ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ
24 червня 2021 року м. ОдесаСправа № 916/95/18
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Аленіна О.Ю.
суддів: Богатиря К.В., Лавриненко Л.В.
секретар судового засідання Мамчич Р.В.
За участю представників учасників справи:
від ТОВ "ФК "Паріс" - адвокат Антоненко А.В
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АКВ Гарант” та арбітражного керуючого Котлова Володимира Вікторовича
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 01.04.2021
у справі №916/95/18
за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю „Флоріда Інжиніринг”
про визнання банкрутом
Ухвалою підготовчого засідання суду від 30.01.2018 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Флоріда-Інжиніринг” (далі - ТОВ „Флоріда-Інжиніринг”).
Постановою Господарського суду Одеської області від 13.02.2018 визнано банкрутом ТОВ «Флоріда-Інжиніринг», відкрито відносно ТОВ "Флоріда-Інжиніринг" ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Котлова В.В.
У березні 2021 Товариство з обмежено відповідальністю "Фінансова Компанія "Паріс" (далі - ТОВ "ФК "Паріс") звернулося до суду першої інстанції із клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від повноважень ліквідатора та призначення іншого ліквідатора.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.04.2021 задоволено клопотання ТОВ "ФК "Паріс" про відсторонення арбітражного керуючого від повноважень ліквідатора та призначення іншого ліквідатора, відсторонено арбітражного керуючого Котлова В.В. від виконання повноважень ліквідатора ТОВ „Флоріда Інжиніринг” по справі №916/95/18, призначено ліквідатором ТОВ „Флоріда Інжиніринг” арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича, тощо.
В мотивах оскаржуваної ухвали суд першої інстанції пославшись на приписи ст.ст. 28, 48 Кодексу України з процедур банкрутства зазначив, що комітетом кредиторів прийнято рішення звернутись до Господарського суду Одеської області з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого Котлова В.В. від виконання повноважень ліквідатора ТОВ „Флоріда Інжиніринг” та призначення ліквідатором ТОВ „Флоріда Інжиніринг” арбітражного керуючого Демчана О.І.
Надавши оцінку протоколу засідання комітету кредиторів суд першої інстанції зазначив, що він відповідає вимогам Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки ліквідатору направлялась вимога про скликання та проведення засідання комітету кредиторів, яку ліквідатором протягом двох тижнів не виконано, поважних причин щодо невиконання вимоги до суду та кредитору не надходили, тому кредитор мав право скликати збори кредиторів самостійно. Також, суд з'ясував належний склад комітету у відповідності до ч. 6 ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства.
Не погодившись із даною ухвалою до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами звернулися Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “АКВ Гарант” (далі - ПАТ “СК “АКВ Гарант”) та арбітражний керуючий Котлов Володимир Вікторович.
ПАТ “СК “АКВ Гарант” просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 01.04.2021 року у справі №916/95/18 у повному обсязі та ухвалити нове рішення про відмову повністю у задоволенні клопотання ТОВ «ФК «Паріс» про відсторонення арбітражного керуючого від повноважень ліквідатора та призначення іншого ліквідатора.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою, такою, що прийнята із порушенням норм процесуального права та із неправильністю установлення обставин, які мають значення для справи судом першої інстанції і неправильної оцінки ним доказів у зв'язку із таким.
Скаржник зазначає, що його не було повідомлено про проведення засідання комітету кредиторів. Так, за твердженням апелянта, ТОВ "ФК "Паріс" не здійснено усіх дій щодо повідомлення апелянта про проведення засідання комітету кредиторів 12.03.2021 року. Так, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ "ФК "Паріс" направив на адресу апелянта рекомендований лист, який прибув у точку доставки та одразу, без спроби вручення, був повернутий за зворотною адресою. Відтак, апелянт не міг його отримати та дізнатися його зміст, а отже бути обізнаним про засідання комітету кредиторів та бути на ньому присутнім. Також, за твердженням апелянта, ТОВ "ФК "Паріс" не надано до суду будь-яких доказів вмісту рекомендованого листа, зокрема не додано опису-вкладення, що містилося у цьому листі, що вказує на неможливість достовірно встановити зміст рекомендованого листа та належність цих доказів до предмету доказування (саме запрошення на засідання комітету кредиторів). При цьому, як вважає апелянт, список згрупованих поштових відправлень не є належним та допустимим доказом персонального повідомлення апелянта про проведення засідання комітету кредиторів. Крім того, як стверджує апелянт TOB "ФК "Паріс" не надано до суду будь-яких доказів проведення оплати за це поштове відправлення.
Наголошує скаржник й не належному повідомленні про засідання комітету кредиторів ТОВ «Тонус Плюс» та ліквідатора - Котлова В.В.
Як вважає апелянт, суд першої інстанції на вищевикладене уваги не звернув, не оцінив належним чином та не надав своєї правової оцінки про не повідомлення апелянта, іншого кредитора та ліквідатора про проведення засідання комітету кредиторів.
Апелянт також відзначає, що згідно з наданим до суду протоколом засідання комітету кредиторів, засідання було проведено не за місцезнаходженням боржника, а отже всупереч положенням ч. 3 ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства.
