Справа № 560/7710/20
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шевчук О.П.
Суддя-доповідач - Капустинський М.М.
31 травня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Смілянця Е. С. Сапальової Т.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії,
В листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, в якому просив:
- визнати незаконними дії Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області щодо виконання постанови Хмельницького апеляційного суду від 28 квітня 2020 року у справі № 674/1527/19 про відшкодування ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 500,00 грн.;
- визнати незаконними дії Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області щодо ненадання відповіді на письмову заяву ОСОБА_1 від 17 липня 2020 року;
- зобов'язати Державну казначейську службу України, Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області виконати постанову Хмельницького апеляційного суду від 28 квітня 2020 року у справі № 674/1527/19 та виплатити ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 500 грн.;
- зобов'язати Державну казначейську службу України, Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області виплатити ОСОБА_1 компенсацію за несвоєчасне перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів у розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми 500 грн. за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду за період з 01 вересня 2020 року по момент виконання судового рішення;
- зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області надати відповідь на письмову заяву ОСОБА_1 від 17 липня 2020 року. Зобов'язати Державну казначейську службу України, Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області подати до суду звіт про виконання судового рішення у десятиденний термін з дня коли рішення суду вступить у законну силу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою Хмельницького апеляційного суду від 28 квітня 2020 року у справі № 674/1527/19 рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області скасовано та ухвалено нове рішення відповідно до якого позов задоволено частково. Стягнуто з держави Україна на користь ОСОБА_1 , шляхом списання з відповідного рахунка Державної казначейської служби України грошових коштів в сумі 500 грн. для відшкодування (компенсації) моральної шкоди.
Позивач вказує, що враховуючи не виконання відповідачами постанови Хмельницького апеляційного суду від 28.04.2020 по справі № 674/1527/19, останній звертався з заявами про добровільне виконання вказаного рішення та причини його не виконання, однак від Головного управління Державної казначейської служби у Хмельницькій області станом на дату написання позовної заяви жодної відповіді на лист від 17.07.2020 позивач не отримав. З вище вказаними діями відповідачів не погоджується, а тому вимушений звернутись до суду з даним позовом.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області щодо виконання постанови Хмельницького апеляційного суду від 28 квітня 2020 року у справі № 674/1527/19 про відшкодування ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 500,00 грн.
Зобов'язано Державну казначейську службу України, Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області виконати постанову Хмельницького апеляційного суду від 28 квітня 2020 року у справі № 674/1527/19 та виплатити ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 500 грн.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області щодо ненаправлення відповіді на письмову заяву ОСОБА_1 від 17 липня 2020 року.
Зобов'язано Державну казначейську службу України, Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області виплатити ОСОБА_1 компенсацію за несвоєчасне перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів у розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми 500 грн. за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду за період з 01 вересня 2020 року по момент виконання судового рішення.
Встановлено судовий контроль по виконанню рішення суду у справі №560/7710/20, шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень - Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області подати звіт по виконанню рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.01.2021 у справі №560/7710/20, протягом 10 днів з моменту набрання цим рішенням законної сили.
В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з прийнятим судовим рішенням в частині задоволених позовних вимог, відповідачем у справі подано до суду апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм чинного законодавства апелянт просить скасувати зазначене рішення та прийняти нове - про відмову в задоволенні позову. Апелянт зазначає, що він не наділений повноваженнями щодо безспірного списання коштів державного бюджету за бюджетною програмою КПКВК 3504030, не здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам.
На апеляційну скаргу позивачем до суду подано відзив в якому, з наведених в ньому підстав, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення без змін.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, що рішенням Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 07.02.2020 по справі №674/1527/19 позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, треті особи: Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області, Інспектор СРПП Дунаєвецького відділу поліції ГУНП в Хмельницькій області Капітанчук Олег Володимирович, про стягнення моральної та матеріальної шкоди (ціна позову 9859,80 грн.) задоволено частково. Стягнуто з Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 77 грн. (сімдесят сім гривень ) та моральної шкоди 4000 грн. (чотири тисячі гривень).
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 28.04.2020 по справі №674/1527/19 апеляційні скарги Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області та Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області задоволено частково. Рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 07 лютого 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. Позов задоволено частково. Стягнуто з держави Україна на користь ОСОБА_1 , шляхом списання з відповідного рахунка Державної казначейської служби України грошових коштів в сумі 500 грн. для відшкодування (компенсації) моральної шкоди. В решті позовних вимог відмовлено.
Вказана постанова набрала законної сили 28.04.2020.
ОСОБА_1 29.05.2020 звернувся до Державної казначейської служби України з заявою про прийняття до виконання виконавчого листа Дунаєвецького районного суду Хмельницької області по справі №674/1527/19, що підтверджується чеком поштового відправлення ПАТ "Укрпошта" від 29.05.2020.
