79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"22" червня 2021 р. Справа №914/104/21
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого судді - О.Л. Мирутенко
суддів - Н.М. Кравчук
- О.С. Скрипчук
секретаря судового засідання: К. Кострик
Розглянувши апеляційну скаргу в порядку письмового провадження АТ “НАК “Нафтогаз України”
на рішення Господарського суду Львівської області від 03.03.2021
у справі №914/104/21
за позовом: АТ “НАК “Нафтогаз України”
до: КП “Бродитеплоенерго”
про: стягнення 22 132,28 грн
Рішенням Господарського суду Львівської області від 03.03.2021, суддя Рим Т.Я., позов АТ “НАК “Нафтогаз України” було задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства "Бродитеплоенерго" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 14682 грн 96 коп. пені, 3633 грн 19 коп. - 3 % річних, 3274 грн 28 коп. інфляційних втрат та 2050 грн 54 коп. відшкодування витрат на сплату судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
З даним рішенням не погодилося АТ “НАК “Нафтогаз України” і оскаржило його в апеляційному порядку в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 541,85 грн збитків, оскільки вважає, що воно в цій частині винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 9, 11, 611, 623 ЦК України, ст.ст. 4,12 Закону України «Про ринок природного газу», пункт 1 розділу VІ Правил постачання природного газу.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Західного апеляційного господарського суду від 30.03.2021 справу №914/104/21 було передано на розгляд колегії суддів у складі: Мирутенко О.Л. - головуючий суддя, Кравчук Н.М., Скрипчук О.С.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 06.04.2021 було відкрито апеляційне провадження в даній справі в порядку письмового провадження.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 22.04.2021 було призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження на 22.06.2021.
За приписами ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 03.03.2021 у справі №914/104/21 - без змін, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, АТ “НАК “Нафтогаз України” звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до КП «Бродитеплоенерго» про стягнення 22132,28 грн.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що відповідач у порушення умов пункту 6.1 договору № 6580/18-КП-21 від 10.10.2018 (в редакції додаткової угоди від 23.11.2018 № 4 - пункту 5.1) несвоєчасно здійснював оплату за переданий газ. Зазначене стало підставою для нарахування 14682,96 грн пені, 3274,28 грн інфляційних збитків, 3633,19 грн - 3 % річних. Крім того, відповідач порушив умови пункту 2.1 Договору, що є підставою для нарахування збитків на підставі 3.13 та 5.7 укладеного до говору, а також пункту 1 розділу VIІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2496 (надалі - ПППГ). Розмір нарахованих збитків становить 541,85 гривень.
Судами обох інстанцій встановлено, що позивач та відповідач уклали договір постачання природного газу №6580/18-КП-21 від 10.10.2018 (далі - договір від 10.10.2018) (а.с. 21-30). Згідно з пунктом 1.1 договору від 10.10.2018 постачальник зобов'язується поставити споживачеві у 2018 році природний газ, а споживач зобов'язується оплатити його на умовах цього договору.
Сторони уклали низку додаткових угод до договору від 10.10.2018, зокрема:
№ 1 від 22.10.2018 (а.с. 32).
№ 2 від 27.10.2018 (а.с. 33).
№ 3 від 01.11.2018 (а.с. 34-35).
№ 4 від 23.11.2018 (а.с. 36-44), згідно з якою договір від 10.10.2018 викладено у новій редакції. Згідно з пунктом 11.2 договору від 10.10.2018 (в новій редакції) пункти 2.3, 3.2.2, 4.4.2, 3.8.2, абз.2) підп. 3.9.2 пункту 3.9, пункти 3.13, 5.7, абз. 5 підп. 6.2, підп. 8 пункту 6.2, підпункт 4 пункту 6.3, абз. 3 підп. 2 пункту 6.4 цього договору застосовуються з дня, зазначеного в повідомленні постачальника, яке направляється на електронну адресу споживача, зазначену в пункті 12 цього договору та розміщується на офіційному сайті постачальника.
