вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"29" червня 2021 р. Справа№ 920/1265/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коротун О.М.
суддів: Майданевича А.Г.
Суліма В.В.
за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Гученко Тетяни Василівни
на рішення Господарського суду Сумської області від 12.04.2021 (повний текст складено 16.04.2021)
у справі № 920/1265/20 (суддя - Яковенко В.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція»
до Фізичної особи-підприємця Гученко Тетяни Василівни
про стягнення 111 149 грн,
розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи відповідно до ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Короткий зміст заявлених вимог
У грудні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» (далі - ТОВ «Євро-Реконструкція») звернулося до Господарського суду Сумської області з позовом (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) до Фізичної особи-підприємця Гученко Тетяни Василівни (далі - ФОП Гученко Т.В.) про стягнення штрафних санкції у розмірі 111 149, 00 грн.
Позовні вимоги про стягнення штрафних санкцій обґрунтовані тим, що відповідач не виконав у повному обсязі свої зобов'язання за договором щодо строків поставки та належної якості товару за специфікацією від 12.06.2020 на суму 189 500, 00 грн, а тому позивачем нараховано неустойку за порушення строків поставки товару та штраф за порушення строків поставки більше ніж на 14 календарних днів та не поставку товару в повному обсязі і штраф за постачання товару неналежної якості.
2. Короткий зміст рішень суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду Сумської області від 12.04.2021 позов задоволено частково. Стягнуто з ФОП Гученко Т.В. на користь ТОВ «Євро-Реконструкція» 56 762, 50 грн штрафних санкцій, 2 102, 00 грн судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення обґрунтовано тим, що відповідачем було порушено умови договору стосовно прострочення поставки товару; порушено строки поставки товару більше ніж на 14 календарних днів та непоставлено товар у повному обсязі; поставлено товар неналежної якості, у зв'язку з чим суд першої інстанції зазначив про наявність підстав для задоволення позову.
Крім того, суд першої інстанції, взявши до уваги ціну договору, вартість непоставленого товару, а також те, що порушення зобов'язання не завдало значних збитків позивачу (наявність яких ним не доведено), дослідивши співвідношення розміру штрафних санкцій і стан виконання договору, враховуючи інтереси сторін, дійшов висновку про зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій: неустойки та штрафу за порушення строків поставки та не поставку товару в повному обсязі на 50 % до 54 386, 50 грн.
3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду та межі апеляційного перегляду рішення суду
Не погодившись з ухваленим рішенням, ФОП Гученко Т.В. звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення Господарського суду Сумської області від 12.04.2021 у частині визначення розміру зменшення підлягаючих до сплати штрафних санкцій та зменшити їх розмір на 90 % від заявлених позивачем до стягнення.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2021 було, зокрема, відкрито апеляційне провадження, призначено до розгляду апеляційну скаргу у порядку письмового провадження без повідомлення учасників. Встановлено учасникам справи строк для подачі відзиву, клопотань, заяв.
Ухвала від 24.05.2021 отримана скаржником 29.05.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, наявним в матеріалах справи. Позивачем поштова кореспонденція отримана 28.05.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, наявним в матеріалах справи.
4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених в ній доводів
ФОП Гученко Т.В. не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог з огляду на таке.
Скаржниця зазначає, що нею у значній частині (по 15 позиціям товару з 17, що підлягали поставці) виконані зобов'язання з поставки товарів за договором поставки № 12/06-01/ЄP від 12.06.2020. Штрафні санкції, на переконання сторони, нараховані позивачем, є у будь-якому разі явно неспівмірно високими і складають половину ціни договору, який на 90 % виконаний відповідачем.
Також скаржниця звертає увагу суду на те, що позивач не зазначає у своїй позовній заяві, що внаслідок часткового невиконання відповідачем договору, позивач зазнав збитків; не вказує на будь-які докази наявності таких збитків чи інших негативних наслідків, спричинених частковою недопоставкою товару відповідачем.
Крім того, скаржниця вказує, що не має фінансової спроможності сплачувати такі непомірні штрафні санкції, оскільки знаходиться у скрутному фінансовому становищі, спричиненому, зокрема, пандемією COVID-19, економічною кризою, напруженим соціальним станом в Україні, що у цілому свідчить про винятковість даної ситуації. Скаржниця з рішенням суду першої інстанції в частині визначення розміру зменшення належних до сплати штрафних санкцій не погоджується, оскільки від недопоставленого товару замовник взагалі відмовився і ніяких негативних наслідків для позивача внаслідок недопоставки товару не настало.
