ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
17.06.2021Справа № 910/4471/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участі секретаря судового засідання Єременок О.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Астріум" до державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення 1 682 154,67 грн.,
за участі представників:
позивача: Канарського В.О. за довіреністю від 17 березня 2021 року,
відповідача: не з'явився,
У березні 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю "Астріум" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом, посилаючись на те, що на виконання умов договору поставки № 53-123-01-19-05868, укладеного 24 жовтня 2019 року між ним та державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - Підприємство), позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 1 520 752,00 грн. Оскільки Підприємство взяте на себе за вказаною угодою зобов'язання по оплаті вартості цього товару не виконало, позивач, посилаючись на статті 11, 202, 509, 526, 530, 610, 1046, 1049 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 173, 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), просив суд стягнути з відповідача вищезазначену суму боргу, а також 51 756,45 грн. трьох процентів річних та 109 646,22 грн. інфляційних втрат, нарахованих у зв'язку з несвоєчасним проведенням розрахунків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25 березня 2021 року позовну заяву Товариства прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/4471/21, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 22 квітня 2021 року.
16 квітня 2021 року на адресу суду надійшов відзив Підприємства від 14 квітня 2021 року № 32/384 на позовну заяву, в якому останнє зазначило, що заборгованість перед позивачем з оплати поставленої продукції виникла через складну фінансову ситуацію відповідача, яка спричинена енергетичною кризою.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 19 квітня 2021 року задовольнив заяву Підприємства від 13 квітня 2021 року № 32/373 про участь його представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та вирішив провести підготовче засідання, призначене на 22 квітня 2021 року, в режимі відеоконференції з використанням програмного забезпечення EasyCon.
Ухвалою суду від 22 квітня 2021 року підготовче провадження у даній справі було закрито та призначено її до судового розгляду по суті на 20 травня 2021 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13 травня 2021 року задоволено заяву Підприємства від 26 квітня 2021 року № 32/440 про участь його представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та вирішено провести розгляд справи по суті, призначений на 20 травня 2021 року, в режимі відеоконференції з використанням програмного забезпечення EasyCon.
У судовому засіданні 20 травня 2021 року без виходу до нарадчої кімнати судом постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 17 червня 2021 року.
Ухвалою суду від 7 червня 2021 року у задоволенні заяви Підприємства від 26 травня 2021 року № 32/602 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програми EasyCon відмовлено.
До початку судового засідання, призначеного на 17 червня 2021 року, до суду надійшла заява Підприємства про розгляд справи без участі його представника.
У судовому засіданні 17 червня 2021 року представник позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві та наполягав на їх задоволенні.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Товариства, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
24 жовтня 2019 року між Підприємством та Товариством був укладений договір на постачання товару № 53-123-01-19-05868, за умовами якого останнє взяло на себе обов'язок поставити відповідачу системи реєстрації медичної інформації та дослідне обладнання (сканер УЗД), у кількості, асортименті та по цінам, зазначеним у специфікації № 1 до договору, яка є невід'ємною частиною цієї угоди, а Підприємство - прийняти і своєчасно оплатити вказану продукцію. Рік виготовлення товару - не раніше 2018 року.
Даний правочин підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками зазначених суб'єктів господарювання.
За умовами пункту 2.1 вказаного договору його загальна вартість становить 1 520 752,00 грн. разом з ПДВ.
Згідно з пунктом 2.2 зазначеної угоди оплата відбувається протягом 45 робочих днів після постачання товару згідно специфікації № 1 та виконання постачальником умов пунктів 3.2, 5.1 договору. Пеня за несвоєчасну оплату не нараховується.
Відповідно до пункту 3.1 договору постачання здійснюється протягом 60 днів з дати публікації договору в системі ProZorro, але не пізніше 30 листопада 2019 року.
З товаром постачальник надає покупцю видаткову накладну (у трьох примірниках) з відображенням коду товару згідно з УКТ ЗЕД попозиційно; податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, з відображенням коду товару згідно з УКТ ЗЕД попозиційно, електронного підпису уповноваженої платником особи, і зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), шляхом направлення її на електронну адресу покупця - Yuaes_pdv2@sunpp.atom.gov.ua протягом терміну, визначеного чинною редакцією Податкового кодексу України. Разом із податковою накладною постачальник надає покупцю електронну квитанцію про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН; документ, який підтверджує якість товару (документ з оцінки відповідності згідно вимог технічного регламенту щодо медичних виробів та виробництво з експлуатації; державний документ про калібрування або повірку (пункт 3.2 договору).
