Справа № 541/1262/21
Номер провадження3/541/443/2021
24 червня 2021 року м. Миргород
Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Городівський О.А., розглянувши, за участі секретаря судового засідання - Непокупної Л.М., особи яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , матеріали, які надійшли з Головного управління Держспоживслужби в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ФОП, РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 000010 від 25 квітня 2021 року, 25.04.2021 о 10.00 в продуктовому магазині, який знаходиться за адресою АДРЕСА_2 зафіксовані порушення: інформаційні матеріали з проханням до відвідувачів не заходити з ознаками распіраторних хвороб відсутні; в магазині відсутнє рідке мило та одноразові рушники; відсутні дезінфекційні засоби для проведення вологого прибирання; відсутні урни для збору відпрацьованих засобів індивідуального захисту, що є порушенням абзц. 4 пп. 12 п. 3 постанови КМУ №1236, п.2 абц1, п.8 абзц 1, п.8 абзц 1 постанови Головного санітарного лікаря України від 09.05.2020, за що ч.1 ст. 44-3 КУпАП передбачено настання адміністративної відповідальності.
В судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини не визнав, вказуючи на дотриманні ним під час підприємницької діяльності всіх вимог законодавства.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 44-3 КУпАП (в ред. чинній на момент виникнення правовідносин) передбачає настання адміністративної відповідальності у разі порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
У відповідності до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
В якості доказів вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП, до суду надано протокол № 000010 від 25 квітня 2021 року, акт санітарно-епідеміологічного обстеження від 25 квітня 2021 року № 90, диск з відеозаписами ходу перевірки.
Оцінюючи долучені до справи докази суд зауважує наступне.
Загальновідомою обставиною є те, що 11.03.2020 року Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) оголосила пандемію коронавірусу в світі.
Пандемія - сильна епідемія, яка характеризується поширенням інфекційного захворювання на всій території країни, територію суміжних держав, а іноді й багатьох країн світу. Пандемія оголошується тоді, коли з'являється новий вірус і поширюється по всьому світу, а населення немає імунітету до вірусу, а також ефективних засобів профілактики, тобто вакцинації та лікування.
У відповідності до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
У зв'язку з поширенням коронавірусної інфекції в Україні запроваджено карантинні обмеження.
Так, станом на 25 квітня 2021 року, постановою КМУ № 1236 від 09.12.2020 року «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» встановленні карантинні обмеження в залежності від стану захворюваності в регіоні.
В провину ОСОБА_1 ставиться недотримання лише абзц. 4 пп. 12 п. 3 постанови КМУ №1236, згідно якого, з 24 лютого 2021 р. на території України встановлюється “жовтий” рівень епідемічної небезпеки, відповідно до якого забороняється: діяльність суб'єктів господарювання, які обслуговують відвідувачів, у яких не забезпечується централізований збір використаних засобів індивідуального захисту в окремі контейнери (урни).
Разом з тим, відеозаписом спростовується висновок посадової особи про відсутність такої урни, так як, ОСОБА_1 надавав її для огляду в ході перевірки. Суд наголошує, що ані постанова КМУ №1236 від 09.12.2020 року ані Постанова Головного санітарного лікаря № 17 від 09.05.2020 року не встановлює зобов'язань для суб'єктів господарювання по місцю встановленню контейнера (урни) для використаних ЗІЗ чи нанесенню на такі контейнери (урни) будь-яких позначень. З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 забезпечив централізований збір використаних ЗІЗ, а тому підстави стверджувати протилежне у суду відсутні.
Суд також не погоджується з висновком посадової особи про порушення вимог закону, особою яка притягується до адміністративної відповідальності, щодо недостатнього об'єму інформаційних матеріалів, адже він грунтується на припущеннях, а не на об'єктивних обставинах. З відеозапису вбачається наявність інформаційних матеріалів. Додатково суд звертає увагу на наявність біля входу в торгове приміщення стенду «куточок споживача» який не досліджувався посадовими особами на наявність відповідної інформації. Таким чином, стверджувати поза розумним сумнівом про наявність порушень закону ФОП у суду відсутні підстави.
Стосовно тверджень про відсутність в магазині мила та одноразових рушників, суд зауважує, що відеозаписом зафіксовано наявність спеціально облаштованого місця для обробки рук відвідувачами, з антисептиком, милом та папером. Вимога забезпечити постійну наявність саме рідкого мила, антисептиків та паперових рушників, яка міститься в постанові Головного санітарного лікаря № 17 від 09.05.2020 року стосується лише санвузлів і то за їх наявності. Суд зауважує, що «місце для обробки рук» не є тотожним поняттю «санвузол».
Стосовно твердження посадової особи про відсутні дезінфекційних засобів для проведення вологого прибирання, суд вважає таким, що засноване виключно на припущенні.
Постанова Головного санітарного лікаря № 17 від 09.05.2020 року не містить вимог до засобів якими здійснюється вологе прибирання, лише вказується на наявності «миючих» та «дезінфікуючих» властивостей.
При здійсненні перевірки ОСОБА_1 вказав, що дезінфекція підлоги здійснюється за допомогою засобу «Білизна», який надав для огляду.
Загальновідомою обставиною є те, що засіб «Білизна» має дезінфікуючі властивості так як має у своєму складі хлор.
У відповідності до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Зважаючи на відсутність у законодавстві чітких вимог до складу засобів, якими здійснюється прибирання контактних поверхонь, суд вважає необґрунтованим висновок посадової особи про наявність в діях ОСОБА_1 порушень закону
Зі змісту ст. 62 Конституції України вбачається, що особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, матеріали справи не містять належних та достатніх доказів, на основі яких, поза розумним сумнівом, можна зробити висновок про порушення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності вимог закону. Згідно конституційних гарантій обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, всі сумніви у доведеності вини мають трактуватися на користь особи, яка притягається до відповідальності.
Оскільки у відповідності до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, тому суд вважає, що справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 необхідно закрити з підстав відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення .
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 7- 9,44-3 245, 251, 254, 256, 268, п. 1 ч. 1 ст. 247, 280, 283-285 КУпАП, суддя,
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП - закрити, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на оскарження.
Повний текст постанови виготовлено 25.06.2021
Суддя Миргородського
міськрайонного суду О. А. Городівський