Справа № 551/386/17
Іменем України
25 червня 2021 року Шишацький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
його представника - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Шишаки Полтавської області матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні № 1201617036000419 від 26 жовтня 2016 року відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Воскобійники Шишацької ТГ Миргородського району Полтавської області, мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з професійно - технічною освітою, працюючого водієм ФОП « ОСОБА_8 », одруженого, має на утриманні одну малолітню та одну неповнолітню дитину, військовозобов'язаного, не особу з інвалідністю І чи ІІ групи, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , раніше судимого вироком Шишацького районного суду Полтавської області від 23 квітня 2021 року за ч. 1 ст. 185 КК України до 80 годин громадських робіт,
який обвинувачується у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, -
25 жовтня 2016 року, близько 16 години ОСОБА_5 , перебуваючи на території їдальні ТОВ « Агрофірма « ім. Довженка », що по вул. Небесної Сотні, 19 в сел. Шишаки Полтавської області, умисно наніс потерпілому ОСОБА_6 металевим прутом, довжиною 49 см, діаметром 12 мм, один удар по плечу ззаду. Після того, як потерпілий повернувся до нього обличчям, наніс ще один удар по підборіддю зліва, від чого той впав на землю. Після чого, ОСОБА_5 наніс потерпілому удари металевим прутом в ділянку лівого ліктьового суглобу, попереку та нирок.
У результаті нанесених ОСОБА_5 ударів, ОСОБА_6 були спричиненні тілесні ушкодження у вигляді: перелому лівого кута нижньої щелепи зі зміщенням, рани, що розташована в ділянці підборіддя зліва / на фоні синця /, синців, що розташовані: в ділянці проекції тіла нижньої щелепи з розповсюдженням на ділянку кута, на задній поверхні правого плечового суглобу з розповсюдженням на верхню третину плеча, двох зливних;в поперековій ділянці зліва; на задньо зовнішній поверхні лівого ліктьового суглобу з розповсюдженням на верхню третину передпліччя, які могли утворитися не менш ніж від п'яти точок прикладення сили тупих предметів, у дані анатомічні ділянки, та по ступеню тяжкості відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що спричинили тривалий розлад здоров'я.
Будучи допитаним у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненому не визнав та суду пояснив, що станом на жовтень 2016 року працював водієм у ТОВ « Агрофірма « ім. Довженка » та у зв'язку з виконанням покладених на нього обов'язків 25 жовтня 2016 року, близько 16 години приїхав на службовому автомобілі до їдальні, яка належить товариству, з метою подальшого вивезення їжі працівникам, що працюють на полі.
Коли перебував у коридорі на вході до кухні, до приміщення їдальні зайшов ОСОБА_6 , який знаходився у стані алкогольного сп'яніння та вчинив сварку з своєї дружиною ОСОБА_9 на ґрунті ревнощів.
Виходячи на подвір'я, почув як ОСОБА_9 крикнула : « у нього ніж ». Розвернувшись, побачив, як до нього наближається ОСОБА_6 , у руці якого, що була опущена до низу, побачив частину леза ножа. При цьому, ОСОБА_6 руками не розмахував, активних дій не чинив.
З метою самозахисту, оскільки дії ОСОБА_6 сприймав як реальну загрозу для свого життя й здоров'я, взяв з кабіни автомобіля металевий прут та, з метою припинення протиправної поведінки ОСОБА_6 , наніс йому два удари по лицю й плечах, від яких останній рівновагу не втрачав та не падав.
Залишаючись біля службового автомобіля, ОСОБА_6 відійшов у бік їдальні, в подальшому перемістився до воріт, де здійснив виклик швидкої допомоги. Натомість, він про вказані обставини телефонним зв'язком повідомив працівників поліції. Не дочекавшись приїзду працівників поліції, погрузив їжу до службового автомобіля та разом з ОСОБА_9 поїхали за визначеним маршрутом.
Звертаючи увагу суду на те, що вказані обставини вимагали від нього дій, спрямованих на захист життя та здоров'я, викликавши відповідне емоційне хвилювання через агресивну поведінку потерпілого, який тримав у руці ніж і перебував у стані алкогольного сп'яніння, просив винести у справі виправдувальний вирок у зв'язку з відсутністю в його діях складу, інкримінованого йому, правопорушення.