Вказана заява була вручена 01.06.2020.
Державна казначейська служба України листом від 10.06.2020 №5-08-08/9935 повідомила ОСОБА_1 про направлення документів до Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області для здійснення заходів передбачених Порядком №845.
15.06.2020 на адресу Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області надійшов лист Державної казначейської служби України від 10.06.2020 № 5-08-08/9935 по справі №674/1527/19 щодо здійснення заходів, передбачених п.36 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011.
На виконання зазначеного листа Державної казначейської служби України від 10.06.2020 № 5-08-08/9935 Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області звернулося до Головного управління національної поліції в Хмельницькій області листом від 16.06.2020 №04-20-10/3919, інспектора СРПП Дунаєвецького відділу поліції ГУНП в Хмельницькій області листом від 16.06.2020 №04-20-10/3921, Дунаєвецького відділу поліції ГУНП в Хмельницькій області листом від 16.06.2020 №04-20-10/3920, щодо надання відповідних документів (відомостей), які можуть бути підставою для зупинення безспірного списання коштів державного бюджету і їх перерахування на рахунок стягувача.
На адресу Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області надійшла відповідь Головного управління національної поліції в Хмельницькій області від 24.06.2020 №222/121/26/01-2020) про відсутність відомостей, які можуть бути підставою для зупинення безспірного списання коштів державного бюджету і їх перерахування на рахунок стягувача.
Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області листом від 06.07.2020 №04-20-08/4440 відповідно до п.п.35-37 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011, надіслало пакет документів щодо безспірного списання коштів державного бюджету для відшкодування шкоди на користь ОСОБА_1 по справі №674/1527/19 до Державної казначейської служби України.
Позивач враховуючи не виконання вказаного судового рішення 17.07.2020 звернувся до Головного управління Державної казначейської служби у Хмельницькій області з листом, в якому просив повідомити причину не виконання рішення та негайно перерахувати кошти згідно виконавчого листа на його рахунок у банку, реквізити якого вказані у первинній заяві.
Позивач вказує, що жодної відповіді від Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області на лист від 17.07.2020 станом на момент звернення до суду з даним позовом не отримав та рішення суду по справі №674/1527/19 залишається не виконаним, а тому змушений звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам сторін, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Таким чином право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
За змістом ч.1 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Частиною 2 статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Зазначена норма кореспондується із положеннями частини 1 статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05 червня 2012 року №4901-VI (надалі - Закон №4901-VI), відповідно до якої виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Крім того, згідно з пп.1 п.9 розд.VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання.
Особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного органу визначені статтею 3 Закону №4901-VI.
Так, цією статтею передбачено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду.
Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.
Водночас механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржника, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 року №45) (надалі - Порядок №845).
Пунктом 3 Порядку №845 передбачено, що виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Пунктом 37 Порядку №845 передбачено, що орган прокуратури та орган державної влади, зазначені у пункті 36 цього Порядку, подають протягом 15 робочих днів органові Казначейства документи (відомості), що можуть бути підставою для зупинення безспірного списання коштів державного бюджету і їх перерахування на рахунок стягувача.
Після закінчення такого строку орган Казначейства надсилає протягом п'яти робочих днів до Казначейства зазначені документи (відомості).
Відповідно до п.38 Порядку №845, для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок.
Безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету.
Відповідно до п.47 Порядку №845, безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих: органом Казначейства: документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника.
Серед доводів апеляційної скарги апелянт вказує на відсутність повноважень щодо безспірного списання коштів державного бюджету за бюджетної програмою КПКВК 3504030 та на те, що він не здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам.
Разом з тим, як вірно встановлено судом першої інстанції, згідно листа від 14.12.2020 року "Про стан та терміни перерахування коштів за рішенням судів", який міститься на офіційному веб-сайті Державної казначейської служби України, повідомляє, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" затверджено на виконання бюджетних програми: КПКВК 3504040 "Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою" (далі - КПКВК 354040) - 600,00 млн гривень. Протягом листопада 2020 року виконано судових рішень: за КПКВК 3504040 на суму 36,47 млн грн.
Інформація про судові рішення, що обліковуються в Державній казначейській службі України за КПКВК 3504040 "Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою"; за КПКВК 3504030 "Відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, відшкодування громадянинові вартості конфіскованого та безхазяйного майна стягнутого в дохід держави, відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб", станом на 14 грудня 2020 року.
У додатку до листа форма 5/2 вказано, що за бюджетною програмою КПКВК 3504030 станом на 14.12.2020 року обліковується 620 судових рішень на суму 309190754,28 грн, що свідчить про те, що Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області наділено повноваженнями щодо безспірного списання коштів за бюджетною програмою КПКВК 3504030 та КПКВК 3504040.
