Справа №479/1217/20
Провадження №2/479/106/21
15 квітня 2021 року смтКриве Озеро
Кривоозерський районний суд Миколаївської області
в складі: головуючого - судді Репушевської О.В.
за участі секретаря судового засідання Штуфри А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смтКриве Озеро, в порядку загального позовного провадження цивільну справу №479/1217/20 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Кривоозерської селищної ради Кривоозерського району Миколаївської області про визнання права власності на земельні ділянки, шляхом виділення їх часток в натурі у праві спільної часткової власності,
позивач ОСОБА_1 ;
позивач ОСОБА_2 ;
відповідач Кривоозерська селищна рада Миколаївської області;
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , від імені та в інтересах яких діє адвокат Гаврилюк Т.А., звернулися до суду із позовом до Очеретнянської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області про визнання права власності на земельні ділянки, шляхом виділення в натурі часток земельних ділянок, які належать їм на праві спільної часткової власності, внаслідок успадкування. В обґрунтування позовних вимог представник позивачів посилається на те, що відповідно до свідоцтв про право на спадщину за заповітом позивачі є спадкоємцями, по 1/2 частці кожен, двох земельних ділянок які належали спадкодавцю ОСОБА_3 , на підставі державних актів серії ЯБ №424607 та серії ЯБ №424608, виданих Кривоозерською райдержадміністрацією Миколаївської області 03 квітня 2006 року.
Державним кадастровим реєстратором відділу Держземагенства у Кривоозерському районі Миколаївської області на підставі технічних документацій, розроблених на замовлення позивачів, здійснено поділ успадкованих ними двох земельних ділянок відповідно часток вказаних у свідоцтвах про право на спадщину, та сформовано чотири земельні ділянки.
Державним реєстратором позивачам було відмовлено у державній реєстрації прав власності на виділені із спільної часткової власності земельні ділянки, у зв'язку з відсутністю договору про поділ спільного майна, тому позивачі вимушені звернутись з даним позовом до суду.
Ухвалою суду від 15 лютого 2021 року первісного відповідача Очеретнянську сільську раду Кривоозерського району Миколаївської області замінено на належного Кривоозерську селищну раду Миколаївської області.
В судове засідання позивачі та їх представник не з'явилися, подано заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
Представник відповідача - Кривоозерської селищної ради Миколаївської області в письмовому клопотанні просив прийняти рішення на розсуд суду, згідно чинного законодавства
Відповідно до положень ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Згідно положень до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного висновку.
Нормативними положеннями ч.1 ст.4 ЦПК України, передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до положень ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.
Згідно свідоцтв про право на спадщину за заповітом, виданим Шинкарук Н.І., державним нотаріусом Кривоозерської державної нотаріальної контори Миколаївської області 17 грудня 2012 року, зареєстрованих в реєстрі за №2580 і №2596, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 успадкували після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , по 1/2 частці кожен земельної ділянки, площею 2,35 га, кадастровий номер:4823983300:01:000:1689, розташованої в межах території Очеретнянської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належної спадкодавцеві на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №424608, виданого Кривоозерською райдержадміністрацією Миколаївської області 03 квітня 2006 року.
Згідно даних витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №19732081 від 29 березня 2014 року ОСОБА_2 зареєстрував право своєї власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 2,35 га, з кадастровим номером:4823983300:01:000:1689, 24 березня 2014 року, номер запису про право власності :5160350, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна:326227448239.
Згідно даних витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №19730741 від 29 березня 2014 року ОСОБА_1 зареєстрував право своєї власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 2,35 га, з кадастровим номером:4823983300:01:000:1689, 24 березня 2014 року, номер запису про право власності :5159971, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна:326227448239.
Згідно свідоцтв про право на спадщину за заповітом, виданим Шинкарук Н.І., державним нотаріусом Кривоозерської державної нотаріальної контори Миколаївської області 17 грудня 2012 року, зареєстрованих в реєстрі за №2604 і №2588, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 успадкували після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , по 1/2 частці кожен земельної ділянки, площею 2,30 га, кадастровий номер:4823983300:01:000:1715, розташованої в межах території Очеретнянської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належної спадкодавцеві на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №424607, виданого Кривоозерською райдержадміністрацією Миколаївської області 03 квітня 2006 року.
Згідно даних витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №19731733 від 29 березня 2014 року ОСОБА_2 зареєстрував право своєї власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 2,30 га, з кадастровим номером:4823983300:01:000:1715, 24 березня 2014 року, номер запису про право власності :5160248, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна:326239248239.