Потерпілий ОСОБА_6 суду пояснив, що 25 жовтня 2016 року, близько 16 години, прийшов до приміщення їдальні ТОВ « Агрофірма « ім. Довженка », де на той час працювала його колишня дружина ОСОБА_9 задля того, щоб допомогти останній. Зайшовши до приміщення їдальні побачив, як обвинувачений в коридорі обіймає колишню дружину, на що зробив останнім зауваження, висловившись нецензурною лайкою, та попросив її вийти на вулицю, на що вона не відреагувала й сховалась у приміщенні кухні. При цьому, за декілька днів до цього мав розмову з дружиною з приводу її спілкування з обвинуваченим ОСОБА_5 , який також працював у ТОВ « Агрофірма « ім. Довженка » водієм. Вийшовши на подвір'я, попередив обвинуваченого, що має намір розповісти про це його дружині, на що той наніс йому один удар металевим прутом ззаду у плече, потім у щелепу, від якого впав на землю, де обвинувачений продовжував наносити удари. Всього обвинувачений наніс близько п'яти ударів. Саме після нанесення обвинуваченим першого удару, дістав з кишені куртки розкладний ніж, але його не застосовував. У подальшому ніж забрала ОСОБА_10 з кишені куртки.
Після чого, обвинувачений та ОСОБА_9 сіли до службового автомобіля та повезли їжу працівникам, які працювали на полі.
Перебуваючи на території дворища їдальні, викликав швидку допомогу. При цьому, ОСОБА_10 надала рушник, оскільки на обличчі була кров. Після надання медичної допомоги в Шишацькій ЦРЛ, звернувся до місцевого відділу поліції з відповідною заявою, де від болю втрачав свідомість.
Алкогольні напої вживав після вказаних подій. Будь - яких тілесних ушкоджень обвинуваченому не наносив, лише висловлював свої обурення щодо його близьких відносин з колишньою дружиною.
З огляду на спричинення йому моральної та матеріальної шкоди просив стягнути з обвинуваченого на його користь матеріальну шкоду у розмірі 3 152 грн. 22 коп., моральну шкоду в розмірі 15 000 грн. 00 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 1 000 грн. 00 коп., про що подав до суду цивільний позов / а. с. 36 - 48, т. 1 /.
Окрім цього, просив суд притягнути ОСОБА_5 до відповідальності та призначити йому покарання у виді обмеження волі.
Представник потерпілого - адвокат ОСОБА_7 наголошувала увагу суду на тому, що її підзахисний будь - яких тілесних ушкоджень обвинуваченому не наносив, розкладний ніж дістав з кишені куртки виключно після спричинення останнім тілесних ушкоджень. Будь - яких активних дій ножем не чинив, загрози життю й здоров'ю обвинуваченому не створював, тому просила притягнути ОСОБА_5 до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, призначити йому реальне покарання та повністю задовольнити, поданий потерпілим, цивільний позов.
Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_5 у вчиненому, його вина у спричиненні потерпілому ОСОБА_6 тілесних ушкоджень доводиться, дослідженими у судовому засіданні, належними й допустимими доказами у їх сукупністю й взаємозв'язку, зокрема,
- протоколом щодо прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 25 жовтня 2016 року, відповідно до якого слідчий СВ Шишацького ВП, лейтенант поліції ОСОБА_11 прийняв у ОСОБА_6 усну заяву, відповідно до якої 25 жовтня 2016 року, близько 17 години, перебуваючи на території їдальні ТОВ « Агрофірма « ім. Довженка », що в сел. Шишаки Полтавської області, ОСОБА_5 , мешканець с. Великий Перевіз Шишацької ТГ Миргородського району Полтавської області, наніс йому металевим прутом удари по обличчю, плечу та спині, у зв'язку з чим змушений був звернутися за медичною допомогою до Шишацької ЦРЛ / а. с. 29, т. 3 /;
- висновком експерта № 442 від 28 грудня 2016 року, відповідно до якого з урахуванням історії хвороби № 2394 хірургічного відділення Шишацької ЦРЛ, даних амбулаторної картки № 9419 Шишацької ЦРЛ, у ОСОБА_6 виявлені слідуючи тілесні ушкодження: перелом лівого кута нижньої щелепи зі зміщенням; рана, що розташована в ділянці підборіддя зліва /на фоні синця /, синці, що розташовані: в ділянці проекції тіла нижньої щелепи, з розповсюдженням на ділянку кута; на задній поверхні правого плечового суглобу з розповсюдженням на верхню третину плеча, два зливних; в поперековій ділянці з ліва; на задньо - зовнішній поверхні лівого ліктьового суглобу з розповсюдженням на верхню третину передпліччя, які могли утворитися не менше ніж від п'яти точок прикладання сили тупих твердих предметів в дані анатомічні ділянки тіла, та по ступеню тяжкості відносяться: перелом нижньої щелепи зліва; рана, що розташована в ділянці підборіддя з ліва та синець в ділянці проекції тіла нижньої щелепи з розповсюдженням на ділянку кута, оцінюються тільки у своїй сукупності і відносяться до пошкоджень середнього ступеню тяжкості, як спричинивши тривалий розлад здоров'я; всі інші синці, як у своїй сукупності, так і кожне окремо - до легких тілесних ушкоджень.