На переконання апелянта, за усталеною практикою, комітет кредиторів разом з рішенням звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого приймає рішення уповноважити певного кредитора звернутися від імені комітету кредиторів з таким клопотанням. Проте, протокол засідання комітету кредиторів боржника не містить такого рішення як уповноваження ТОВ "ФК "Паріс" на звернення до господарського суду з клопотання про відсторонення арбітражного керуючого.
Також, як вважає апелянт, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не навів жодних мотивів для задоволення клопотання ТОВ «ФК «Паріс» через призму принципу незалежності арбітражного керуючого, чим допустив прийняття незаконного та необґрунтованого рішення.
Наголошує скаржник й на порушенні приписів п.1 ч.5 ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки від початку відкриття провадження у справі про банкрутство, збори комітету кредиторів не збиралися та рішення про визначення кількісного складу та обрання членів комітету кредиторів не приймалося. Більш того, як зазначає скаржник, ч.7 ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства вимагає подання до господарського суду протокольного рішення зборів кредиторів про утворення та склад комітету кредиторів. Таке рішення у матеріалах справи відсутнє. Однак, на такі грубі порушення процедури та норм матеріального права суд першої інстанції не звернув уваги.
Скаржник вважає, що рішення загальних зборів (комітету кредиторів), створеного з порушенням установленого законом порядку для його скликання, не може тягнути за собою правові наслідки для учасників справи про банкрутство.
Крім того, апелянт зазначає, що просив суд першої інстанції, у зв'язку із неможливістю прибути представника ПАТ «СК «АКВ «Гарант» у судове засідання до міста Одеса, в тому числі через суворі карантинні заходи як в м.Києві так і м.Одеса встановлені Державною комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, відкласти розгляд справи на іншу дату, але не раніше зміни у місті Києві та м.Одесі червоного рівня епідемічної небезпеки на більш помірний. Натомість, таке клопотання не було судом першої інстанції задоволено.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.04.2021 відкрито апеляційне провадження у справі №916/95/18 за апеляційною скаргою ПАТ «СК «АКВ «Гарант» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 01.04.2021 та призначено справу до розгляду на 02.06.2021.
Судом апеляційної інстанції отримано відзив на апеляційну скаргу ПАТ «СК «АКВ Гарант» від арбітражного керуючого Демчана О.І. в якому останній просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.
В обґрунтування своїх заперечень арбітражний керуючий Демчан О.І. зазначає, що ПАТ «СК «АКВ Гарант» було завчасно, з урахуванням строків поштового пересилання по Україні, повідомлено про засідання комітету кредиторів боржника, що підтверджується наявними матеріалами справи, а тому посилання ПрАТ «CK «АКВ «Гарант» на неповідомлення останнього про проведення засідання комітету кредиторів ТОВ «Флоріда Інжиніринг» є безпідставним та не відповідає дійсності.
З приводу тверджень скаржник про проведення засідання комітету кредиторів не за місцемзнаходження боржника, арбітражний керуючий Демчан О.І. зазначає, що на виконання положень Кодексу України з процедур банкрутства, запрошення на засідання комітету кредиторів визначало місце проведення засідання за місцем реєстрації банкрута. Станом на дату надсилання запрошення та на дату проведення засідання комітету кредиторів у ТОВ «ФК «Паріс» була відсутня інформація щодо діючих договорів оренди на приміщення за адресою місця реєстрації банкрута. В зв'язку з тими обставинами, що за вказаною адресою знаходиться приміщення, ключі від якого були відсутні у ТОВ «ФК «Паріс» та неможливістю потрапити у вказане приміщення, у протоколі місце проведення засідання комітету кредиторів ТОВ «Флоріда Інжиніринг» було зазначене як місто Одеса, вулиця Коблевська, будинок 37, що підтверджує обставини проведення засідання комітету кредиторів та не суперечить положенням Кодексу України з процедур банкрутства.
З приводу посилання апелянта на необґрунтоване відсторонення арбітражного керуючого Котлова В.В. від виконання обов'язків ліквідатора боржника, арбітражний керуючий Демчан О.І. відзначає, що колишній ліквідатор банкрута два рази подавав на затвердження звіт ліквідатора, які були затверджені судом, а потім скасовані в апеляційній інстанції. Вищевикладене, на переконання арбітражного керуючого Демчана О.І. вказує на недостатність вчинених ліквідатором дій в ліквідаційній процедурі щодо боржника.
До суду апеляційної інстанції також надійшов відзив на апеляційну скаргу ПАТ «СК «АКВ Гарант» від ТОВ «ФК «Паріс» в якому товариство просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.
В обґрунтування своїх заперечень ТОВ «ФК «Паріс» зазначає, що кредиторам та ліквідатору було завчасно надіслано повідомлення про проведення засідання комітету кредиторів боржника і докази такого повідомлення було надано до суду.