Згідно даних витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №19731310 від 29 березня 2014 року ОСОБА_1 зареєстрував право своєї власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 2,30 га, з кадастровим номером:4823983300:01:000:1715, 24 березня 2014 року, номер запису про право власності :5160141, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна:326239248239.
Відповідно до даних довідки відділу у Кривоозерському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області №210/114-20 від 26 листопада 2020 року, в результаті поділу земельної ділянки площею 2,35 га, кадастровий номер: 4823983300:01:000:1689 утворені дві земельні ділянки: площею 1,1825 га, кадастровий номер: 4823983300:01:000:2886 та площею 1,1710 га, кадастровий номер: 4823983300:01:000:2885, які розташовані в межах території Очеретнянської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; в результаті поділу земельної ділянки площею 2,30 га, кадастровий номер: 4823983300:01:000:1715 утворені дві земельні ділянки: площею 1,1455 га, кадастровий номер: 4823983300:01:000:2883 та площею 1,1589 га, кадастровий номер: 4823983300:01:000:2884, які розташовані в межах території Очеретнянської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Ці обставини також підтверджуються даними витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-4800657862013, №НВ-4800657802013, №НВ-4800657782013, №НВ-4800657872013 від 23 грудня 2013 року.
Відповідно до рішень державного реєстратора прав на нерухоме майно Кам'яномостівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області Курочкіною І.С. №55384506 і №55384707 від 27 листопада 2020 року позивачу ОСОБА_2 було відмовлено у державній реєстрації права власності на земельні ділянки площею 1,1455 га, кадастровий номер 4823983300:01:000:2883, площею 1,1710 га, кадастровий номер 4823983300:01:000:2885 у зв'язку з відсутністю договору про поділ спільного майна.
Відповідно до рішень державного реєстратора прав на нерухоме майно Кам'яномостівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області Курочкіною І.С. №55384252 і №55384613 від 27 листопада 2020 року позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у державній реєстрації права власності на земельні ділянки площею 1,1589 га, кадастровий номер 4823983300:01:000:2884, площею 1,1825 га, кадастровий номер 4823983300:01:000:2886 у зв'язку з відсутністю договору про поділ спільного майна.
Відповідно до положень ст.ст.316, 317 ЦК України право власності - це право особи володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на свій розсуд, але в межах норм чинного законодавства, які позивач не порушує, частка позивача в спільній частковій власності складається із конкретних приміщень, що розподілили власники добровільно та підтверджується технічним паспортом, суд вважає, що позов слід задовольнити.
Згідно положень ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Положеннями статті 1 Першого Протоколу від 20 березня 1952 року до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод04 листопада 1950 року визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У відповідності до нормативних положень ч.1 ст.356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Положеннями ст.358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. У відповідності до ч.1, ч.3 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Нормативними положеннями ст.364 ЦК України закріплено право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Згідно ч.3 ст.364 ЦК України у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Виділ часток нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. До такого висновку дійшов Верховний Суд України, розглянувши справу № 6-1443цс16. Вказавши також, що Виходячи з аналізу змісту норм ст. ст.183, 358, 364 ЦК України можна дійти висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна.
Суд встановив, що позивачам державний реєстратор прав на нерухоме майно відмовила у державній реєстрації права власності на новосформовані земельні ділянки, зазначивши, що ними не надано договори про поділ спільного майна.
Згідно положень ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до положень ст.125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, а відповідно до ст.126 ЗК України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Нормативними положеннями ст.88 ЗК України встановлено, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації. Учасник у спільній частковій власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.
Для виділу частки із спільного нерухомого майна повинна бути технічна можливість. Насамперед це означає, що частка яка виділяється повинна бути реально окремим об'єктом нерухомого майна. При цьому частка яка залишається у іншого власника (власників) має також бути окремим об'єктом нерухомого майна в розумінні ст.181 ЦК України. Тобто, з певної точки зору, при будь-якому виділі частки з нерухомості, завжди відбувається поділ цієї нерухомості на два самостійних об'єкта.
Державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених ст.27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою КМУ від 25 грудня 2015 №1127.
Вчинення нотаріальних дій щодо порядку володіння та користування спільним майном або конкретними його частинами та укладення договорів про визначення розміру часток, зміну розміру часток, а також виділення частки в натурі присвячено пункт 6, глави 1, розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року за № 296/5.
