Справа № 487/2704/21
Провадження № 1-кс/487/3365/21
24.06.2021 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 09.03.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021152030000181, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , -
Слідчий СВ Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 звернувся до Заводського районного суду міста Миколаєва з клопотанням, погодженим з прокурором, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 09.03.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021152030000181, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України. Ухвалою Заводського районного суду міста Миколаєва від 28.04.2021 року було обрано до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 27.06.2021 року з визначенням розміру застави. До закінчення дії ухвали слідчого судді, неможливо завершити досудове слідство у даному кримінальному провадженні у зв'язку із необхідністю проведення значної кількості процесуальних дій, проведення та завершення яких потребує додаткового часу. Крім того, наявні при обрані запобіжного заходу ризики, передбачені п.п.1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на теперішній час не зменшилися та продовжують існувати. Застосування більш м'якого запобіжного заходу, не досягне своєї мети по забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню ризикам.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала та наполягала на його задоволенні.
Захисник ОСОБА_4 та підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні проти задоволення клопотання не заперечували, просили зменшити розмір застави.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч.1 ст. 177 КПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 183 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділенням Миколаївського РУП ГУНП у Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 09.03.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021152030000181, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість за скоєння злочину проти власності, у невстановлений під час досудового розслідування дату та час, у невстановленому під час досудового розслідування місці, діючи повторно, домовився із невстановленою під час досудового розслідування особою, щодо викрадення майна з приміщення квартири АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_7 ..
Реалізуючи свій спільний злочинний корисливий умисел, 08.03.2021 в період часу з 18.40 по 19.30 годину, більш точного часу під час проведеного досудового розслідування встановити не представилось можливим, ОСОБА_5 спільно із невстановленою особою, підійшли до приміщення будинку АДРЕСА_2 , де шляхом зламу решітки та створки вікна проникли до приміщення квартири АДРЕСА_3 , де постійно проживає потерпілий ОСОБА_7 .
Перебуваючи у приміщенні вищевказаної квартири, ОСОБА_5 спільно із невстановленою під час досудового розслідування особою, зібрали з метою подальшого викрадення майна, яке належить ОСОБА_7 , а саме: ноутбук чорного кольору марки «Аsus» із зарядним пристроєм, вартістю 2000 грн.; наручний смарт - годинник «XIAOMI Mi band-4» із зарядним пристроєм, вартістю 1000 грн; наручний годинник « Lee Cooper», із гравіюванням на внутрішній поверхні « ОСОБА_7 », вартістю 900 грн., рюкзак марки «Vans» чорного кольору, вартістю 1000 грн.; бездротові навушники марки «Redmi АirDots», вартістю 193,33 грн.
У цей час, тобто 08.03.2021 приблизно о 19.30 годині, потерпілий ОСОБА_7 , повернувся до свого місця проживання та побачивши пошкоджену решітку вікна почав ліхтариком освітлювати вікна своєї квартири.
ОСОБА_5 , розуміючи, що його дії стали явними, утримуючи частину викраденого майна, вистрибнув через пошкоджене вікно та почав втікати від потерпілого, який спробував його наздогнати, однак не зміг цього зробити. У цей же час, невстановлена під час досудового розслідування особа, скориставшись тим, що потерпілий побіг за ОСОБА_5 , із частиною викраденого майна залишив місце скоєння кримінального правопорушення через вхідні двері квартири.
В подальшому, ОСОБА_5 та невстановлена під час досудового розслідування особа, викрадене майно привласнили та розпорядились ним на власний розсуд, спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 5093,33 грн.
28.04.2021 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 186 КК України.
28.04.2020 року ухвалою слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_8 було застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Миколаївський слідчий ізолятор» строком до 27.06.2021 року включно; визначено розмір застави, після внесення якої підозрюваний ОСОБА_9 повинен бути звільнений з-під варти, в розмірі 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 170250 гривень з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
22.06.2021 року постановою в.о. заступника керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_10 продовжено строк досудового розслідування по вищевказаному кримінальному провадженню до 3-х місяців, тобто до 28.07.2021 року.
