Справа № 120/5527/20-а
Головуючий у 1-й інстанції: Крапівницька Н. Л.
Суддя-доповідач: Капустинський М.М.
31 травня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Сапальової Т.В. Смілянця Е. С.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
В жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність командира військової частини НОМЕР_1 у вигляді не здійснення перерахунку та нарахування грошового забезпечення;
- визнати протиправними дії командира військової частини НОМЕР_1 , які полягають у незастосуванні пункту 1 Примітки до Додатку 1 та пункту 1 Примітки до Додатку 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 при обчисленні, починаючи з 01.03.2018 року по 31.12.2018 року включно, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 з урахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме, встановленого Законом України від 07.12.2017 року № 2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» на 01.01.2018 року;
- зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 , починаючи з 01.03.2018 року по 31.12.2018 року включно, вчинити дії щодо перерахунку, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 з урахуванням пункту 1 Примітки до Додатку 1 та пункту 1 Примітки до Додатку14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704, виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 07.12.2017 року №2246- VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» на 01.01.2018 року та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти.
- визнати протиправними дії командира військової частини НОМЕР_1 , які полягають у не застосуванні пункту 1 Примітки до Додатку 1 та пункту 1 Примітки до Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 при обчисленні починаючи з 01.01.2019 року по 13.09.2019 року включно, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 з урахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме, встановленого Законом України від 23.11.2018 року №2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» на 01.01.2019 року;
- зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 , починаючи з 01.01.2019 року по 13.09.2019 року включно, вчинити дії щодо перерахунку, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 відповідно до пункту 1 Примітки до Додатку 1 та пункту 1 Примітки до Додатку 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 23.11.2018 року №2629- VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» на 01.01.2019 року, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти;
- зобов'язати командира військової частини військової частини НОМЕР_1 сплатити недоплачені протягом 2018 та 2019 років суми грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням проведеного перерахунку відповідно до пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 виходячи з 50-ти відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законами на 1 січня календарного року, а саме Законом України від 07.12.2017 року №2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» на 01.01.2018 року та Законом України від 23.11.2018 року №2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» на 01.01.2019 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що відповідачем не враховано, що при визначенні сум основних видів грошового забезпечення (посадового окладу та окладу за звання) слід було виходити не з розрахункової величини - прожитковий мінімум, а з мінімальної заробітної плати, про що йдеться у примітках до додатків 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Позивач стверджує, що дії посадових осіб військової частини НОМЕР_1 порушили його конституційні права на соціальний захист та призвели до нарахування та виплати основних та додаткових видів грошового забезпечення в значно меншому розмірі.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 у вигляді не здійснення перерахунку та нарахування грошового забезпечення.
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , які полягають у незастосуванні пункту 1 Примітки до Додатку 1 та пункту 1 Примітки до Додатку 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 при обчисленні, починаючи з 01.03.2018 року по 31.12.2018 року включно, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 з урахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 07.12.2017 року №2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» на 01.01.2018 року.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 , починаючи з 01.03.2018 року по 31.12.2018 року включно, вчинити дії щодо перерахунку, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 , з урахуванням пункту 1 Примітки до Додатку 1 та пункту 1 Примітки до Додатку14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704, виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 07.12.2017 року №2246- VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» на 01.01.2018 року та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти.
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , які полягають у не застосуванні пункту 1 Примітки до Додатку 1 та пункту 1 Примітки до Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 при обчисленні, починаючи з 01.01.2019 року по 13.09.2019 року включно, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 з урахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме, встановленого Законом України від 23.11.2018 року №2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» на 01.01.2019 року.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 , починаючи з 01.01.2019 року по 13.09.2019 року включно, вчинити дії щодо перерахунку, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 відповідно до пункту 1 Примітки до Додатку 1 та пункту 1 Примітки до Додатку 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 23.11.2018 року №2629 - VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» на 01.01.2019 року, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 сплатити недоплачені протягом 2018 та 2019 років суми грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням проведеного перерахунку відповідно до пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704, виходячи з 50-ти відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законами на 1 січня календарного року, а саме, Законом України від 07.12.2017 року № 2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» на 01.01.2018 року та Законом України від 23.11.2018 року №2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» на 01.01.2019 року.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити. В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Відповідач зазначає, що примітки до Додатків 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704, не узгоджуються з пунктом 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року №1774-VIII, а отже вони не можуть бути застосовані для перерахунку отриманого грошового забезпечення.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявними в справі матеріалами, ОСОБА_1 , проходив військову службу на посаді старшого офіцера відділу інформаційно-пропагандистського забезпечення управління морально- психологічного забезпечення командування Повітряних Сил збройних Сил України (військова частина НОМЕР_2 ).
