вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"22" червня 2021 р. Справа№ 910/1925/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ткаченка Б.О.
суддів: Пашкіної С.А.
Андрієнка В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали апеляційної скарги Державне підприємство «Адміністрація морських портів України»
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.04.2021
у справі № 910/1925/21 (суддя Підченко Ю.О.)
за позовом Приватного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот»
до Державного підприємства «Адміністрація морських річкових портів України»
про стягнення збитків 7 224 514, 34 грн,
Короткий зміст ухвали господарського суду та мотиви її прийняття
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2021 зупинено провадження у справі № 910/1925/21 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/17897/20, що розглядається Господарським судом міста Києва.
Зупиняючи провадження у справі № 910/1925/21 суд першої інстанції вказав, що факти, які будуть встановлені у разі набрання рішенням у справі № 910/17897/20 законної сили, можуть мати преюдиційне значення, а отже розгляд справи № 910/1925/21 є об'єктивно неможливим до вирішення справи № 190/17897/20.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись з прийнятою ухвалою, Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» (далі - ДП «АМПУ», відповідач) звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.04.2021 у справі № 910/1925/21 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи та свідчать про порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Відповідач зазначає, що зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, а тому суд не може послатись на об'єктивну неможливість розгляду справи. Крім того, відповідач вважає, що зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що є порушенням ч.1 ст. 6 Конвенції про захисту прав людини і основоположних свобод.
Відповідач вважає, що матеріали справи свідчать, що зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. З огляду на те, що ПрАТ «СК «Укррічфлот» звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до ДП «АМПУ» про стягнення 7 224 514,34 грн. майнової шкоди. Ця сума становить подвійний розмір (згідно ч.2 ст.55 Закону України «Про захист економічної конкуренції») витрат ПрАТ «СК «Укррічфлот», пов'язаних із сплатою коштів у 2016 - 2018 роках за послуги з використання рейдового портового пункту № 2 (р-н «Дідової хати») для перевантаження вантажу силами та засобами клієнта на загальну суму 3 612 257,17 грн.
Позов обґрунтовано тим, що 03.05.2019 р. Адміністративною колегією Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - MB АМКУ) було прийнято рішення № 6-ріш по справі № 2-26.215/60-2017 (далі - Рішення), відповідно до п.3 резолютивної частини якого визнано дії ДП «АМПУ» в особі Миколаївської філії ДП «АМПУ», які полягали у висуванні протягом 2016 - квітня 2019 років вимог з оплати робіт, витрати на які покриваються портовими зборами, споживачам, у тому числі ПрАТ «СК «Укррічфлот» в особі філії «Миколаївський річковий порт», що виявили намір використовувати об'єкти портової інфраструктури, які належать ДП «АМПУ» на праві господарського відання, для проведення навантажувально-розвантажувальних робіт за схемою «борт-борт», порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» - зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, у вигляді дій, що можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
Заперечення ДП «АМПУ» проти позову обгрунтовано тим, що ПрАТ «СК «Укррічфлот» оплачувала послуги ДП «АМПУ» на підставі укладених між сторонами договорів № 131-П-МИФ-14 від 30.12.2014, № 44-П-АМПУ-16 від 09.03.2016. Відповідно до ст.204 Цивільного кодексу України - зазначені правочини є дійсними, отже зобов'язання сторін, які виникають з цих договорів - є обов'язковими до виконання. Відповідно до ч.3 ст.21 Закону України «Про морські порти України» - ці послуги оплачуються за вільними тарифами, визначеними договорами, а портові збори - оплачуються судновласником та регулюються законодавством. Також послуги надавались за межами ринку, визначеного рішенням MОT АMK (акваторія Миколаївського морського порту), в яких визнано монопольне становище ДП «АМПУ» (п.384, п.392 описово-мотивувальної, п.2 резолютивної частини Рішенням MОT АMK). Отже, відсутній зв'язок між послугами та діями ДП «АМПУ», визнаними Рішення MОT АMK як зловживання монопольним (домінуючим) становищем.
