ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.06.2021Справа № 910/9828/21
Суддя Привалов А.І., розглянувши
позовну заяву Фермерського господарства "Слобожанщина"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Брітіш Петроліум"
про стягнення 250 672,68 грн.
До Господарського суду міста Києва звернулось Фермерське господарство "Слобожанщина" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Брітіш Петроліум" про стягнення 250 672,68 грн.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Крім того, згідно з приписами статті 164 Господарського процесуального кодексу України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви вісі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає про перерахування на рахунок відповідача коштів у розмір 467 460,00 грн. Проте, додане до позовної заяви платіжне доручення № 433 від 28.10.2019 не містить жодної відмітки про проведення платежу.
Як зазначено Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 у справі №910/5226/17 належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Згідно з приписами статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: 1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів; 2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Приписами ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Абзацом 27 пункту 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270, (далі - Правила) передбачено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв'язку, є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
У відповідності до п. 19 Правил, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.
Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення (п. 59 Правил).
Згідно п. 61 Правил у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.
На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Враховуючи наведені вище норми та вимоги встановлені п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, належним доказом надіслання сторонам копій позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб є - оригінали описів вкладення до поштових відправлень, які повинні містити вичерпний перелік найменувань документів, що надсилаються, а також оригінал розрахункового документу, виданий поштовим відділенням.
Однак, всупереч наведеним вище вимогам, позивачем до позову додано опис вкладення у цінний лист від 15.06.2021, графа "найменування предметів" якого не містить переліку найменувань всіх документів, які складають додатки до позовної заяви. Зокрема, в описі зазначено про направлення на адресу відповідачеві позовної заяви з додатками на 18 аркушах, що позбавляє суд можливості перевірити дотримання заявником вимог ст. 172 ГПК України щодо направлення на адресу відповідача копій всіх доданих до позовної заяви доказів.
При цьому, суд звертає увагу на те, що обов'язок надіслати на адресу відповідачів копії всіх доданих до позовної заяви доказів, не пов'язаний з фактом наявністю чи відсутністю цих доказів у відповідачів.
Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п. п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 року).
У Рішенні у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 року зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.
Отже, суд дійшов висновку, що всупереч наведеним вище вимогам, позивачем до позовної заяви № 124 від 15.06.2021 не додано доказів надіслання за місцем знаходження відповідача копії позовної заяви з усіма доданими до неї документами листом з описом вкладення.
Крім того, згідно зі статтею 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З позовних заяв немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, розмір судового збору за заявленими позивачем вимогами становить 2270,00 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
За подачу до Господарського суду міста Києва, зокрема, позовної заяви сплачується судовий збір на такі платіжні реквізити:
Отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/;
код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783;
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
код банку отримувача (МФО): 899998;
номер рахунку: UA918999980313191206083026001;
Код класифікації доходів бюджету: 22030101;
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд м. Києва (назва суду, де розглядається справа).
Так, на підтвердження сплати судового збору до позовної заяви додано копію дубліката квитанції № 0.0.2161120568.1 від 15.06.2021 на суму 3760,09 грн, за яким платником виступає ОСОБА_1 , тоді як позивачем за позовною заявою є юридична особа - Фермерське господарство «Слобожанщина». При цьому, у вказаній квитанції у рядку «призначення платежу» також вказано за позовом ОСОБА_1 та реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про судовий збір", платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Вказаною нормою Закону встановлюється можливість здійснення оплати судового збору іншою особою, але платником має бути особа, яка звертається до суду, що обумовлено необхідністю дотримання платіжної дисципліни платниками судового збору, недопущення безпідставного повернення коштів з державного бюджету та здійснення правильного розподілу судових витрат між учасниками справи за результатами розгляду справи.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у пункті листа Державної судової адміністрації України від 14.09.2018 вих. № 6-17517/18 "Про забезпечення заходів контролю за надходженням та поверненням судового збору", суд при розгляді як позовних заяв, так і заяв на повернення помилково сплачених до бюджету коштів має перевіряти чи є заявник (позивач) платником судового збору відповідно до документів, що підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Таким чином, враховуючи положення статті 2 Закону України "Про судовий збір", надана до суду копію дубліката квитанції № 0.0.2161120568.1 від 15.06.2021 на суму 3760,09 грн, платником за яким є ОСОБА_1 , не може вважатись належним доказом сплати судового збору за подання позовної заяви Фермерським господарством «Слобожанщина».
Аналогічну правову позицію викладено в ухвалах Верховного Суду від 06.08.2018 у справі № 910/23408/17, від 17.01.2019 у справі № 922/4734/16.
Також, суд зазначає, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
При цьому, пунктами 2.20, 2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що чинним законодавством не встановлено якихось спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору. Отже, таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України. Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Отже, суд дійшов висновку, що Фермерське господарство «Слобожанщина» не надало суду доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суддя вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків.
На підставі викладеного та керуючись статтями 164, 172, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Залишити позовну заяву Фермерське господарство «Слобожанщина» без руху.
2. Встановити Фермерському господарству «Слобожанщина» строк на усунення недоліків позовної заяви 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали.
3. Встановити Фермерському господарству «Слобожанщина» усунення недоліків позовної заяви шляхом подання суду:
- платіжного доручення № 433 від 28.10.2019 з відміткою банку про проведення платежу;
- оригіналу платіжного документа про сплату судового збору заявником позову за реквізитами Господарського суду міста Києва у розмірі 3760,09 грн;
- доказів надіслання за місцем знаходження відповідача, копії позовної заяви з усіма доданими до неї документами листом з описом вкладення.
4. Роз'яснити Фермерському господарству «Слобожанщина», що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).
5. Ухвала набирає законної сили з дати її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя А.І. Привалов