печерський районний суд міста києва
Справа № 757/25335/21-к
04 червня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 на рішення слідчого,
До Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 , яка передана слідчому судді 14.05.2021, на рішення слідчого першого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 про відмову у задоволенні клопотання від 25.03.2021 року про надання на ознайомлення матеріалів кримінального провадження.
В обґрунтування доводів скарги адвокат посилається на те, що він звернувся до слідчого з клопотанням від 25.03.2021 про надання для ознайомлення матеріалів кримінального провадження №42014000000001048. Проте своєю постановою від 30.04.2021слідчий відмовив у задоволенні вказаного клопотання, про що виніс постанову, яку особа, що подала скаргу вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню як наслідок її незаконності та необґрунтованості та просить зобов'язати слідчого вчинити дії вказані в клопотанні.
Адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні скаргу підтримав посилаючись на викладені в ній доводи, просив скаргу задовольнити в повному обсязі, зазначивши, що оскаржувана постанова, щодо відмови в задоволенні клопотання безпосередньо суперечить закону та порушує право ОСОБА_5 на захист, а тому просив оскаржувану постанову скасувати в повному обсязі.
Слідчий ОСОБА_4 у судовому засіданні щодо вимог означених у скарзі заперечував, вказав, що оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою.
Вивчивши скаргу, заслухавши позицію учасників розгляду щодо вимог скарги, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Статтею 303 КПК України, а саме частиною 1 цієї статті пунктом 7, законодавцем передбачено оскарження у суді рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником; пунктом 11 передбачено оскарження у суді відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
З аналізу вказаної норми кримінального процесуального законодавства вбачається, що оскарженню підлягає постанова про відмову у задоволенні клопотання щодо проведення слідчих (процесуальних) дій, або відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу проте зі змісту постанови прокурора від 30.04.2021 вбачається, що у вимогах клопотання відсутні прохання щодо проведення слідчих (процесуальних) дій чи про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 КПК України, а відтак постанова за наслідками розгляду такого клопотання не може бути предметом розгляду слідчим суддею, оскільки таке оскарження не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, що регламентовано положеннями Глави 6 цього Кодексу.
Під час кримінального провадження слідчий суддя, суд неухильно додержуються вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства та вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їхніх повноважень цим Кодексом, що є принципом диспозитивності розгляду.
В противагу вказаному слід зазначити, що в силу принципу змагальності сторін, стороною захисту не надано належних та допустимих доказів та в судовому засіданні не встановлено таких, які б давали підстави слідчому судді прийти до висновку, що вимоги скарги базуються на об'єктивних фактах і правових підставах, які б слугували для скасування постанови про зупинення досудового розслідування, а відтак в задоволенні скарги слід відмовити, з залишенням оскаржуваної постанови в силі.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. ст. 2,7, 9, 223, 220, 303, 309 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 на рішення слідчого - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1