Справа № 346/2021/21
Провадження № 2/346/1131/21
23 червня 2021 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
у складі: головуючого судді: Махно Н. В.
з участю: секретаря: Гайової Г. Ф.
представника позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про надання дозволу на виїзд дітей за межі України, без згоди батька, -
Позивач звернулась до суду з вказаним позовом в якому посилається на те, що 04.10.2005 року шлюб між нею та відповідачем укладено. В шлюбі у них народились двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 03 січня 2020 р. рішенням Коломийського міськрайонного суду шлюб між сторонами розірвано. Неповнолітніх дітей після розірвання шлюбу залишено з позивачкою - ОСОБА_3 . Однак, у сторін виник майновий спір стосовно спільного майна подружжя. Посилаючись на комплексну психологічну характеристику психоемоційного стану дитини вказує, що діти не включають батька до складу сім'ї. У 2015 році позивач була змушена виїхати за кордон на заробітки. Працює в лікарні Плзенської області Республіки Чехія на посаді старшої медичної сестри. Зазначає, що трудовий договір з нею буде продовжено до 30.09.2022 р. В Республіці Чехія орендує житло. Рішенням загальноосвітньої школи № 14 м. Плзень Забелська, 25 діти повинні почати навчання з 01.09.2021 року. Позивач зазначає, що неодноразово зверталась до відповідача з проханням про надання дозволу на тимчасовий виїзд, однак відповідач відмовляє їй. У зв'язку з цим просить суд надати дозвіл на тимчасовий виїзд неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 30 липня 2019 р.), та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 30 липня 2019 р.), за межі України у супроводі матері - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у Республіку Чехія , Республіку Польща, Грецію, Туреччину, Єгипет, Німеччину, без дозволу ( згоди) та супроводу батька дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , терміном з 01 серпня 2021 року по 01 серпня 2022 року.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому щодо задоволення позову заперечив з тих підстав, що позивачка сама припинила спільне проживання, а він постійно підтримував зв'язок із дітьми як по телефону так із зустрічей в школі та інших місцях. Просив в задоволенні позову відмовити.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, наведених у позовній заяві.
Відповідач в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позову з підстав, наведених у відзиві.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, з'ясувавши обставини по справі, дослідивши письмові докази, прийшов до висновку, що позов слід задовольнити, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 313 ЦК України фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.
Порядок виїзду за кордон дітей громадян України визначено Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року № 3857-ХІІ, Постановою КМУ від 27 січня 1995 року № 57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України», Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1995 року № 231 (із змінами).
Правила перетинання державного кордону громадянами України, передбачають, що перетинання державного кордону для виїзду за межі України громадянами, які не досягли 16-річного віку, здійснюються лише за згодою обох батьків (усиновлювачів) та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду з України досягли 18-річного віку. Виїзд за межі України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, згода другого з батьків не вимагається у разі пред'явлення рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.
Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства», батьки зобов'язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відповідно до ст. 3 «Конвенції про права дитини» в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Як видно із досліджених доказів, у сторін народились діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.9-10). Згідно свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 , виданого 30 липня 2019 року та серії НОМЕР_2 від 30 липня 2019 р., відповідач є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
03 січня 2020 року шлюб між сторонами зареєстрований 04 жовтня 2005 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Коломиї реєстраційної служби Коломийського міськрайонного управління юстиції в Івано-Франківській області, актовий запис № 429 - розірвано (а.с.8).
Як вбачається із матеріалів справи, позивач проживає за кордоном, працевлаштована на посаді старшої медичної сестри в Чеській Республіці, орендує житло в м. Плзень Чеська Республіка.
З огляду на викладене, діючим законодавством не встановлено обмеження щодо виїзду неповнолітньої дитини за кордон, а лише встановлено певний порядок її виїзду за кордон за згодою батьків, або дозволу суду при відсутності згоди одного з батьків.
Враховуючи вищевикладене, враховуючи інтереси дітей, суд вважає, що право на вільне пересування та виїзд за межі України, не може бути обмежене шляхом відмови у такому виїзді, тому суд приходить до висновку, що позов підставний, обгрунтований, та такий, що підлягає до задоволення. Тому позов слід задовольнити та слід надати дозвіл на тимчасовий виїзд неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 30 липня 2019 р.), та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 30 липня 2019 р.), за межі України у супроводі матері - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у Чеську Республіку , Республіку Польща, Грецію, Туреччину, Єгипет, Німеччину, без дозволу ( згоди) та супроводу батька дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , терміном з 01 серпня 2021 року по 01 серпня 2022 року.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст.263, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Надати дозвіл на тимчасовий виїзд неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 30 липня 2019 р.), та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 30 липня 2019 р.), за межі України у супроводі матері - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у Чеську Республіку , Республіку Польща, Грецію, Туреччину, Єгипет, Німеччину, без дозволу ( згоди) та супроводу батька дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , терміном з 01 серпня 2021 року по 01 серпня 2022 року .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Повне судове рішення складено 29.06.2021 року.
Суддя Махно Н. В.