З приводу місця проведення засідання комітету кредиторів ТОВ «ФК «Паріс» зазначає, що дійсно місцем проведення засідання комітету кредиторів у відповідності до вимог Кодексу України з процедур банкрутства засідання Комітету є місце знаходження боржника. Водночас, як стверджує ТОВ «ФК «Паріс», місце знаходження боржника, на теперішній час жодного відношення до боржника не має. На виклик представника ТОВ «ФК «Паріс» перед проведенням засідання комітету кредиторів, двері зазначеної квартири ніхто не відчинив, тому засідання проводилось біля житлового будинку 37 по вулиці Коблевській у м. Одеса про що і зазначено в протоколі засідання комітету кредиторів.
Крім того, ТОВ «ФК «Паріс» зазначає, що в апеляційній скарзі ПАТ «СК «АКВ Гарант» не зазначає, що проведенням засідання комітету кредиторів біля житлового будинку де зареєстровано місцезнаходження банкрута, а не в самій квартирі, створено перепони для участі у засіданні комітету кредиторів саме апелянта та не зазначено яким чином зазначена обставина порушує його права.
Щодо твердження апелянта про те, що клопотання ТОВ «ФК «Паріс» не містить обґрунтованих підстав для відсторонення арбітражного керуючого, товариство зазначає, що клопотання містить відомості, які стали підставами відсторонення арбітражного керуючого Котлова В.В. від виконання повноважень ліквідатора боржника.
ТОВ «ФК «Паріс» також вважає необґрунтованими твердження ПАТ «СК «АКВ Гарант» про те, що не було сформовано комітет кредиторів боржника, оскільки за приписами абзацу 4 ч. 6 ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, якщо загальна кількість кредиторів не перевищує сім осіб, усі кредитори автоматично включаються до складу комітету кредиторів. В свою чергу, на час проведення відповідного засідання комітету кредиторів кількість кредиторів банкрута складала 3 особи. Таким чином, на переконання ТОВ «ФК «Паріс», починаючи з моменту введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства комітет кредиторів ТОВ «Флоріда Інжиніринг» було сформовано автоматично та будь-якого додаткового оформлення та відповідного рішення зборів кредиторів не потрібно.
Арбітражний керуючий Котлов Володимир Вікторович в своїй апеляційній скарзі просить скасувати у повному обсязі ухвалу Господарського суду Одеської області від 01.04.2021 по справі №916/95/18 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у повному обсязі у задоволені клопотання ТОВ «ФК «Паріс» про відсторонення арбітражного керуючого Котлова В.В. від виконання повноважень ліквідатора ТОВ „Флоріда-Інжиніринг” та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Демчана О.І.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що висновки наведені в оскаржуваній ухвалі суперечать нормам матеріального та процесуального права, є необґрунтованим та передчасним, та не відображають справжніх обставини справи.
Так, за твердженням апелянта, збори комітету кредиторів боржника, на яких прийнято рішення про звернення до господарського суду Одеської області з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого Котлова В.В. від виконання повноважень ліквідатора боржника та звернення до господарського суду Одеської області з клопотанням про призначення ліквідатором арбітражного керуючого Демчана О.І. є неправомірними, а рішення, прийняте на них нелегітимним.
Посилаючись на приписи ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства апелянт зазначає, що комітет кредиторів боржника не формувався. З метою формування комітету кредиторів, як вважає апелянт, необхідно було спочатку скликати загальні збори кредиторів боржника, на порядок денний зборів кредиторів поставити питання, про визначенню кількості голосів, що належить кожному кредитору, та затвердження складу комітету кредиторів боржника. В подальшому, скликати збори комітету кредиторів боржника, на яких вирішити спірні питання, які цікавлять ТОВ «ФК «Паріс». Однак, зазначена процедура у відповідності до ст. 48 КУзПБ не була дотримана, зазначені дії в рамках справи про банкрутство ТОВ „Флоріда-Інжиніринг” не проводилися.
Вищенаведене, на переконання апелянта, свідчить про те, що станом на теперішній час, в рамках справи про банкрутство ТОВ „Флоріда-Інжиніринг” не сформовано комітет кредиторів у відповідності до ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства.
До того ж, апелянт зазначає, що ТОВ «ФК «Паріс» не надано до суду першої інстанції належних доказів на підтвердження повідомлення учасників справи про проведення засідання комітету кредиторів, зокрема матеріали справи не містять ні описів вкладення із штампом пошти, ні фіскальний чеків чи поштових квитанцій, як доказів їх відправлення на відповідну адресу кожного кредитора.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.05.2021 відкрито апеляційне провадження у справі №916/95/18 за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Котлова Володимира Вікторовича на ухвалу Господарського суду Одеської області від 01.04.2021, об'єднано апеляційні скарги арбітражного керуючого Котлова Володимира Вікторовича та ПАТ «СК «АКВ Гарант» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 01.04.2021 у справі №916/95/18 в одне апеляційне провадження та призначені апеляційній скарги до сумісного розгляду на 02.06.2021.
До суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу арбітражного керуючого Котлова В.В. від арбітражного керуючого Демчана О.І. в якому останній просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.
В обґрунтування своїх заперечень арбітражний керуючий Демчан О.І. з приводу посилання апелянта на відсутність сформованого комітету кредиторів зазначає, що з огляду на приписи п. 6 ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства усі кредитори з правом вирішального голосу автоматично включаються у склад комітету кредиторів.
