29.06.2021 м. Ужгород Справа № 907/269/21
Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали
за позовом Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, м. Ужгород
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Ужгород-2012”, м. Ужгород
про стягнення 119907,05 грн
секретар судового засідання - Корольчук М.М.
представників сторін не викликались
Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ужгород-2012” суми 113136,51 грн боргу по орендній платі за Договором оренди №977/0 оренди нежилого приміщення від 26.06.2013 (з наступними змінами), а також нарахованої на підставі 4.8 Договору пені в розмірі 6770,54 грн. Позов заявлено з покликанням на ст. 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193, 232, 265 Господарського кодексу України, ст. 25 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.
Попередній розрахунок понесених позивачем судових витрат становить суму 2270,00 грн сплаченого судового збору.
Ухвалою суду від 19.04.2021 відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір за правилами спрощеного позовного провадження, встановлено сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті спору.
Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов. Враховуючи, що про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвала суду була надіслана на його офіційну юридичну адресу), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.
Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Відтак, відповідно до положень ч.ч. 8, 9 ст. 165, ч. 1 ст. 251 ГПК України у зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Правова позиція позивача
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач не сплачував вчасно орендну плату за Договором оренди №977/0 оренди нежилого приміщення від 26.06.2013 (з наступними змінами), в зв'язку з чим за ним рахується борг на суму 113136,51 грн. Крім того, позивачем за період з жовтня 2020 року до березня 2021 року нараховано та поставлено вимогу про стягненні пені в розмірі 6770,54 грн.
Заперечення відповідача
Відповідач не подав відзиву на позовну заяву.
Між Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради (Орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ужгород-2012" (Орендар, відповідач) 26 червня 2013 року укладено договір оренди нежилого приміщення № 977/0, за умовами якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування вбудовані підвальні приміщення будівлі літ. Б загальною площею 172,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 для використання під розміщення закладів харчування, які не здійснюють продаж товарів підакцизної групи. Факт передачі нежитлових приміщень в оренду за Договором стверджується підписаним сторонами Актом прийому-передачі майна від 26.06.2013.
В подальшому, 13.12.2018 р. сторонами укладено додаткову угоду до договору оренди нежилого приміщення № 977/0 від 26.06.2013, в зв'язку з чим предметом договору стали вбудовані підвальні приміщення будівлі літ. Б загальною площею 178.0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 для використання кафе (заклади), що здійснюють продаж товарів підакцизної групи.
Згідно з п. 5.2 Договору оренди, Відповідач зобов'язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.
Розділом 4 Договору, сторони визначили, що орендна плата визначена на підставі тимчасової Методики розрахунку орендної плати за комунальне майно та пропорції її розподілу, затвердженої рішенням № 344 Ужгородської міської ради від 09.12.2011 із змінами та доповненнями до нього і складає 15% (орендна ставка) оцінки і становить 131785,95 грн без ПДВ; за базовий місяць розрахунку грудень 2018 року - 13178,60 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.
При цьому, Орендна плата вноситься безготівково не пізніше 15 числа наступного місяця (п. 4.7. Договору).
Пунктом 4.8 Договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення (включаючи день оплати).
Як стверджує позивач, орендар взяті на себе зобов'язання належним чином не виконує, внаслідок чого його борг за період з квітня 2019 року по березень 2021 року склав 113136,51 грн.
Крім того, покликаючись на порушення грошового зобов'язання позивачем за останні шість місяців перед зверненням до суду нараховано та поставлено вимогу про стягненні пені в розмірі 6770,54 грн.
Між сторонами у справі виникло цивільно-правове зобов'язання за договором найму (оренди) в силу статті 11 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. ст. 2, 18, 19, 29 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності; орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату встановлену договором своєчасно і у повному обсязі незалежно від наслідків господарської діяльності; за невиконання зобов'язань за договором оренди сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.
Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з частиною 1 та 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Пунктом 4.7 Договору встановлено, що орендна плата вноситься безготівково не пізніше 15 числа наступного місяця.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За твердженням позивача відповідач не вносив орендну плату в установленому розмірі з квітня 2019 року по березень 2021 року, внаслідок чого його борг по орендних платежах склав 113136,51 грн.
Доказів протилежного матеріали справи не містять.
Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статей 73, 74, 76-80 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст. 86 ГПК України).
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідач не спростував доводів позивача, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені судом.
Враховуючи вищенаведене та оцінюючи надані позивачем докази в сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення орендної плати є обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.
Щодо пені
Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пунктом 4.8 Договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення (включаючи день оплати).
В силу положень статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Окрім того, нарахування позивачем відповідачеві пені повинно відповідати встановленим правилам. Так, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Умовами Договору сторони не погодили інший період нарахування пені.
Судом перевірено розрахунок пені та встановлено, що заявлена до стягнення сума вирахувана зі суми боргу відповідача, розрахованого валовим способом і включає заборгованість за минулі періоди.
Судом здійснено перерахунок пені за кожен місяць окремо в межах заявленого періоду (жовтень 2020 року - березень 2021 року), з врахуванням встановленого договором строку оплати- не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним та застосовуючи обмеження шестимісячним нарахуванням, тому сума пені, що підлягає до задоволення складає 554,68 грн, в решті ж - позивачу належить відмовити.
Розподіл судових витрат.
Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, на відповідача покладається 2152,33 грн витрат на оплату судового збору.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 129, 236, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ужгород-2012" (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, площа Жупанатська, буд. 3, код ЄДРПОУ 38102954) на користь Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, пл. Поштова, 3, 88000, код ЄДРПОУ 36541721) суму 113691,19 грн (сто тринадцять тисяч шістсот дев'яносто одна гривня 19 коп), в т. ч. 113136,51 грн боргу за договором оренди нежилого приміщення від 26.06.2013 р. № 977/0(з наступними змінами) та 554,68 грн пені за несвоєчасну сплату орендної плати, а також 2152,33 грн (дві тисячі сто п'ятдесят дві гривні 33 коп.) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у строк, визначений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України..
Повний текст рішення складено та підписано в зв'язку з перебуванням судді у відпустці 29.06.2021
Суддя Л.В. Андрейчук