61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
іменем України
29.06.2021 Справа № 905/478/21
Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М.,
секретар судового засідання Клименко Ю.О.,
розглянувши в судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Повного товариства “Ломбард “Заставно-Кредитний Дім” (01133, м. Київ, вул. Народна, 29, код ЄДРПОУ 34478742)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Мілівей” (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Метрополитська, 4, код ЄДРПОУ 42132765)
про стягнення 4 825,65 грн.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Повне товариство “Ломбард “Заставно-Кредитний Дім” звернулось з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Мілівей” про стягнення 4 825,65 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору приєднання про надання послуг з передплати на видання. Вказує, що відповідачем оплачені послуги не були виконані у повному обсязі, у зв'язку з чим, просить стягнути вартість послуг, які не надав відповідач.
Ухвалою Господарського суду Донецької області №905/478/21 від 17.03.2021 було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Судом було здійснено запит до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з метою встановлення місцезнаходження відповідача.
За отриманою інформацією, місцезнаходженням відповідача є: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Метрополитська, 4, така саме адреса визначена і позивачем у позовній заяві.
Поштова кореспонденція суду направлялась на вказану адресу відповідача, але була повернута на адресу суду з відміткою про причину подення «за закінченням терміну зберігання» та «адресат відсутній за вказаною адресою».
Також, згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено місцезнаходження директора Товариства з обмеженою відповідальністю “Мілівей” - 75600, Україна, Херсонська область, м. Гола Пристань, вул. Дніпрова, б.60.
Судова кореспонденція направлялась і за адресою директора Товариства з обмеженою відповідальністю “Мілівей”.
Відзив на позовну заяву не був наданий.
Представники сторін у судове засідання 22.06.2021 не з'явились.
Дослідивши документи, наявні в матеріалах справи, судом встановлено наступне.
Повне товариство “Ломбард “Заставно-Кредитний Дім” (далі - позивач або Покупець) є замовником послуг з передплати за бухгалтерський комплект у Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОВ «ІНФОЛІГА», укладений договір приєднання про надання послуг з переплати на видання, який оприлюднено на офіційному сайті Виконавця.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, 12.06.2020 встановлено зміну найменування ТОВ «ІНФОЛІГА» на ТОВ «МІЛІВЕЙ» (далі - Відповідач, або ТОВ «МІЛІВЕЙ», або Виконавець).
Предметом вказаного договору є надання послуг на підставі відповідного замовлення з переплати за щомісячне бухгалтерське видання виконавця - Бухгалтерський комплект UA (далі - Видання).
Позивачем було здійснено замовлення, а відповідачем 27.08.2019 було виставлено рахунок на оплату по замовленню № 6007 на суму 7 752 грн. 00 коп., що підтверджує згоду Товариства з умовами Договору приєднання про надання послуг з передплати на щомісячне видання Виконавця (далі - договір) та встановлення договірних відносин між сторонами.
Згідно умов договору та з метою отримання послуги, позивачем було перераховано на рахунок відповідача 7 752,00 грн., в якості передплати за щомісячне видання на період з січня по грудень 2020 року, що підтверджується платіжним дорученням №1000000000 від 02.09.2019.
Тобто, позивач свої зобов'язання за договором виконав.
Проте, виконавцем послуги відповідно до договору було надано лише у період з січня по травень 2020 року (за 5 місяців) на загальну суму 3 230, 00 грн., і з червня 2020 року послуги виконавцем фактично більше позивачу не надавалися. Виконавець свої зобов'язання за договором не виконав, що підтверджується актами здачі приймання робіт (послуг) підписаними обома сторонами № 656 від 31.01.2020, № 2455 від 29.02.2020, № 4149 від 31.03.2020, № 6215 від 30.04.2020, № 7570 від 31.05.2020 на загальну суму 3 230,00 грн.
Отже, враховуючи той факт, що оплата позивачем згідно рахунку виконавця була здійснена у повному розмірі на суму 7 752,00 грн., а послуги з передплати видання були надані тільки на суму 3230,00 грн. та, з червня 2020 року і в подальшому, фактично більше не надавалися, Виконавець зобов'язаний був повернути позивачу різницю грошових коштів на суму не наданих послуг у розмірі 4 522, 00 грн.
Позивач вказує, що станом на теперішній час вказана сума грошових коштів не повернута, тому виконавець безпідставно володіє цими коштами.
За приписами частини 1 статті 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.
Позивач неодноразово звертався з проханням повернути гроші., з метою врегулювання спору без звернення до суду, 17.02.2021 направив відповідачу претензію вих. № 07 від 17.02.2021, в якій просив останнього повернути сплачені кошти в сумі 4 522,00 грн.
Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовіднощення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Згідно з ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Як вбачається з ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння: повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Відповідно до змісту ст. 1212 Цивільного кодексу України зазначена норма закону застосовується в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто з допомогою інших, спеціальних способів захист).
Між ПТ «Ломбард «Заставно-Кредитний Дім» та ТОВ «МІЛІВЕЙ» був укладений договір приєднання про надання послуг з переплати за видання, на підставі якого позивачем було виконано зобов'язання зі сплати коштів, однак відповідачем зобов'язання з поставки видання не виконане, за яким відповідач набув грошові кошти у надмірному розмірі, позивач вказує, що правова підстава набуття відповідачем коштів від позивача відпала, а отже майно - грошові кошти є таким, що збережені відповідачем без достатньої правової підстави.
У зв'язку з відсутністю спеціальних норм, які регулюють порядок повернення грошових коштів за договорами про надання послуг з передплати за видання, правова підстава набуття яких відпала. Позивач вказує, що мас законне право вимагати повернення йому безпідставно збережених відповідачем грошових коштів за ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Враховуючи наведене, та факт того, що попередня оплата позивачем по договору була здійснена, а послуги з поставки (продажу) видання з 01 червня 2020 року і по даний час фактично більше ТОВ «МІЛІВЕЙ» Повному Товариству «Ломбард «Заставно-Кредитний Дім» не надавалися, ТОВ «МІЛІВЕЙ» зобов'язане повернути Товариству кошти у розмірі 4 522,00 грн. як надлишково сплачені.
За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.
Позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України за період з 01.06.2020 по 01.03.2021 нараховано 3 % річних в сумі 101,62 грн. та інфляційні втрати за період з 01.06.2020 по 01.03.2021 в сумі 202,03 грн.
Судом перевірено арифметичний розрахунок 3% річних за допомогою програми «Ліга Закон», встановлено, що він є вірним та підлягає задоволенню у повному обсязі.
За розрахунком суду, розмір інфляційних втрат становить 249,27 грн., але позивачем заявлена до стягнення менша сума - 202,03 грн., що не суперечить нормам чинного законодавства та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України , суд -
Позов Повного товариства “Ломбард “Заставно-Кредитний Дім” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Мілівей” про стягнення: 4 522,00 грн. основного боргу - задовольнити; 101,62 грн. 3 % річних - задовольнити; 202,03 грн. інфляційних втрат - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Мілівей” на користь Повного товариства “Ломбард “Заставно-Кредитний Дім” 4 522,00 грн. основного боргу, 101,62 грн. 3% річних, 202,03 грн. інфляційних втрат, витрати на оплату судового збору в сумі 2270,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні 22.06.2021 складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 29.06.2021.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Позивач: Повне товариство “Ломбард “Заставно-Кредитний Дім” (01133, м. Київ, вул. Народна, 29, код ЄДРПОУ 34478742).
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Мілівей” (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Метрополитська, 4, код ЄДРПОУ 42132765).
Суддя О.М. Сковородіна