Скаржниця вказує, що в даному випадку штрафні санкції за неналежне виконання своїх договірних зобов'язань застосовуються до постачальника в розмірі 109, 5 % річних, а до замовника відповідно до умов договору поставки №12/06-01/EP від 12.06.2020 - 15 % річних.
5. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
10.06.2021 до суду апеляційної інстанції від позивача засобами електронного зв'язку надійшов відзив на апеляційну скаргу в строк, встановлений судом. У відзиві зазначено про його надсилання скаржнику на електронну адресу. Відзив прийнято до розгляду в порядку ст. 263 ГПК України.
Позивач вказує, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
З огляду на всі обставини справи, позивач просить суд врахувати та прийняти до уваги такі факти по справі: даний випадок не є винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, оскільки, ФОП Гученко Т.В. отримала попередню оплату за товар та користувалася даними коштами 5 місяців; ступеню виконання зобов'язання боржником - відповідач не виконав у повному обсязі свої зобов'язання за договором поставки № 12/06-01/EP від 12.06.2020; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання; ФОП Гученко Т.В. не було надано відповідь на претензію позивача, щодо прострочення термінів поставки; скаржниця не зверталася до ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» з повідомленням про неможливість виконання договірних зобов'язань, на телефонний зв'язок також не виходила. Посилання на скрутне матеріальне становище скаржниці позивач також вважає необґрунтованим з огляду на те, що будь яких доказів скрутного фінансового положення спричиненого, зокрема, пандемією COVID-19 не було надано; значний термін прострочення виконання зобов'язання - прострочення виконання договірних зобов'язань відповідачем склало 5 місяців. Скаржницею за цей період не вчинялися дії щодо врегулювання договірних відносин із позивачем; наслідки порушення зобов'язання ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» єдине джерело опалення і гарячої води для приблизно 300 тис. мешканців лівого берега ріки Дніпро в Києві та численних промислових і комерційних об'єктів. Сторона здійснює виробництво та надає послуги з централізованого опалення і централізованого постачання гарячої води для населення, бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів м. Києва.
Також позивач вказує, що ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» опалює чотири з половиною мільйони квадратних метрів житлової площі Києва у тисяча тридцяти шести житлових будинках та в понад ста двадцяти школах і медичних установах, що складає 8 % міста.
Поставка не в повному обсязі насосів та запасних частин до них призвела до часткової відмови виробничого обладнання, в наслідок якої, не вдалося здійснити своєчасне виконання планових ремонтно-відновлювальних робіт. Разом з тим, відсутність резерву обладнання призвела до непланових фінансових затрат через нестачу необхідних для виробничого циклу матеріалів (насосів та насосного обладнання).
Також позивач зазначив про свій скрутний фінансовий стан - відповідно до звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) в якості чистого фінансового результату за 2020 рік наявний збиток в розмірі 31, 158 млн. грн, прибуток відсутній.
6. Фактичні обставини, неоспорені сторонами, встановлені судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції
Як вбачається з матеріалів справи, 12.06.2020 між ОВ «Євро-реконструкція» (покупець) та ФОП Гученко Т.В. (постачальник) було укладено договір поставки №12/06-01/ЄР (далі - договір), відповідно до п.1.1 якого постачальник бере на себе зобов'язання за замовленням покупця поставити товар належної якості, код за ДК 021:2015-42120000-6 насоси та компресори (насоси та запасні частини до них), а покупець прийняти цей товар та оплатити його, в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п. 1.2 договору найменування, характеристика, кількість та вартість товару, визначена у специфікації, що викладена у додатку № 1 до цього договору, яка є невід'ємною його частиною.
Згідно з п. 2.1 договору поставка товару здійснюється на умовах терміну DDP правил тлумачення міжнародних торгових термінів ІНКОТЕРМС-2020 до місця призначення: м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 20.
Товар може постачатися партіями, обсяг та вартість яких, зазначається у відповідній специфікації (п. 2.2 договору).
Відповідно до п. 3.1 договору загальна ціна договору складає 189 500 грн без ПДВ.
Оплата партій товару, визначених у специфікації за договором, здійснюється покупцем на підставі виставленого постачальником рахунку на оплату у наступному порядку: в якості попередньої оплати позивач перераховує відповідачу 50 % вартості партії товару протягом 10 банківських днів з дня отримання рахунку від постачальника (п. 3.2.1 договору); остаточний розрахунок у розмірі 50 % від вартості партії товару здійснюється протягом 60 календарних днів з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару.
Згідно з п. 2.4 договору постачальник здійснює виготовлення та/або поставку товару протягом 30 календарних днів від дати отримання попередньої оплати, визначеної п. 3.2.1 договору.
