Справа №478/581/21
пров. №2/478/179/2021
29 червня 2021 року Казанківський районний суд Миколаївської області
в складі: головуючої судді Сябренко І.П.
за участю: секретаря Фалій В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду смт. Казанка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
07 травня 2021 року позивач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява обґрунтована тим, що 04 травня 2011 року між ПАТ КБ «ПриватБанк», назву якого замінено на Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір. Відповідно до умов якого банк надав позичальнику грошові кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. ОСОБА_1 не виконував взятих на себе обов'язків за кредитним договором, не здійснював щомісячного погашення кредиту та відсотків, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором.
На підставі викладеного, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 12309 грн 29 коп., яка складається з: 10478 грн 65 коп. - заборгованості за тіло кредита (простроченим тілом кредита); 1830 грн 64 коп. - заборгованості за простроченими відсотками та судові витрати в розмірі 2270 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, але від нього надійшла заява в якій він просить справу розглядати без його участі, заявлені вимоги підтримує, просить їх задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить оголошення розміщене на офіційному веб-сайті судової влади України, про причини неявки суду не повідомив, відзиву не подав. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Оскільки учасники справи у судове засідання не з'явились, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши письмові докази та матеріали справи, суд приходить такого висновку.
Матеріалами справи встановлено, що 04 травня 2011 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», назву якого замінено на Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (АТ КБ «ПриватБанк») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір з використанням кредитки «Універсальна», згідно умов якого останній отримав кредит у вигляді кредитного ліміту, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у «ПриватБанк» (а.с.16).
Підписавши заяву відповідач надав свою згоду, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також те, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.
Позивач додав до позовної заяви довідку про умови кредитування з використанням кредитної картки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», підписану відповідачем 04.05.2011 року, якою передбачено нарахування відсотків, пені і штрафів (а.с.17).
Кінцевий термін повернення кредитних коштів відповідає строку дії картки.
Згідно довідки за кредитним договором ОСОБА_1 було отримано наступні кредитні картки: кредитну картку від 04.05.2011 року, терміном дії до 01/15 року; кредитну картку від 12.02.2015 року, терміном дії до 07/16 року; кредитну картку від 28.11.2016 року, терміном дії до 05/19 року та кредитну картку від 06.05.2019 року, терміном дії до 01/23 року (а.с.14).
Відповідно до довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 , було встановлено 04.05.2011 року кредитний ліміт в розмірі 300 грн, який в подальшому було: 06.05.2011 року збільшено до 2900 грн; 22.07.2011 року збільшено до 3300 грн; 03.05.2012 року зменшено до 2960 грн; 08.12.2014 року зменшено до 2000 грн; 28.11.2016 року зменшено до 2000 грн; 20.10.2017 року збільшено до 13000 грн; 22.02.2019 року зменшено до 12608 грн 22 коп.; 11.05.2019 року зменшено до 11967 грн 25 коп.; 23.08.2019 року, 19.03.2020 року, 31.03.2020 року, 14.04.2020 року зменшено до 11495 грн 30 коп.; 27.04.2020 року, 08.05.2020 року, 19.05.2020 року, 02.06.2020 року, 15.06.2020 року, 30.06.2020 року, 13.07.2020 року, 24.07.2020 року, 06.08.2020 року, 17.08.2020 року, 28.08.2020 року зменшено до 11493 грн 12 коп., та станом на 07 вересня 2020 кредитний ліміт становив 0 гривень (а.с.15).
Факт отримання кредитних коштів відповідачем ОСОБА_1 підтверджено випискою по рахунку (а.с.51-66).
До позовної заяви, крім заяви (а.с.16) та довідки про умови кредитування з використанням кредитної картки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» (а.с.17), підписаних позичальником ОСОБА_1 , АТ КБ «ПриватБанк» надав витяг з Умови та Правила надання банківських послуг, затверджених наказом від 06.03.2010 року №СП-2010-256 (а.с.18-41), які не підписані позичальником.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст.634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст.1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові зокрема заборгованість за відсотками на прострочену заборгованість за користування кредитними коштами.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 04 травня 2011 року, посилався на «Умови та Правила надання банківських послуг» у редакції, що діяла на момент підписання заяви Позичальника, як невід'ємні частини спірного договору.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме надані до позовної заяви Умови та Правила надання банківських послуг розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
За таких обставин, наданий банком витяг з Умов та Правил надання банківських послуг не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору. З огляду на їх мінливий характер, їх не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником.
Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду, від 03 липня 2019 року (справа № 342/180/17).
Однак, позивачем було надано суду підписану відповідачем 04 травня 2011 року довідку про умови кредитування з використанням кредитної картки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», яка містить дані про базову відсоткову ставку за користування кредитом 2,5% на місяць (нараховується на залишок не простроченої заборгованості з розрахунку 360 днів в році); розмір щомісячних платежів у розмірі 7% від заборгованості, але не менше 50 грн і не більше залишка заборгованості, строк внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця, наступного за звітним; штраф за порушення строків платежів зі будь-яким з грошових зобов'язань 500 грн. + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій; порядок нарахування пені за невчасне погашення заборгованості: (ПЕНЯ=пеня( 1 )+пеня (2), де пеня(1)=(базова % ставка за договором)/30 нараховується за кожен день прострочення кредиту; пеня(2)=1% від заборгованості, але не менше 30 грн в місяць, нараховується раз в місяць, за наявності прострочення по кредиту або процентам 5 і більше днів при виникненні прострочення на суму більше 50 грн.).