Пунктом 3.3 договору встановлено, що датою постачання є дата отримання товару на складі вантажоодержувача з відміткою у накладній на відвантаження товару.
Приймання товару по кількості та якості здійснюється відповідно до інструкції П-6 "Про порядок приймання продукції по кількості" і П-7 "Про порядок приймання продукції по якості", СОУ НАЕК 038:2017 "Управління закупівлями продукції, Організація Вхідного контролю продукції АЕС" (пункт 5.1 договору).
Згідно з пунктами 12.1-12.3 вказаної угоди остання діє з моменту її підписання сторонами до 31 грудня 2020 року, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов'язань.
Відповідно до умов підписаної між сторонами специфікації № 1 до вищенаведеного договору поставки від 24 жовтня 2020 року № 53-123-01-19-05868 загальна вартість товару склала 1 520 752,00 грн. з ПДВ.
Судом встановлено, що на виконання умов вищезазначеного правочину позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1 520 752,00 грн. (у тому числі ПДВ).
Факт поставки вказаного товару підтверджується наявними у матеріалах даної справи копією видаткової накладної від 19 листопада 2019 року № 22 та копією реєстру документів, переданих покупцю при поставці, підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими печаткою Товариства, а також копією квитанції про реєстрацію податкової накладної від 21 листопада 2019 року. Зі змісту вказаної видаткової накладної вбачається, що спірна продукція була прийнята відповідачем 19 листопада 2019 року, що підтверджується підписом уповноваженої особи Підприємства на даному товаророзпорядчому документі.
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором поставки від 24 жовтня 2020 року № 53-123-01-19-05868 також свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов даної угоди.
Судом встановлено, що всупереч положенням вищенаведеного правочину відповідач взятий на себе обов'язок по своєчасній оплаті вартості поставленої йому продукції не виконав, заборгувавши таким чином Товариству 1 520 752,00 грн.
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Враховуючи те, що загальна сума основного боргу відповідача за договором поставки від 24 жовтня 2020 року № 53-123-01-19-05868, яка складає 1 520 752,00 грн., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і останній на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Товариства про стягнення вказаної суми основного боргу з Підприємства, у зв'язку з чим даний позов у цій частині підлягає задоволенню.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов'язку щодо своєчасної поставки товару, позивач також просив суд стягнути з Підприємства 51 756,45 грн. трьох процентів річних, нарахованих у період з 28 січня 2020 року по 17 березня 2021 року, та 109 646,22 грн. інфляційних втрат, нарахованих у період з лютого 2020 року по лютий 2021 року на суму основного боргу в розмірі 1 520 752,00 грн.
За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки заявлений Товариством до стягнення розмір трьох процентів річних є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та положенням договору, позовна вимога про стягнення з відповідача суми цієї компенсаційної виплати підлягає задоволенню.
Здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку про те, що вірною сумою, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, є: 109 591,31 грн., нарахованих на суму боргу в розмірі 1 520 752,00 за період з лютого 2020 року по лютий 2021 року.
Водночас у задоволенні вимог Товариства до Підприємства про стягнення інфляційних втрат у розмірі 54,91 грн. слід відмовити.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин.
У зв'язку з цим вимоги Товариства підлягають частковому задоволенню.
Водночас відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, місто Київ, вулиця Назарівська, будинок 3; ідентифікаційний код 24584661) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Астріум" (01032, місто Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 36-А, квартира 6; ідентифікаційний код 33603690) 1 520 752 (один мільйон п'ятсот двадцять тисяч сімсот п'ятдесят дві) грн. 00 коп. основного боргу, 109 591 (сто дев'ять тисяч п'ятсот дев'яносто одну) грн. 31 коп. інфляційних втрат, 51 756 (п'ятдесят одну тисячу сімсот п'ятдесят шість) грн. 45 коп. трьох процентів річних, а також 25 231 (двадцять п'ять тисяч двісті тридцять одну) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 29 червня 2021 року.
Суддя Є.В. Павленко