Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/1091/21
Номер провадження: 2-а/511/6/21
29 червня 2021 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Іванова О. В.,
при секретарі - Кирилової І.В.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Головного Управління Національної поліції в Одеській області, за участю третіх осіб: інспектора СРПП відділення поліції № 1 Б-Дністровського РВП капітана поліції Унгурян Сергія Юрійовича та Головне управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
03.06.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Роздільнянського районного суду Одеської області з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Головного Управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 042486 від 21.05.2021 року, в якому просив суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 042486.
Свої позовні вимоги мотивував тим, що постановою серії БАВ № 042486 від 21.05.2021 року на нього накладено адміністративне стягнення за ч. 2 ст.126 КУпАП у виді штрафу в сумі 3400,00 грн, за те що він начебто 21.05.2021 о 21 год 30 хв, керував транспортним засобом ТАТА без наявності права на керування транспортним засобом категорії С1. Він не згодний з даною постановою, постільки вважає, що поліцейським дану постанову ухвалено з порушенням вимог чинного законодавства, яка є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки на керування вказаним транспортним засобом не потрібно наявності категорії С1, що зазначено у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу.
Посилаючись на зазначене, позивач просив суд визнати протиправною та скасувати постанову інспектора серії БАВ № 042486 від 21.05.2021 року.
Ухвалою суду від 03.06.2021року адміністративний позов ОСОБА_1 був залишений без руху з підстав необхідності визначитись з суб'єктним складом у даному спорі та доцільністю залучення до участі у справі певних осіб та не сплати судового збору.(а.с.14-15).
На виконання вказаної ухвали суду позивачем надана тільки квитанція про сплату судового збору(а.с.18-19).
Ухвалою судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 15.06.2021року адміністративний позов ОСОБА_1 прийнятий судом до розгляду та призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.21).
22.06.2021р. в судовому засіданні за участю позивача за ініціативою суду повторно поставлено питання щодо необхідності визначитися з правильним колом учасників по справі.
Ухвалою суду від 22.06.2021року по вказаному адміністративному позову ОСОБА_1 до участі у справі в якості третіх осіб були залучені: інспектор СРПП відділення поліції № 1 Б-Дністровського РВП капітана поліції Унгурян С.Ю. та Головне управління Національної поліції в Одеській області, ідентифікаційний номер у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань40108740, розташоване за адресою: Єврейська вулиця, 12, Одеса, Одеська область, 65014, та розгляд справи був відкладений на 29.06.2021р. (а.с.24, 25-26).
В судовому засіданні 29.06.2021 року позивач свої позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, ніяких клопотань не заявляв, та суду пояснив, що постанова інспектора є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки його дійсно 21.05.2021р. зупинили з приводу несправності габаритів на його транспортному засобі, він надав документи на керування вказаним транспортним засобом ТАТА, де наявна категорія С, при цьому для керування вказаним засобом не потрібно наявності категорії С1, що зазначено у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07 листопада 2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, в тому числі і передбачених статтями 126 КУпАП.
Частиною 2 статі 126 КУпАП встановлено, що керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За п. п.а) п. 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Статтею 16 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу працівників міліції передавати для перевірки посвідчення, реєстраційні та інші документи, що підтверджують право на керування транспортним засобом, а також дорожні (маршрутні) листи і документи на вантаж, що перевозиться (крім власників транспортних засобів, які використовують їх в індивідуальних некомерційних цілях), а у випадках, передбачених законодавством, страховий поліс (сертифікат) про укладання договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Суд вважає, що право органів Національної поліції перевіряти наявність документів, визначених п. 2.1 ПДР кореспондується із обов'язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред'явити такі документи.
Наявність чи відсутність у діях водія правопорушення, яке було підставою для його зупинення працівником поліції не звільняє його від обов'язку пред'явити для перевірки вказані документи. Невиконання цього обов'язку є складом правопорушення, яке передбачено ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Аналогічна позиція вказана в постанові Верховного Суду від 25.09.2019 N 127/19283/17. При цьому суд враховує, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду (постанова ВС/ВП N 755/10947/17 від 30.01.2019).
При цьому, оскільки позивачем оскаржується тільки питання притягнення його до відповідальності згідно постанови серії БАВ № 042486 від 21.05.2021 року за ч. 2 ст. 126 КУпАП , тому судом перевіряються вимоги позивача тільки в межах позовних вимог.
Так, відповідно до п. 5 розділу Загальні положення постанови Кабінету Міністрів України від 8 травня 1993 р. N 340 "Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами" Водіям транспортних засобів категорій B, C1, C, D1 і D дозволяється керувати такими засобами також з причепом, дозволена максимальна маса якого перевищує 750 кілограмів. При цьому водіям транспортних засобів категорії B дозволяється керувати такими засобами з причепом, дозволена максимальна маса якого перевищує 750 кілограмів, але не перевищує маси автомобіля без навантаження, і загальна дозволена максимальна маса такого транспортного засобу і причепа не перевищує 3500 кілограмів. До керування транспортними засобами категорій C1, C, D1 і D з причепами, повна маса яких становить більш як 750 кілограмів і загальна дозволена максимальна маса такого транспортного засобу і причепа перевищує 3500 кілограмів, а також зчепленими автобусами допускаються водії, які мають право на керування транспортними засобами категорій C1E, CE, D1E і DE.
