із ліквідаційної маси ПАТ "БАНК КАМБІО" активи у вигляді прав вимоги за всіма вищезазначеними кредитними договорами, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 1 статті 15, частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. При цьому застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності в тому числі належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством).
Матеріалами справи підтверджується та не заперечується відповідачем, що станом на момент звернення позивача до суду з даним позовом було розпочато процедуру продажу активів Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо", в тому числі за спірними договорами.
Зважаючи на викладені обставини та відсутність правових підстав вважати нікчемними спірні правочини, визначені в Наказі Уповноваженої особи № 109 від 18.07.2018, суд зазначає, що позивачем було обрано вірний спосіб захисту свого права, який відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням, а тому суд доходить висновку про необхідність захисту прав позивача шляхом зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "БАНК КАМБІО" виключити із ліквідаційної маси ПАТ "БАНК КАМБІО" активи у вигляді права вимоги боргу за кредитним договором № 013/1-2012/840 від 17.08.2012, кредитним договором № 037/1-2012/840 від 18.12.2012, кредитним договором № 014/1-2013/840 від 09.07.2013, що укладено між позивачем та ПАТ "БАНК КАМБІО".
При цьому судом залишено без задоволення клопотання ПАТ "БАНК КАМБІО" та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про здійснення процесуального правонаступництва, оскільки посилаючись на реалізацію прав вимог за спірними договорами, сторонами, в той же час, не надані докази здійснення реального та фактичного виключення спірних активів у вигляд права вимоги боргу з ліквідаційної маси відповідача. В свою чергу, станом на момент ухвалення даного рішення позивач підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі саме до визначеного ним відповідача, без реалізації права на зміну предмету, підстав позову, заміну первісного відповідача тощо. При цьому судом враховано, що процесуальне правонаступництво допускається на будь-якій стадії судового процесу, в тому числі на стадії виконавчого провадження.
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, зважаючи на встановлені судом фактичні обставини, приймаючи до уваги, що відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість, господарський суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Визнати припиненими правовідносини за кредитним договором №013/1-2012/840 від 17.08.2012, укладеним між Приватним підприємством "РЕМПРОМБУД-СЕРВІС" та Публічним акціонерним товариством "Банк Камбіо".
3. Визнати припиненими правовідносини за кредитним договором №037/1-2012/840 (відзивна невідновлювальна кредитна лінія) від 18.12.2012, укладеним між Приватним підприємством "РЕМПРОМБУД-СЕРВІС" та Публічним акціонерним товариством "Банк Камбіо".
4. Визнати припиненими правовідносини за кредитним договором №014/1-2013/840 (відзивна невідновлювальна кредитна лінія) від 09.07.2013, укладеним між Приватним підприємством "РЕМПРОМБУД-СЕРВІС" та Публічним акціонерним товариством "Банк Камбіо".
5. Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" виключити із ліквідаційної маси Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" активи у вигляді прав вимоги за такими кредитними договорами: за кредитним договором №013/1-2012/840 від 17.08.2012, укладеним між Приватним підприємством "РЕМПРОМБУД-СЕРВІС" та Публічним акціонерним товариством "Банк Камбіо"; за кредитним договором №037/1-2012/840 (відзивна невідновлювальна кредитна лінія) від 18.12.2012, укладеним між Приватним підприємством "РЕМПРОМБУД-СЕРВІС" та Публічним акціонерним товариством "Банк Камбіо"; за кредитним договором №014/1-2013/840 (відзивна невідновлювальна кредитна лінія) від 09.07.2013, укладеним між Приватним підприємством "РЕМПРОМБУД-СЕРВІС" та Публічним акціонерним товариством "Банк Камбіо".
6. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" (Україна, 01001, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЗАНЬКОВЕЦЬКОЇ/СТАНІСЛАВСЬКОГО, будинок 3/1, ідентифікаційний код 26549700) на користь Приватного підприємства "РЕМПРОМБУД-СЕРВІС" (Україна, 80461, Львівська обл., Кам'янка-Бузький р-н, селище міського типу Запитів, ВУЛИЦЯ КИЇВСЬКА, будинок 236, ідентифікаційний код 33710961) судовий збір в розмірі 7 684,00 грн.
7. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 30.06.2021.
Суддя І.В. Приходько