З приводу посилання скаржника на те, що клопотання про відсторонення арбітражного керуючого має бути обґрунтованим та вмотивованим, арбітражний керуючий Демчан О.І. зазначає, що колишній ліквідатор банкрута два рази подавав на затвердження звіт ліквідатора, які були затверджені судом, а потім скасовані в апеляційній інстанції. Вищевикладене вказує на недостатність вчинених ліквідатором дій в ліквідаційній процедурі щодо боржника.
З приводу неповідомлення учасників справи про проведення засідання комітету кредиторів, арбітражний керуючий Демчан О.І. зазначає, що такі твердженням апелянта спростовуються наявними матеріалами справи.
Судом апеляційної інстанції також отримано відзив на апеляційну скаргу арбітражного керуючого Котлова В.В. від ТОВ «ФК «Паріс» в якому товариство просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.
В обґрунтування своїх заперечень ТОВ «ФК «Паріс» зазначає, що починаючи з моменту введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства комітет кредиторів боржника було автоматично сформовано без додаткового оформлення та відповідного рішення зборів кредиторів.
ТОВ «ФК «Паріс» вважає необґрунтованими доводи апелянта з приводу неналежного повідомлення учасників справи про проведення засідання комітету кредиторів, оскільки вони спростовуються наявними матеріалами справи.
До того ж ТОВ «ФК «Паріс» вважає, що арбітражного керуючого Котлова В.В. було відсторонено від виконання обов'язків ліквідатора боржника, за наявності на це обґрунтованих підстав.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.06.2021 відкладено розгляд справи №916/95/18 за апеляційними скаргами Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АКВ Гарант” та арбітражного керуючого Котлова Володимира Вікторовича на ухвалу Господарського суду Одеської області від 01.04.2021 на 24.06.2021.
Судом апеляційної інстанції 17.06.2021 отримано клопотання ТОВ «ФК «Паріс» в якому товариство просило закрити провадження по справі за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Котлова Володимира Вікторовича на ухвалу Господарського суду Одеської області від 01.04.2021 по справі №916/95/18.
Розглянувши під час судового засідання від 24.06.2021 наведене клопотання судова колегія дійшла висновку про його відхилення з мотивів наведених нижче у даній постанові.
У судовому засіданні від 24.06.2021 представник ТОВ «ФК «Паріс» надав пояснення у відповідності до яких не погоджується із доводами за апеляційними скаргами, просить залишити їх без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.
Інші представники учасників справи у судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Колегія суддів зазначає, що у зв'язку з відсутністю асигнувань на оплату послуг з відправки поштової кореспонденції Південно-західним апеляційним господарським судом зупинено поштову відправку судової кореспонденції. Сповіщення учасників справи про призначенні судові засідання здійснюється шляхом направлення копій ухвал на електронні адреси, які повідомлені учасниками справи, телефонограмами та/або шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті «Судова влада України».
Так, ПАТ “Страхова компанія “АКВ Гарант” не було повідомлено електронної адреси задля здійснення листування. Здійснити повідомлення ПАТ “Страхова компанія “АКВ Гарант” про розгляд справи за допомогою телефонограми не виявилося можливим, оскільки за номерами телефонів ( НОМЕР_1 (30,32)), які були зазначені ПАТ “Страхова компанія “АКВ Гарант” у апеляційній скарзі автовідповідач повідомив наступне: «ваш номер не має права користуватись даним видом зв'язку».
Однак, судом апеляційної інстанції задля належного повідомлення учасників справи, у тому числі ПАТ “Страхова компанія “АКВ Гарант”, про час, дату та місце розгляду справи було розміщено оголошення на офіційному сайті «Судова влада України» (196 аркуш матеріалів оскарження ухвали).
Відтак, колегія суддів вжила усіх належних та можливих заходів задля повідомлення учасників справи, у тому числі й апелянта ПАТ “Страхова компанія “АКВ Гарант”, про розгляд справи.
Крім того, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Так ухвали суду апеляційної інстанції про відкриття апеляційних проваджень та повідомлення про розгляд справи були оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 42 ГПК України учасники справи, зокрема, мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").
Відповідно, скаржник не був позбавлений об'єктивної можливості дізнатися про рух (стан) судового провадження за поданою ним апеляційною скаргою скориставшись відкритим безоплатним цілодобовим доступом до Єдиного державного реєстру судових рішень.
Слід також зазначити, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась апеляційним господарським судом обов'язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути апеляційні скарги учасники справи суд не повідомляли.
Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Статтею 10 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що арбітражний керуючий є суб'єктом незалежної професійної діяльності. Арбітражний керуючий з моменту постановлення ухвали (постанови) про призначення його керуючим санацією або ліквідатором до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства-боржника. Одна й та сама особа може здійснювати повноваження арбітражного керуючого на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство відповідно до вимог цього Кодексу. Право на здійснення діяльності арбітражного керуючого надається особі, яка отримала відповідне свідоцтво у порядку, встановленому цим Кодексом, та внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.
За приписами ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією визначається судом шляхом автоматизованого відбору із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, за принципом випадкового вибору.
