Справа № 509/2865/21
25 червня 2021 року суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Жижка О.В, розглянувши матеріали, які надійшли від Головного управління ДПС в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ФОП, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 164 КУпАП,-
11 червня 2021 року до Овідіопольського районного суду Одеської області з Головного управління ДПС в Одеській області надійшов протокол про адміністративне правопорушення від 26.04.2021 року № 156/11/15-32-07-06-15, з якого вбачається, що 26.03.2021 року при проведенні фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , встановлено порушення встановленого законом діяльності у сфері торгівлі, а саме: роздрібна торгівля тютюновими виробами без придбання ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами, згідно з актом перевірки від 26.03.2021 року, бланк №002789, чим порушено ст. 15 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», за що відповідальність передбачена за ч. 1 ст. 164 КУпАП.
25 червня 2021 року до Овідіопольського районного суду Одеської області ОСОБА_1 надала письмові пояснення, в яких зазначила, що дія ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, реєстраційний номер 15210311202004426, дата реєстрації: 02.10.2020 року, була видана до 08.10.2021 року, вона забула, що не можна і пробила по касовому апарату 03.10.2020 року, що стало порушенням і підставою складання протоколу.
ОСОБА_1 в судове засідання з'явилася, вину у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, визнала, пояснила, що у зв'язку з карантинними заходами, не мала змоги отримати ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами вчасно, дія ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами попередня закінчилася 01.10.2019 року, а наступна ліцензія - почала діяти 08.10.2020 року. В період відсутності ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами здійснила продаж сигарет, та пробила по касовому апарату. Вказані дії здійснила ненавмисно. Просила суд суворо не наказувати, оскільки в неї на утриманні є малолітня онука, та має не великий фінансовий дохід.
Відповідно до ч. 1 ст. 164 КУпАП, провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди), - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.
Згідно із ст. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення при обов'язковому з'ясуванні вини даної особи у вчиненні адміністративного правопорушення та того чи підлягає вона адміністративній відповідальності, суддя зобов'язаний з'ясувати також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) в п. 114 Рішення від 10 вересня 2010 року у справі «Макфарлейн проти Ірландії» (заява № 31333/06), п. 38 Рішення Великої Палати від 29 березня 2006 року у справі «Ріккірді Піссаті проти Італії» (заява № 62361/00) зазначив, що засіб є ефективним тільки якщо він доступний та достатній.
В силу п. 255 Рішення ЄСПЛ від 12 грудня 2012 року у справі «Ель-Масрі проти колишньої Югославської Республіки Македонія» (заява № 39630/09) та п. 152 у справі «Кудла проти Польщі» (заява № 30210/06) від 26 жовтня 2000 року засіб повинен бути ефективним на практиці й по закону, а згідно п. 36-40 Рішення від 24 липня 2012 року у справі «Джорджевич проти Хорватії» (заява № 41526/10) при оцінці ефективності необхідно враховувати не тільки формальні засоби правового захисту, а й загальний правовий і політичний контекст, в якому вони діють, й особисті обставини заявника.
Судом враховується, що при розгляді питання про притягнення до адміністративної відповідальності необхідно забезпечити оптимальний баланс між дотриманням прав і свобод особи, яка притягується до відповідальності, та загальним (публічним) інтересом, який передбачає ефективний захист особистості, суспільства і держави від адміністративних правопорушень.
Таким чином, на думку суду, будь-яке адміністративне правопорушення та санкції за його скоєння повинні бути чітко визначені в законі таким чином, щоб виходячи з його тексту, у випадку необхідності за допомогою тлумачення, що надано судам, кожен міг передбачити адміністративно - правові наслідки своїх дій або бездіяльності.
В противному випадку може мати місце суперечна правозастосовна практика, яка послаблює гарантії державного захисту прав, свобод і законних інтересів громадян від свавільного адміністративного примусу.
Згідно з актом (довідкою) фактичної перевірки від 26.03.2021 року № 6119/15/21/РРО/ НОМЕР_1 , зареєстрованого в органі ДПС за місцем державної реєстрації суб'єкта господарювання від 29.03.2021 року, бланк 002789, за результатами проведення фактичної перевірки магазину-бару, встановлено порушення ст. 15 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального». В ході перевірки встановлено роздрібну торгівлю тютюновими виробами 03.10.2020 року, а також 01.10.2020 року та 08.10.2020 року.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, дохід ОСОБА_1 у 2020 році складав 23552,00,00 грн., що підтверджується довідкою ГУ ДПС в Одеській області про доходи фізичної особи-підприємця платника податку від 18.06.2021 року № 2375/АП/15-32-65-10, індивідуальною відомістю про застраховану особу Пенсійного фонду України від 22.06.2021 року.
Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов від 23.06.2021 року, складеного депутатом Овідіопольської селищної ради ОСОБА_2 , що ОСОБА_1 мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , та на вказаній житловій площі проживає сім осіб.
23.09.2019 року ОСОБА_1 було отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, реєстраційний номер 15210311201904189, термін дії якої з 01.10.2019 року по 01.10.2020 року.
02.10.2020 року ОСОБА_1 було отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, реєстраційний номер 15210311202004426, термін дії якої з 08.10.2020 року по 08.10.2021 року.
Як встановлено, ОСОБА_1 здійснювала продаж тютюнових виробів 01.10.2020 року, 03.10.2020 року, 08.10.2020 року, а тому суд вважає, що ОСОБА_1 поза дією ліцензії здійснила продаж тютюнових виробів лише раз - 03.10.2020 року, яку було отримано 02.10.2020 року, але яке розпочала свою дію з 08.10.2020 року.
Судом встановлено, що дії ОСОБА_1 не спричинили будь-яких матеріальних збитків.
З огляду на вищевикладене, вважаю, що дії ОСОБА_1 містять суто формальні ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, з урахуванням обставин його вчинення, незначною тривалістю та відсутністю жодних шкідливих або тяжких суспільних наслідків, відсутність потерпілих та відсутність матеріальної шкоди.
Більш того, вважаю, що діяння ОСОБА_1 не відповідає тій суспільній небезпечності, яка є типовою для цього виду правопорушення, зокрема, її дії суб'єктивно не були направлені на заподіяння шкоди суспільним інтересам, або інтересам юридичних чи фізичних осіб, і така шкода фактично не була заподіяна. Крім того, на даний час правопорушення вичерпано.
Частиною 2 ст. 284 КУпАП, передбачено, що постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
На підставі викладеного, суд вважає, що вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення є малозначним, а тому ОСОБА_1 слід звільнити від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП за малозначністю правопорушення на підставі ст. 22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.
Керуючись ст.ст. 22, ч. 1 ст. 164, 245,280,284 КУпАП України, -
ОСОБА_1 звільнити від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 164 КУпАП - обмежившись усним зауваженням.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 164 КУпАП - закрити.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Овідіопольський районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя О.В. Жижка