29.06.2021 справа № 908/1837/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Господарського суду Запорізької області Левкут Вікторія Вікторівна, розглянувши матеріали
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Маркон» (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Курчатова, буд. 40)
до відповідача-1 ОСОБА_1 , Енергодарський міський голова ( АДРЕСА_1 )
про укладення договору оренди земельної ділянки
Товариство з обмеженою відповідальністю «Маркон» звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою (вих. № 3 від __.06.2021) до відповідача ОСОБА_1 , Енергодарський міський голова, про зобов'язання укласти договір земельної ділянки загальною площею 2,0477, кадастровий номер 2312500000:06:013:0039, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , строком на 38 (тридцять вісім) років за цільовим призначенням - землі житлової та громадської забудови, для будівництва і обслуговування паркінгів та автостоянок на землях житлової та громадської забудови в редакції ТОВ «Маркон».
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2021 справу № 908/1837/21 передано на розгляд судді Левкут В.В.
Дослідивши подану позовну заяву суд дійшов висновку, що у відкритті провадження слід відмовити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.
Конституційний Суд України у рішенні від 12.06.2007 № 2-рп/2007 вказав, що необхідно відрізняти поняття “обмеження основоположних прав і свобод” від прийнятого у законотворчій практиці поняття “фіксація меж самої сутності прав і свобод” шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визнаючи таку практику допустимою (абзац другий пункту 10 мотивувальної частини). При цьому, як слідує зі змісту Рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 № 9-зп, не є порушенням права на судовий захист відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.
Так, в силу ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до ст. 125 Конституції України, судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Статтею 17 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” встановлено, що судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.
Найвищим судом у системі судоустрою є Верховний Суд. Систему судоустрою складають: 1) місцеві суди; 2) апеляційні суди; 3) Верховний Суд.
Згідно з ч. 3 ст. 22 названого Закону, місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.
Підвідомчість визначається як коло справ, віднесених до розгляду і вирішення господарських судів у силу прямої вказівки закону. Підвідомчість визначає також властивості (характер) спірних правовідносин, у силу яких їх вирішення віднесене до компетенції господарського суду.
В основу визначення підвідомчості покладено два критерії: суб'єктний склад правовідносин і характер діяльності суб'єктів (характер спірного правовідношення).
Відповідно до першого критерію господарський суд вирішує господарські спори, що виникають між підприємствами, організаціями (юридичними особами), а також громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності, а у випадках, передбачених чинним законодавством, може вирішувати спори і розглядати справи за участю державних та інших органів, а також громадян, які не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Підвідомчість справ загальним і господарським судам визначається законодавством, а у разі відсутності прямої вказівки закону застосовується принцип розмежування підвідомчості за суб'єктним складом.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Згідно із п. 1, 13, 15 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:
1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;
10) справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем;
15) інші справи у спорах між суб'єктами господарювання;
Господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 4 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.
Таким чином, господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:
- участь у спорі суб'єкта господарювання;
- наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;
- наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом;
- відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Тобто, до юрисдикції господарського суду не віднесені спори, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, що є предметом спору, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.
Пунктом 2 ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України визначено, що суб'єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
З даною позовною заявою звернулось ТОВ «Маркон» до відповідача ОСОБА_1 , Енергодарський міський голова, про зобов'язання укласти договір оренди земельної ділянки.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ «Маркон» двічі зверталось до Енергодарського міського голови ОСОБА_1 з заявами про підписання договору оренди землі з додаванням проекту договору, проте, на даний час проект договору не підписаний і товариству не повернутий. Вважає таку поведінку міського голови неправомірною та такою, що порушує та обмежую права ТОВ «Маркон» в частині користування земельною ділянкою.
Разом з тим, оскільки відповідачем у позовній заяві зазначено ОСОБА_1 , як посадову особу (Енергодарський міський голова), а даний спір не є таким, що виник з відносин, де фізична особа, яка не є підприємцем, може бути стороною в господарському суді, при цьому, предметом заявлених позовних вимог є зобов'язання укласти договір, а не оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання (посадових та службових осіб), наведене виключає можливість розгляду даної справи господарським судом.
А тому, враховуючи, що відповідачем у справі зазначено посадову особу, а не суб'єкта господарювання, а спір стосується укладання договору оренди земельної ділянки, вказаний спір з таким суб'єктним складом не підвідомчий господарським судам (до кола яких відноситься й Господарський суд Запорізької області).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Відтак, суд відмовляє у відкритті провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України.
Суд звертає увагу, що за змістом позовної заяви позивач, звертаючись з вимогою про зобов'язання укласти договір оренди земельної ділянки, по суті оскаржує дії ОСОБА_1 , як Енергодарського міського голови.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Тому, на виконання приписів частини 6 статті 175 ГПК України суд роз'яснює позивачу, що у такому суб'єктному складі спір між сторонами підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства, проте наявна необхідність уточнення предмета заявлених позовних вимог (оскарження дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень).
Пунктом 3 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, тому повернення судового збору без відповідного клопотання сторони не допускається.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 175, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Маркон» у відкритті провадження у справі за позовом до відповідача ОСОБА_1 , Енергодарський міський голова, про зобов'язання укласти договір земельної ділянки.
2. Позовні матеріали повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Маркон».
3. Роз'яснити товариству з обмеженою відповідальністю «Маркон», що розгляд даної справи підвідомчий Окружному адміністративному суду за умови уточнення предмета позову (оскарження дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень).
Додаток: (ТОВ «Маркон») акт канцелярії Господарського суду Запорізької області; позовна заява та документи, зазначені в ній як додатки, на 16 аркушах, в т. ч. оригінали: квитанція від 15.06.2021 про сплату 2270,00 грн. судового збору; описи вкладення від 18.06.2021 на 2-х аркушах.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її підписання (ст.ст. 175, 235, 255, 256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвала підписана 29.06.2021
Суддя В.В. Левкут