Пунктом 6.3 договору сторони узгодили, що у разі прострочення постачальником строків поставки товару, а також за недотримання строків, визначених для усунення недоліків, в тому числі прихованих, заміни, ремонту та/або повернення дефектного товару, покупець має право вимагати від постачальника сплати неустойки у розмірі 0, 3 % від загальної ціни договору за кожний день затримки виконання зобов'язання та відшкодування збитків, завданих постачальником неналежним виконанням умов цього договору.
Цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами, скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2020, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 8.1 договору).
На виконання умов договору між сторонами було підписано специфікацію на поставку товару за п'ятнадцятьма позиціями на загальну суму 189 500, 00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач перерахував відповідачу 50 % передоплати за товар у розмірі 94 750, 00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1122636274 від 24.06.2020.
Отже, з огляду на умови п. 2.4 договору відповідач зобов'язаний був здійснити поставку товару до 24.07.2020 включно.
Однак усупереч положенням договору постачальник здійснював поставку товару, визначеного у специфікації, частинами, а саме: 06.08.2020 була здійснена поставка товару, зазначеного у специфікації за позиціями 2, 3, 4, 5, 6, 11, 12, 14, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 05.08.2020 № 01-08; 01.09.2020 була здійснена поставка товару, зазначеного у специфікації за позиціями 1, 9, 10, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 31.08.2020 № 02-08; 22.09.2020 була здійснена поставка товару, зазначеного у специфікації за позиціями 7, 8, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 21.09.2020 № 02-09.
Також позивач зазначає, що товар, зазначений у специфікації за позицією 15, а саме: насос з двигуном на рамі ПГН 25.20 Д Подача 20 м3/год. станом на дату подання позовної заяви відповідачем не поставлений.
01.09.2020 згідно товарно-транспортної накладної від 31.08.2020 № 02-08 відповідач здійснив поставку товару за позицією 13 у специфікації, а саме: диск розвантажувальний Кресл. № Н17.173.101.05 вартістю 11880,00 грн.
Пунктом 4.5 договору передбачено, що у разі необхідності покупець проводить випробування товару, якщо без таких випробувань і перевірки, якість та характеристики товару встановити неможливо.
Перевірка якості та характеристик товару покупцем має бути здійснена протягом 5 робочих днів з моменту надходження товару за місцем призначення (п. 4.5.1 договору).
Пунктом 4.6.1 договору визначено, що у разі наявності зауважень покупця до якості товару, що поставлений постачальником, з підстав невідповідності умовам цього договору, протягом 7 робочих днів з дати поставки товару за місцем призначення, сторони підписують акт про виявлені недоліки з зазначенням переліку виявлених недоліків та строком їх усунення постачальником власними силами та за його рахунок.
У разі відмови постачальника від підписання акту про виявлені недоліки, покупець має право підписати акт про виявлені недоліки із залученням двох представників покупця і у такому випадку, підписаний таким чином акт про виявлені недоліки, вважатиметься таким, що підписаний належним чином сторонами цього договору та обов'язковим для виконання постачальником.
Постачальник зобов'язується усунути зазначені недоліки у строк, визначений сторонами у акті про виявлені недоліки.
У разі невиконання зобов'язань з усунення недоліків поставленого товару у строк, визначений у акті про виявлені недоліки, покупець має право відмовитися від прийняття товару (частини товару) та/або розірвати договір та/або затримати остаточну оплату товару до усунення недоліків. У такому випадку відповідальність, що передбачена п. 6.2, до покупця не застосовується.
Як встановлено судом першої інстанції, під час перевірки вищевказаного товару позивачем були виявлені недоліки товару, а саме: внутрішній діаметр диску розвантажувального Кресл. № Н17.173.101.05 не відповідає вимогам креслення. За кресленням № Н17.173.101.05 внутрішній діаметр диску розвантаження Кресл. № Н17.173.101.05 становить Ш 95+0,035мм, а у поставленому товарі діаметр складає Ш 95+0,06 - Ш 95+0,1мм.
Відповідно до умов договору покупцем було складено акт про виявлені недоліки від 07.09.2020, який направлений відповідачу разом із супровідним листом від 10.09.2020 № 11/1789.
Дефектний товар було повернуто відповідачу поштою, що підтверджується експрес-накладною від 14.09.2020 № 59000556972042.
Як вказує позивач, відповідачем станом на 10.12.2020 не було усунуто виявлені недоліки товару та, відповідно, не було здійснено його поставку покупцю.