Відповідач вважає, що:
виконання сторонами договірних зобов'язань встановлюється додатками до позову та відзиву (договори, листи Позивача, акти наданих послуг, рахунки, виписки банку, заявки морських агентів, вантажні маніфести, загальні декларації) встановлюються шляхом дослідження поданих сторонами доказів у справі № 910/1925/21 та не можуть бути досліджені у справі № 910/17897/20, оскільки виходять за межі предмету розгляду останньої;
відсутність РГП-2 у межах ринку (акваторія Миколаївського морського порту), в яких визнано монопольне становище ДП «АМПУ» - встановлюється дослідженням додатків до позову та відзиву (Рішення MOT AMK, рішення Антимонопольного комітету України, паспорт акваторії порту, паспорт рПП-2 свідоцтва Регістру судноплавства України, листи Позивача, лист Міністерства інфраструктури України), а також шляхом застосування відповідних нормативних актів: ст. 8 Закону України «Про морські порти України»; постанови Кабінету Міністрів України від 22.10.2008 № 934 «Про межі акваторії морського порту Миколаїв»; ст. 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції»; Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 № 49-р, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.04.2002 за № 317/6605;
відсутність послуг у складі портових зборів встановлюється шляхом застосування відповідних норм права: статей 18, 19, 21, 22 Закону України «Про морські порти України»; абзацу шостого пункту першого розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.05.1999 № 506-р; Правил надання послуг у морських портах, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 05.06.2013 № 348, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.08.2013 за № 1401/23933; Порядку справляння та розміри ставок портових зборів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 № 316, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.06.2013 за № 930/23462; Порядку обліку та використання коштів від портових зборів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 № 316, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.06.2013 за № 930/23462; Збірника тарифів на комплекс робіт, пов'язаних з обробленням вантажів у портах України, затверджений наказом Міністерства транспорту України від 31.10.1995 № 392, викладений в новій редакції наказом Мінтрансу від 12.03.2003 № 188, втратив чинність з 15.07.2014 на підставі наказу Мінінфраструктури № 239 від 10.06.2014.
Відповідач відзначає, що відповідно до ч.7 ст.75 статті 129 Господарського процесуального кодексу України - правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для господарського суду.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
У свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, позивач у своєму відзиві, наданому до суду 08.06.2021, зазначає, що ухвалу суду прийнято при повному з'ясуванні обставин справи, з правильним застосуванням норм процесуального права, без їх порушення, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає та ухвалу слід залишити без змін.
Крім того, позивач підтверджує, що 03.05.2019 р. Адміністративною колегією Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - MB АМКУ) було прийнято рішення № 6-ріш по справі № 2-26.215/60-2017 (далі - Рішення), відповідно до п. 3 резолютивної частини якого визнано дії ДП «АМПУ» в особі Миколаївської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (далі - МФ ДП «АМПУ»), які полягали у висуванні протягом 2016 - квітня 2019 вимог з оплати робіт, витрати на які покриваються портовими зборами, споживачам, у тому числі ПрАТ «СК «Укррічфлот» в особі філії «Миколаївський річковий порт» АСК «Укррічфлот», що виявили намір використовувати об'єкти портової інфраструктури, які належать ДП «АМПУ» на праві господарського відання, для проведення навантажувально-розвантажувальних робіт (далі - HPP) за схемою «борт-борт», порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» - зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, у вигляді дій, що можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
При цьому позивач зазначає, що вищенаведений пункт 3 Рішення був залишений без змін рішенням Антимонопольного комітету України від 20.08.2020 р. № 539-р «Про перевірку рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 03.05.2019 № 6-ріш у справі № 226.215/60-2017».
Позивач вважає, що однією з обставин, яка підлягає доведенню в рамках даної справи № 910/1925/21 є зловживання відповідачем своїм монопольним (домінуючим) становищем, що підтверджується вищезгаданими рішеннями МВ АМКУ та АМКУ, оскільки відповідно до ст. 55 Закону України «Про захист економічної конкуренції» особи, яким заподіяно шкоду внаслідок порушення законодавства про захист економічної конкуренції, можуть звернутися до господарського суду із заявою про її відшкодування. Шкода, заподіяна порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченими п.п. 1, 2, 5, 10, 12, 18, 19 ст. 50 цього Закону, відшкодовується особою, що вчинила порушення, у подвійному розмірі завданої шкоди.
Позивачу стало відомо, що ДП «АМПУ» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до АМКУ, МВ АМКУ та Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсними рішення Адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 03.05.2019 р. № 6-рш та рішення Антимонопольного комітету України від 20.08.2020 р. № 539-р. За вказаним позовом Господарським судом міста Києва відкрито провадження у справі № 910/17897/20.
Звертаючись до суду першої інстанції з клопотанням про зупинення провадження у справі, позивач посилався на вказані вище обставини.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.04.2021 у справі № 910/1925/21 - без змін. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати, які поніс у зв'язку із розглядом даної справи в суді апеляційної інстанції у вигляді витрат на послуги адвоката у розмірі 22 519,80 грн.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.05.2021 справу № 910/1925/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., суддів Пашкіна С.А., Андрієнко В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.05.2021 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/1925/21.
17.05.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшла справа № 910/1925/21.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.04.2021 у справі № 910/1925/21 та розгляд справи призначено у порядку письмового (спрощеного) провадження.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/1925/21 за позовом Приватного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про стягнення збитків у розмірі 7 224 514,34 грн.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на зловживання відповідачем своїм монопольним (домінуючим) становищем, про що 03.05.2019 Адміністративною колегією Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було прийнято рішення № 6-ріш по справі № 2-26.215/60-2017.