Зазначене свідчить про наявність між сторонами кредитних правовідносин на підставі кредитного договору №б/н від 04 травня 2011 року у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту, а також про те, що сторонами при укладенні кредитного договору було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, оскільки довідка про умови кредитування з використання кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» містить підпис відповідача.
Згідно з розрахунком АТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором від 04.05.2011 року станом на 13.04.2021 року складає 12309 грн 29 коп. у тому числі: 10478 грн 65 коп. - заборгованість за тілом кредита (простроченим тілом кредита); 1830 грн 64 коп. - заборгованість за простроченими відсотками (а.с.4-13). Вимоги про стягнення заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит, згідно ст.625 ЦК України, заборгованості за комісією та пенею за не своєчасність виконання зобов'язань за договором, Банк не заявляв.
Визначаючи розмір заборгованості та її складові, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд враховує наступне.
Оскільки відповідач уклав кредитний договір з позивачем та отримав кредитні кошти від банку, він зобов'язаний повернути їх та сплатити проценти за користування кредитними коштами.
Отже, з ОСОБА_1 підлягає стягненню тіло кредиту у розмірі 10478 грн 65 коп.
Звертаючись до суду з позовом, позивач крім тіла кредит просив стягнути з відповідача заборгованість за простроченими відсотками у розмірі 1830 грн 64 коп.
Довідка про умови кредитування з використанням кредитної картки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», яка підписана відповідачем, містить в собі дані про встановлений розмір процентів, а саме 2,5% в місяць, що становить 30% річних. Доказів іншого стосовно розміру погодженої сторонами процентної ставки позивачем суду надано не було.
Як зазначено в розрахунку заборгованості, наданому до позову, банк розрахував заборгованість, виходячи як з первісної погодженої сторонами процентної ставки (30% річних) по серпень 2014 року, так і за підвищеною відсотковою ставкою - 34,80% - з вересня 2014 року по березень 2015 року, за відсотковою ставкою - 43,20 %, починаючи з квітня 2015 року, та за відсотковою ставкою - 34,80% - з червня 2015 року по 15 лютого 2016 року, за відсотковою ставкою - 43,20% - з 16 лютого 2016 року по 16 листопада 2016 року, за відсотковою ставкою - 42% - з 28 листопада 2016 року по липень 2020 року, за відсотковою ставкою - 40,8% - з серпня 2020 року по 13 квітня 2021 року, які не діяли на час отримання ОСОБА_1 кредитних коштів та з застосуванням коефіцієнту «2», який не передбачений довідкою, підписаною позичальником (а.с.4-13). До того ж, наданий банком розрахунок свідчить, що заборгованість за процентами щомісячно нараховувалась не на залишок отриманих коштів, а на загальну заборгованість за весь попередній період, що не передбачено умовами Договору та Умовами та Правилами.
Проте належних та допустимих доказів погодження інших підвищених процентних ставок з позичальником позивачем суду надано не було, а тому у позивача були відсутні підстави для нарахування процентів за користування кредитними коштами за збільшеними процентними ставками.
За такого загальна сума заборгованості за кредитом, зазначена в розрахунку банку, наданому до позовної заяви, не відповідає умовам укладеного між сторонами кредитного договору.
До того ж, проаналізувавши рух коштів по рахунку, розрахунок позивача щодо нарахованої суми процентів за значно підвищеними ставками порівняно з передбаченими умовами в довідці, тривалий період їх нарахування, та суми оплачені відповідачем, відсутні підстави вважати наявною заборгованість суми за простроченими відсотками.
Суду нового розрахунку Банком відповідно до умов договору не надано.
За таких обставин, суд приходе висновку про те, що з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 10478 грн 65 коп., що складається із заборгованості за тілом кредита (простроченим тілом кредита) у розмірі 10478 грн 65 коп.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в сумі 1932 грн 45 коп. (10478,65 грн. х 100 : 12309,29 грн. = 85,13%, 2270 х 85,13% = 1932 грн 45 коп.).
Керуючись ст. ст.13, 259, 263-265, 279, 280-282, 284, 289 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Великоолександрівка Казанківського району Миколаївської області, громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. №50, рах.№ НОМЕР_2 , МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570) в рахунок відшкодування заборгованості за кредитним договором 10478 (десять тисяч чотириста сімдесят вісім) грн 65 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредита (простроченим тілом кредита) у розмірі 10478 грн 65 коп.
В останній частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 1932 грн 45 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.
Копію судового рішення надіслати відповідачу ОСОБА_1 протягом двох днів з дня його складення рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
Повний текст заочного рішення складено 29.06.2021 року.
Суддя І.П. Сябренко