№ 5 від 14.03.2019 (а.с. 45).
№ 6 від 20.03.2019 (а.с. 46).
№ 7 від 25.03.2019 (а.с. 47).
Позивач надіслав відповідачеві повідомлення від 21.02.2019 про те, що пункти 2.3, 3.2.2, 4.4.2, 3.8.2, абз.2) підп. 3.9.2 пункту 3.9, пункти 3.13, 5.7, абз. 5 підп. 6.2, підп. 8 пункту 6.2, підпункт 4 пункту 6.3, абз. 3 підп. 2 пункту 6.4 договору від 10.10.2018 (у новій редакції) застосовуються з 01.03.2019 (а.с. 31). В судовому засіданні 03.03.21 представник відповідача підтвердив отримання цього повідомлення.
Позивач поставив відповідачеві газ вартістю 335480,35 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, зокрема: від 31.10.2018 на суму 9260,92 грн (а.с. 48), від 30.11.2018 на суму 64642,28 грн (а.с. 49), від 31.12.2018 на суму 66565,32 грн (а.с. 50), від 31.01.2019 на суму 64642,28 грн (а.с. 51), від 28.02.2019 на суму 59628,94 грн (а.с. 52), від 31.03.2019 на суму 56486,23 грн (обсяг поставленого газу - 7549 куб. м) (а.с. 53), від 30.04.2019 на суму 14254,38 грн (обсяг поставленого газу - 1905 куб. м) (а.с. 54).
Відповідач сплатив позивачеві 335'480,35 грн поставленого газу у такі строки:
03.01.2019 - 73903,20 грн (а.с. 101).
20.02.2019 - 31207,60 грн (а.с. 104).
25.02.2019 - 100000,00 грн (а.с. 107).
18.03.2019 - 59628,94 грн (а.с. 110).
11.12.2020 - 70740,61 грн (а.с. 172).
Між позивачем та відповідачем відбувалося листування стосовно оплати завданих збитків.
Позивач надсилав відповідачеві акт-претензію від 16.05.2019 №26942-19 на суму 2241,19 грн збитків (а.с. 57-62), акт-претензію від 12.06.2019 №26-2068-19 на суму 4177,17 грн збитків (а.с. 70-75), листи від 20.11.2019 №26-3705-19 та від 20.11.2019 №26-3706-19 на суму 541,85 грн збитків (а.с. 83-88).
Заперечуючи можливість нарахування збитків, відповідач надсилав позивачеві листи від 04.06.2019 №187 (а.с. 63-69), від 26.06.2019 №209 (а.с. 76-82), від 02.12.2019 №348 (а.с. 89-93).
Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеного Договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України. Частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до пункту 6.1 Договору від 10.10.2018 (аналогічним за змістом є пункт 5.1 нової редакції цього договору) оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Відповідно до статей 1, 2 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір такої пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідно до пункту 8.2 договору від 10.10.2018 (аналогічним за змістом є пункт 5.1 нової редакції цього договору) у разі прострочення споживачем оплати…, він зобов'язується сплатити постачальнику…пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Перевіривши розрахунок пені позивача, суд першої інстанції обгрунтовано погодився з визначеною позивачем сумою. В суді першої інстанції представник відповідача також погодився з правильністю проведених розрахунків. Таким чином, до стягнення підлягає 14682,96 грн пені.
Згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Аналогічне положення міститься й у частині 3 статті 551 Цивільного кодексу України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
В суді першої інстанції представник відповідача зазначив, що єдиною підставою для зменшення розміру пені є факт погашення основного богу. Відповідач не надав суду доказів скрутного матеріального становища, жодних інших доказів, що були б підставою для зменшення розміру пені. Сама обставина погашення основного боргу не може бути підставою для нівелювання такого способу забезпечення виконання зобов'язань, як сплата неустойки. З огляду на вказане, суд першої інстанції обгрунтовано не вбачав підстав для зменшення розміру пені.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд першої інстанції обгрунтовано погодився з правильністю розрахунку 3% річних та інфляційних втрат. В суді першої інстанції представник відповідача також погодився з правильністю проведених розрахунків. Таким чином, до стягнення підлягає 3633,19 грн - 3 % річних, та 3274,28 грн інфляційних втрат.