Разом з цим, поліцейський ВРПП Унгурян С.Ю. в постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 042486 від 21.05.2021 року вказав, що позивач ОСОБА_1 , керував автомобілем марки ТАТА, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не маючи при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, а саме категорії "С1".
При цьому, згідно копії свідоцтва Про реєстрацію ТЗ повна маса автомобіля марки "ТАТА", реєстраційний номер НОМЕР_1 , складає 7250кг.
У відповідності до посвідчення водія ОСОБА_1 має право на керування транспортними засобами категоріями «В» та «С».
В пункті 3 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1993 року N 340 зазначається, що транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їх типів і призначення поділяються, зокрема, на категорії:
- "В" - автомобілі, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3500 кілограмів (7700 фунтів), а кількість сидячих місць, крім сидіння водія, - восьми;
- "С1" - призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких становить від 3500 до 7500 кілограмів (від 7700 до 16500 фунтів).
Враховуючи вказане вище, водій, керуючи автомобілем марки "ТАТА", реєстраційний номер НОМЕР_1 , повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом категорії "С".
Тобто, судом не встановлено підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративно відповідальності за вказане правопорушення за даним фактом.
Разом з тим суд зазначає наступне.
Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Положеннями ч. 1 ст. 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Аналізуючи вищевикладене, суд зазначає, що умовою надання адміністративним судом захисту прав є встановлення їх порушення відповідачем, який перебуває у відповідних публічних правовідносинах із позивачем, проте своїми протиправними рішеннями, діями (бездіяльністю) впливає на його обов'язки, права чи інтереси.
Предметом розгляду у даній справі є постанова інспектора поліції по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху про накладення адміністративного стягнення передбаченого ст. 126 КУпАП.
За приписами ст. 222 КУпАП розгляд справ про адміністративні правопорушення правил дорожнього руху, зокрема ст. 126 покладено на органи Національної поліції.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Приписами ч. 1 ст. 1 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 13 Закону України "Про Національну поліцію" систему поліції складають: 1)центральний органу правління поліцією; 2)територіальні органи поліції. До складу апарату центрального органу управління поліції входять організаційно поєднані структурні підрозділи, що забезпечують діяльність керівника поліції, а також виконання покладених на поліцію завдань.
Приписами ч. 3 ст. 288 КУпАП визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ст. 126 КУпАП інспектори відповідного орану поліції діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції, а саме - від імені Департаменту патрульної поліції Національної поліції України і її територіальних органів.
Отже, належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями ст. 222 КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративне правопорушення.
Використання у зазначених вище нормах формулювань "від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення", "розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у ст. 222 - 244-20 КУпАП" вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.12.2019 р. у справі за N 724/716/16-а.
Так, Верховний Суд у вказаній справі виклав правовий висновок про те, що у справах про оскарження постанов про адміністративне правопорушення належним відповідачем у таких справах є саме орган, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Кабінетом Міністрів України видано Постанову №730 від 16 вересня 2015 року «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ», відповідно до якої утворено як юридичну особу публічного права територіальний орган Національної поліції, зокрема Головне управління Національної поліції в Одеській області.
Перевіркою відомостей, що містяться у вільному доступі, у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що Б-Дністровське РВП ГУНП в Одеській області є відокремленим підрозділом Головного управління Національної поліції в Одеській області.
Положенням про Департамент патрульної поліції, затвердженим наказом Національної поліції України від 06.11.2015 року № 73 (у редакції наказу Національної поліції від 14.08.2017 року № 857 «Про внесення змін до Положення про Департамент патрульної поліції») встановлено, що Департамент патрульної поліції є міжрегіональним територіальним органом Національної поліції, який створюється, ліквідовується та реорганізовується Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра внутрішніх справ України в установленому законом порядку. Департамент патрульної поліції є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України та банківських установах, має печатки із зображенням Державного Герба України, інші печатки та штампи.
Згідно офіційно сайту Національної поліції України, Б-Дністровський відділ поліції Головного управління Національної поліції України в Одеській області, якому підпорядковується інспектор СРПП відділення поліції № 1 Б-Дністровського РВП капітан поліції Унгурян С.Ю. , є структурним підрозділом Головного управління Національної поліції в Одеській області (вул. Єврейська, 12, м. Одеса, 65014 ).
З огляду на вищевикладене, існує дві окремі та не підпорядковані один одному юридичні особи публічного права Головне управління Національної поліції в Одеській області (вул. Єврейська, 12, м. Одеса, 65014) та Департамент патрульної поліції (вул. Федора Ернеста, 3, м. Київ, 03048).
Згідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Підстави та порядок заміни неналежної сторони у адміністративному процесі встановлено приписами статті 48 КАСУ, який неодноразово роз'яснювався позивачу і ухвалою суду про залишення позову без розгляду і під час судового розгляду по суті.
З будь-якими клопотаннями чи заявами про заміну первісного відповідача належним відповідачем позивач до суду не звертався.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Враховуючи вищенаведене та приймаючи до уваги, що звернення до суду до не належного відповідача є самостійною підставою для відмови для задоволення позову, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст.2,19,48, 77,90, 132,134, 241-251, 286 КАС України, суд,
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Головного Управління Національної поліції в Одеській області, за участю третіх осіб: інспектора СРПП відділення поліції № 1 Б-Дністровського РВП капітана поліції Унгурян Сергія Юрійовича та Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовити в повному обсязі.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Роздільнянський районний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О. В. Іванова