Справа №551/299/21
"25" червня 2021 р. Шишацький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Сиволапа Д.С.
секретаря - Кулинченко О.А.,
за участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Шишаки Полтавської області, за правилами загального позовного провадження, матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Агроекологія» про розірвання договору оренди землі, стягнення заборгованості з орендної плати,
23 березня 2021 року до Шишацького районного суду Полтавської області суду надійшла позовна заява представника ОСОБА_1 - адвоката Кокарєва А.П. до ПП «Агроекологія» про розірвання договору оренди землі, стягнення заборгованості з орендної плати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 позивач ОСОБА_1 успадкувала належну спадкодавцю земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,6234га з кадастровим номером 5325783200:00:012:0064, яка розташована поза межами населеного пункту с. Михайлики Миргородського району Полтавської області.
Позивач довідалась, що 06.05.2008 між ОСОБА_2 та ПП «Агроекологія» було укладено договір оренди належної першій земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,62 га.
Умовами даного договору (п.40) визначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, але з дотриманням п.26 цього договору є підставою для зміни або розірвання цього договору.
Враховуючи дані положення договору, позивач виявила бажання його розірвати та звернулась до суду з відповідним позовом.
Крім того, з огляду на невиплату відповідачем орендної плати за використання ним даної земельної ділянки протягом 2019-2020 років, позивач також просила стягнути з нього орендну плату за вказані роки із застосуванням відповідних індексів інфляції, 3% річних та пеню на загальну суму 10151,20 грн.
Ухвалою суду від 24 березня 2021 року відкрито провадження у справі та вирішено проводити її розгляд за правилами загального позовного провадження в зв'язку з чим призначено дату проведення підготовчого засідання (а.с.30).
29 квітня 2021 року судом отримано відзив ПП «Агроекологія» на позовну заяву в якому відповідач просив відмовити у задоволені позову за безпідставністю позовних вимог, вказуючи на те, що позивач не виконав вимог ст. 148-1 ЗК України якою передбачено обов'язок нового власника земельної ділянки повідомити про це її користувача із наданням певного переліку документів. Крім того, відповідач посилався на те, що п. 40 спірного договору оренди землі застосовується в сукупності з п. 26 даного договору, яким передбачено, що термін оренди не може бути меншим ротації сівозміни, при цьому ПП «Агроекологія» застосовує 7-ми річну (семипільну) ротацію сівозміни.
Також у відзиві вказано, що відповідач належним чином виконує умови спірного договору оренди землі, що позбавляє спадкодавця права на розірвання договору з підстав, передбачених ст. 651 ЦК України
Крім того, відповідач вважає, що у п. 40 спірного договору у словосполученні «є (не є)» закреслені всі три слова, а отже сторони не досягли згоди про те, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншого власника може бути підставою для розірвання договору.
24 травня 2021 року в підготовчому засіданні позивачем надано відповідь на відзив на позовну заяву (а.с.101-106), в якій вказано на необґрунтованість посилання відповідача на п. 26 спірного договору, оскільки передбачені у ньому обмеження (обтяження) стосуються третіх осіб, до складу яких позивач та відповідач не належать. Вказані обмеження не зареєстровані в Державному реєстрі речових прав, як того вимагає Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Крім того, безпідставним є посилання відповідача на застосування ним ротації сівозміни, оскільки відповідно до вимог законодавства з питання ротації сівозміни повинен бути розроблений та затверджений проект землеустрою, який відповідачем суду не наданий.
Також позивач вважає безпідставними твердження відповідача про невідповідність змісту п. 40 договору у примірниках, що наданий суду та мається у розпорядженні відповідача, а також про наявність переплати орендної плати за землю колишньому власнику земельної ділянки, які не підтверджуються жодними наданими відповідачем доказами. Не маючи банківських реквізитів нового власника земельної ділянки відповідач мав можливість внесення коштів на депозитний рахунок нотаріуса.
29 квітня 2021 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ПП «Агроекологія» про внесення змін до спірного договору оренди.
Ухвалою суду від 05 травні 2021 року зустрічну позовну заяву залишено без руху та позивачу за зустрічним позовом надано строк для усунення її недоліків, зокрема сплати судового збору (а.с.91).