Згідно ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше.
Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: 1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості; 2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
За змістом частин 1 та 2 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 КПК України, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 199 КПК України).
Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у ч. 3 ст. 199 КПК України, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (ч. 5 ст. 199 КПК України).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Наявні докази, які містяться в матеріалах клопотання по кримінальному провадженню, свідчать про обґрунтованість підозри відносно ОСОБА_5 , це, зокрема, дані: протоколу прийняття заяви по скоєння кримінального правопорушення від ОСОБА_7 від 08.03.2021 ; протоколу огляду місця події від 08.03.2021; протоколу допиту потерпілого ОСОБА_7 ; протоколу огляду предмету мобільного телефону потерплого ОСОБА_7 ; протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками потерплому ОСОБА_7 ; протоколу обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 .
Ці дані здатні переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальне правопорушення, а отже підтверджують наявність обґрунтованої підозри.
Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 199 КПК України прокурором доведено обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики, визначені пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшилися та виправдовують тримання особи під вартою.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання (§ 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000).
Згідно ч. 3 ст. 186 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років.
Отже з урахуванням наведених обставин обґрунтованої підозри за ч. 3 ст. 289 КК України, а також враховуючи тяжкість інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним, що з метою уникнення кримінальної відповідальності підозрюваний може переховуватись від органів досудового слідства та суду, а тому продовжує існувати ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, прокурором доведено продовження існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення.
У пункті 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 р. - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до обвинуваченого бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу відповідно до положень ст. 178 КПК України слідчий суддя враховує встановлені обставини та вагомість наявних доказів, якими вони обґрунтовуються, а саме: ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення; в разі визнання підозрюваного винуватим йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі від чотирьох до восьми років. Також слідчим суддею враховується вік та стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_5 , який народився у 1988 році, на обліку за станом здоров'я в медичних установах не перебуває, інвалідність не встановлювалась; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання: ОСОБА_5 неодружений, дітей та інших утриманців не має; офіційно не працевлаштований, не працює, має постійне місце мешкання (орендоване житло у місті Одеса), за яким проживає один. ОСОБА_5 раніше неодноразово засуджувався; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється ОСОБА_5 , складає 5093 гривень 33 копійки; наявний ризик повторення протиправної поведінки.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України.
З урахуванням конкретних обставин даного кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного ОСОБА_5 , даних про його особу та встановлених під час розгляду клопотання ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для зменшення розміру застави, визначеної в ухвалі Заводського районного суду міста Миколаєва від 28.04.2021 року про обрання запобіжного заходу, у розмірі 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який достатньою мірою гарантує виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків та не є завідомо непомірним для нього.
Згідно п. 2 ч. 3 ст. 199 КПК України слідчим у клопотанні та прокурором доведено обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Так, до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою неможливо завершити досудове слідство у даному кримінальному провадженні у зв'язку із необхідністю проведення значної кількості процесуальних дій, зокрема, необхідно: виділити матеріали досудового розслідування відносно другого невстановленого співучасника скоєного кримінального правопорушення, виконати інші слідчі дії направлені на завершення досудового розслідування у встановлений законодавством термін.
Провести раніше вищевказані слідчі дії не виявилось можливим через складність кримінального провадження.
Вказані обставини виправдовують подальше тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 .
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Судом встановлено, що надані сторонами кримінального провадження докази доводять обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу до ОСОБА_5 для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні та забезпечення його належної процесуальної поведінки.
Таким чином, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 в межах строку досудового слідства підлягає задоволенню оскільки слідчим у клопотанні та прокурором доведено, що заявлені ризики не зменшилися та не перестали існувати, а також доведено наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою та виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою. Заперечення, надані стороною захисту, зазначеного висновку суду не спростовують з наведених вище підстав.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 186, 193, 194, 197, 199, 376 КПК України,-
Клопотання задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Державній установі «Миколаївський слідчий ізолятор» до 28.07.2021 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка тримається під вартою, в той же строк з моменту вручення копії судового рішення.
Повний текст ухвали оголошено 29.06.2021 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1