Відповідно до п. 3 резолютивної частини вказаного вище рішення визнано дії ДП «АМПУ» в особі Миколаївської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (далі - МФ ДП «АМПУ»), які полягали у висуванні протягом 2016 - квітня 2019 років вимог з оплати робіт, витрати на які покриваються портовими зборами, споживачам, у тому числі ПрАТ «СК «Укррічфлот» в особі філії «Миколаївський річковий порт» АСК «Укррічфлот», що виявили намір використовувати об'єкти портової інфраструктури, які належать ДП «АМПУ» на праві господарського відання, для проведення навантажувально-розвантажувальних робіт (далі - HPP) за схемою «борт-борт», порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» - зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, у вигляді дій, що можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
Вищенаведений пункт 3 Рішення був залишений без змін рішенням Антимонопольного комітету України від 20.08.2020 р. № 539-р «Про перевірку рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 03.05.2019 № 6-ріш у справі № 226.215/60-2017».
ДП «АМПУ» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до АМКУ, МВ АМКУ та Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсними рішення Адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 03.05.2019 р. № 6-рш та рішення Антимонопольного комітету України від 20.08.2020 р. № 539-р. За вказаною позовною заявою Господарським судом міста Києва відкрито провадження у справі № 910/17897/20.
В обґрунтування клопотання про зупинення провадження у даній справі, позивач зазначив, що існують підстави для зупинення провадження у справі № 910/1925/21 до розгляду справи про визнання недійсними рішення Адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 03.05.2019 р. № 6-рш та рішення Антимонопольного комітету України від 20.08.2020 р. № 539-р.
Відповідач вказав, що у зв'язку з тим, що спір про визнання недійсними вказаних рішень вирішується одночасно з розглядом справи предмет спору якого ґрунтуються на оспорюваних рішеннях, тому є підстави для зупинення провадження у такій справі до розгляду справи про визнання правочину недійсним.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.04.2021 зупинено провадження у справі № 910/1925/21 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/17897/20, що розглядається Господарським судом міста Києва.
Зупиняючи провадження у справі № 910/1925/20 суд першої інстанції вказав, що факти, які будуть встановлені у разі набрання рішенням у справі № 910/17897/20 законної сили, можуть мати преюдиційне значення, розгляд справи № 910/192521 є об'єктивно неможливим до вирішення справи № 910/17897/20.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо зупинення провадження у справі, виходячи з наступного.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Зупинення провадження у справі - це перерва у розгляді справи на невизначений строк. У разі зупинення провадження у справі припиняється здійснення процесуальних дій у такій справі.
Статтею 227 Господарського процесуального кодексу України передбачено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
За наведеною нормою обов'язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об'єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Таким чином, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов'язаний з'ясовувати: 1) як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі, в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.
Під неможливістю розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом слід розуміти неможливість для даного господарського спору самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.
У разі застосування п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України за вимогами ст. 234 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині ухвали повинно бути зазначено, зокрема, обґрунтування висновків, яких дійшов суд при постановленні ухвали.
Колегія суддів вказує, що предметом позову у справі № 910/1925/21 є відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Предметом спору у справі № 910/17897/20 є визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 03.05.2019 р. № 6-рш та рішення Антимонопольного комітету України від 20.08.2020 р. № 539-р.
Таким чином, однією з обставин, яка підлягає встановленню під час розгляду справи № 910/1925/21 є наявність чи відсутність порушення відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції. При цьому очевидним є те, що протиправність поведінки відповідача встановлюється рішеннями органів антимонопольного комітету, які є предметом оскарження у справі № 910/1925/21.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо наявності підстав для зупинення провадження у справі № 910/1925/21.
За таких обставин, ухвала суду першої інстанції прийнята у відповідності до вимог норм чинного законодавства, а тому скасуванню не підлягає.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За змістом частини 3 статті 271 Господарського процесуального кодексу України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про зупинення провадження у справі справа передається на розгляд суду першої інстанції.
За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» не підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 09.04.2021 не підлягає скасуванню.
Розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом даної апеляційної скарги, має бути здійснено, виходячи зі змісту норм статті 129 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи по суті згідно із загальними правилами вказаної статті.
Керуючись ст.ст. 2, 129, 269, 270, 271, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.04.2021 у справі № 910/1925/21 залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.04.2021 у справі № 910/1925/21 залишити без змін.
2. Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Державне підприємство «Адміністрація морських портів України».
3. Справу № 910/1925/21 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню згідно зі статтею 255, пункту 2 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
У зв'язку з перебуванням у відпустці судді Андрієнка В.В. з 22.06.2021 по 25.06.2021 та судді Пашкіної С.А. з 24.06.2021 по 25.06.2021 повну постанову складено та підписано 29.06.2021.
Головуючий суддя Б.О. Ткаченко
Судді С.А. Пашкіна
В.В.Андрієнко