Справа № 308/11609/20
22 червня 2021 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:
головуючого - судді Придачук О.А.
з участю секретаря судових засідань Бомбушкар В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці Державної митної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Закарпатської митниці Державної митної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил.
Дана справа була призначена до розгляду на 11 год. 00 хв. 29.04.2021 року.
На дане судове засідання позивач не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив. Заяви про розгляд справи у його відсутності від позивача не надходило.
У зв'язку з неявкою в судове засідання позивача розгляд справи було відкладено та призначено наступне судове засідання на 9 год. 00 хв. 22.06.2021 року, про що позивача було повідомлено вчасно та належним чином.
Однак позивач в судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суду не повідомив. Заяви про розгляд справи у його відсутності від позивача не надходило.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У матеріалах справи наявна заява представника Закарпатської митниці Держмитслужби про розгляд справи у його відсутності.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.
Згідно з ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частиною 1 статті 45 КАС України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Отже, позивач, будучи ініціатором судового розгляду справи, в першу чергу має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи, дотримання процесуальних строків.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку. У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом. У рішенні Європейського Суду від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Аналіз викладених вище обставин неявки в судові засідання позивача, якому було відомо про провадження у справі, дає підстави стверджувати про неналежне здійснення своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов'язків, що виразилися у відсутності інтересу до поданої до суду заяви, що призвело до затягування судового розгляду даної справи, яка тривалий час не може бути вирішена по суті пред'явленого позову.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
За таких обставин, дослідивши матеріали справи, враховуючи ту обставину, що позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин, будучи вчасно та належним чином повідомленими, про час та місце розгляду справи, заяви про розгляд справи у його відсутності від позивача не надходило з метою дотримання строків розгляду адміністративної справи, суд приходить до переконання, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України дану позовну заяву слід залишити без розгляду.
Залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, не перешкоджає позивачеві повторно звернутися до адміністративного суду в загальному порядку (стаття 240 частина 4 КАС України).
На підставі наведеного, керуючись п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Закарпатської митниці Державної митної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя: О.А. Придачук