Відповідно до пункту 6, глави 1, розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року за № 296/5, зазначено, що договір про виділення частки в натурі може бути укладений між усіма учасниками спільної часткової власності або між кількома з них. Учасники спільної часткової власності вправі укладати договори про визначення розміру часток, зміну розміру часток, а також виділення частки в натурі (поділу). Договори про виділ частки в натурі майна (поділ), право власності на яке підлягає реєстрації, посвідчуються нотаріусом на підставі документів, що посвідчують право власності на таке майно, або на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, якщо державну реєстрацію права власності на нерухоме майно проведено без видачі документа, що посвідчує таке право.
З матеріалів справи вбачається, що поділ обох земельних ділянок спадкодавця вже проведено, шляхом їх реального поділу на чотири окремі земельні ділянки, яким присвоєно нові кадастрові номера, але право власності позивачі за собою зареєструвати не можуть.
Положеннями ч.3 ст.364 ЦК України, визначено, що разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Також, у справі № 6-68цс14, Верховний Суд України також сформулював правову позицію від 02 липня 2014 року, якою роз'яснив, що право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено, але за умови, що така шкода не буде істотною. Саме ця обставина є визначальною при вирішенні позову про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників.
Аналогічних висновків дійшов 15 березня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в контексті справи №345/2723/17, провадження № 61-5032св18 (ЄДРСРУ № 72793666) досліджував питання щодо критеріїв припинення права на частку в спільному майні.
Суд вказав, що відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Положеннями ст.321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно положень ст.370 Цивільного кодексу України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.
Окрім цього, право власності співвласника на частку у спільному майні може бути припинено, але за умови, що така шкода не буде істотною. Саме ця обставина є визначальною при вирішенні позову про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників і при цьому суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Відповідно до положень ч.1 ст.365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Разом з тим, положеннями ст.367 ЦК України передбачено, що майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до положень ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Крім того, згідно з положеннями ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Перевіривши матеріали справи, враховуючи, що відповідач позов визнав та визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи, інтереси інших осіб, суд вважає, що визнання позову може бути прийнято судом.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, наявність можливості виділення частки в натурі в праві спільної часткової власності, визнання відповідачем позову, а також наявність законних підстав для визнання права власності на земельні ділянки за позивачами, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Представник позивача в позові просив судові витрати залишити за позивачами, тому суд вважає за можливе судові витрати віднести за рахунок позивачів.
Керуючись ст.ст.2, 4, 13 ,81-82, 89, 141, 206, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Кривоозерської селищної ради Кривоозерського району Миколаївської області про визнання права власності на земельні ділянки, шляхом виділення їх часток в натурі у праві спільної часткової власності - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на земельну ділянку, площею 1,1455 га, кадастровий номер 4823983300:01:000:2883, що розташована на території Очеретнянської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка утворена шляхом виділення в натурі частки в праві спільної часткової власності із земельної ділянки площею 2,30 га кадастровий номер №4823983300:01:000:1715.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на земельну ділянку, площею 1,1589 га, кадастровий номер 4823983300:01:000:2884, що розташована на території Очеретнянської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка утворена шляхом виділення в натурі частки в праві спільної часткової власності із земельної ділянки площею 2,30 га кадастровий номер №4823983300:01:000:1715.
Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2,30 га, з кадастровим номером:4823983300:01:000:1715, що розташована на території Очеретнянської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна:326239248239.
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на земельну ділянку, площею 1,1710 га, кадастровий номер 4823983300:01:000:2885, що розташована на території Очеретнянської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка утворена шляхом виділення в натурі частки в праві спільної часткової власності із земельної ділянки площею 2,35 га кадастровий номер №4823983300:01:000:1689.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на земельну ділянку, площею 1,1825 га, кадастровий номер 4823983300:01:000:2886, що розташована на території Очеретнянської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка утворена шляхом виділення в натурі частки в праві спільної часткової власності із земельної ділянки площею 2,35 га кадастровий номер №4823983300:01:000:1689.
Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2,35 га, з кадастровим номером:4823983300:01:000:1689, що розташована на території Очеретнянської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна:326227448239.
Судові витрати по справі віднести за рахунок позивачів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Кривоозерський районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень. Веб-адреса сторінки: https://court.gov.ua/sud1415/, E-mail: inbox@ko.mk.court.gov.ua
Суддя :