ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
10.06.2021 м. Івано-ФранківськСправа № 909/414/21
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шіляк М. А.,
секретар судового засідання Феденько Н. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева"
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька"
про стягнення страхового відшкодування в сумі 160 000 грн,
за участю:
від позивача: Бандуристий Р.С.,
до Господарського суду Івано-Франківської області подано позов Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька" про стягнення страхового відшкодування в сумі 160000грн
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 07.05.2021 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду, відкрити провадження у справі, здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та розгляд справи по суті призначити на 26.05.2021.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 14.05.2021 суд постановив задовольнити заяву позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції та провести судове засідання, призначене на 26.05.2021 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon".
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 26.05.2021 суд постановив Розгляд справи відкласти на 10.06.2021.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, хоча був належним чином повідомлений, що підтверджується матеріалами справи.
До суду повернулися ухвала від 07.05.2021 та від 26.05.2021 з поштовою відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань місцезнаходженням юридичної особи є АДРЕСА_1 , Таким чином, ухвали суду 07.05.2021 та від 26.05.2021 надсилались за адресою, яка вказана у позовній заяві та у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань місцезнаходженням юридичної особи.
У разі якщо ухвалу суду було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Згідно з ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами ( ч.9 ст.165 ГПК України). Відзиву по суті заявлених позовних вимог щодо стягнення заборгованості суду не подано.
За таких обставин, враховуючи те, що всі сторони, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, суд, вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази у відповідності до ст. 86 ГПК України, суд встановив таке:
09.08.2017 між ОСОБА_1 (Страхувальник) та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Глобал Гарант» (Страховик) (за договором попередня назва Приватне акціонерне товариство «Страхова команія «Талісман Страхування» укладено Договір добровільного страхування транспортних ризиків « 4984.001.2017 від 09.08.2017 (далі - договір).
Відповідно до п.2.1 договору предметом цього договору є майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача), що не суперечать законодавству України, повязані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом - марка та модель Toyota Camry, рік випуску 2015, номер кузову (шасі) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , та додатковим обладнанням, якщо воно вказано в частині А договору (далі - застрахований автомобіль).
27.04.2018 в м. Київ по Шосе АМ-05 Київ-Одеса, 32 км. сталася ДТП-зіткнення за участі транспортних засобів: Toyota Camry, рік випуску 2015, номер кузову (шасі) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 та ванатажний Камаз 5511, номер кузову (шасі) НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_2 , під керуванням ОСОБА_3 .
Згідно постанови Києво-Святошинського суду Київської області від 08.06.2018 по справі№ 369/5475/18 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді застосування штрафу на користь держави.
Відповідно до ремонтної калькуляції №24104 від 04.05.2018 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу - Toyota Camry, рік випуску 2015, номер кузову (шасі) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 склала 194 789, 54 грн.
Сума страхового відшкодування страхувальнику ОСОБА_1 , погоджена страховим актом (розпорядження на виплату) та угодою про виплату страхового відшкодування склала 160 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням « 2593 від 21.05.2018.
Цивільно-правова відповідальність особи винної у скоєнні ДТП за транспортним засобом Камаз 5511, номер кузову (шасі) НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Галицька» (далі - ПАТ «СК «Галицька», відповідач) за полісом №АМ/29/78578 (діючий на 27.04.2018). 12.08.2019 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Глобал Гарант» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» (покупець) укладено Договір №12/08/2019-1 відступлення (купівлі-продажу) прав регресивних вимог (далі - договір відступлення прав регресивних вимог), відповідно до п. 1 якого за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець відступає покупцеві належні продавцеві, а покупець набуває права регресивних вимог до боржників, зазначених у Додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом - боржники, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, для ких перейшли обов'язки боржників, надалі за текстом - Права регресивних вимог. Покупець сплачує Продавцю за права регресивних вимог грошові кошти у сумі та у порядку визначених цим договором.
Додатком №1 до договору відступлення прав регресивних вимог є Реєстр регресивних вимог, з якого вбачається, за договором страхування №4984.001.2017 ОСОБА_1 (страхувальник), боржник ОСОБА_2 , СК « ОСОБА_4 », залишкова сума боргу 160 000,00 грн.
