ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/7778/21
провадження № 2/753/6146/21
"24" червня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі
головуючого судді Комаревцевої Л.В.,
при секретарі Гаврилюк О.В.
за участю представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_4 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості з орендної плати,
У квітні 2021 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_4 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості з орендної плати.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_7 , яка була донькою позивача.
Позивач зазначає, що є єдиним спадкоємцем та претендує на сплату орендних платежів по договору, після смерті доньки на її користь.
Так, позивач зазначає, що 01.02.2018 між ОСОБА_7 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 був укладений договір оренди нежитлового приміщення НОМЕР_1, яке розташоване в будинку АДРЕСА_1 .
Таким чином, ОСОБА_4 , як єдиному спадкоємцю, від протиправних дій ФОП ОСОБА_5 (Відповідач 1) за домовленістю з громадянином ОСОБА_6 (Відповідач 2) - спричинені значні матеріальні збитки.
Позивач зазначає, що спадкова справа щодо померлої ОСОБА_7 відкрита приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ващенком Б.В.
У власності померлої доньки ( ОСОБА_7 ) було нежитлове приміщення НОМЕР_1 розташоване в будинку АДРЕСА_1 . Право власності підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 06.09.2002.
Після смерті доньки ОСОБА_7 відкрилася спадщина до якої входить і зазначене приміщення.
Спадкоємцем в спадковій справі є мати померлої - ОСОБА_4 (Позивач), що підтверджується довідкою №44/02-14/11/2020 від 28.10.2020, виданою нотаріусом Ващенко В.В., який веде спадкову справу.
Додатково зазначає, що їй відомо про те, що ФОП ОСОБА_5 після смерті доньки сплачувала орендну плату ОСОБА_6 , який, в свою чергу не заперечував факту отримання коштів, так як вважає, що має на не право, як громадянський чоловік померлої. Крім того, у позовній заяві вказує, що ОСОБА_6 звернувся до Дарницького районного суду з позовною заявою в якій просить встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 2005 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 та надати йому право спадкувати разом із спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_7 .
На момент подання позову справа не розглянута, тому юридичний документ, який підтверджував би право ОСОБА_6 на спадкове майно або доходи від використання спадкового майна - відсутній.
В обґрунтування позову позивач зазначила, що відповідно до положень ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до положень ст. 1220 ЦК України часом відкриті спадщини є день смерті особи, а тому з ІНФОРМАЦІЯ_2 відкрилася спадщина після смерті ОСОБА_7 все майно, що належало померлій включене в спадкову масу та прийнято у спадщину ОСОБА_4 , оскільки остання прийняла спадщину в повному обсязі.
Відтак позивач вважає, що починаючи з 01.06.2020 ФОН ОСОБА_5 повинна була виконувати обов'язки по договору оренди перед новим орендодавцем ОСОБА_4 .
На підставі зазначеного просила стягнути солідарно і ФОП ОСОБА_5 та громадянина ОСОБА_6 заборгованість по сплаті орендної платі за використання нежитлового приміщення НОМЕР_1 розташованого в будинку АДРЕСА_1 за умовами договору Оренди нежитлового приміщення укладеного 01.02.2018 за період з 01.06.2020 по 01.04.2021 в сумі 154 658,00 грн. (сто п'ятдесят чотири тисячі шістсот п'ятдесят вісім грн. 00 копійок.)
Стягнути солідарно з відповідачів 3% річних за користування грошовими коштами за період з 01.06.2020 по 01.04.2021, що складає 7799,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 5743,65 та понесені ОСОБА_4 судові витрати.
Додатково позивач просила до вирішення спору по суті вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ФОП ОСОБА_5 здійснювати платежі на користь ОСОБА_6 та накласти арешт на житлову квартиру, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_9
20 квітня 2021 року ухвалою Дарницького районного суду міста Києва позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання даної ухвали.
20 квітня 2021 року ухвалою Дарницького районного суду міста Києва у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову в цивільній справі відмовлено.
23 квітня 2021 року на виконання вимог ухвали Дарницького районного суду міста Києва позивачем подано клопотання про усунення недоліків з додатками.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 23 квітня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.
У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться. Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
05 травня 2021 року через канцелярію суду у відповідності до ст.ст.174, 178 ЦПК України відповідач 2, ОСОБА_6 направив до суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.
З даною позовною заявою ОСОБА_6 не погоджується повністю, оскільки жодного відношення до предмету позову у справі № 753/7778/21 не має, ніколи не користувався нежитловим приміщенням НОМЕР_1 розташованого в будинку АДРЕСА_1 за договором оренди нежитлового приміщення № 7 від 01.02.2018, як і ніколи його не підписував. Крім того, також є спадкоємцем покійної ОСОБА_7 , оскільки прийняв спадщину після її смерті.