Позивач звертався до відповідача з претензією № 1 від 30.09.2020 з вимогою терміново здійснити поставку товару за договором у повному обсязі та здійснити оплату неустойки у розмірі 36 952, 50 грн протягом 7 робочих днів з дати цієї вимоги.
Вказана претензія повернулась на адресу позивача з відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».
Звертаючи з позовом, заявник вказував, що відповідач не виконав у повному обсязі свої зобов'язання за договором щодо строків поставки та належної якості товару за специфікацією від 12.06.2020 на суму 189 500, 00 грн, а тому позивачем на підставі п. 6.3 договору нараховано неустойку за порушення строків поставки товару у розмірі 89 823, 00 грн (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог), п. 6.4 договору нараховано штраф за порушення строків поставки більше ніж на 14 календарних днів та не поставку товару в повному обсязі в розмірі 18 950, 00 грн, п. 6.5 договору нараховано штраф за постачання товару неналежної якості у розмірі 2 376, 00 грн, які позивач просив стягнути з відповідача.
7. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Між сторонами склалися правовідносини з поставки товару. Спір у справі стосується наявності підстав для стягнення штрафних санкцій у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань з поставки товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України).
У силу положень ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з положеннями ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
Статтею 663 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, з якими кореспондуються положення ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було порушено умови договору, прострочено поставку товару з 27.07.2020 по 31.12.2020, а саме на 158 днів, у зв'язку з чим позивачем правомірно, на підставі п. 6.3 договору нараховано неустойку у розмірі 89 823, 00 грн; порушено строки поставки товару більше ніж на 14 календарних днів та непоставку товару в повному обсязі, у зв'язку з чим позивачем на підставі п. 6.4 договору нараховано штраф у розмірі 18 950, 00 грн; поставлено товар неналежної якості, у зв'язку з чим позивачем на підставі п. 6.5 договору нараховано штраф у розмірі 2 376, 00 грн. указана обставина не оспорюється сторонами.
Відповідно до п. 6.3 договору у разі прострочення постачальником строків поставки товару, а також за недотримання строків, визначених для усунення недоліків, в тому числі прихованих, заміни, ремонту та/або повернення дефектного товару, покупець має право вимагати від постачальника сплати неустойки у розмірі 0, 3 % від загальної ціни договору за кожний день затримки виконання зобов'язання та відшкодування збитків, завданих постачальником неналежним виконанням умов договору.
Згідно з п. 6.4 договору у разі порушення постачальником строків поставки товару більше ніж на 14 календарних днів або відмови постачальника здійснити поставку у повному обсязі з будь-яких причин, покупець має право відмовитися від його подальшого прийняття та вимагати від постачальника сплати штрафу у розмірі 10 % від ціни договору.
У разі постачання товару неналежної якості позивач має право вимагати від відповідача сплати штрафу, в розмірі 20 % від вартості поставленого товару неналежної якості.
Згідно зі ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Одним із різновидів господарських санкцій, які застосовуються до правопорушника у сфері господарювання, є штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ст. 230 Господарського кодексу України).
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У матеріалах справи наявні товарно-транспортні накладні від 05.08.2020, від 31.08.2020, від 21.09.2020, якими підтверджено, що відповідачем здійснено поставку товару частинами, починаючи з 06.08.2020, хоча з огляду на умови п. 2.4 договору ФОП Гученко Т.В. зобов'язана була здійснити поставку товару до 24.07.2020 включно.
Крім того, відповідачем було порушено зобов'язання та недопоставлено ним товар, а також поставлено товар неналежної якості, що відповідачем не спростовано. Наведені обставини також не спростовані скаржницею.
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Звертаючись з позовом, заявник просив суд стягнути з відповідача штрафні санкції у розмірі 111 149, 00 грн. При цьому позивач вказав, що оскільки відповідач не виконав у повному обсязі свої зобов'язання за договором та здійснив поставку неякісного товару, позивач керуючись п. 10.3 договору, розірвав указаний договір, у зв'язку з чим період нарахування неустойки збільшився з 11.12.2020 по 31.12.2020.
Здійснивши перевірку наданих розрахунків, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що визначення розміру пені та штрафу здійснено позивачем арифметично правильно. А тому, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо підставності заявлених позивачем вимог про стягнення пені і штрафу.
Звертаючись з апеляційною скаргою, скаржниця не зазначала про те, що договір поставки № 12/06-01/ЄР від 12.06.2020, укладений між сторонами, є нікчемним. А тому висновки суду першої інстанції, в силу приписів ст. 204 Цивільного кодексу України про правомірність договору визнаються обґрунтованими.
Крім того, скаржницею заявлялося клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій в суді першої інстанції, що і стало основною підставою для оскарження рішення суду.