Арбітражний керуючий для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією, у разі відсторонення розпорядника майна або керуючого реструктуризацією, визначеного Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою, від виконання повноважень, керуючий санацією, керуючий реалізацією та ліквідатор призначаються господарським судом за клопотанням комітету кредиторів.
Арбітражний керуючий може бути відсторонений господарським судом від виконання повноважень розпорядника майна, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора, керуючого реалізацією за його заявою.
Відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень здійснюється господарським судом за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою у разі: 1) невиконання або неналежного виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого; 2) зловживання правами арбітражного керуючого; 3) подання до суду неправдивих відомостей; 4) відмови арбітражному керуючому в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску; 5) припинення діяльності арбітражного керуючого; 6) наявності конфлікту інтересів.
Комітет кредиторів має право в будь-який час звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень незалежно від наявності підстав.
За наявності підстав для відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень або за клопотанням комітету кредиторів господарський суд протягом 14 днів постановляє ухвалу про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень.
Статтею 48 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що під час проведення процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, утворений відповідно до цього Кодексу.
До компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про, зокрема звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого, припинення повноважень арбітражного керуючого та про призначення іншого арбітражного керуючого.
Рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість голосів кредиторів, присутніх на зборах (комітеті) кредиторів.
Відтак, положеннями Кодексу України з процедур банкрутства передбачено право комітету кредиторів в будь-який час звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень незалежно від наявності підстав, а також призначення арбітражного керуючого, припинення повноважень арбітражного керуючого та про призначення іншого арбітражного керуючого.
Так, 15.02.2021 ТОВ «ФК «Паріс» було направлено арбітражному керуючому Котлову В.В. заяву про скликання комітету кредиторів, яка була направлена на адресу арбітражного керуючого засобами поштового та електронного зв'язку (30 аркуш матеріалів оскарження ухвали). Однак, така вимога була залишена арбітражним керуючим без належного реагування та засідання комітету кредиторів у визначений Кодексом України з процедур банкрутства строк скликано не було.
У відповідності до приписів ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства у разі якщо арбітражний керуючий не скликає збори кредиторів, комітет кредиторів чи інші кредитори, які ініціюють скликання зборів кредиторів, мають право скликати збори кредиторів самостійно.
З огляду на наведене, ТОВ «ФК «Паріс» самостійно ініціювало скликання засідання комітету кредиторів на 12.03.2021, про що було повідомлено кредиторів та арбітражного керуючого Котлова В.В.
12.03.2021 комітетом кредиторів прийнято рішення звернутись до Господарського суду Одеської області з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого Котлова В.В. від виконання повноважень ліквідатора ТОВ „Флоріда Інжиніринг”, звернутись до Господарського суду Одеської області з клопотанням про призначення ліквідатором ТОВ „Флоріда Інжиніринг” арбітражного керуючого Демчана О.І.
Рішення прийнято більшістю голосів, а саме кредитором ТОВ «ФК «Паріс», якому належить 98,62 % голосів в комітеті кредиторів.
ТОВ «ФК «Паріс» подано до суду першої інстанції відповідне клопотання про відсторонення арбітражного керуючого Котлова В.В. від виконання повноважень ліквідатора боржника та призначення нового, а саме арбітражного керуючого Демчана О.І.
Відтак, наявними матеріалами справи підтверджується, що комітет кредиторів скористався своїм правом, передбаченим ст.ст. 28, 48 Кодексу України з процедур банкрутства та звернувся до суду першої інстанції із клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого Котлова В.В. та запропонував призначити ліквідатором боржника арбітражного керуючого Демчана О.І.
При цьому, колегія суддів відзначає, що законодавець не визначає обов'язку комітету кредиторів мотивувати своє рішення щодо відсторонення арбітражного керуючого та наведення підстав, які перебували прийняттю такого рішення.
Разом з цим, в обґрунтування клопотання про відсторонення арбітражного керуючого Котлова В.В. кредитор, серед іншого, зазначив, що арбітражний керуючий не виконує належним чином повноваження ліквідатора боржника, а саме всупереч вимогам діючого законодавства України, майнові права, які є забезпеченням грошових вимог ТОВ «ФК «Паріс», до складу ліквідаційної маси не включено. Щодо неправомірності таких дій зроблено висновок Південно-західним апеляційним господарським судом у постанові від 09.09.2020, яку залишено без змін постановою Верховного Суду від 10.12.2020. За твердженням кредитора, після скасування судового рішення про припинення банкрута, ліквідатором Котловим В.В. не було здійснено заходів щодо скасування записів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення боржника, а також заходи щодо оцінки та продажу майна банкрута, хоча з моменту скасування ухвали суду першої інстанції про затвердження ліквідаційного балансу та припинення боржника пройшло шість місяців.
Колегія суддів відзначає, що статтею 61 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; аналізує фінансовий стан банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, які звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Кодексом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових актів підлягають обов'язковому зберіганню; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства; у разі провадження банкрутом діяльності, пов'язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу; веде реєстр вимог кредиторів; подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", інформацію до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; здійснює дії щодо скасування реєстрації випуску акцій, передбачені законодавством, якщо організаційно-правовою формою юридичної особи - банкрута є акціонерне товариство; здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
Відтак, чинне законодавство, яке регулює провадження у справі про банкрутство наділяє ліквідатора як певними правами, так й обов'язками. При цьому, ліквідатор у справі про банкрутство має самостійний статус як особа, що за рішенням суду зобов'язана належним чином виконувати свої повноваження в ході ліквідаційної процедури, зокрема ті, що направлені на формування ліквідаційної маси боржника та задоволення вимог кредиторів.
При реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів. Крім того, дії арбітражного керуючого мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою до інтересів інших учасників провадження у справі про банкрутство, виходячи з основоположних засад цивільного законодавства (пункт 6 ст. 3 Цивільного кодексу України). Відповідна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 07.03.2018 у справі №24/5005/10848/2012.
Так, ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.09.2018 по справі №916/95/18 затверджено звіт ліквідатора Котлова В.В., затверджено ліквідаційний баланс ТОВ “Флоріда-Інжиніринг”, припинено юридичну особу ТОВ “Флоріда-Інжиніринг”, провадження у справі закрито.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.11.2018 ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.09.2018 по справі №916/95/18 - скасовано, направлено справу №916/95/18 до Господарського суду Одеської області для подальшого розгляду.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази подання до податкових органів, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування звітів за останній звітний період та доказів проведення контролюючим органом позапланової перевірки, що свідчить про порушення вимог статті 111 ЦК України. Також, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про подання ліквідатором ТОВ “Флоріда Інжиніринг” проміжного ліквідаційного балансу до податкових органів.
Крім того, колегія суддів зазначила, що відповідно до Витягу з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що боржник первісно був зареєстрований Святошинською районною у місті Києві державною адміністрацією. Проте, в матеріалах справи відсутні докази звернення до податкових органів та інших державних органів за місцем первинної реєстрації з метою отримання інформації щодо діяльності товариства на наявності у нього матеріальних та нематеріальних активів.
Також, суд апеляційної інстанції зазначив, що судом першої інстанції не було з'ясовано, якими належними та допустимими доказами підтверджується закриття боржником всіх рахунків в банках, оскільки докази звернення ліквідатора ТОВ “Флоріда Інжиніринг” до ДПІ для отримання довідки з переліком всіх рахунків юридичної особи боржника та відомостей про їх закриття до заяви про порушення провадження у справі не додано.
В подальшому, ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.04.2020 затверджено звіт ліквідатора ТОВ “Флоріда “Інжиніринг” Котлова В.В. та ліквідаційний баланс, припинено юридичну особу - ТОВ “Флоріда “Інжиніринг” та закрито провадження у справі №916/95/18.
Втім, постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.09.2020, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 10.12.2020, ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.04.2020 скасовано, справу №916/95/18 передано на розгляд Господарського суду Одеської області для продовження розгляду.
При цьому, суд апеляційної інстанцій, з яким погодився Верховний Суд дійшов висновку про неповноту вчинених ліквідатором дій у ліквідаційній процедурі боржника, недотримання ним вимог закону при формуванні ліквідаційної маси боржника та про передчасність рішення місцевого суду щодо доведення підстав для затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу боржника, для припинення юридичної особи боржника та для закриття провадження у справі про банкрутство.
Відтак, наведені кредитором ТОВ «ФК «Паріс» у клопотанні підстави для відсторонення арбітражного керуючого Котлова В.В. від виконання повноважень ліквідатора боржника знайшли своє підтвердження.
Судова колегія також відзначає, що наявні матеріали справи містять заяву арбітражного керуючого Демчана О.І. про участь у справі про банкрутство.
Враховуючи наведене колегія суддів вважає клопотання ТОВ «ФК «Паріс» про відсторонення арбітражного керуючого та призначення нового ліквідатора боржника обґрунтованим та таким, що узгоджується із приписами чинного законодавства, які визначають право комітету кредиторів в будь-який час звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень.
З огляду на наведене колегія вважає, що не зважаючи на відсутність висновків суду першої інстанції щодо неналежного виконання арбітражним керуючим Котловим В.В. своїх обов'язків, оскаржуване рішення про відсторонення арбітражного керуючого та призначення нового є правильним.
З приводу посилання апелянтів на те, що їх не було повідомлено про проведення 12.03.2021 засідання комітету кредиторів, колегія суддів зазначає таке.
Наявними матеріалами оскарження ухвали підтверджується, та не заперечується апелянтом ПАТ “Страхова компанія “АКВ Гарант”, що йому було надіслано запрошення на засідання комітету кредиторів у відповідності до рекомендованого повідомлення №0500367036675 за адресою просп. Перемоги, 67, м. Київ. Слід відзначити, що зазначена адреса вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Також, у відповідності до списку згрупованих відправлень та описів вкладення (125 аркуш матеріалів оскарження ухвали) запрошення на засідання комітету кредиторів було надіслано ТОВ «Тонус Плюс» та арбітражному керуючому Котлову В.В. (29 аркуш матеріалів оскарження ухвали). При цьому, колегія суддів зазначає, що вручення/невручення такого листа, його повернення за зворотною адресою віддаленням поштового зв'язку не залежить від волі відправника та знаходиться поза межами його контролю.