Ухвалою суду від 05 травня 2021 року явку представника відповідача ПП «Агроекологія» до суду визнано обов'язковою та відмовлено у проведені судового засідання в режимі відеоконференції (а.с.92).
Ухвалою суду від 24 травня 2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду (а.с.129-130).
В підготовче та судове засідання відповідач ПП «Агроекологія» та його представник - адвокат Мельников Д.О., будучи належним чином повідомленими судом про час та місце розгляду справи (п.3 ч.8 ст. 128 ЦПК) не з'явились.
На думку суду, систематичне не отримання відповідачем - юридичною особою судової кореспонденції за адресою його місця знаходження не сприяє своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи та суперечить принципу добросовісності.
Враховуючи вищевикладене, з метою дотримання встановлених строків розгляду справи та захисту права позивача на розгляд справи протягом розумного строку, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання без участі відповідача та його представника.
Позивач в судовому засіданні свої вимоги підтримала наполягала на їх задоволенні, надала пояснення аналогічні доводам позовної заяви та відповіді на відзив.
Додатково вказала, що не вживала заходів досудового врегулювання спору з огляду на зайняту відповідачем позицію у аналогічних спорах. Зокрема, з іншої тотожної справи за участю ПП «Агроекологія», в якій вона приймала участь в якості представника позивача, а також зі слів багатьох мешканців с. Михайлики які здають свої земельні паї в оренду даному підприємству, їй відомо, що підприємство відповідач в категоричній формі відмовляється йти на будь-які поступки з приводу розірвання договорів оренди землі. Більш того, воно взагалі не отримує будь-яку поштову кореспонденцію та користуючись наявністю пропускного режиму не допускає відвідувачів на свою територію. В зв'язку з чим люди фактично позбавлені можливості подання буд-яких заяв, що стосуються їх земельних прав, як то: про бажання розірвати договір оренди землі, не здійснювати його пролонгацію після завершення строку оренди тощо.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступні факти та правовідносини, що їх супроводжують.
На підставі Держаного акту на право приватної власності на землю серії І-ПЛ № 035010, виданого 14 березня 2001 року Михайликівською сільською радою Шишацького району Полтавської області ОСОБА_2 належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,62га на території Михайликівської сільської ради (а.с.23-24).
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла, а відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.03.2020 року належну їй за вищевказаним Державним актом земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,6234га з кадастровим номером успадкувала її онука ОСОБА_1 (а.с.14).
Відповідаючи на запитання суду позивач ОСОБА_1 повідомила, що не повідомляла орендаря земельної ділянки ПП «Агроекологія» про перехід до неї права власності на вказану земельну ділянку, не надсилала йому підтверджуючі документи з даного приводу та банківські реквізити для виплати орендної плати.
Згідно наданої відділом у Шишацькому районі ГУ Держгеокадастру в Полтавській області документації (судом встановлено, що 06 травня 2008 в с. Михайлики Шишацького району Полтавської області між ОСОБА_2 (орендодавець) та ПП «Агроекологія» (орендар) укладено договір оренди землі (а.с. 115-118).
08.05.2009 Шишацьким ВО Миргородського РВ Полтавської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» вищевказаний договір зареєстрований за № 040954500254 в державному реєстрі земель, що слідує із відмітки на копії самого договору та листа відділу у Шишацькому районі ГУ Держгеокадастру в Полтавській області від 11 травня 2021 року 98/119-21 від 11 травня 2021 року (а.с.114,118).
За умовами даного договору орендодавець передає в строкове платне користування належну їй земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 2,62га, яка знаходиться на території Михайликівської сільської ради Шишацького району Полтавської області. Договір укладено на 25 років. Передача земельної ділянки підтверджується актом прийому-передачі б/н б/д підписаним сторонами договору (а.с.120).
Пунктом 40 даного договору визначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, але з дотриманням умов п. 26 цього договору, а також реорганізація юридичної особи орендаря є підставою для зміни умов розірвання договору (а.с.117).
При цьому у тексті вказаного пункту машинописним способом закреслено саме слова «не є», а отже доводи відповідача в цій частині є неспроможними, оскільки суперечать змісту дослідженого судом тексту договору та не підтверджуються жодними доказами.