ОСОБА_6 зазначає, що 15 липня 2020 року ОСОБА_4 написала Приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Ващенку Віталію Володимировичу заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 .
Разом з тим, 15 вересня 2020 року ОСОБА_6 , також написав Приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Ващенку Віталію Володимировичу заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 .
21 жовтня 2021 року заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 Приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Ващенку Віталію Володимировичу написав ОСОБА_10 , але 30 листопада 2020 року він написав заяву про відмову від належної частки спадкового майна після смерті його матері - ОСОБА_7 , на користь матері померлої, ОСОБА_4 .
Таким чином, на сьогодні існує два спадкоємці після смерті ОСОБА_7 , які прийняли її спадщину: ОСОБА_4 та ОСОБА_6 .
Зважаючи на це, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_4 є незаконними та безпідставними, оскільки її статус у спадковій справі 11/2020, яку веде Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ващенко Віталій Володимирович, такий самий як і в ОСОБА_6 .
Аргументи Позивача, що починаючи з ІНФОРМАЦІЯ_2 року ФОП ОСОБА_5 використовує спадкове майно - нежитлове приміщення НОМЕР_1 розташоване в будинку АДРЕСА_1 за договором Оренди нежитлового приміщення № 7 укладеного 01.02.2018, безпідставні.
Дійсно ФОП ОСОБА_5 користувалася нежитловим приміщенням НОМЕР_1 розташованого в будинку АДРЕСА_1 за договором оренди нежитлового приміщення № 7 від 01.02.2018 (далі - Договір) у період з 01 березня 2018 року і до 28 лютого 2019 року. Після його закінчення за взаємною згодою сторін Договору, його умови не були продовжені.
ОСОБА_6 не отримував від ФОП ОСОБА_5 після смерті ОСОБА_7 будь- яких коштів, зокрема (орендну плату за використання орендованого приміщення НОМЕР_1 розташованого в будинку АДРЕСА_1 ), адже остання ніколи йому їх не давала та й не повинна була надавати.
Згідно з п. 6.4. Договору, орендар самостійно щомісячно не пізніше 01 числа поточного місяця сплачує її готівкою Орендодавцю за адресою: по АДРЕСА_1 .
Зважаючи на це, єдиною особою яка могла б отримати по договору від ФОП ОСОБА_5 орендну плату була лише ОСОБА_7 .
А тому, ОСОБА_6 жодним чином, не міг отримати від ФОП ОСОБА_5 після смерті ОСОБА_7 будь-яких коштів пов'язаних з виконанням умов Договору.
Доводи ОСОБА_4 , що їй, як єдиному спадкоємцю, від протиправних дій ФОП ОСОБА_5 за домовленістю з громадянином ОСОБА_6 - спричинені значні матеріальні збитки, безпідставні.
ОСОБА_4 не є єдиним спадкоємцем ОСОБА_7 , крім того вона не стала власником приміщення НОМЕР_1 розташованого в будинку АДРЕСА_1 .
Від так, ОСОБА_6 зазначає, що договірна цивільно-правова відповідальність не може бути застосована до нього адже він не є стороною договору, на який посилається Позивач.
Окрім цього у відзиві зазначає, що договір оренди нежитлового приміщення № 7 від 01.02.2018, є двостороннім та укладений між ФОП ОСОБА_5 та ОСОБА_7 .
Відповідно до ст. 541 ЦК України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання. Таким чином, ОСОБА_6 не може відповідати за зобов'язаннями за договором оренди нежитлового приміщення № 7 від 01.02.2018 року, а вимоги ОСОБА_4 до Відповідача-2 про стягнення заборгованості з орендної плати є протиправними.
Відповідач 2 просив постановити ухвалу про закриття провадження у справі № 753/7778/21 за позовом ОСОБА_4 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості з орендної плати.
Ухвалити рішення яким відмовити ОСОБА_4 в задоволенні позову до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості.
31 травня 2021 року через канцелярію суду представником ФОП ОСОБА_5 подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
В судовому засіданні представник Відповідача 1 просив відкласти розгляд справи та поновити пропущений строк для підготовки відзиву.
Представник позивача заявив клопотання про відкладення розгляду справи для підготовлення заперечень на відзив. Представник Відповідача 2 не заперечував щодо відкладення розгляду справи та додатково заявив клопотання про витребування оригіналів поданих позивачем доказів для огляду. В судовому засіданні було оголошено перерву до 23 червня 2021 року.
