Справа № 909/1240/19 (909/420/21)
29.06.2021 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Назарчук І. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія" до Громадської організації "Обласна спілка учасників антитерористичної операції" про стягнення заборгованості в сумі 23 424, 53 гривень,
в межах справи 909/1240/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія",
за участі:
від позивача: Вацовської Марини Миколаївни,
від відповідача: представник в судове засідання не з'явився,
1. Під час судового розгляду справи здійснювалося фіксування судових засідань за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
2. Рішення у даній справі ухвалено у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих доказів.
3. За результатами розгляду справи суд бере до уваги таке.
І. СУТЬ СПОРУ
4. У травні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія", в межах справи про банкрутство, звернулося до суду із позовною заявою до Громадської організації "Обласна спілка учасників антитерористичної операції" про стягнення заборгованості за договором купівлі продажу теплової енергії від 03.05.2017 № 218 у розмірі 23 424, 53 гривень.
ІІ. ВИРІШЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ПИТАНЬ ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ СПРАВИ
5. 24.05.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду, в межах справи № 909/1240/19, постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи; встановив сторонам строк для подання заяв по суті спору, зокрема відповідачу в строк п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, подати суду відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, копію відзиву надіслати позивачу, докази чого подати суду; розгляд справи по суті призначив на 15.06.2021.
6. В судове засідання 15.06.2021 представник відповідача не з'явився. Протокольною ухвалою від 15.06.2021 суд відклав розгляд справи по суті на 29.06.2021.
7. Про дату, час та місце судових засідань у справі відповідач належним чином повідомлявся ухвалами суду від 24.05.2021 та 15.06.2021. Зазначені ухвали суду направлені на адресу відповідача, яка зазначена у позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, рекомендованим листом з повідомленням про вручення за № 7650101559033 та за № 7650101620166 - відповідно, проте поштові відправлення повернулися на адресу суду із зазначенням причини повернення "вибули".
8. Суд відзначає, що вказані листи було направлено за офіційною адресою місцезнаходження відповідача, яка міститься у ЄДР, та надавалась у ЄДР самим відповідачем, а відтак, неотримання відповідачем поштового відправлення за вказаною ним самим адресою є свідомим діянням (бездіяльністю) самого відповідача, тому всі несприятливі наслідки такого неотримання покладаються на нього самого.
9. В силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, вважається днем вручення йому відповідної ухвали суду.
10. У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
11. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
12. Згідно із частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
13. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
14. Враховуючи наведене, Господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалами суду від 24.05.2021 та 15.06.2021 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
15. Пунктом 1 частини 1 статті 178 Господарського процесуального кодексу України передбачене право відповідача подати суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
16. Статтею 251 Господарського процесуального кодексу України визначено особливості подання заяв по суті у спрощеному позовному провадженні, зокрема частиною 1 цієї статті вказано, що відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
17. Станом на 29.06.2021 відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, свої пояснення стосовно позову до суду не подав.
18. Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.
19. Водночас, як визначено в частині 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
20. Також суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 Господарського процесуального кодексу України).
21. Аналогічну правову позицію викладено, зокрема в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.05.2021 у справі № 910/24368/14 та від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16.
22. Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
23. Відповідно до частини 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
24. Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, в повному обсязі надавалась можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.
ІIІ. ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
25. Позиція позивача. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань, які виникли на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії від 03.05.2017 № 218, у частині неналежного здійснення оплати за спожиту теплову енергію у період з липня 2017 року по березень 2018 року, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 23 424, 53 гривень.
26. Позиція відповідача. Відзив на позов не подав, проти позову не заперечив.
IV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
27. 03.05.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія" (Теплопостачальна організація) та Громадською організацією "Обласна спілка учасників антитерористичної операції" (Споживач) укладено Договір № 218 (далі договір), відповідно до пункту 1 якого, Теплопостачальна організація зобов'язується продавати (постачати) Споживачу теплову енергію в гарячій воді у відповідності з умовами Договору, а Споживач зобов'язується своєчасно проводити оплату за спожиту теплову енергію у строки і на умовах, що передбачені Договором.
28. Згідно Додатку № 1 до Договору позивач продає (постачає) теплову енергію до нежитлового приміщення за адресою: Нова, 19А. Відповідач використовував зазначене приміщення, згідно договору безоплатного користування (позички) нежитлових приміщень від 17.03.2016 № ДП-102.
29. Пунктом 3.2.8. Договору на відповідача покладено обов'язок вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов цього Договору.
30. Нарахування за теплову енергію проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом вважається календарний місяць (п. 7.5. Договору).
31. Пунктом 7.7. Договору встановлено, що оплата здійснюється Споживачем на підставі виставлених Теплопостачальною організацією рахунків:
- остаточного розрахунку - протягом 5 операційних днів з дня отримання Споживачем рахунку;
- платежу передоплати - з 1-го до 5-го числа поточного розрахункового періоду.
32. Відповідно до пункту 11.1., цей договір та додатки до нього, що є невід'ємними частинами цього Договору, набирає чинності з дати підписання і діє до 31 грудня 2017 року включно, а в частині розрахунків - до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.
33. Пунктом 11.2. передбачено, що Договір вважається продовженим щорічно, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
34. Відповідно до пункту 7.1. Договору, розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), на підставі показів приладу обліку згідно із діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.
35. Відповідно до пунктів 2.4. та 2.5. Договору, тарифи на теплову енергію є регульованими та встановлюються (змінюються) уповноваженими органами в порядку передбаченому чинним законодавством України. У разі зміни тарифів, застосування нових тарифів здійснюється з моменту введення їх в дію.