Згідно з положеннями статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є … доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому чи більшому розмірі.
Відповідно до частини 5 статті 225 Господарського кодексу України сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків порушення зобов'язання сторонами.
Положеннями пункту 3.13 договору від 10.10.2018 (в новій редакції) якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використаного споживачем природного газу більше ніж на 5% відрізняється від замовленого обсягу газу на відповідний період (зазначений у пункті 2.1 цього договору), споживач зобов'язаний відшкодувати постачальнику збитки у порядку, визначеному пунктом 5.7 цього договору. При цьому, розмір збитків визначається наступним чином: якщо фактичний об'єм (обсяг) використання природного газу буде менший від замовленого обсягу природного газу, споживач зобов'язаний відшкодувати постачальнику збитки у розмірі подвійної облікової ставки БУ від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний розрахунковий період.
Так, додатковою угодою №6 до договору від 10.10.2018 внесено зміни до пункту 2.1 договору та погоджено, серед іншого, що замовлений споживачем обсяг газу у березні 2019 року становить 8381 куб, а у квітні 2019 року - 3500 куб.
У березні 2019 року відповідач спожив 7549 кубів газу, а у квітні 2019 року - 1905 кубів. Отже, відповідач використав менший обсяг газу, аніж замовляв.
Разом з тим, погодження сторонами в договорі порядку визначення розміру збитків не нівелює обов'язку кредитора довести повний склад цивільного правопорушення як підстави для застосування такої форми майнової відповідності, як відшкодування збитків. У зв'язку з цим кредитор повинен був довести: (1) протиправність поведінки (порушення умов договору), (2) наявність збитку; (3) причинний зв'язок; (4) вину.
Суд першої інстанції правомірно звернув увагу, що закон надає сторонам можливість визначити лише розмір збитків. Спрощення правил визначення розміру збитків не усуває застосування правил про підстави застосування такого заходу відповідальності. Тобто позивач повинен довести, що порушення боржником зобов'язання завдало йому збитків у вигляді упущеної вигоди.
Матеріали справи не містять доказів того, що позивач у справі зазнав збитків, що свідчить про відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення. Ні в заявах по суті справи, ні в ході судового засідання 03.03.2021 в суді першої інстанції представник позивача не обґрунтував, якого саме виду збитків зазнав його довіритель (реальних чи упущеної вигоди). Зазначене є самостійною підставою для відмови в задоволенні вимог про стягнення 541,85 грн збитків.
За таких обставин справи, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позов АТ “НАК “Нафтогаз України” слід задовольнити частково. Стягнути з Комунального підприємства "Бродитеплоенерго" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 14682 грн 96 коп. пені, 3633 грн 19 коп. - 3 % річних, 3274 грн 28 коп. інфляційних втрат та 2050 грн 54 коп. відшкодування витрат на сплату судового збору. В задоволенні решти позовних вимог - 541,85 грн збитків, слід відмовити.
Що ж стосується твердження апелянта про порушення судом першої інстанції норм ст.ст. 9, 11, 611, 623 ЦК України, ст.ст. 4,12 Закону України «Про ринок природного газу», пункт 1 розділу VІ Правил постачання природного газу, то колегія суддів їх відхиляє як безпідставні та такі, що спростовані матеріалами справи.
З огляду на викладене, колегія Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 03.03.2021 року у справі №914/104/21 винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України Західний апеляційний господарський суд
Постановив:
Рішення Господарського суду Львівської області від 03.03.2021 року у справі №914/104/21 залишити без змін.
Апеляційну скаргу АТ “НАК “Нафтогаз України” залишити без задоволення.
Головуючий суддя О.Л. Мирутенко
Судді: Н.М. Кравчук
О.С. Скрипчук
“Повний текст постанови виготовлено 25.06.2021”