Через канцелярію суду представником позивача було подано клопотання про витребування доказів та клопотання про виклик свідків. Через канцелярію суду представником Відповідача 1 було подано відзив на позовну заяву.
У відзиві представник Відповідача 1 зазначив, що позов необґрунтований та такий, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Предметом позову у справі № 753/7778/21 є стягнення заборгованості з орендної плати за користування нежитловим приміщенням НОМЕР_1, розташованого в будинку АДРЕСА_1 за договором оренди нежитлового приміщення № 7 від 01.02.2018.
Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла донька позивачки - ОСОБА_7 .
Спадкова справа щодо померлої ОСОБА_7 відкрита приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ващенком В.В. У власності померлої доньки ( ОСОБА_7 ) було нежитлове приміщення НОМЕР_1 розташоване в будинку АДРЕСА_1 .
01 лютого 2018 року між ФОП ОСОБА_5 та ОСОБА_7 було укладено договір оренди нежитлового приміщення №7, предметом якого було приміщення загальною площею 33,2 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до п. 6.2. Договору орендна плата нараховується з 01 березня 2018 року по 28 лютого 2019 року.
Згідно з п. 6.4. Договору орендна плата сплачується щомісячно, не пізніше 01 числа шляхом передачі коштів готівкою Орендодавцю за адресою приміщення.
ФОП ОСОБА_5 орендувалось вказане приміщення з 2014 року. Договори оренди пролонгувались. У випадках, коли змінювалась вартість оренди сторони укладали новий договір.
Договір №7 був пролонгований сторонами. Орендар сплачувала орендну плату щомісяця, згідно умов договору.
Оскільки сторони договору знали один одного давно, в них склались довірительці відносини, тому жодні розписки про отримання коштів не складались.
Починаючи з 2018 року Орендар приходила за платою майже завжди зі своїм чоловіком. Згодом вона повідомила, що хворіє, та не завжди має змогу прийти та вказала своєю довіреною особою ОСОБА_6 . Саме йому більше року Орендар передавала кошти.
Про смерть ОСОБА_7 . Відповідач 1 дізналась не одразу, а лише через декілька місяців. Жодного документу чи повідомлення про смерть Орендодавця не було надано.
За орендною платою, як і раніше, щомісяця приходив чоловік померлої - ОСОБА_6 .
Лише в грудні 2020 року ОСОБА_5 стало відомо, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перебували у цивільному шлюбі, без його державної реєстрації.
Відповідач 1 зазначає, що факт оплати орендних платежів ОСОБА_6 підтверджує і сам Позивач у позовній заяві.
Від так будь-які вимоги до ФОП ОСОБА_5 є незаконними.
ФОП ОСОБА_5 не є відповідачем у вказаній справі, оскільки нею не було порушено умов договору. Орендна плата сплачувалась регулярно та в повному обсязі.
Окрім цього у відзиві зазначено, що відповідно до матеріалів справи стало відомо, що спадкоємцем в спадковій справі є мати померлої - ОСОБА_4 та син ОСОБА_10 , що підтверджується довідкою №44/02-14/11/2020 від 28.10.2020 виданою нотаріусом Ващенко В.В.. Також в матеріалах справи міститься заява ОСОБА_6 про прийняття спадщини що залишилась після смерті ОСОБА_7 .
Відповідачем 1 зазначено, що ОСОБА_4 є неналежним позивачем у справі, оскільки їй не належить право вимоги по пред'явленому в суді позову.
Згідно зі статтею 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Відповідно до частини четвертої статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з моменту такої реєстрації.
Заява про вступ у спадщину сама по собі не є правовстановлюючим документом та не є підставою для набуття чи припинення прав на нерухоме майно.
Завершальною стадією спадкування є отримання свідоцтва про спадщину та реєстрація права власності у відповідних реєстрах.
Твердження про те, що позивач є єдиним спадкоємцем не відповідає дійсності, оскільки нотаріусу було подано заяву іншими спадкоємцями та на ані на дату подання позову, ані на дату судового засідання жодному з них не було видано свідоцтво про право на спадщину. Від так право власності на нерухоме майно не перейшло до позивача.
Окрім цього представником зазначено, що відповідно до ст. 770 ЦК України уразі зміни власника речі, переданої у найм (оренду), до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця (Орендодавця).
Оскільки позивач не набув статусу власника речі, ОСОБА_4 є неналежним позивачем у справі, оскільки їй не належить право вимоги по пред'явленому в суді позову.
Просили відмовити в задоволенні позову в частині вимог до ФОП ОСОБА_5 в повному обсязі та судові витрати покласти на позивача.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, заслухавши пояснення представників сторін встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 01.02.2018 між ОСОБА_7 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 був укладений договір оренди нежитлового приміщення НОМЕР_1, яке розташоване в будинку АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_7 , яка була власником орендованого приміщення, про що видано свідоцтво про смерть.
