Справа №308/6069/21
3/308/3930/21
24.06.2021 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Зарева Н.І., за участю представника Закарпатської митниці держмитслужби Зубенка І.І. та представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Митровки Я.В., розглянувши матеріали Закарпатської митниці Держмитслужби щодо громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - Україна, Чернівецька область, Новоселицький район, с. Жилівка, місце проживання: АДРЕСА_1 , тимчасово не працюючого, закордонний паспорт НОМЕР_1 від 28.02.2019 року, орган, що видав, - НОМЕР_2 , про порушення митних правил за ст. 472 МК України,
Двадцять четвертого квітня 2021 року о 04:16 год. у зону митного контролю на ділянку «В'їзд» митного поста «Тиса» Закарпатської митниці Держмитслужби заїхав автомобіль марки «Mercedes-Benz» моделі «Sprinter 319 CDI», реєстраційний номерний знак України НОМЕР_3 , під керуванням громадянина України ОСОБА_1 , який повертався з Італії, де перебував у приватних справах, додому в Україну.
Формою проходження митного контролю гр. України ОСОБА_1 обрав порядок проходження митного контролю по каналу «червоний коридор».
Громадянину ОСОБА_1 було запропоновано заповнити митну декларацію, в якій він вказав свої паспортні дані, відомості про транспортний засіб та наявність у нього багажу 17 місць з одягом та додатковими речами до одягу, вживаними, несортованими загальною вагою 780 кг. При усному опитуванні ОСОБА_1 підтвердив відомості, вказані ним у декларації, та заперечив наявність будь-яких інших товарів, у тому числі таких, переміщення яких через митний кордон України заборонено та обмежено.
У ході митного контролю зазначеного транспортного засобу та речей громадянина ОСОБА_1 був виявлений не вказаний в митній декларації та не заявлений при усному опитуванні товар іноземного виробництва, а саме: одяг новий для жінок торгівельної марки «VALENTINO» в кількості 9 одиниць. Згідно інформації, отриманої з мережі Інтернет, загальна вартість виявленого товару перевищує 500 Євро.
Згідно з висновком спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України № 1420003800-0128 від 12.05.2021 року загальна ринкова вартість даних товарів становить 611 955,90 гривень.
Вищевказаний товар був поміщений у одну поліпропіленову сумку, що знаходилася у багажному відсіку автомобіля на підлозі. Доступ до виявленого товару нічим не утруднювався.
Виявалені товари ОСОБА_1 не визнав своєю власністю. Згідно з його поясненнями, вищевказані товари він перевозив з Італії в Україну на прохання незнайомої йому громадянки.
У відповідності до вимог ч. 1 статті 374 Митного кодексу України “Умови ввезення (пересилання) громадянами товарів на митну територію України”, товари (за винятком підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, не підлягають письмовому декларуванню та не є об'єктами оподаткування митними платежами.
Відповідно до ч. 4 ст. 374 Митного кодексу України, товари (крім підакцизних), що ввозяться громадянами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі, сумарна фактурна вартість та/або загальна вага яких перевищують обмеження, встановлені частиною першою цієї статті, але загальна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10000 євро, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, з поданням документів, що видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів, та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України, в частині, що перевищує еквівалент 500 євро або вартість товарів, обчислена пропорційно до ваги, що перевищує 50 кг (при ввезенні через інші ніж відкриті для повітряного сполучення пункти пропуску через державний кордон України). Базою оподаткування таких товарів є частина їх сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 500 євро або вартість товарів, обчислена пропорційно до ваги, що перевищує 50 кг.
Таким чином, гр. України ОСОБА_1 не заявив за встановленою формою точних відомостей про переміщувані ним через митний кордон України товари, які в даній кількості підлягають обов'язковому письмовому декларуванню та оподаткуванню.
Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого статтею 472 Митного кодексу України.