Враховуючи кількість, характер та локалізацію виявлених у ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, вони не могли утворитися при його падінні з висоти власного зросту на тверду площину.
З описової частини висновку експерта слідує, що 25 жовтня 2016 року, близько 17 години, ОСОБА_5 наніс близько семи ударів металевою монтировкою ОСОБА_6 по голові й тілу. Після травми була втрата свідомості. За медичною допомогою підекспертний ОСОБА_6 звертався до Шишацької ЦРЛ/ а. с. 34 - 35 /;
- протоколом слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_6 від 09 березня 2017 року з фототаблицями до нього, який був проведений у присутності представника останнього - адвоката ОСОБА_7 , відповідно до якого потерпілий надав покази та відтворив на місцевості досліджувані події, вказавши, що ніж дістав з кишені після нанесених ОСОБА_5 ударів з метою відлякування останнього / а. с. 36 - 40, т. 3 /;
- висновком експерта № 90 від 16 березня 2017 року, відповідно до якого враховуючи кількість, характер та локалізацію, виявлених у ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, вони могли утворитися за вказаних під час проведення слідчого експерименту від 09 березня 2017 року обставинах /а.с.42, т. 3 /;
- даними протоколу слідчого експерименту від 04 травня 2017 року за участю обвинуваченого ОСОБА_5 , який в присутності свого захисника - адвоката ОСОБА_12 , не заперечував факту виникнення конфліктної ситуації з потерпілим ОСОБА_6 та спричинення йому тілесних ушкоджень металевим прутом / а. с. 50 - 54, т. 3 /;
- висновком експерта № 164 від 19 травня 2017 року, відповідно до якого враховуючи характер, кількість, локалізацію, виявлених у ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, дані обвинуваченим під час слідчого експерименту покази не суперечать загальному механізму утворення тілесних ушкоджень, але не відповідають загальній їх кількості та локалізації / а. с. 55, т. 3 /;
- даними протоколу огляду від 03 листопада 2016 року, предметом якого являється металевий прут, довжиною 49см, який добровільно видав ОСОБА_5 / а.с. 45 - 47, т. 3 /. Під час огляду речових доказів, обвинувачений підтвердив факт нанесення саме цим прутом тілесних ушкоджень потерпілому;
- показами свідка ОСОБА_9 , яка суду пояснила, що 25 жовтня 2016 року, близько 16 години, до приміщення їдальні ТОВ « Агрофірма « ім. Довженка », де вона працювала кухарем, прийшов її колишній чоловік ОСОБА_6 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння, та вчинив сварку через ревнощі до ОСОБА_5 , який працював водієм цього ж товариства. Після чого, ОСОБА_5 залишив приміщення їдальні, за ним вийшов й ОСОБА_6 , який у руці тримав ніж, на що звернула увагу присутніх. ОСОБА_6 намагався поговорити з ОСОБА_5 , погрожуючи останньому розповісти дружині щодо підозр у зраді. Злякавшись, сховалась у приміщенні кухні. На вулицю за ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , вийшли ОСОБА_13 , ОСОБА_10 . Самої бійки не бачила, у ОСОБА_5 видимих тілесних ушкоджень не було. При цьому, ОСОБА_6 нічого не заважало завдати удар ножем ОСОБА_5 , як вони виходили з приміщення їдальні. Ніж у ОСОБА_6 забрала ОСОБА_10 і принесла до їдальні;