Відповідно до наказу командувача Повітряних Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 05.09.2019 року №440 позивача звільнено з військової служби у запас (за станом здоров'я).
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 11.09.2019 року №173 посаду здав та був виключений із списків військової частини 13.09.2019 року, однак, повного розрахунку відповідачем не проведено.
Так, пунктом 242 Указу Президента України «Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» передбачено, що особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням.
20 серпня 2020 року, ОСОБА_1 звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 з проханням вжити відповідних заходів щодо:
- надано довідку про фактично отримане ОСОБА_1 грошового забезпечення, починаючи з 01.03.2018 року по день звільнення з військової служби (13.09.2019 року). Вказану інформацію просив надати із обов'язковим зазначенням таких складових грошового забезпечення помісячно, як посадовий оклад за посадою та розмір окладу за військовим званням;
- надання інформації про розмір тарифної сітки за посадою ОСОБА_1 починаючи з 01.03.2018 року по день звільнення з військової служби;
- вчинення дій щодо перерахунку та виплати починаючи з 01.03.2018 року по 31.12.2018 року включно, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням пункту 1 Примітки до Додатку 1 та пункту 1 Примітки до Додатку 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 07.12.2017 року №2246- VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» на 01.01.2018 р. та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти;
- вчинення дій щодо перерахунку та виплати, починаючи з 01.01.2019 по 13.09.2019 включно, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням відповідно до пункту 1 Примітки до Додатку 1 та пункту 1 Примітки до Додатку 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08,2017 року №704, виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 23.11.2018 року N2629- VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» на 01.01.2019 року та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти.
Відповіді на зазначене звернення ОСОБА_1 не отримав, тому звернувся до суду за захистом своїх законних прав.
Згідно з п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обгрунтованого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-ХІІ) визначені основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлено єдину систему їх соціального захисту, гарантовано військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та врегульовано відносини у цій галузі.
30.08.2017 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців (далі - Постанова №704).
Відповідно до п. 10 Постанови №704, ця постанова набирає чинності з 01.03.2018.
Постановою № 704, зокрема, затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Пунктом 4 Постанови №704 в редакції, чинній на момент прийняття постанови, визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.
У свою чергу, у пункті 1 приміток Додатку 1 до Постанови № 704 закріплено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
У примітці Додатку 14 Постанови № 704 визначено, що оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
З 24.02.2018 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103), якою п. 4 Постанови № 704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Станом на час прийняття Постанови № 704, пункт 4 зазначеної постанови передбачав, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
У свою чергу додатки 1, 12, 13, 14 до п. 4 Постанови № 704 містять примітки, у яких в якості розрахункової величини зазначений розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).
В Додатках 1 та 14 до Постанови № 704 у вигляді таблиці зазначені відповідні тарифні коефіцієнти. Вказані Додатки також мають примітки пояснювального характеру. Зокрема, у цих примітках наведена інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків. У цих примітках норми права не містяться.
Тобто вказані додатки до п. 4 Постанови № 704 дублювали положення п. 4 Постанови № 704 в частині зазначення розрахункової величини - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).
В подальшому Постановою № 103 внесено зміни до Постанови № 704 та пункт 4 викладено в новій редакції, а саме: виключено вимогу щодо обрахування посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями виходячи із розрахункової величини "розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)", вказавши цю розрахункову величину як "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року".