Чотирнадцятого червня 2021 року представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - адвокат Митровка Я.В. подав письмові пояснення по справі у порядку ст. 498 МК України, в яких заперечив наявність підстав для притягнення його підзахисного до адміністративної відповідальності за ст. 472 МК України. Зокрема, послався на те, що вилучені речі є ручною поклажею та йому не належать. Зазначив, що ОСОБА_1 взяв сумку у незнайомої жінки для перевезення в Україну за усним дорученням. Про те, які саме речі та в якій кількості були упаковані в дану сумку він не знав, оскільки сумка була заклеєна скетчем, документів щодо вартості цих речей та коштів за їх перевезення, він не отримував. Окрім цього додав, що сумка була не прихована. Оскільки ОСОБА_1 сумку своєю власністю не визнав, повідомив, що отримав її від незнайомої йому громадянки, у зв'язку з чим не мав права здійснювати письмове декларування товару, належного іншій особі, через відсутність необхідних повноважень, які надаються власником товару на підставі нотаріально посвідченого доручення. Разом з цим послався на відсутність умислу щодо недекларування товару, який йому не належав, та на який у нього не було відповідних повноважень на декларування. У зв'язку з вищенаведеним просив закрити провадження у справі про порушення митних правил на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Крім того, захисник до своїх пояснень додав пояснення гр. ОСОБА_2 , з яких вбачається, що вилучений 24.04.2021 року від гр. ОСОБА_1 товар придбаний нею через мережу інтернет та її представником в Італії був поміщений у сумку, яку у м. Мілан було надано гр. ОСОБА_1 для передачі в Україну на її ім'я, тобто був усно уповноважений на переміщення вказаного товару із Італії в Україну як її ручної поклажі. Просила врахувати дані обставини та повернути належний їй товар.
Додатково, 23 червня 2021 року адвокат Митровока Я.В. подав клопотання про долучення до матеріалів справи наданих ОСОБА_2 оригіналів первинних документів, що підтверджують їх фактурну вартість. Окрім цього, зазначив, що згідно вказаних документів сумарна фактурна вартість даних товарів становить 480 Євро, а отже не перевищує еквівалент 500 Євро, а тому такі товари не підлягали письмовому декларуванню та не є об'єктами оподаткування митними платежами, що виключає наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України.
Відомості зазначені представником ОСОБА_1 підтверджуються рахунком-проформою компанії BASE BLU SRL від 12.04.2021 року за № 20124578907.
Представник Закарпатської митниці ДФСУ у судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи.
ОСОБА_1 та його представник також в судове засідання не з'явились, однак, останній подав письмову заяву, в якій просив розглянути справу без участі ОСОБА_1 та його представника з врахуванням раніше поданих письмових пояснень та закрити провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, суддя прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 8 МК України, державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості.
Згідно з ч. 1 ст. 486 Митного кодексу України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Аналогічні вимоги також закріплені в ст. 489 МК України.
Згідно з ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до ст. 251, ч. 1 ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 472 МК України передбачена адміністративна відповідальність за недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.
Безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України, які підлягають обов'язковому декларуванню.
Об'єктивною стороною даного правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи, яка полягає в незаявленні за встановленою формою точних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби, що підлягають
обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.
Суб'єктивна сторона передбачає наявність прямого умислу, тобто усвідомлення винним обставин та характеру незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагнення їх ввезти на територію України з порушенням встановленого порядку чи вивезти з України.
Відповідно до ч. 1 та ч. 7 ст. 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Як вбачається з протоколу № 0522/30500/21 від 24.04.2021 року, 24 квітня 2021 року о 04:16 год. у зону митного контролю на ділянку «В'їзд» митного поста «Тиса» Закарпатської митниці Держмитслужби заїхав автомобіль марки «Mercedes-Benz» моделі «Sprinter 319 CDI», реєстраційний номерний знак України НОМЕР_3 , під керуванням громадянина України ОСОБА_1 , який повертався з Італії, де перебував у приватних справах, додому в Україну
У ході митного контролю зазначеного транспортного засобу та речей громадянина ОСОБА_1 був виявлений не вказаний в митній декларації та не заявлений при усному опитуванні товар іноземного виробництва, а саме: одяг новий для жінок торгівельної марки «VALENTINO», в кількості 9 одиниць. Згідно інформації, отриманої з мережі Інтернет, загальна вартість виявленого товару перевищує 500 Євро.
Вищевказаний товар був поміщений у одну поліпропіленову сумку, що знаходилася у багажному відсіку автомобіля на підлозі. Доступ до виявленого товару нічим не утруднювався.
Згідно з висновком спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України № 1420003800-0128 від 12.05.2021 року загальна ринкова вартість даних товарів визначена в розмірі 611 955,90 гривень.
Відповідно до матеріалів адміністративної справи, запровадженої митним органом, ОСОБА_1 порушив процедуру декларування та недекларування за встановленою формою, передбаченою ст. 257 МК України, шляхом подання не точних відомостей про наявність та кількість товару, що підлягає обов'язковому декларуванню.
При цьому, слід констатувати, що при складанні протоколу про порушення митних правил, митним органом не були враховано наступні обставини.
Підставою для складення протоколу про порушення митних правил стала митна декларація, подана ОСОБА_1 24 квітня 2021 року.
Як вбачається з митної декларації ОСОБА_1 , він задекларував особисті речі.
