Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/1281/21
Номер провадження: 2/511/457/21
"29" червня 2021 р. Суддя Роздільнянського районного суду Одеської області Іванова О.В. розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Роздільнянської державної нотаріальної контори про скасування арешту майна та виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомості майна № 8240376 від 28.11.2008р.
23.06.2021 року на адресу Роздільнянського районного суду Одеської області надійшла позовна заява за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Роздільнянської державної нотаріальної контори про скасування арешту майна та виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомості майна № 8240376 від 28.11.2008р. В обґрунтування позову позивачі зазначають, що при розгляді цивільної справи в Роздільнянському районному суд в 2008 року в рамках забезпечення позову був накладений арешт на будинок АДРЕСА_1 .
Подана до суду позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України та підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Так відповідно до ст.175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додається документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
З матеріалів справи вбачається, що позивачами по справі є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які при зверненні до суду судовий збір не сплатили, при цьому ОСОБА_1 є особою, яка звільнена від сплати судового збору, оскільки вона віднесена до 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, але в матеріалах справи відсутній документ про сплату судового збору ОСОБА_2 .
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб: з 1 січня 2021 року 2270 грн.
Тобто сума судового збору яка підлягає сплаті позивачем ОСОБА_2 при подачі заяви складає 908,00 грн..
Таким чином для усунення недоліків заяви позивачу ОСОБА_2 належить сплатити судовий збір у розмірі 908,00 грн. та надати суду підтвердження доплати судового збору.
Окрім того, звертаючись до суду з вказаним позовом позивачі зазначили в якості відповідача державну нотаріальну контору. При цьому суд вважає, що виходячи з норм Закону "Про нотаріат", у нотаріуса немає спільних чи однорідних прав та обов'язків стосовно позивача. Нотаріус вчиняє нотаріальні дії від імені держави. Вказана думка суду повністю відповідає правовому висновку, який викладений в постанові КЦС ВС від 14.08.2019р. по справі № 519/77/18. Натомість, з позовним вимог вбачається, що в даному випадку нотаріус діяв як державний реєстратор та виконував ухвалу суду про арешт майна, тому згідно усталеної практики судів державна нотаріальна контора є неналежним відповідачем по вказаному спору, а позивачам необхідно визначитись з суб'єктним складом учасників спору та колом осіб, які дійсно повинні відповідати по вказаному позову.
Окрім того, також, з позовної заяви також вбачається, що ОСОБА_1 зазначена як позивач по справі, але позовні вимоги щодо неї особисто суду не заявлені та зі спору не вбачається які її права як позивача не визнаються, порушуються або оспорюються, що також повинно бути усунуто позивачем, оскільки будинок, з якого просять зняти арешт належить ОСОБА_2 .
Окрім того, відповідно до ч.2 ст.175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Всупереч цих вимог, подана позовна заява підписана від імені ОСОБА_2 ОСОБА_1 на підставі довіреності від 18.022020року, що не узгоджується з діючим законодавством та суперечить п. 2 ч. 6 ст. 19, ст. 60 ЦПК України.
Так, відповідно до положень ст. 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Положеннями ст. 15 ЦПК України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Як вбачається з вимог ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (ч. ч. 1, 3ст. 237 Цивільного кодексу України).
Відповідно до положень ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Документами, що підтверджують повноваження адвоката як представника є довіреність або ордер, виданий відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність"(ч. 4 ст. 62 ЦПК України).
Вимогами ст. 131-2 Конституції України передбачено, що незалежність адвокатури гарантується.
Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Вказана цивільна справа не відноситься до малозначних справ та не може бути розглянута в спрощеному провадженні, оскільки відповідного клопотання не надходило та в тому числі вказане неможливо, оскільки підготовка справи потребує визначення кола осіб, які повинні приймати участь в її розгляді та витребування доказів тощо.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі N 202/5348/18.
Вищезазначене дає підстави для висновку, що позивач ОСОБА_1 за довіреністю не є особою, яка може здійснювати представництво інтересів позивача ОСОБА_2 у вказаній цивільній справі, оскільки ця цивільна справа відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 19 ЦПК України не була судом визнана малозначною та повинна розглядатися в загальному позовному провадженні.
Окрім того, відповідно до ст.ст.175ч.3 п.п.2-10, 177ч.5 ЦПК України, позов має містити: номери засобів зв'язку позивача та відповідача, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти, а також: зміст позовних вимог, а саме, - спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити в рішенні, а якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок врегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності в позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, може додати копії відповідних письмових доказів. Учасник справи, який подає до суду письмові докази в копіях, згідно ст.95ч.5 ЦПК України, має своїм підписом підтвердити відповідність копії оригіналу із зазначенням дати такого засвідчення, а також прізвища й ініціалів особи, яка засвідчила копії документів, оскільки, в разі, якщо учасник справи або суд ставить під сумнів копію письмового доказу, такий доказ не береться судом до уваги.
Наданий позивачем вищевказаний позов не враховує усіх вимог, передбачених новою редакцією ЦПК України, яка діє з 15.12.2017року, а саме: не чітко вказані повне найменування відповідача (для юридичних осіб) - чи Роздільнянська державна нотаріальна контора чи Приморська районна державна нотаріальна контора у м. Одеса; не зазначено поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
Крім того, позов не містить жодних відомостей про вжиття позивачем заходів досудового врегулювання спору. Разом з цим з наданих письмових доказів, а саме з рішення Роздільнянського районного суду від 14.10.2009 року по справі № 2-45/1999р. вбачається, що при вирішенні спору по суті був скасований арешт, який накладений ухвалою суду від 20.04.1998р., але матеріали справи не містять будь-яких доказів наявності вказаного обмеження на час звернення з позовом до суду (оскільки всі документи датовані 2016-2017р.р.) та відмови реєстратора у скасуванні вказаного арешту.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
За встановлених обставин, суд вважає необхідним на підставі частини першої статті 185 ЦПК України залишити позов без руху надавши позивачу строк для усунення недоліків.
При винесенні ухвали судом враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи статтю шосту Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28 жовтня 1998 року та "Круз проти Польщі" від 19 червня 2001 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 185, 258-260, 353 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Роздільнянської державної нотаріальної контори про скасування арешту майна та виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомості майна № 8240376 від 28.11.2008р. - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви не пізніше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк вимоги ухвали суду будуть виконані, заява буде вважатися поданою в день первісного її подання, а інакше заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Учасник справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://rz.od.court.gov.ua/sud1524/gromadyanam/csz/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя:О. В. Іванова