Згідно статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Таким чином, позивач правомірно набула права власності на спірну земельну ділянку, а також до неї перейшли всі права спадкодавця, що належали їй у зв'язку з перебуванням у її власності вказаної земельної ділянки.
Згідно ч.1 ст. 148-1 ЗК України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов'язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.
Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Згідно ч.1 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом (ч.9 ст. 93 ЗК).
Згідно ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.
Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі (ч.4 ст. 32 Закону України «Про оренду землі»).
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
Частинами 2 та 3 ст. 6 ЦК України визначено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 ЦК).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст. 628 ЦК).
Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст. 12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.
Відповідно до приписів ст. 41 Конституції України та ст.ст. 316, 319, 321 ЦК України правом власності є право особи на майно, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може протиправно бути позбавлений його права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно п. 7 ч.2 ст. 16 ЦК України одним із способів судового захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення правовідношення.
З матеріалів справи, зокрема й з відзиву на позовну заяву судом встановлено, що відповідач відмовляється розривати спірний договір та вважає, що він правомірно користується земельною ділянкою до моменту закінчення строку дії договору.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що при укладенні договору оренди землі сторони погодили у пункті 40 договору таку підставу розірвання договору, як перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а відповідач від виконання даної умови договору ухиляється, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 про розірвання договору, як правонаступника всіх прав та обов'язків попереднього землевласника та яка не бажає продовжувати договірні відносини з відповідачем є законними та цілком обґрунтованими.
Аналогічних висновків у схожих правовідносинах неодноразово доходив Верховний Суд: Постанова від 01.03.2013 у справі № 656/528/19, Постанова від 03.02.2020 № 530/1578/16-ц (відповідач ПП «Агроекологія»), Постанова від 10.04.2020 № 624/317/18.
Доводи відповідача про те, що п. 40 договору оренди землі застосовується в сукупності із п. 26 на висновки суду не впливає.
Так, даний пункт містить такий текст: «На орендовану земельну ділянку встановлено обмеження (обтяження) та інші права третіх осіб:
- заборона на зміну цільового призначення;
- умови додержання правового режиму та режиму використання земель в охоронних зонах (при наявності);
- термін оренди не менше ротації сівозміни;
- право обміну земельної ділянки для тимчасового використання або переходу власності, яка знаходиться в середині єдиного масиву, що використовується підприємством на іншу ділянку у масиві визначену проектом земле устрою першочергового виділення.
Таке стилістичне викладення вказаного пункту дозволяє дійти висновку, що вказані обмеження (обтяження) стосується третіх осіб, а не сторін договору, чи їх правонаступників.
Крім того, жодне з перелічених у п. 26 договору оренди землі обмеження (обтяження) земельної ділянки не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав відповідно до положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», підтвердженням чого є витяг з реєстру № 204103156 (а.с.15).
Недоречним є посилання відповідача про застосування підприємством семирічної (семипільної) ротації сівозміни, оскільки жодних доказів цього відносно спірної земельної ділянки ним суду не надано. Разом з тим, вказане питання вимагає розробки та затвердження проекту землеустрою відповідно до положень ст. 52 Закону України «Про землеустрій» та постанови Кабінету Міністрів України від 02 листопада 2011 року № 1134 «Про затвердження порядку розроблення проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь».
Суд також вважає, що встановлений ним факт недотримання вимог ч. 3 ст. 148-1 ЗК України в частині наявності у особи, яка набула право власності на земельну ділянку, обов'язку протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї повідомити про це її користувачів за визначеною законом формою, не є підставою для відмови у позові в частині розірвання договору оренди землі, оскільки жодних правових наслідків для нових власників земельних ділянок, які таких дій не вчинили ЗК України та інші нормативні акти не містять.
Разом з тим, суд вважає, що не виконання позивачем вимог ч. 3 ст. 148-1 ЗК України є однією з підстав для відмови у задоволені її позовних вимог про стягнення заборгованості з орендної плати.
За умовами договору граничним строком виплати орендної плати за поточний рік є 31 грудня. Таким чином, виплата орендної плати за 2019 рік повинна була відбутись до 31.12.2019, а за 2020 рік - до 31.12.2020.