При цьому вартість вилученого товару митний орган визначив на підставі висновку експерта Закарпатського відділу з питань експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України №1420003800-0128 від 12.05.2021 року, згідно з яким вона становить 611 955,90 гривень.
Однак, згідно з наданим представником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, рахунком-проформою № 20124578907 від 12.04.2021 року, вартість товару складає 480 Євро.
Відповідно до ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка
базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ст. 65 МК України, митною вартістю товарів, що ввозяться в Україну відповідно до митних режимів, відмінних від режиму імпорту, є ціна товару, зазначена у рахунку-фактурі чи рахунку-проформі.
Відповідно до ст. 368 МК України, для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів.
На підставі наведеного, суддя, вирішуючи питання про вартість товарів, які ввозились на митну територію України громадянином ОСОБА_1 , керуючись положеннями ст. 62 Конституції України, взяв до уваги рахунок-проформу № 20124578907 від 12.04.2021 року, наданий представником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відповідно до якого вартість всього товару складає 480 Євро.
Митний кодекс України містить розділ XII «Особливості пропуску та оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України громадянами».
Умови ввезення (пересилання) громадянами товарів на митну територію України визначені статтею 374 Митного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 374 Митного кодексу України, товари (за винятком підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, та товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, не підлягають письмовому декларуванню (за винятком товарів, на які відповідно до статті 197 цього Кодексу встановлено обмеження щодо переміщення громадянами через митний кордон України, і випадків, передбачених частиною другою цієї статті) та не є об'єктами оподаткування митними платежами.
Згідно з частиною другою статті 374 Митного кодексу України, норма частини першої цієї статті застосовується у разі, якщо особа, яка ввозить товари на митну територію України, в'їжджає в Україну не частіше одного разу протягом однієї доби. З метою забезпечення дотримання цієї умови посадові особи органів охорони державного кордону, які здійснюють паспортний контроль у пунктах пропуску через державний кордон України, безпосередньо в процесі здійснення такого контролю інформують посадових осіб органів доходів і зборів про громадян, які в'їжджають в Україну частіше одного разу протягом однієї доби. У разі якщо товари в обсягах, що не перевищують обмежень, встановлених у частині першій цієї статті, ввозяться на митну територію України особою, яка в'їжджає в Україну частіше одного разу протягом однієї доби, такі товари підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, з поданням документів, які видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів, та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України.
Оскільки ОСОБА_1 ввозив речі вартістю 480 Євро, тобто в межах норм, встановлених ч. 1 ст. 374 Митного кодексу України, то останній і не був зобов'язаний декларувати переміщуваний ним.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, притягнення особи до адміністративної відповідальності розцінюється як «кримінальне обвинувачення», оскільки адміністративні правопорушення мають ознаки, притаманні
«кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції. Таку позицію висловив Європейський суд з прав людини в рішенні по справі «Надточій проти України» від 15 травня
2008 року.
Згідно ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до
законодавства України про адміністративні правопорушення.
Беручи до уваги, що в матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достовірні докази, які у своїй сукупності, поза розумним сумнівом, доводять наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, то вказана справа підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, події та складу адміністративного правопорушення.
Згідно ч.1 ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Таким чином, суддя прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутня вина, а відтак уі склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України.
Відповідно до ст. 527 МК України, у справі про порушення митних правил орган доходів і зборів або суд (суддя), що розглядає справу, виносить одну з таких постанов: 1) про проведення додаткової перевірки; 2) про накладення адміністративного стягнення; 3) про закриття провадження у справі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Отже враховуючи вищезазначене, суддя прийшов до висновку, що провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 слід закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, а товар, вилучений згідно з протоколом про порушення митних правил № 0522/30500/21 від 24.04.2021 рок,у слід повернути ОСОБА_1 або його представнику за дорученням.
На підставі наведеного, керуючись п. 1 ч. 1 с. 247 КУпАП, ст. 472, ч. 2 ст. 519, ст.ст. 520, 527, МК України, суддя,
Провадження у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Товар, вилучений згідно з протоколом про порушення митних правил № 0522/30500/21 від 24.04.2021 року, а саме:
- сукня для жінок червоного кольору торгівельної марки «VALENTINO», країна виробництва Італія - 1 штука;
- кофти тонкі жіночі трикотажні сірого кольору різних розмірів торгівельної марки «VALENTINO», країна виробництва Італія - 6 штук;
- жакети жіночі рожевого кольору торгівельної марки «VALENTINO», країна виробництва Італія - 2 штуки;
повернути гр. ОСОБА_1 або його уповноваженому представнику.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Н.І. Зарева