печерський районний суд міста києва
Справа № 686/22381/20-ц
"22" червня 2021 р. Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Литвинової І. В.,
при секретарі судових засідань Орел А. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про ухвалення додаткового рішення стосовно розподілу судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс», третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
У провадженні суду перебувала вказана цивільна справа.
16 березня 2021 року від відповідача на електронну пошту суду надійшли заперечення на заяву позивача про здійснення розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу
Власне заява позивача про здійснення розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, у розмірі 4 500, 00 грн, які сплачені адвокату за надання правничої допомоги, відповідно до договору про надання правничої (правової) допомоги від 22 червня 2020 року № 18-06/20, до суду надійшла засобами поштового зв'язку 19 березня 2021 року. Заявник вказав, що рішення суду було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень 09 березня 2021 року, тому він не пропустив строк подання клопотання про ухвалення додаткового рішення після постановлення рішення суду 23 лютого 2021 року.
Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Судом встановлено, що ухвалою судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області відкрито провадження у справі у спрощеному порядку з викликом сторін та інших учасників у судове засідання /а. с. 32/.
Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва від 11 листопада 2020 року прийнято справу до свого провадження без зміни порядку розгляду справи /а. с. 45-46/.
23 лютого 2021 року від представника позивача на електронну пошту суду надійшла заява виключно про розгляд справи за наявними документами без участі позивача та його представника /а. с. 56, 57, 58/.
Як вбачається з матеріалів справи, у судове засідання 23 лютого 2021 року сторони і третя особа не з'явилися, окрім вказаних, інші заяви по суті або з процесуальних питань не надходили до суду, у тому числі не була подана стороною позивача заява про подання доказів розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або заява про їх подання протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Суд погоджується з доводами сторони відповідача, викладеними у запереченнях на заяву позивача, що законом передбачено відлік строку п'яти днів на подання доказів, які підтверджують витрати на правничу допомогу, з дня ухвалення судове рішення, а не з дня, коли стороні стало відомо про нього.
Частиною першою статті 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Вказана норма пов'язує можливість поновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини пропуску відповідного строку. Заявник повинен обґрунтувати поважність причини пропуску строку, в разі необхідності - з поданням відповідних доказів.
Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від особи, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків.
Отже, встановлений порядок подання стороною доказів понесення судових витрат відліковується з моменту ухвалення судом відповідного судового рішення, за умови подання стороною заяви про покладення судових витрат на іншу сторону, а не з моменту отримання стороною повного тексту ухвали.
Так, встановлено, що лише 10 березня 2021 року такі докази були направлені до суду засобами поштового зв'язку, тобто поза межами встановленого законом строку, і позивачем не зазначено (не наведені) поважні причини його пропуску.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Європейський суд зазначає, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави (рішення у справі «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року, рішення у справі «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року).
У відповідності до приписів статті 126 та абзацу третього частини восьмої статті 141 Кодексу, у разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
За таких обставин, у зв'язку із неподанням позивачем відповідних доказів протягом встановленого строку та тим, що не було наведено поважних причин пропуску, суд залишає клопотання про ухвалення додаткового рішення щодо питання судових витрат на професійну правничу допомогу без розгляду.
Керуючись ст.ст. 1-19, 126, 127, 137-141, 263-265, 268, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Залишити заяву про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу без розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення.
Суддя І. В. Литвинова