У п.2 договору відступлення прав регресивних вимог встановлено, що за цим договором покупець в день укладення цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання продавцем у повному обсязі коштів, набуває усі права регресивних вимог до боржників згідно Додатку №1 до цього Договору. Права регресивних вимог за основними договорами переходять до покупця у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права регресивних вимог.
Згідно п.14 договору регресивних вимог цей Договір набуває чинності з даті його підписання сторонами і скріплення відтисками печаток сторін.
Слід зазначити, що даний договір відступлення права вимоги та Додаток №1 підписано сторонами та скріплено їхніми печатками.
Таким чином, даний договір набрав чинності, а тому у спірних правовідносинах щодо стягнення страхового відшкодування, кредитором, тобто і позивачем є Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева».
Позивач звертався до відповідача із претензією про виплату відшкодування збитків в порядку регресу на суму 160 000,00 грн., що підтверджено матеріалами справи, однак жодної реакції від відповідача не було. Крім того, позивачем було відправлено електронний лист із повторним направленням претензії на електронну пошту відповідача, проте надійшла відповідь, що електронна пошта з таким доменом не зареєстрована.
Матеріали справи не містять доказів сплати суми страхового відшкодування.
Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими виходячи з наступного:
При вирішенні даного спору суд враховує положення ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), відповідно до якої господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 352 ГК України страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом сплати страхувальниками страхових платежів. Страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов'язкове страхування).
За договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (ч. 1 ст. 354 ГК України). Вказане положення кореспондується з ст. 979 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) та ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування".
Частиною 1 статті 355 ГК України передбачено, що об'єкти страхування, види обов'язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються ЦК України, цим кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.
В силу положень ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України).
Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та ч. 1 ст. 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Як визначено ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева"
перейшло право вимоги до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька" .
Вина особи, яка керувала транспортним засобом - вантажний Камаз 5511, номер кузову (шасі) НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_2 , встановлена у судовому порядку постановою Києво-Святошинського суду Київської області від 08.06.2018 по справі № 369/5475/18.
Судом встановлено, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність винної особи, який керував транспортним засобом - вантажний Камаз 5511, номер кузову (шасі) НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_2 , була застрахована у Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "Галицька" згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/29/78578.
Отже, відповідач є особою, відповідальною за спричинену у дорожньо-транспортній пригоді шкоду, та згідно з положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" він відповідає за вимогами позивача як страховика, що виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів потерпілій особі в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності.
Розмір реальних збитків не може бути меншим реальної вартості робіт виконаних або таких, які особа, яка зазнала збитків, мусить виконати з метою відновлення пошкодженої речі, що відповідає загальному правилу відшкодування збитків в повному обсязі.
Як встановлено судом, позивачем, з урахуванням ремонтної калькуляції №24104 від 04.05.2018, на підставі рахунку - фактури №2018002852 від 08.05.2018, сплачено за ремонт суму авто Toyota Camry, рік випуску 2015, номер кузову (шасі) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , суму в розмірі 204 318,40 грн. Проте, сума страхового відшкодування страхувальнику ОСОБА_1 , погоджена страховим актом (розпорядження на виплату) та угодою про виплату страхового відшкодування склала 160 000,00 грн.
Статтею 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Слід зазначити, що за полісом №АМ/29/78578 розмір франшизи - нуль.
Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу.
Отже, беручи до уваги матеріали справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню.
За правилами, встановленими ст. 129 ГПК України, судовий збір по справі слід покласти на відповідача.
Керуючись ст. 129, 165, 178, 202, 232, 233, 236-238, 240-241 ГПК України,
позов задоволити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька" (вул. Василіянок, 22, м. Івано-Франківськ, 76018, код 22186790) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева" (вул. Кирилівська, 62В, офіс 211, м. Київ, 04080, код 40888017) 160 000,00 (сто шістдесят тисяч) грн 00 коп. страхового відшкодування та 2 400,00 (дві тисячі чотириста) грн. 00 коп. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 30.06.2021.
Суддя М. А. Шіляк