- даними протоколу слідчого експерименту з ОСОБА_9 від 23 травня 2017 року, який проведений у присутності обвинуваченого та його захисника, під час ОСОБА_9 вказала на те, що 26 жовтня 2017 року в приміщенні їдальні, де вона працювала, між нею та чоловіком ОСОБА_6 виникла сварка, при якій був присутній й ОСОБА_5 . При цьому, ОСОБА_6 погрожував розповісти дружині ОСОБА_5 про його відносини з нею. Після чого, ОСОБА_5 вийшов з приміщення їдальні, за ним пішов і ОСОБА_6 . Побачила, як ОСОБА_6 витягнув з кишені куртки ніж, про що попередила присутніх та забігла до приміщення їдальні. На вулицю вибігла ОСОБА_14 . Через короткий проміжок часу до приміщення кухні забіг ОСОБА_6 з закривавленим обличчям та намагався схопити ніж, але йому не дали цього зробити. Після цього, разом з ОСОБА_5 відвезли їжу на поле, де працювали люди / а. с. 56 - 58, т. 3 /;
- показами свідка ОСОБА_13 , яка суду показала, що 25 жовтня 2016 року, близько 16 години до приміщенні їдальні, де вона працювала кухарем, прийшов ОСОБА_6 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння та вчинив сварку з дружиною ОСОБА_9 та водієм ОСОБА_5 . На пропозицію ОСОБА_5 , який також перебував у приміщенні їдальні, вишли на вулицю, за ними пішла й ОСОБА_9 . При цьому, ОСОБА_9 попередила, що у руці ОСОБА_6 ніж, який в подальшому забрала ОСОБА_10 та занесла до їдальні. Зі слів ОСОБА_9 стало відому про бійку, за наслідками якої обличчя ОСОБА_6 було закривавлене. Погроз від ОСОБА_6 на адресу обвинуваченого не чула. Швидку допомогу викликав потерпілий;
- показами свідка ОСОБА_10 , яка суду пояснила, що 25 жовтня 2016 року, близько 16 години до приміщення їдальні ТОВ « Агрофірма « ім. Довженка » прийшов ОСОБА_6 , який покликав свою дружину ОСОБА_9 на подвір'я. Через деякий час забігла ОСОБА_9 та повідомила про бійку. ОСОБА_6 добровільно віддав ніж, який за розміром був невеликий. В подальшому ніж поклала на кухні. Обличчя ОСОБА_6 було у крові.
- показаннями цього ж свідка, даними під час слідчого експерименту 23 травня 2017 року, що був проведений у присутності обвинуваченого та його захисника, яка пояснила, що 25 жовтня 2016 року,близько 16 години, до приміщення їдальні, де також, окрім інших перебував й водій ОСОБА_5 , прийшов ОСОБА_6 у нетверезому стані й вчинив сварку. На її зауваження, ОСОБА_5 й ОСОБА_6 вийшли на двір, за ними вийшла й ОСОБА_15 , яка через деякий час повідомила, що ОСОБА_6 тримає у руці ніж. Забравши ніж, який ОСОБА_6 тримав у кармані чи в рукаві куртки, віднесла до кухні. При цьому, ОСОБА_6 намагався взяти інший ніж, але йому перешкодила. При цьому, на обличчі у ОСОБА_6 була кров / а. с. 59 - 67, т. 3 /
- протоколом огляду місця події від 29 жовтня 2016 року, предметом якого являється ніж, який добровільно видала ОСОБА_10 / а. с. 68, т. 3 /. У судовому засіданні потерпілий підвередив належність йому ножа, який був наданий на огляд як речовий доказ.
Оцінивши докази не тільки з точки зору їх належності, допустимості і достовірності, а й з точки зору їх узгодженості та взаємозв'язку, які в своїй сукупності є достатніми, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 122 КК України як завдання ОСОБА_6 середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що спричинили тривалий розлад здоров'я та мало місце 25 жовтня 2016 року, близько 16 години на території їдальні ТОВ « Агрофірма « ім. Довженка », що по вул. Небесної Сотні, 10 у сел. Шишаки Полтавської області.