Однак зміст приміток до Додатків 1 та 14 до Постанови № 704 не було приведено у відповідність з нормою пункту 4 цієї Постанови.
Проте, не приведення Кабінетом Міністрів України приміток до додатків 1, 12, 13, 14 Постанови № 704 у відповідність до змін, що були внесені в пункт 4 цієї ж Постанови, не може бути підставою для обчислення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням з використанням у якості розрахункової величини "розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)".
При цьому, вказані невідповідності були виправлені постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2020 № 1038, яка застосовується з 01.10.2020.
Так, примітки до додатка 1 викладено в такій редакції:
"1. Посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються в порядку, встановленому пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 N 704. У разі коли розмір окладу визначено у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище заокруглюються до 10 гривень.
2. Посадові оклади осіб рядового, сержантського і старшинського (осіб рядового і молодшого начальницького) складу встановлюються за 1 - 12 розрядами.
Посадові оклади за окремими посадами осіб рядового, сержантського і старшинського (осіб рядового і молодшого начальницького) складу понад 12 тарифний розряд визначаються керівниками державних органів."
Примітки до додатка 14 викладено в такій редакції:
"1. Оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються в порядку, встановленому пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. N 704. У разі коли розмір окладу визначено у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище заокруглюються до 10 гривень.
2. Виплата військовослужбовцям окладів за військовими званнями "генерал-полковник", які присвоєні до 1 жовтня 2020 р., зберігається за ними у розмірах, встановлених законодавством.
3. Виплата військовослужбовцям окладів за військовими званнями "старший прапорщик", "старший мічман", "прапорщик", "мічман", "старшина", "головний корабельний старшина", які присвоєні до 1 жовтня 2020 р., зберігається за ними до завершення проведення переатестації у розмірах, встановлених законодавством."
Разом з цим, Суд зазначає, що примітки за своїм змістом та призначенням є такими, що лише роз'яснюють механізм (формулу) обчислення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 06.09.2005 № 870 були затверджені Правила підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України (далі - Правила № 870), які визначають загальні підходи до підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України (постанов і розпоряджень), їх форму, структуру та техніко-юридичні особливості розроблення з урахуванням нормопроектувальної техніки.
За змістом п. 20 вказаних Правил у структурі проекту положення або іншого нормативно-правового акта, який передбачається затвердити постановою, в окремих випадках допускається, як виняток, застосування примітки (зноски) без нормативних положень.
Положеннями п. 2.16 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005 № 34/5, також передбачено, що включення до нормативно-правових актів приміток не допускається, за винятком випадків, якщо необхідно дати визначення будь-якого суміжного поняття або помістити короткий коментар, що допоможе точніше зрозуміти положення, викладені в структурній одиниці нормативно-правового акта. Примітки не повинні містити норм права.
Тобто, примітка до нормативно-правового акту носить інформаційний характер та не може містити норм права.
Крім того п. 3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності 01.01.2017, встановлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
При цьому, згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 11.12.2019 у справі №240/4946/18, щодо застосування норм права, а саме п. 3 розд. ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.12.2016 №1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", за якою після набрання чинності цим Законом положення нормативно-правових актів щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають.
Оскільки норма пункту 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за положення пункту 4 Постанови № 704, у редакції до внесення змін Постановою № 103, а також додатків 1, 12, 13, 14 Постанови № 704, колегія суддів не вбачає правових підстав для обчислення розміру окладу за посадою позивача та окладу за військовим званням із використанням величини мінімальної заробітної плати, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.
Такий висновок також відповідає правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду від 11.02.2021 у справах № 240/11952/19; № 200/3774/20-а; №200/3757/20-а.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що суд касаційної інстанції у постанові від 11.02.2021 у аналогічній справі №240/11952/19 вказав на помилковість правової позиції суду апеляційної інстанції, що стало підставою для скасування судового рішення та прийняття Верховним Судом нового рішення про відмову у позові.
Отже, доводи апеляційної скарги спростовують висновки, що викладені в рішенні суду першої інстанції та є підставами для його скасування.
У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задовольнити повністю.
Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Сапальова Т.В. Смілянець Е. С.