печерський районний суд міста києва
Справа № 757/23974/21-к
11 червня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноваженої особи Головного слідчого управління Національної поліції України щодо неповернення тимчасово вилученого майна, -
До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноваженої особи Головного слідчого управління Національної поліції України щодо неповернення тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №1202000000000232 від 11.03.2020 року.
В обґрунтування доводів скарги зазначає, що 24.04.2021 року на підставі ухвали слідчого судді Печерського суду м. Києва від 08.04.2021 року, справа №757/18538/21-к, було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 в квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було вилучено майно, в тому числі: мобільний телефон марки Iphone 11 PRO, IMEI НОМЕР_1 , сім-карту мобільного оператора зв'язку, абонентський номер НОМЕР_2 , та в подальшому арешт на майно не було накладено, а відтак тимчасово вилучене майно підлягає поверненню.
Адвокат ОСОБА_3 судове засідання не з'явився, про день та час розгляду скарги був повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд справи у його відсутність.
Слідчий ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, продав до суду заперечення, просив відмовити у задоволенні скарги, оскільки дозвіл на вилучення вказаного майна, надавався ухвалою про дозвіл на проведення обшуку.
За таких обставин, слідчий суддя розглянув скаргу у відсутність заявника на підставі ст. 26 КПК України та у відсутність слідчого на підставі ч. 3 ст. 306 КПК України.
Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги, приходить до наступних висновків.
Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №1202000000000232 від 11.03.2020 року.
24.04.2021 року на підставі ухвали слідчого судді Печерського суду м. Києва від 08.04.2021 року, справа №757/18538/21-к, було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 в квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 .
У вказаній ухвалі слідчим суддею визначений конкретний перелік майна, яке підлягало відшуканню та вилученню.
Згідно протоколу обшуку від 24.04.2021 року було вилучено майно, в тому числі: мобільний телефон марки Iphone 11 PRO, IMEI НОМЕР_1 , сім-карту мобільного оператора зв'язку, абонентський номер НОМЕР_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
Згідно положень ч. ч. 8, 9 ст. 236 КПК України, особи, у присутності яких здійснюється обшук, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу обшуку. Другий примірник протоколу обшуку разом із доданим до нього описом вилучених документів та тимчасово вилучених речей (за наявності) вручається особі, у якої проведено обшук, а в разі її відсутності - повнолітньому членові її сім'ї або його представникові.
Згідно зі ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржено неповернення тимчасово вилученого майна, згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які слідчий, прокурор зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.
Відповідно до ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Статтею 169 КПК України передбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 цього Кодексу; у разі скасування арешту.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Подаючи скаргу, особа, яка її подала посилається на те, що на вилучене 27.02.2020 року під час обшуку майно арешт накладено не було, проте жодних документів на підтвердження цього до суду не надано.
Окрім цього заявником не надано жодних документів, які підтверджують право приватної власності ОСОБА_4 на майно, а саме: мобільний телефон марки Iphone 11 PRO, IMEI НОМЕР_1 , сім-карту мобільного оператора зв'язку, абонентський номер НОМЕР_2 , що було вилучено під час обшуку.
Слідчим суддею, встановлено, що ухвалою слідчого судді Печерського суду м. Києва від 24.04.2021 року, справа №757/18538/21-к, якою надано дозвіл на проведення обшуку, прямо вказано майно, зокрема мобільні термінали та сім карти, що підлягає вилученню, який у скарзі адвокат ОСОБА_3 просить слідчого суддю повернути.
На підставі викладеного, враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку, що вилучене під час обшуку майно не є тимчасово вилученим у розумінні ч. 7 ст. 236 КПК України, а відтак скарга не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 169-170, 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноваженої особи Головного слідчого управління Національної поліції України щодо неповернення тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №1202000000000232 від 11.03.2020 року - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1