Між тим, позиція обвинуваченого під час судового слідства зводилася до того, що він намагався захистити себе від посягань потерпілого, який, тримаючи у руці, ніж намагався здійснити на нього напад, у зв'язку з чим, в його діях наявна необхідна оборона.
Дослідивши безпосередньо всі надані докази, суд приходить до висновку про неспроможність такої версії обвинуваченого та доведення в повному обсязі його вини саме в умисному заподіянні середньої тяжкості тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_6 , оскільки сукупність досліджених доказів дає підстави зробити лише такі висновки.
При цьому, у суда немає сумнівів у правдивості показів потерпілого ОСОБА_6 , які є послідовними, не змінними та узгоджуються з показаннями, допитаних у судовому засіданні, свідків. Показання потерпілого щодо механізму та способу нанесення тілесних ушкоджень саме обвинуваченим цілком узгоджуються з показаннями, даними ним в ході проведення слідчого експерименту. Крім того, виявлені у потерпілого тілесні ушкодження, як це вбачається з висновку судово-медичного експерта № 442 від 28 грудня 2016 року могли виникнути за обставин, на які останній вказав в ході проведення даної слідчої дії.
Виходячи з обставин даного кримінального провадження, між обвинуваченим ОСОБА_5 та потерпілим ОСОБА_6 конфлікт виник на ґрунті особистих неприязних стосунків, в ході якого останній тримав у руках ніж, активних дій яким не вчиняв, натомість обвинувачений металевим прутом наніс йому тілесні ушкодження.
Вказана поведінка обвинуваченого та потерпілого, тяжкість отриманих потерпілим тілесних ушкоджень, а також наявність конфлікту з потерпілим, спростовують версію сторони захисту про те, що ОСОБА_5 використав металевий прут виключно для самозахисту та свідчать про наявність в діях обвинуваченого умислу на заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень, оскільки обвинувачений, взявши з кабіни службового автомобіля, металевий прут, наніс йому не менше п'яти ударів, один з яких у життєво - важливий орган голову.
Враховуючи характер, послідовність, рішучість і динамічність дій, вчинених обвинуваченим, спосіб нанесення тілесних ушкоджень, використання у якості знаряддя злочину металевого прута, кількість і локалізацію тілесних ушкоджень, які завдані потерпілому, а також поведінку обвинуваченого, який після нанесення ударів швидку допомогу не викликав та залишив місце події,- усе це в сукупності свідчить про те, що ОСОБА_5 мав умисел на заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень.
Проаналізувавши показання потерпілого, свідків та наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що хоча в даному випадку з боку потерпілого мало місце посягання на охоронювані законом права та інтереси обвинуваченого, яке викликало у останнього невідкладну необхідність захистити охоронювані законом права та інтереси, проте дії обвинуваченого не відповідають критерію «своєчасності захисту» та свідчать про бажання розправитися з потерпілим через неправомірність його дій, шляхом заподіяння ОСОБА_6 невизначеної шкоди здоров'ю, якою в даному випадку стало середньої тяжкості тілесне ушкодження, відтак ОСОБА_5 підлягає кримінальній відповідальності за заподіяну шкоду на загальних підставах.
Діяння, до якого вдався обвинувачений, дають підстави вважати, що він мав намір спричинити потерпілому будь-які тілесні ушкодження, якими в даному випадку виявились середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Спростовані матеріалами кримінального провадженні і доводи обвинуваченого з приводу того, що потерпілий дістав ніж та погрожував ним, оскільки жоден зі свідків не повідомляв про намагання потерпілого застосувати ніж. Сам обвинувачений у судовому засіданні вказував, що потерпілий тримав ніж у руці, яка була опущена до низу, активних дій ним не вчиняв. При цьому, розмір ножа вказати не зміг, оскільки лише бачив частину леза.
З урахуванням викладеного, у суда немає будь-яких розумних сумнівів у тому, що при вчиненні злочину ОСОБА_5 діяв з умислом на заподіяння тілесних ушкоджень, тому безпідставними є доводи обвинуваченого про нанесення потерпілому ударів металевим прутом у стані необхідної оборони.
