Справа № 477/506/21
Провадження № 2/477/539/21
29 червня 2021 року м. Миколаїв
Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі: головуючого у справі - судді Полішко В.В., з секретарем - Заїченко О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
23 березня 2021 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб, укладений між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований 12 вересня 2007 року Галицинівською сільською радою Жовтневого району Миколаївської області, актовий запис № 19.
В обґрунтування заявлених вимог позивачка посилається на те, що з відповідачем знаходиться в зареєстрованому шлюбі з 12 вересня 2007 року. Від шлюбу сторони мають малолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння, взаємоповаги один до одного, через різні погляди на життя в зв'язку з чим втрачене почуття любові та поваги. Сторони проживають окремо з грудня 2019 року, спільне господарство та бюджет не ведуть, спільні інтереси відсутні. Примирення та збереження сім'ї неможливе.
В судове засідання позивачка не з'явилася, направила до суду заяву з проханням розглядати справу за її відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити. Після розірвання шлюбу просила залишити їй прізвище присвоєне при державній реєстрації шлюбу - « ОСОБА_4 ». Крім цього, зазначила, що в зв'язку з домовленістю з відповідачем повернути їй суму сплаченого судового збору при звернені з позовом до суду, просила його не стягувати в судовому порядку.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надіслав на електронну пошту суду заяву про розгляд справи за його відсутності, заявлені позовні вимоги визнає, не заперечує щодо їх задоволення.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, то, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, розглядаючи справу в межах заявлених вимог та на підставі наданих доказів, судом встановлено наступне.
Як вбачається зі свідоцтва про шлюб від 12 вересня 2007 року, серії НОМЕР_1 , сторони уклали шлюб 12 вересня 2007 року, який зареєстрований Галицинівською сільською радою Жовтневого району Миколаївської області, актовий запис № 19. Під час державної реєстрації шлюбу позивачка змінила прізвище зі « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_4 » (а.с. 6).
Від шлюбу сторони мають малолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 02 березня 2009 року, серії НОМЕР_2 (а.с. 5).
Проте шлюбні стосунки між сторонами не склались та вони фактично припинили шлюбні відносини, мешкають окремо, спільного господарства не ведуть, спільного бюджету не мають. Про спір між сторонами щодо місця проживання дитини та розподілу спільного майна на час розгляду справи не заявлено.
Відповідно до статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, при цьому, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Статтею 112 Сімейного кодексу України встановлено, що суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
У своїй позовній заяві, поданій до суду, позивачка просить розірвати шлюб, відповідач у свою чергу, у своїй заяві також не заперечує проти задоволення позову, що є свідченням того, що він також втратив будь-який інтерес до шлюбу з позивачем.
Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що шлюб сторін носить формальний характер і збереження шлюбу не відповідає інтересам сторін, які не бажають зберегти сім'ю, у зв'язку з чим позов ОСОБА_1 є таким, що підлягає задоволенню.
Крім цього, статтею 113 Сімейного кодексу України передбачено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
У зв'язку з чим суд вважає можливе задовольнити клопотання та після розірвання шлюбу позивачці залишити прізвище присвоєне при державній реєстрації шлюбу - « ОСОБА_4 ».
Оскільки позивачка не наполягала на вимогах щодо стягнення з відповідача судових витрат, суд вважає за можливе, судові витрати залишити за останньою.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 263, 265 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 12 вересня 2007 року Галицинівською сільською радою Жовтневого району Миколаївської області між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , актовий запис № 19, - розірвати.
Після розірвання шлюбу позивачці залишити прізвище, присвоєне при державній реєстрації шлюбу, - « ОСОБА_4 ».
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Водночас, відповідно до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. Тобто, через Жовтневий районний суд Миколаївської області.
Повне найменування сторін:
позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована та проживає: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку - НОМЕР_3 ;
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Жовтневим РВ УМВС України в Миколаївській області 19 грудня 1998 року.
Суддя В.В. Полішко