Так, скаржниця обґрунтовує свої заперечення тим, що нараховані позивачем штрафні санкції є неспівмірно високими і складають половину ціни договору, який на 90% виконаний відповідачем. Крім того, відповідач посилається на те, що станом на сьогоднішній день перебуває у складному фінансовому становищі, спричиненому, зокрема, пандемією COVID-19, економічною кризою, напруженим соціальним станом в Україні, що у цілому свідчить про винятковість даної ситуації.
Приймаючи до уваги викладене, ФОП Гученко Т.В. вважає, що оскільки позивачем не надано доказів понесення ним збитків внаслідок неналежного виконання нею своїх зобов'язань за договором або погіршення матеріального стану підприємства, саме у зв'язку з порушенням відповідачем умов договору, та враховуючи, фінансовий стан, в якому перебуває скаржниця, просить заявлені до стягнення позивачем штрафні санкції зменшити на 90 %.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно з приписами ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Статтею 233 Господарського кодексу України надано суду можливість пом'якшити розмір неустойки у випадку її надмірності порівняно з наслідками порушення зобов'язання. Це є одним з правових способів, наданих законом, який направлений проти зловживання правом вільного визначення розміру неустойки, тобто по суті, направлений на реалізацію вимог частини другої статті 13 Цивільного кодексу України, відповідно до якої при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утриматися від дій, які могли б могли порушити права інших осіб.
Застосовуючи цю норму, суд зобов'язаний встановити баланс між застосованим до порушника заходом відповідальності у вигляді неустойки й оцінкою дійсного, а не покладеного розміру збитків, заподіяних у результаті конкретного правопорушення (Рішення Конституційного суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013).
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Зазначені норми ставлять право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру і збитків.
При цьому слід враховувати, що правила ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником.
Тому суд, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. 3 ст. 83 ГПК), повинен об'єктивно оцінити чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків), тощо.
Слід зазначити, що поняття значно та надмірно під час застосування ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України є оціночними та мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку.
Одночасно в чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Отже, вказане питання віршується судом з урахуванням приписів статті 86 ГПК України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Суд при цьому повинен врахувати, що наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором (рішення Конституційного Суду від 11.07.2013 № 7-рп/2013).
Висновок суду щодо необхідності зменшення розміру штрафу, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (ч. 6 ст. 3 Цивільного кодексу України).
За змістом наведених вище норм зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу та розмір, до якого підлягає зменшенню. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №924/709/17.
При цьому обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Північний апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, який взяв до уваги ціну договору, вартість непоставленого товару, а також те, що порушення зобов'язання не завдало значних збитків позивачу (наявність яких ним не доведено), дослідивши співвідношення розміру штрафних санкцій і стан виконання договору, враховував інтереси обох сторін, та зменшив розмір належних до сплати штрафних санкцій: неустойки та штрафу за порушення строків поставки та непоставку товару в повному обсязі на 50%.
За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій: неустойки та штрафу за порушення строків поставки та не поставку товару в повному обсязі на 50 % до 54 386, 50 грн. Відповідно, задоволенню підлягають вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 56 762, 50 грн штрафних санкцій.
Суд апеляційної інстанції відхиляє посилання скаржниці на помилковий висновок суду першої інстанції щодо недостатнього зменшення розміру штрафних санкцій з огляду на таке. Скаржниця вказує про відсутність збитків у позивача, однак, штрафні санкції були узгоджені сторонами в порядку ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, а тому не потребують доказування. До того ж, заявниця не спростовано недотримання нею строків поставки та поставки неякісного обладнання та відповідних негативних наслідків для позивача. Належних доказів важкого фінансового стану скаржницею також не надано, а тому такі доводи відхиляються судом з огляду на приписи ст. 73 - 79 ГПК України. Ухваливши рішення про зменшення штрафних санкцій на 50 %, суд першої інстанції врахував інтереси обох сторін, яке відповідає забезпеченню балансу інтересів сторін.
8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).
Отже, Північний апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача неустойки та зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій: неустойки та штрафу за порушення строків поставки та не поставку товару.
Таким чином, на підставі ст. 2, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
9. Судові витрати
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги по суті, понесені судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції (судовий збір) покладаються на скаржника в порядку ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281, 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Гученко Тетяни Василівни на рішення Господарського суду Сумської області від 12.04.2021 № 920/1265/20 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Сумської області від 12.04.2021 у справі № 920/1265/20 - залишити без змін.
3. Судовий збір, понесений у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника.
4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя О.М. Коротун
Судді А.Г. Майданевич
В.В. Сулім