Справа № 536/1136/20
Провадження № 2/536/152/21
23 червня 2021 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі: головуючої судді Клименко С.М.
за участі секретаря судового засідання Марченко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в залі судових засідань в місті Кременчук справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання
В серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання, де просила суд розірвати договір довічного утримання (догляду) укладений 09 лютого 2015 року між нею та ОСОБА_2 посвідчений приватним нотаріусом Волошиною Н.А.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається, що 09 лютого 2015 року вона уклала договір довічного утримання, який був посвідчений приватним нотаріусом Волошиною Н.А., за умовами якого вона передала відповідачу у власність житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею 0,2160 га та земельну ділянку площею 0,2011га. Взамін відповідач зобов'язувався надати їй право безоплатного довічного проживання у вказаному житловому будинку в кімнаті площею 15,7 кв.м, забезпечити її щоденним повноцінним харчуванням згідно її віку та стану здоров'я, доглядати її та надавати необхідну допомогу, побутові послуги, забезпечувати ліками за рекомендаціями лікаря та відповідно до стану здоров'я, грошова оцінка всіх видів її матеріального забезпечення на місяць визначена в розмірі 500 грн.
Після укладення вказаного Договору відповідач з сім'єю переїхав проживати до її будинку, де зареєстрував своє місце проживання.
З середини 2017 року відповідач став не в повній мірі виконувати свої обов'язки, в зв'язку з чим вона зверталась до суду з позовом про розірвання вказаного Договору, але суд відмовив в його задоволенні, після чого відповідач перестав зовсім виконувати свої зобов'язання: не сплачував коштів за спожитий природний газ і її будинок був відключений від системи газопостачання, а 06 листопада 2019 року виїхав з сім'єю до с.В.Терешківка, і забезпечення її їжею, медикаментами та побутовими послугами припинилося взагалі, а вона за станом здоров'я потребує сторонньої допомоги і догляду, коштів на її щомісячне матеріальне забезпечення не надавав.
Вважає, що відповідач щонайменше шість календарних місяців з 04.02. по 04.08.2020 повною мірою не виконує свої обов'язки визначені договором довічного утримання (догляду) від 09.02.2015.
Сторони в судове засідання не з'явились надали суду заяви, де просили розглянути справу у їх відсутність.
Позивач позов підтримує та просить задовольнити.
Відповідач позов визнає та не заперечує проти його задоволення.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Кожна особа, як слідує зі змісту ч. 1 ст. 4 ЦПК України, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З огляду на викладене, суд розглянув справу в межах позовних вимог та за наявними в ній доказами, які надані сторонами.
Судом встановлено, що сторони: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 09.02.2015 уклали Договір довічного утримання (догляду) посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області та зареєстрований в реєстрі за №94.
Згідно умов зазначеного Договору ОСОБА_1 передала, а ОСОБА_2 прийняв у власність нерухоме майно: житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1 , що складається з житлового будинку літ.А,а,аг житловою площею 27,9 кв.м загальною площею 69,9 кв.м, літньої кухні-сараю літ.Б, погребу літ.Бп, гаражу літ.В., сараю літ.Г,г, колодязя літ.К, огорожі №1-3 розташованих на земельній ділянці, що знаходиться в приватній власності площею 0,2160га наданої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 5322482202:02:001:0009, що заходиться в АДРЕСА_1 та земельній ділянці площею 0,2011 га наданої для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5322482202:02:001:0010, що знаходиться в с.Мирне вул.Садова Кременчуцького району Полтавської області.
ОСОБА_2 зобов'язувався надати ОСОБА_1 право безоплатного довічного проживання в відчужуваному житловому будинку. Сторони домовились, що ОСОБА_1 займає кімнату, позначену на плані будинку №1-2 житловою площею 15,7 кв.м. Крім цього, ОСОБА_2 зобов'язувався забезпечувати ОСОБА_1 щоденним повноцінним харчуванням згідно її віку та стану здоров'я, здійснювати догляд за нею та надавати необхідну допомогу, надавати побутові послуги (прання, прасування і таке інше), забезпечувати всіма необхідними лікарськими засобами згідно стану її здоров'я за рекомендаціями лікаря, грошова оцінка вказаних видів матеріального забезпечення на місяць за згодою сторін визначається в розмірі 500 грн., у разі смерті поховати її.
Відповідно до ч.1 ст.744 ЦК України за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.
Договір довічного утримання (догляду) укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню (ч.1 ст.745 ЦК України).
Частиною 1 ст.746 ЦК України передбачено, що відчужувачем у договорі довічного утримання (догляду) може бути фізична особа незалежно від її віку та стану здоров'я.
Таким чином, договір довічного утримання має такі особливості: майно переходить у власність набувача, однак розпоряджатися таким майном набувач за життя відчужувача не зможе, оскільки при посвідченні договору довічного утримання накладається заборона на відчуження майна в установленому порядку, зобов'язання довічного утримання мають особистісний характер, оскільки встановлюються щодо конкретно визначеної фізичної особи, він носить тривалий характер та вимагає від набувача простійного і систематичного виконання обов'язків, матеріальне забезпечення (утримання) та послуги з догляду надаються набувачем до моменту смерті відчужувача (довічно) або до моменту розірвання договору довічного утримання.
Договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду: на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини, на вимогу набувача (ч.1 ст.755).
Як вбачаєтеся із довідки Новознам'янської сільської ради Кременчуцького району №1331 від 18.08.2020 ОСОБА_2 разом із сім'єю 06 листопада 2019 року виїхав від ОСОБА_1 та повністю припинив забезпечення її їжею, медикаментами та надання побутових послуг.
Відповідно до актів від 11.02.2019 та 11.08.2020, зі слів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , ОСОБА_2 догляду за ОСОБА_1 не здійснює, харчуванням та ліками не забезпечує, ніякої допомоги не надає, в будинку не проживає з грудня 2017 року.
Згідно довідки Новознам'янської сільської ради Кременчуцького району №1331 від 18.08.2020 ОСОБА_2 , його дружина ОСОБА_4 , син ОСОБА_5 , дочка ОСОБА_6 та падчерка ОСОБА_7 06.11.2019 зняті з місця реєстрації за адресом: АДРЕСА_1 в АДРЕСА_2
Відповідач ОСОБА_2 вказаних обставин не заперечує.
Відповідно до положень ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Аналізуючи зазначені норми права та встановлені обставини, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_2 тривалий час не виконує своїх обов'язків визначених спірним договором, що є підставою для його розірвання.
Отже, позов законний, обґрунтований, знайшов своє підтвердження під час судового розгляду, тому суд його задовольняє повному обсязі.
Оскільки позивач була звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду з позовом, який задоволено, то відповідно до положень ч.1 ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача судовий збір на рахунок держави.
Керуючись статтями 13,81,82,141,263-265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання задовольнити.
Договір довічного утримання (догляду) укладений ОСОБА_1 з ОСОБА_2 09.02.2015 посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Волошиною Н.А. та зареєстрований в реєстрі за №94 розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) грн.80 коп. на рахунок держави.
На рішення суду учасниками справи може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його оголошення до Полтавського апеляційного суду через Кременчуцький районний суд Полтавської області.
СуддяС. М. Клименко