36. Отже, нарахування за поставлену позивачем теплову енергію та приєднане теплове навантаження у період з липня 2017 року по березень 2018 року здійснювалося позивачем відповідно до: Постанови НКРЕКП "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб бюджетних установ та інших споживачів (крім населення) ТОВ "Станіславська теплоенергетична компанія" від 30.04.2015 року № 1377 із змінами; Рішення Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 09.11.2017 року № 940.
37. З матеріалів справи вбачається, що 11.10.2017 у будинку № 19А по вул. Нова встановлений вузол обліку теплової енергії № 68658852 (акт пломбування вузла обліку теплової енергії від 11.10.2017).
38. На виконання умов Договору позивач поставляв відповідачу теплову енергію у період з жовтня 2017 року по березень 2018 року.
39. Позивач зазначає, що у відповідача обліковується заборгованість у розмірі 23 424, 53 гривень, та на підтвердження цього надає суду такі докази:
- помісячний розрахунок обсягу та вартості теплової енергії за період з липня 2017 року по березень 2018 року;
- інформація про оплату, вручення та направлення рахунків за теплову енергію за період з липня 2017 року по березень 2018 року;
- копії рахунків та актів про обсяги спожитої теплової енергії із супровідними листами, доказами направлень та трекінгами за період з липня 2017 року по березень 2018 року.
40. Відповідач заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі 23 424, 53 гривень не сплатив.
41. Вказані обставини стали підставою звернення позивача з цим позовом до суду.
V. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
42. Частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
43. Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
44. У відповідності до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
45. Згідно з частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
46. За частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.
47. Наявність укладеного між сторонами договору купівлі-продажу теплової енергії № 218 від 03.05.2017 свідчить про наявність між ними майново-господарських зобов'язань, відповідно до яких одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
48. Відповідно до частини 3 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", договір про надання комунальних послуг укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.
49. У матеріалах справи відсутні докази того, що сторони Договору купівлі-продажу теплової енергії № 218 від 03.05.2017 повідомляли одна другу про відмову від договору в порядку передбаченому частиною 3 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Відтак, цей договір продовжувався в силу вказаних норм закону, та відповідно до пункту 11.2. цього Договору, на період з 01.01.2018 по 31.12.2018.
50. Судом за результатами аналізу положень договору встановлено, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором енергопостачання.
51. Відповідно до частини 1 статті 203 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, всі умови якого виконано належним чином, припиняється, якщо виконання прийнято управненою стороною.
52. Згідно з пунктом 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає зокрема, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
53. Оскільки положенням договору визначено порядок та строки виконання відповідачем своїх обов'язків, то з моменту його укладення останнім прийнято зобов'язання за договором, які мають виконуватись належним чином та у відповідності до його умов і вимог чинного законодавства України.
54. Відповідно до абзацу 18 статті 1 Закону України "Про теплопостачання", тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.
55. Господарським кодексом України, Законом України "Про ціни та ціноутворення", іншими законодавчими актами встановлено, що в Україні діють вільні та регульовані ціни. Наведені норми свідчать, що вартість послуг з постачання теплової енергії відноситься до сфери регульованих цін і встановлюється уповноваженим державним органом.
56. Частиною 6 статті 276 Господарського кодексу України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.
57. У відповідності до частини 1 статті 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
58. Позивач, як енергопостачальник виконав свої зобов'язання перед відповідачем відповідно до умов договору купівлі-продажу теплової енергії № 218 від 03.05.2017, а також положень статті 275 Господарського кодексу України, здійснивши постачання відповідачу теплової енергії в гарячій воді до нежитлового приміщення відповідача за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Нова, буд. 19А.
59. З матеріалів справи вбачається, що на підставі обсягів спожитої теплової енергії за період з липня 2017 року по березень 2018 року, відповідачу було виставлено для оплати рахунки на загальну суму 23 424, 53 гривень.
60. Вказані рахунки разом з актами про обсяги спожитої теплової енергії вручалися представнику споживача особисто - про що свідчать відповідні відмітки на рахунках та актах, або направлялися споживачу рекомендованим листом - підтвердженням чого є фіскальні чеки ПАТ "Укрпошта" та списки згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів.
61. Таким чином за період з липня 2017 року по березень 2018 року відповідачем отримано від позивача теплову енергію та не сплачено за її постачання на загальну суму 23 424, 53 гривень.
62. Докази оплати відповідачем вищевказаної суми заборгованості в матеріалах справи відсутні.
63. Пунктом 4 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.
64. Відповідно до частин 1 - 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
65. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17 та від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18.
66. Згідно із частинами 1, 3 статті 74, частиною 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
67. Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
68. У відповідності до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
69. За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Висновок суду.
70. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Судові витрати.
71. Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи задоволення позову, судовий збір в розмірі 2 270, 00 гривень покладається на відповідача.
Керуючись статтями 73, 86, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія" до Громадської організації "Обласна спілка учасників антитерористичної операції" про стягнення заборгованості за договором купівлі продажу теплової енергії від 03.05.2017 № 218 у розмірі 23 424, 53 гривень - задовольнити.
2. Стягнути з Громадської організації "Обласна спілка учасників антитерористичної операції" (вул. Є. Коновальця, буд. 13В, офіс 17, м. Івано-Франківськ, 76018; ідентифікаційний код: 40020441) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія" (вул. Індустріальна, 34, м. Івано-Франківськ, 76014; ідентифікаційний код: 38162272) 23 424, 53 гривень (двадцять три тисячі чотириста двадцять чотири гривні п'ятдесят три копійки), а також 2 270, 00 гривень (дві тисячі двісті сімдесят гривень) судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
6. Повний текст рішення складено - 30.06.2021.
Суддя В. В. Михайлишин