Колегія суддів зазначає, що віднесення апелянтом виконання судового рішення згідно вимог Порядку №845 відповідно до бюджетної програми КПКВК 3504030 є безпідставним, оскільки в даному випадку моральну шкоду нанесено незаконними діями інспектора СРПП Дунаєвецького відділу поліції ГУНП в Хмельницькій області, тобто працівником патрульної поліції.
Відповідно до ст.13 Закону України "Про національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIIІ, систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції.
У складі поліції функціонують: 1) кримінальна поліція; 2) патрульна поліція; 3) органи досудового розслідування; 4) поліція охорони; 5) спеціальна поліція; 6) поліція особливого призначення.
Суд зазначає, що працівники патрульної поліції не відносяться до органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, а відносяться саме до складу патрульної поліції.
Таким чином, віднесення відповідачем виконання судового рішення згідно вимог Порядку № 845 відповідно до бюджетної програми КПКВК 3504030 є помилковим.
Окрім того, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апелянта щодо обов'язку виконання рішення суду саме Державною казначейською службою України, а не Головним управлінням Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, оскільки позивач вперше звернувся з заявою до якої додав виконавчий лист саме до Державної казначейської служби України, яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів та направила відповідні документи позивача для виконання до територіального управління, а саме до Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, яке є на думку суду належним виконавцем постанови Хмельницького апеляційного суду від 28 квітня 2020 року у справі № 674/1527/19.
Враховуючи те, що станом на момент розгляду справи постанова Хмельницького апеляційного суду від 28 квітня 2020 року у справі № 674/1527/19 залишається не виконаною, оскільки жодних доказів цього суду не надано, а в свою чергу відповідачі в порушення норм Конституції України, Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", а також Порядку №845 не виконали вказане судове рішення, тому суд вважає, що такі дії Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області щодо виконання постанови Хмельницького апеляційного суду від 28 квітня 2020 року у справі № 674/1527/19 про відшкодування ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 500,00 грн. є протиправними.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з метою належного захисту прав позивача та за для вчинення дій, які сприятимуть забезпеченню виконання норм Конституції України, Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", а також Порядку №845 необхідно зобов'язати відповідачів виконати постанову Хмельницького апеляційного суду від 28 квітня 2020 року у справі № 674/1527/19 та виплатити ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 500,00 грн.
Відповідно до ст. 2 Закону №4901-VI, держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є зокрема, державний орган.
Дія цього Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності.
В даному випадку відповідачем у справі та відповідно і боржником, визначеним у виконавчому листі, є Державна казначейська служба України.
Державна казначейська служба України - центральний орган виконавчої влади України, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, є учасником системи електронних платежів Національного банку України, тобто є державним органом.
Стягувачем при цьому є фізична особа.
Відповідно до ст.5 Закону №4901-VI, у разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахувала кошти за рішенням суду про стягнення коштів, крім випадку, зазначеного в частині четвертій статті 4 цього Закону, стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, що з 28.04.2020 відповідачем протягом трьох місяців не перераховано кошти за постановою Хмельницького апеляційного суду від 28.04.2020, а також не надано доказів такого перерахунку, а тому враховуючи те, що відповідач не забезпечив належне виконання судового рішення відповідно до вимог Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 "Про затвердження порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників", а тому позивач на підставі ст.5 Закону №4901-VI має право на компенсацію в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Отже, позовні вимоги в цій частині задоволено судом першої інстанції правомірно.
Апелянт стверджує, що відповідь на письмову заяву ОСОБА_1 від 17.07.2020 була надіслана на його адресу 23.07.2020 лист від 22.07.2020 № 13-21/4836 та Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області повторно надіслало відповідь з рекомендованим листом (лист від 09.12.2020 № 04-20-10/8368).
Апелянт вказує на журнал вихідної кореспонденції, який додав до відзиву, однак матеріали справи не містять доказів, що вище вказаний лист було надіслано ОСОБА_1 .
Наявність записів в журналі вихідної кореспонденції та самого листа від 22.07.2020 № 13-21/4836 Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області не дає підстав вважати, що відповідачем належним чином було направлено поштове відправлення ОСОБА_1 .
Відповідно до пункту 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Таким чином, належним доказом надіслання документів може бути опис вкладення разом з розрахунковим документом; щодо розрахункового документа, виданого поштовим відділенням, то він є лише доказом надання (оплати) послуг поштового зв'язку, проте журнал вихідної кореспонденції не дає можливості суду перевірити вміст поштового відправлення для одержувача.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №820/3003/17 (адміністративне провадження №К/9901/3262/17).
Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Смілянець Е. С. Сапальова Т.В.