ОСОБА_4 , яка є матір'ю померлої 15 липня 2020 року подала приватну нотаріусу Київського міського нотаріального округу Ващенку Б.В. заяву про прийняття спадщини.
15 вересня 2020 року ОСОБА_6 подав Приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Ващенку Віталію Володимировичу заяву про прийняття спадщини ОСОБА_7 .
Відповідно до довідки, виданої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ващенко В.В. від 28 жовтня 2020 року за №44/02-14/11/2020 спадкоємцями щодо майна померлої ОСОБА_7 є ОСОБА_4 та ОСОБА_10 .
Крім того, в провадженні Дарницького районного суду м. Києва знаходиться справа № 753/16113/20 за позовом ОСОБА_6 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, надання права спадкування разом із спадкоємцями першої черги.
Станом на дату розгляду справи рішення по справі № 753/16113/20 не прийнято та винесено ухвалу про забезпечення позову шляхом заборони нотаріусу видавати свідоцтво про право власності на спадщину за законом.
Твердження позивача, що вона є єдиним спадкоємцем, суд не приймає до уваги, оскільки жодних належних та допустимих доказів відмови ОСОБА_10 від права на спадщини на користь ОСОБА_4 не надано. Разом з тим відповідачами надано докази наявності інших осіб які вважають себе спадкоємцями. Вказана обставина підтверджується і представником позивача.
Суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача про витребування матеріалів кримінального провадження №12021105020000403 з органу досудового розслідування, а саме протоколу допиту ОСОБА_5 , оскільки обставини, які позивач просив довести визнаються відповідачем 1.
Суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача про виклик свідків, оскільки воно подано з пропуском встановленого нормами цивільного процесуального кодексу України строку.
Суд відхиляє твердження позивача щодо повідомлення Відповідача 1 про внесення коштів на окремий рахунок до моменту отримання позивачем свідоцтва про право на спадщину, оскільки жодного доказу вказаного не надано позивачем.
Окрім цього позивачем не доведено факту одноособового права власності на спадкове майно як єдиного спадкоємця, оскільки згідно наданих доказів на спадок претендують три особи.
Позивачем не надано доказів того, що вона є правонаступником померлої ОСОБА_7 та не надано доказу про реєстрацію права власності на нерухоме майно.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має права на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно частин 1 та 2 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється у порядку іншого судочинства.
У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків.
Відповідно до ст. 770 ЦК України уразі зміни власника речі, переданої у найм (оренду), до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця (Орендодавця).
Оскільки позивач не набув статусу власника речі, у ОСОБА_4 не виникло право вимоги за орендними платежами. Звернення до суду з позовом про стягнення орендної плати за договором оренди до моменту встановлення кола спадкоємців та отримання свідоцтва про право на спадщину є передчасним.
Відповідно до положень ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
На підставі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до положень ст.1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Відповідно до п. З ст.1223 ЦК України право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що право на спадкування не є тотожне праву власності. Оскільки останнє виникає після отримання свідоцтва про право власності з встановленням частки спадкового майна та колом осіб спадкоємців.
Станом на дату звернення з позовом до суду Позивач не є власником нежитлового приміщення НОМЕР_1 розташоване в будинку АДРЕСА_1 , від так наразі її права жодним чином не порушені.
Згідно зі статтею 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Відповідно до частини четвертої статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації прав підлягають, зокрема право власності.
Заява про вступ у спадщину сама по собі не є правовстановлюючим документом та не є підставою для набуття чи припинення прав на майно.
Завершальною стадією спадкування є отримання свідоцтва про спадщину та реєстрація права власності у відповідних реєстрах.
Стаття 1297 Цивільного кодексу України зобов'язує спадкоємця, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім'я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.
Згідно з ч. 4 ст. 334 ЦК України, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Відповідно до правової позиції, висловленій Верховним Судом України у постанові від 23 січня 2013 року у справі № 6-164цс12, у спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини. Якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, право розпорядження нерухомим майном виникає в нього з моменту державної реєстрації цього майна (частина друга статті 1299 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи викладене, судом встановлено, що позовні вимоги ОСОБА_4 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості з орендної плати є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 334, 770, 1216, 1218, 1220, 1223, 1296ЦК України, ст.ст. 141, 209, 258, 259, 263- 268, 274-283, 354, пп.15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_4 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості з орендної плати - залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги через Дарницький районний суд м. Києва до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Повний текст рішення виготовлено 30.06.2021
Суддя Комаревцева Л.В.