Щодо тверджень апелянта ПАТ “Страхова компанія “АКВ Гарант” про проведення засідання комітету кредиторів не за місцем знаходження боржника, судова колегія зазначає, що у відповідності до відомостей, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцемзнаходження боржника вказано місто Одеса, вул. Коблевська, будинок 37, квартира 21. У запрошенні на засідання комітету кредиторів вказано саме дану адресу в якості місця проведення зборів (28 аркуш матеріалів оскарження ухвали).
Однак, у відповідності до змісту протоколу №1 засідання комітету кредиторів від 12.03.2021, місцем проведення визначено місто Одеса, вул. Коблевська, будинок 37.
В той же час згідно з поясненнями ТОВ «ФК «Паріс» на виклик представника ТОВ «ФК «Паріс» перед проведенням засідання комітету кредиторів, двері зазначеної квартири ніхто не відчинив, тому засідання проводилось біля житлового будинку 37 по вулиці Коблевській у м. Одеса про що і зазначено в протоколі засідання комітету кредиторів.
Колегія суддів зазначає, що з огляду на наведені обставини, жодних об'єктивних перешкод щодо участі учасників справи у засіданні комітету кредиторів створено не було. До того ж, у запрошенні на засідання комітету кредиторів вказано засоби зв'язку особи, яка ініціювала скликання комітету кредиторів.
Не заслуговують на увагу й твердження ПАТ “Страхова компанія “АКВ Гарант” з приводу того, що за усталеною практикою, комітет кредиторів разом з рішенням звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого приймає рішення уповноважити певного кредитора звернутися від імені комітету кредиторів з таким клопотанням, оскільки такі висновки скаржника не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке не висуває таких додаткових вимог до клопотання про відсторонення арбітражного керуючого.
Щодо посилання апелянтів на те, що комітет кредиторів боржника не був сформований, а тому був нелегітимним судова колегія зазначає таке.
У відповідності до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно з ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, який набув чинності 21 жовтня 2019, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
У відповідності до ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника.
Відповідно до ч. 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Тобто, перехід від регулювання передбаченого Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до регулювання передбаченого КУзПБ здійснюється негайно (безпосередня дія як спосіб дії в часі нормативно-правових актів) шляхом здійснення подальшого розгляду справи про банкрутство відповідно до положень Кодексу.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.11.2019 у справі №924/159/14, від 11.08.2020 у справі №904/3457/19, від 27.08.2020 року у справі №904/4928/17.
З викладеного вбачається, що з дня введення в дію даного Кодексу провадження у справі №916/95/18 про банкрутство ПАТ "Херсонський суднобудівний завод" здійснюється за правилами останнього.
Частиною 6 ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що на час дії процедур банкрутства збори кредиторів обирають комітет кредиторів у складі не більше ніж сім осіб. Вибори комітету кредиторів проводяться відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх на зборах кредиторів, визначених відповідно до частини четвертої цієї статті. Кредитор, який має 25 і більше відсотків голосів, автоматично включається до складу комітету кредиторів. Якщо загальна кількість кредиторів не перевищує сім осіб, усі кредитори автоматично включаються до складу комітету кредиторів. Під час проведення процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, утворений відповідно до цього Кодексу.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.08.2018 визнано вимоги ПАТ "Страхова компанія"АКВ Гарант" до боржника в сумі 1 027 606,20 грн, вимоги ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Київ" в сумі 1 090 598,34 грн та вимоги ТОВ "Тонус плюс" в сумі 3 600 000,00 грн.
Постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 14.11.2018 ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.08.2018 у справі №916/95/18 в частині розгляду кредиторських вимог ПАТ „Акціонерний Комерційний Банк „Київ” - змінено та викладено пункт 2 резолютивної частини в наступній редакції: визнати вимоги ПАТ „Акціонерний Комерційний Банк „Київ” до ТОВ „Флоріда Інжиніринг” в сумі 529 184 282,01 грн, з яких: 197 682 000,00 грн забезпечені заставою майна боржника.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.01.2020 замінено ПАТ „Акціонерний Комерційний Банк „Київ” на ТОВ „Фінансова Компанія „Паріс” у справі №916/95/18 про банкрутство ТОВ „Флоріда Інжиніринг”.
Відтак, з урахуванням наведених приписів ч. 6 ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства, та враховуючи загальну кількістю кредиторів боржника у кількості трьох осіб, усіх кредиторів, а саме ПАТ "Страхова компанія"АКВ Гарант", ТОВ "Тонус плюс" та ТОВ „Фінансова Компанія „Паріс” автоматично включено до складу комітету кредиторів.
При цьому, з огляду на розмір визнаних судом грошових вимог до боржника, ТОВ „Фінансова Компанія „Паріс” має більшість голосів під час голосування на засіданні комітету кредиторів.
Також не приймаються колегією суддів до уваги й твердження ПАТ «СК «АКВ «Гарант» з приводу ігнорування судом першої інстанції клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю прибуття представника у судове засідання до міста Одеса, в тому числі через суворі карантинні заходи як в м.Києві так і м.Одеса встановлені Державною комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.
Так, за приписами ст. 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.
