Справа № 520/10633/18
Провадження № 2/947/2/21
18.06.2021
Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Бескровного Я.В. при секретарі Поведьонкові І.А. розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє від свого імені та від імені малолітнього ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про вселення, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про вселення її та малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в квартиру АДРЕСА_1 , мотивуючи позво тим, що 07.12.2016 року вона була зареєстрована у зазначеній квартирі на підставі заяви власника квартири, яким на той час був ОСОБА_6 . У подальшому, в жовтні 2017 року, коли власником квартири став батько ОСОБА_7 - ОСОБА_5 , він через свого представника ОСОБА_8 став вимагати від вагітної позивачки виселення з квартири, на що вона не погоджувалася, проте, після народження ІНФОРМАЦІЯ_2 у неї дитини ОСОБА_2 , власник квартири ОСОБА_5 за підтримки свого сина ОСОБА_6 та представника - адвоката Ільина Сергія Вікторовича позивачку до квартири не впустив, а запропонував їй вселитися до орендованої ОСОБА_6 іншої квартири, та скасувати реєстрацію свого місця проживання та місця проживання малолітньої дитини, яка була 08.02.2018 року також зареєстрована у зазначеній квартирі, задля чого ОСОБА_6 надавав їй договори оренди на різні квартири з пропозицією оселитися в них, на що ОСОБА_1 не погодилася і в липні 2018 року звернулася з заявою до органу поліції про скоєння відносно неї та дитини злочину щодо неправомірного виселення, всупереч встановленим законом правилами та потім звернулася до суду з позовом про вселення в квартиру її та її сина.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, просила його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з'являвся, свою позицію щодо позовних вимог про вселення не висловлював. У зв'язку з його смертю, яка наступила ІНФОРМАЦІЯ_3 , до участі у справі були залучені правонаступники відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_7 неодноразово викликалися до суду, проте, відповідно до інформації кур'єрської служби, від отримання повістки на судове засідання від 18.06.2021 року відмовилися.
Згідно ст.128 ч.8 п.3 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Відповідно до п. 9 ст. 130 ЦПК України, особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою, тому суд ухвалив розглядати справу у відсутності відповідачів.
Представник Служби у справах дітей Одеської міської ради в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, якою просив справу розглядати у відсутності третьої особи. Позовні вимоги підтримав, проти задоволення позову не заперечували.
Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи дійшов до висновку, що позов ОСОБА_1 , яка діє також і в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає задоволенню повністю.
Судом встановлено наступне.
07.12.2016 року ОСОБА_1 була зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1 .
08.02.2018 року в квартирі АДРЕСА_1 буле зареєстроване місце проживання малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначені обставини підтверджуються Довідкою з місця проживання щодо складу сім'ї та реєстрації за №2452 від 05.07.2018 року, виданою начальником Дільниці №7 ЖКС «Чорноморський» (т.1, а.с.13), а також матеріалами щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_1 , які були надані Департаментом надання адміністративних послуг Одеської міської ради, витребуваними за ухвалою суду про витребування доказів від 08.10.2018 року (т.1, а.с.22-23).
З попередження про необхідність звільнення зайнятого приміщення від 30.08.2017 року, адресованого ОСОБА_1 представником власника квартири за довіреністю від 16.08.2017 року ОСОБА_8 (т.1, а.с.27), вбачається, що між ОСОБА_6 , за заявою якого 07.12.2016 року ОСОБА_1 була зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1 , та ОСОБА_1 договір найму не укладався і що 05.17.2017 року ОСОБА_6 подарував зазначену квартиру ОСОБА_5 . У зв'язку з наміром членів сім'ї власника переїхати в квартиру, ОСОБА_1 було запропоновано звільнити квартиру та зняти реєстрацію свого місця проживання, що у протилежному випадку змусить власника звернутися до суду з позовом до ОСОБА_1 .
Матеріали справи містять копії договорів оренди квартир від 19.02.2018 року та 25.02.2018 року щодо оренди квартир за адресами по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 (т.1, а.с.28-34) , які укладав ОСОБА_7 для проживання з членами сім'ї.
З матеріалів справи вбачається, що у ОСОБА_1 та малолітнього ОСОБА_2 є право на користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_1 .
Враховуючи те, що з боку відповідачів не надходило заперечень щодо позовних вимог, суд виходить з того, що позовні вимоги щодо порушення права користування квартирою зазначеними особами обґрунтовані і тому вони підлягають судовому захисту.
Із матеріалів справи вбачається, що існує реальна небезпека порушення права позивача на житло.
При захисті цивільних прав ОСОБА_1 та її малолітньої дитини суд виходить з наступного.
На правовідносини сторін розповсюджується дія Конституції України, ЦК України, ЖК УРСР.
Стаття 47 Конституції України гарантує кожному право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Право на житло - є однією з первинних потреб людини, яка виникає з моменту її народження і зберігається протягом усього життя.
Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК Україн и, місцем проживання фізичної особи є житло в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Статтею 29 ч.4 ЦК України передбачено, зокрема, місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає.
Згідно зі ст. 9 ч. 4 ЖК УРСР, ніхто не може бут виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше, як з підстав і порядку, передбачених законом.
Відповідно до ст.311ч.4 ЦК України фізична особа не може бути виселена або іншим чином примусово позбавлена житла, крім випадків, встановлених законом.
Враховуючи, що ОСОБА_1 та її малолітня дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , правомірно набули право постійного користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 , і іншого житла не мають, отже мають право на постійне користуватися зазначеною квартирою і правових підстав щодо неправомірності постійного користування ними цим житловим приміщенням суду не доведено, їх вселення у квартиру, де зареєстроване їх місце проживання, буде відповідати вимогам закону.
Керуючись ст. 4-13,76-89,258-273 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Вселити ОСОБА_1 та малолітнього ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 в квартиру АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня її підписання. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Бескровний Я. В.