У відповідності до ст. 65 КК України суд призначає покарання в межах, встановлених в санкції статті / санкції частини статті / Особливої частини КК України, яка передбачає відповідальність за скоєний злочин, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу винного, обставини пом'якшуючи та обтяжуючі покарання. Особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, повинно бути призначено покарання, необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
Обставин, що пом'якшують й обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії нетяжких злочинів, за відсутність обставин, що пом'якшують й обтяжують покарання, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, який після вчинення цього злочину вчинив злочин проти власності, за що був засуджений до покарання у виді громадських робіт, що свідчить про його схильність до вчинення протиправних дій, має постійне місце проживання, де характеризується позитивно, стійкі соціальні зв'язки, дружину, двох дітей, які не досягли повноліття, враховуючи поведінку потерпілого безпосередньо до нанесення йому тілесних ушкоджень, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання, а також попередження вчинення нових злочинів обвинуваченим можливо із призначенням йому покарання у виді одного року обмеження волі.
При цьому, суд не знаходить підстав для призначення обвинуваченому покарання за ч. 1 ст. 122 КК України зі звільненням на підставі ст. 75 КК України, оскільки, на думку суду, таке покарання не буде достатнім дієвим засобом забезпечення його належної поведінки в майбутньому.
Зважаючи на те, що вказане кримінальне правопорушення ОСОБА_5 вчинив до постановлення вироку Шишацьким районним судом Полтавської області від 23 квітня 2021 року, який набрав законної сили 25 травня 2021 року, остаточне покарання останньому необхідно призначити за сукупністю злочинів за правилами ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення більш суворого покарання менш суворим.
Вирішуючи питання, заявленого потерпілим цивільного позову про відшкодування моральної, матеріальної шкоди та стягнення витрат на правову допомогу, суд приходить до наступних висновків.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого.
Згідно з абз. 2 п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди», обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями /бездіяльністю/ вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди», розмір відшкодування моральної /немайнової/ шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань /фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат /їх тривалості, можливості відновлення тощо/ та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної /немайнової/ шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.
Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, враховує характер вчиненого злочину та його наслідки / спричинення потерпілому тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що призвели до тривалого розладу здоров'я /, глибину душевних страждань потерпілого, отримані фізичний біль та емоційний стрес, необхідність тривалого лікування, в результаті чого було порушено його звичайне життя та позбавлено можливості працювати в цей період, та приходить до висновку про стягнення з обвинуваченого на користь потерпілого 15 000 грн. 00 коп. у рахунок відшкодування моральної шкоди.
На думку суду, такий розмір моральної шкоди видається зваженим та справедливим.
При цьому, суд бере до уваги й той факт, що обвинувачений упродовж тривалого часу не вживав жодних заходів до відшкодування моральної шкоди за власною ініціативою, не надавав ніякої допомоги у лікуванні те реабілітації потерпілому.
Разом з цим, суд приходить до висновку про стягнення з обвинуваченого на користь потерпілого 2 746 грн. 98 коп. матеріальної шкоди, що підтверджується долученими до позовної заяви фіскальними чеками, які підтверджують факт придбання ліків й витрат на транспортні послуги / а. с. 38 - 42, т. 1 /.
Одночасно, суд не знаходить підстав для стягнення з обвинуваченого на користь потерпілого витрат на правову допомогу в розмірі 1 000 грн. 00 коп., оскільки така вимога не ґрунтується на положеннях ч. 2 ст. 120 КПК України та 405.24 грн. матеріальної шкоди / 3152.22 -2746.98=405.24 /, так як вказаний розмір збитків не підтверджується належними й допустимими доказами у справі
Долю речових доказів суд вирішує у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України
На підставі викладеного, керуючись статтями 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 / одного / року обмеження волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді одного року обмеження волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_5 обчислювати з часу приведення вироку до виконання.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 , - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , 2 746 грн. 98 коп. у рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 15 000 грн. 00 коп. у рахунок відшкодування моральної шкоди.
У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.
Речові докази у вигляді металевого прута, довжиною 49 см, діаметром 12 мм, та ножа, які знаходяться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів СПД № 1 ВП № 3 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області, - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Шишацький районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку невідкладно вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий суддя: