Справа № 473/1087/18
Провадження №1-кп/472/1/21
про продовження запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання
25 червня 2021 року смт. Веселинове
Миколаївської області
Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря
судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
перекладача - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №1 смт. Веселинове у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12017150190002249 від 08 листопада 2017 року, клопотання прокурора ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Молдови Яловенського району с. Денчени, особи без громадянства та без зареєстрованого місця проживання на території України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, раніше судимого 19.02.2015 року Березівським районним судом Одеської області за ч.1 ст.187 КК України до 3-х років позбавлення волі, звільнений 13.06.2017 року з місць позбавлення волі,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,
24 червня 2021 року прокурор ОСОБА_3 подав до суду клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 .
В своєму клопотанні прокурор вказав про наявність ризиків, передбачених п.1, п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:, що обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватися від суду та може вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того, зазначив, що ОСОБА_4 обвинувачюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 7 до 10 років, раніше судимий за вчинення розбійного нападу, є особою без громадянства, до затримання не працював та перебував на території України без зареєстрованого місця проживання, не має міцних соціальних зв'язків, а тому ризики, встановлені судом під час застосування та продовження запобіжного заходу, не зменшилися та продовжують існувати.
Крім того, зазначив, що 23.06.2021 р. до Веселинівського відділу Вознесенської окружної прокуратури надійшов лист виконувача обов'язків начальника відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_7 , в якому вказано, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вироком Київського районного суду м. Одеса від 14.01.2021 року, визнано винуватим за ч.4 ст.358 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн. та долучено копію вироку Київського районного суду м. Одеса від 14.01.2021 року.
Вироком суду встановлено доведеним, що 10.05.2020 р. приблизно 03.00 годині 00 хвилин ОСОБА_4 під час керування автомобілем марки «Мазда 3» було зупинено працівниками патрульної поліції по вул. Ак. Вільямса, 68-А в м. Одесі та в подальшому запрошено для участі у складанні адміністративних матеріалів у якості понятого.
З метою підтвердження особистості понятого, працівники патрульної поліції запропонували ОСОБА_4 надати будь-який документ, що підтверджує його особу, на що ОСОБА_4 , 10.05.2020 року приблизно о 03 годині 05 хвилин, знаходячись у м. Одесі, по вул. Ак. Вільямса, навпроти будинку 68-А, діючи з прямим умислом, достовірно усвідомлюючи, що документ підроблений з метою підтвердження своєї особистості, пред'явив працівникам поліції завідомо підроблений документ - посвідчення водія серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до якого було внесено фотозображення ОСОБА_4 , та який не відповідає встановленому зразку аналогічного бланку посвідчення водія, що перебуває в офіційному обігу на території України, всі фонові зображення нанесено за допомогою друкуючого пристрою зі струменевим способом друку.
Таким чином своїми умисними діями, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 358 КК України - використання завідомо підробленого документа.
Тобто, у період дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а саме: 10.05.2020 року ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, за яке його в подальшому засуджено.
Таким чином, вважає, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе запобігти вказаним ризикам.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав своє клопотання та просив його задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_4 надав згоду на розгляд клопотання у відсутність його захисника ОСОБА_9 , яка висловлена у заяві, поданій у письмовій формі, та заперечував щодо задоволення клопотання прокурора, зазначивши при цьому, що він всі покладені на нього судом обов'язки виконує добросовісно та з'являється в судові засідання без запізнень.
Обвинувачений ОСОБА_5 заперечував щодо задоволення клопотання прокурора.
Заслухавши думки учасників судового провадження, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні клопотань про обрання чи продовження запобіжного заходу, зміну запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: вік та стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого за місцем його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання.
Вирішуючи питання про зміну обраного обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання на тримання під вартою, суд дійшов наступного висновку.
З часу застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання (23.09.2020 року) ним жодного разу не було допущено порушення покладених на нього процесуальних обов'язків та він кожного разу з'являвся в судові засідання.
Однак, суд вважає, що вказані прокурором ризики не зникли, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину за ч.2 ст. 187 КК України, має незняту та непогашену судимість за ч.1 ст.187 КК України та через нетривалий проміжок часу після звільнення знову обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, що вказує на наявність ризику того, що ОСОБА_4 може імовірно вчинити інше кримінальне правопорушення; ОСОБА_4 не має зареєстрованого місця проживання та реєстрації на території України та суду не надано доказів про вжиття ОСОБА_4 заходів щодо реєстрації місця проживання на території України, офіційно не був працевлаштований, що вказує на те, що ризик переховування від суду повністю не зник.
Крім того, суд вважає, що ризик вчинення інших кримінальних правопорушень підвищився, оскільки вироком Київського районного суду м. Одеса від 14.01.2021 року ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.358 КК України, та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 850 гривень.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до вироку ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення 10.05.2020 року, тобто у період дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Як на основну підставу для зміни запобіжного заходу прокурор посилається на те, що 08.05.2020 року ОСОБА_4 було змінено запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту на домашній арешт в певний період доби, тобто пом'якшено запобіжний захід, і обвинувачений вже через 2 дні вчинив умисне кримінальне правопорушення, за яке був засуджений вироком суду.
Однак, з моменту вчинення ОСОБА_4 вказаного правопорушення пройшло вже більше одного року, і з того часу йому було змінено запобіжний захід на особисте зобов'язання.
Варто звернути увагу і на те, що під час дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання ОСОБА_4 кримінальних правопорушень не вчиняв, даних про інше суду не надано, та виконував всі обов'язки, покладені на нього судом.
Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З врахування викладеного, суд вважає, що прокурором не доведено на момент розгляду клопотання, що більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти встановленим судом ризикам.
Відповідно до ч.4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
За обставин, зазначених вище, суд дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для зміни ОСОБА_4 запобіжного заходу з особистого зобов'язання на тримання під вартою, оскільки прокурором не доведена неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Натомість, суд вважає за необхідне продовжити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з продовженням дії покладених на нього обв'язків, оскільки ризики продовжують існувати.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 176-179, 194, 199, 331, 369-372 КПК України, суд -
В задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, - відмовити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю Молдови Яловенського району с. Денчени, особі без громадянства та без зареєстрованого місця проживання на території України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючому, раніше судимому, обвинуваченому у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з продовженням дії обов'язків, які передбачені ч.5 ст.194 КПК України, строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 23 серпня 2021 року включно до 24:00 години, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме: з м. Одеса без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну місця проживання, роботи;
- утримуватися від спілкування з потерпілими;
- здати (у разі наявності) документи, що надають право на виїзд з України.
Обвинуваченому ОСОБА_4 письмово під розпис повідомити про покладені на нього обов'язки та роз'яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб .
Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на прокурора Веселинівського відділу Вознесенської окружної прокуратури ОСОБА_3 .
Строк дії ухвали суду закінчується 23 серпня 2021 року о 24:00 годині.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню.
Ухвала суду апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя Веселинівського районного суду
Миколаївської області ОСОБА_1