Статтею 202 ГПК України визначено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, а неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи у судовому засіданні.
За приписами статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Суд неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Шульга проти України").
Національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Скордіно проти Італії"). Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов'язків упродовж відповідного терміну (рішення ЄСПЛ у справах "Скордіно проти Італії", "Сюрмелі проти Німеччини").
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020 року "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" у чинній редакції, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 року №343 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та відповідно до підпункту 8 пункту 2 постанови дозволена діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів та психологів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 року №392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" запроваджено послаблення протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови, на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією. Зокрема, дозволено з 22.05.2020 року регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні; з 25.05.2020 року перевезення пасажирів метрополітенами.
Наведене свідчить про усунення перешкод у реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав.
Також, за приписами ст. 197 ГПК України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" або Державною судовою адміністрацією України.
Відтак, учасники справи не позбавлені можливості скористатися своїм правом передбаченим ст. 197 ГПК України та взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Однак, своїм правом на участь у судовому засідання у суді першої інстанції в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів ПАТ «СК «АКВ «Гарант» не скористалося.
ПАТ «СК «АКВ «Гарант» лише формально послався на введення додаткових карантинних обмежень та встановлення червоного рівня епідемічної небезпеки, однак не обґрунтував, яким чином запровадження цих заходів позбавило його можливості чи будь-яким чином утруднило забезпечення участі представника у судовому засіданні суду першої інстанції, зважаючи на те, що 02.04.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким стаття 197 Господарського процесуального кодексу України була доповнена частиною четвертою, згідно з якою під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Слід також наголосити, що за приписами ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства за наявності підстав для відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень або за клопотанням комітету кредиторів господарський суд протягом 14 днів постановляє ухвалу про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень.
Отже, законодавець обмежив строк протягом якого судом першої інстанції має були вирішено питання щодо відсторонення арбітражного керуючого за клопотанням комітету кредиторів. При цьому, жодних виключень щодо продовження таких строків Кодекс не містить.
З приводу клопотання ТОВ «ФК «Паріс» в якому товариство просить закрити провадження по справі за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Котлова Володимира Вікторовича на ухвалу Господарського суду Одеської області від 01.04.2021 по справі №916/95/18, судова колегія зазначає таке.
В обґрунтування названого клопотання ТОВ «ФК «Паріс» зазначає, що відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 10.06.2021 №2093/5 до арбітражного керуючого Котлова Володимира Вікторовича було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого та анульовано свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 23.05.2013 №977.
ТОВ «ФК «Паріс» вважає, що з огляду на те, що положеннями ГПК України та Кодексу України з процедур банкрутства не визначено наслідків припинення діяльності арбітражного керуючого у разі подання останнім апеляційної скарги до моменту такого припинення, у даному випадку необхідно застосувати аналогію закону та закрити провадження за апеляційною скаргою відповідно до приписів п.6 ч.1 ст. 231 ГПК України.
За приписами ст. 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо: 1) після відкриття апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги; 2) після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати; 3) після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Відтак, законодавцем визначено вичерпний перелік підстав для закриття провадження у справі.
Однак, у даному випадку відсутня жодна з підстав для закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Котлова Володимира Вікторовича на ухвалу Господарського суду Одеської області від 01.04.2021.
Колегія суддів також не вбачає підстав для застосування п.6 ч.1 ст. 231 ГПК України, на яку посилається ТОВ «ФК «Паріс» у своєму клопотанні, оскільки рішення щодо позбавлення арбітражного керуючого Котлова Володимира Вікторовича права на здійснення діяльності арбітражного керуючого та анулювання свідоцтва про право на зайняття діяльністю арбітражного керуючого було прийнято 10.06.2021 про що свідчить наказ Міністерства юстиції України №2093/5. В той же час, станом на час звернення із апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Одеської області від 01.04.2021, а саме 29.04.2021, відомості щодо позбавлення арбітражного керуючого Котлова Володимира Вікторовича права на здійснення діяльності арбітражного керуючого та анулювання свідоцтва про право на зайняття діяльністю арбітражного керуючого були відсутні. А тому, станом на час звернення з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Одеської області від 01.04.2021, арбітражний керуючий Котлов Володимир Вікторович мав відповідні повноваження на вчинення таких дій.
З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку щодо відхилення клопотання ТОВ «ФК «Паріс» про закриття провадження по справі за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Котлова В.В.
Згідно з статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Тому інші доводи скаржників, що викладені в апеляційних скаргах, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відтак, колегія суддів вважає, що наведені скаржниками порушення допущені судом першої інстанції не знайшли свого підтвердження, а тому підстави для скасування ухвали Господарського суду Одеської області від 01.04.2021 відсутні, що зумовлює залишення апеляційних скарг без задоволення, а оскаржуваної ухвали без змін.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Клопотання ТОВ „Фінансова Компанія „Паріс” про закриття провадження по справі за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Котлова В.В. відхилити.
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 01.04.2021 у справі №916/95/18 залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.
Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
Повний текст постанови складено та підписано 29.06.2021.
Головуючий суддя Аленін О.Ю.
Суддя Богатир К.В.
Суддя Лавриненко Л.В.