Згідно наданої на запит суду інформації ГУ ДПС у Полтавській області від 16.06.2021 № 9399/5/16-31-12-01-18 встановлено, що ПП «Агроеклологія» своєчасно здійснювала виплату ОСОБА_2 орендної плати за землю в 2017-2018 роках. Разом з тим, реєстраційний номер облікової картки платника податків ОСОБА_2 НОМЕР_1 був закритий 09.04.2019 зв'язку з отриманням повідомлення відділу РАЦС про її смерть.
Тобто, починаючи з даної дати у ПП «Агроеклогогія» виникала технічна неможливість для виплати орендної плати на банківські реквізити померлого власника земельної ділянки.
Згідно з ч.3 ст. 148-1 ЗК України особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов'язана повідомити про це її користувачів із зазначенням:
- кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки;
- найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім'я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника;
- місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси;
- платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі).
Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень позивача дані вимоги нею виконані не були.
Суд вважає, що не маючи можливості самостійно визначити коло спадкоємців померлої ОСОБА_2 та не отримавши передбачені ч.3 ст. 148-1 ЗК України документи, орендар ПП «Агроекологія» не мав технічної можливості здійснювати виплату орендної плати за землю спадкоємцям померлого власника земельної ділянки.
Крім того суду не надано доказів того, що позивач отримала та надала відповідачу свідоцтво про право на спадщину за законом на рухоме майно, а саме на орендну плату за землю, яка належала до виплати спадкодавцю в 2019 році до моменту її смерті (з 01.01.2019 по 09.04.2019).
Не заслуговують на увагу суду доводи позивача про можливість виплати орендної плати шляхом внесення коштів на депозит нотаріуса відповідно до положень ст. 537 ЦПК України, оскільки такі діє є правом, а не обов'язком боржника. Крім того, вказана норма містить вичерпний перелік випадків в яких вона застосовується і дані правовідносини до даних випадків не відносяться.
За таких обставин, суд вважає, що позивач передчасно звернулась до суду із позовом до відповідача про стягнення заборгованості з орендної плати.
Документально підтверджені судові витрати у справі становлять 1816 грн. сплачено позивачем судового збору за двома позовними вимогами (а.с.1).
В позовній заяві позивач вказала, що орієнтовний розрахунок витрат позивача на правничу допомогу складає 15000 грн. При цьому жодних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті позивачем за надання правничої допомоги суду до моменту ухвалення ним рішення надано не було.
В судових дебатах позивач вказала про намір надання даних документів на протязі 5 днів після прийняття судом рішення. В той же час вона не повідомила суд про наявність поважних причин для неподання нею доказів, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі.
Разом з тим, статтею 246 ЦПК України визначено, що вирішення судом питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог можливо лише в разі наявності поважних причин не подання стороною доказів, які підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі.
За таких обставин на даному етапі суд вважає можливим здійснити розподіл судових витрат лише щодо сплати судового збору.
Зважаючи на те, що судом задоволено лише одну з вимог позивача, суд на підставі ст. 141 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача 908 грн., пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись вимогами ст.ст. 258-259, 263-265, 268, 279, 352 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Агроекологія» про розірвання договору оренди землі, стягнення заборгованості з орендної плати - задовольнити частково.
Договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 5325783200:00:012:0064), укладений 06 травня 2008 року між ОСОБА_2 та Приватним підприємством «Агроекологія» та зареєстрований 08 травня 2009 року в Державному реєстрі земель за № 040954500254 Шишацьким ВО Миргородського РВ Центру державного земельного кадастру - розірвати.
У задоволені решти позовних вимог - відмити.
Стягнути з Приватного підприємства «Агроекологія» (код ЄДРПОУ 24089080, 38013, Полтавська область, Миргородський район, с. Михайлики) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 908 (дев'ятсот вісім) грн. на відшкодування сплаченого нею судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Полтавської апеляційного суду через Шишацький районний суд Полтавської області в 30-ти денний строк з дня його проголошення.
Повний текст рішення виготовлено та вручено (направлено) сторонам до 29 червня 2021 року.
Головуючий - суддя Д.С. Сиволап